Рішення

від 10.08.2006 по справі 34/187пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/187пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.08.06 р.                                                                               Справа № 34/187пд                               

За позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька  

до відповідача  1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоком» м. Донецьк

                         2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд» м. Донецьк

про   визнання недійсними господарських зобов»язань, які здійснені  відповідно до рахунку-фактури №10/12 від 10.12.2004р., накладної №10/12 від 30.12.2004р., платіжного доручення, та вчинені між відповідачами, як такими, що вчинені з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  стянення з  першого відповідача на користь другого  отримані за усним договором грошові кошти у сумі 1500грн.та стягнення  з другого відповідача у доход державного бюджету України  усе отримане по усному договору, товар зазначений у накладній №10/12, у разі відсутності товару грошовий еквівалент вартості товару у сумі 1500грн.

Суддя                       Кододова О.В.

від позивача Ворона В.Г., Яремчук О.О.(за довір.)                  

від відповідача ТОВ «Енергоком» не з'явився

від відповідача  ТОВ «Інкомбуд»  Бережний О.М. (за довір.)

СУТЬ СПОРУ:          

Заявлено позов Державною податковою інспекцією у Калінінському районі                       м. Донецька  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоком» м. Донецьк  та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд» м. Донецьк про визнання недійсними господарських зобов»язань, які здійснені  відповідно до рахунку-фактури №10/12 від 10.12.2004р., накладної №10/12 від 30.12.2004р., платіжного доручення, та вчинені між відповідачами, як такими, що вчинені з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  стянення з  першого відповідача на користь другого  отримані за усним договором грошові кошти у сумі 1500грн.та стягнення  з другого відповідача у доход державного бюджету України  усе отримане по усному договору, товар зазначений у накладній №10/12, у разі відсутності товару грошовий еквівалент вартості товару у сумі 1500грн.

В обґрунтування цього позивач наводить, що за  усним договором, згідно якого ТОВ “Енергоком” продав куртку камуфляжну у кількості 20шт. на загальну суму 1500грн., а ТОВ “Інком буд” прийняв та оплатив товар згідно рахунку ТОВ “Енергоком”. Факт укладення та виконання  усного договору  підтверджується рахунком від 10.12.2004р. №10/12, накладною №10/12 від 30.12.2004р., випискою з розрахункового рахунку на загальну суму 1500грн.

Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька директор ТОВ “Енергоком”  Овсянніков К.Н. був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України. Згідно розробленому плану злочинної діяльності, у липні 2003 року, Евстратов М.В. з корисливого наміру, маючи умисел на заняття фіктивним підприємництвом, з допомогою Баликова А.А., діючи згідно по попередньому зговору з іншими членами організаційної групи Овсянніковим К.Н., Поповичем Р.В. створили ТОВ “Енергоком”. Згідно статуту ТОВ “Енергоком” діяльність підприємства укладалась в оптовій торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення  посередницьких  послуг при купівлі-продажу товарів народного споживання та іншим видом підприємницької діяльності. Однак Овсянніков К.Н. зареєстрував підприємство, наміру здійснювати його статутну діяльність не мав.  Зазначений вирок набрав чинності. Господарське зобов'язання  було укладено та виконано відповідачами після набуття чинності Господарським Кодексом України, тому його дія розповсюджується на ці правовідносини.

Відповідач 1. витребуваних судом документів не надав. У судові засідання представники відповідача-1 не з'являлися. Враховуючи, що йому були своєчасно надіслані ухвали, де повідомлялося про місце, дату та час розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідач 2.  у запереченнях  на позов від 20 липня (вхід. №02-41/27283) проти позову заперечив в повному обсязі за тих підстав, що обидва підприємства є діючими, що не може перешкоджати здійснювати між собою господарські операції, незважаючи на те, що директор  ТОВ “Енергоком” Овсянніков К.Н. визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України, ТОВ “Енергоком” вказаним вироком суду фіктивним не визнано. Відповідач 2. зазначив, що  між ТОВ “Інкомбуд” та ТОВ “Енергоком” була здійснена  одноразова  угода по придбанню спецодягу у вигляді 20 камуфляжних курток для працівників підприємства, які  були видані  працівникам та в даний момент наявні у підприємства.

За клопотанням представника позивача та відповідача 2. справа слухалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2.  суд встановив:

Відповідач ТОВ «Енергоком»  м. Донецьк зареєстрований рішенням Ворошиловської районної ради м. Донецька  від 30.07.2003року №249/5, поставлено на облік у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька . Відповідач 1.  включений до ЄДРПОУ, код 32516796.

Відповідач ТОВ «Інкомбуд»  м. Донецьк зареєстрований рішенням Калінінської районної ради  народних депутатів м. Донецька від 25.12.2002року №256/6, поставлено на облік у ДПІ у Калінінському районі м. Донецька . Відповідач 1.  включений до ЄДРПОУ, код 32295982.

Між відповідачами укладено усний договір, згідно з яким ТОВ «Енергоком» (продавець) зобов'язується поставити ТОВ «Інкомбуд» (покупець), а останній – прийняти та оплатити товар згідно накладної. На виконання договору, ТОВ «Енергоком» поставило ТОВ «Інкомбуд» товар: куртку камуфляжну у кількості 20шт. за ціною 62,50грн. За1 шт. на загальну суму 1500грн., данний факт підтверджується рахунком від 10.12.2004р. №10/12, накладною  від 30.12.2004р.  №10/12, випискою з розрахункового рахунку, всього на суму 1500грн. у тому числі ПДВ у сумі 250,00грн.

Таким чином,  між відповідачами склалися відносини з укладення та виконання усного договору.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004р., господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 174, 175 цього ж кодексу визначені підстави виникнення господарських зобов'язань та визначено майново-господарські зобов'язання, а саме встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 207 ГК України недійсними визнаються угоди, що не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Отже зі змісту наведеної норми права  випливає, що для застосування вимог цієї статті суд повинен встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона (або сторони), укладаючи угоду, завідомо діяла з прямим умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

          Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати  докази за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними господарських зобов'язань, які здійснені відповідно до рахунку-фактури №10/12 від 10.12.2004р., накладної №10/12 від 30.12.2004р., платіжного доручення  підлягають задоволенню з наступних підстав.

У законодавчому порядку встановлюються також обмеження у здійсненні підприємницької діяльності шляхом встановлення обов'язків діяти суб'єкту підприємницької діяльності певним чином.

Так, відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України “Про систему оподаткування” встановлюється обов'язок платників податків, яким є, зокрема, сплата податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Позивач, як доказ по справі, надав вирок Куйбишевського районного суду                          м. Донецька  від 30 грудня 2005 року, яким  встановлено, що приблизно з липня 2003року по червень 2005року, діючи навмисно, повторно, переслідуючи корисну мету злочинного збагачення, Евстратов М.В.,  Попович Р.В., Овсянніков К.Н. соорганізовалися у групіровку для створення та придбання зареєстрованих на теріторії міста Донецька СПД (юридичних осіб), з метою подальшого їх використання для незаконної діяльності по переводу безготівкових грошових коштів в готівкові по попередній домовленості з представниками зацікавлених юридичних осіб, для забезпечення  можливості останнім використовувати   грошові кошти в господарському обороті  без відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку та без відображення їх у звітності .  Від даної діяльності вказана організаційна групіровка мала намір отримувати матеріальну винагороду у вигляді грошових коштів у розмірі 3-6 відсотків від безготівкової суми грошових коштів, перевединих  в готівкові грошові кошти. Роль Овсяннікова К.Н. згідно злочинного плану, укладалась у виконанні ним функцій директора на вказаних Евстратовим М.В. підприємствах, підписання фіктивних договорів, безтоварних  приходних та  розхідних документів з метою переводу грошових коштів з безготівкової форми в готівкову.  Згідно з розробленим планом злочинної діяльності, у липні 2003 року, Евстратов М.В. з корисливого наміру, маючи умисел на заняття  фіктивним підприємництвом, з допомогою Беликова А.А., діючи згідно  по попередньому зговору з іншими членами організаційної групи Овсянніковим К.Н., Поповичем Р.В. створили ТОВ «Енергоком».  Згідно статуту ТОВ “Енергоком” діяльність підприємства укладалась в оптовій торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення  посередницьких  послуг при купівлі-продажу товарів народного споживання та іншим видом підприємницької діяльності. Однак Овсянніков К.Н. зареєстрував підприємство, наміру здійснювати його статутну діяльність не мав. Овсянніков К.Н.  винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно при вказаних слідством обставинах він скоював фіктивне підприємництво. Реєстрували  підприємства  та займались об налічуванням грошових коштів, займались бухгалтерією усвідомлюючи те, що  проходять безтоварні операції.  Зазначений вирок набрав законної сили 15 січня 2006 року , в матеріалах справи  наявна його копія.

Відповідно до ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Враховуючи наведене вище господарський суд дійшов висновку про те, що  створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності з безтоварних операцій з метою ухилення від оподаткування - є доказами умислу ТОВ «Енергоком», направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування. Таке суперечить інтересам держави і суспільства, тому спірна угода має бути визнана недійсною на підставі ст.207 ГК, яка була чинною під час укладення і виконання угоди.

Відповідно до п.1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Згідно з вимогами вказаної норми, ТОВ «Енергоком» повинно повернути ТОВ «Інкомбуд» все, що було ним отримано по оспорюваному  договору – грошові кошти у розмірі 1500грн. Відповідно до цього, з відповідача  ТОВ «Інкомбуд» у доход держави підлягає стягненню отримане –  товар зазначений у накладній №10/12, а саме куртку камуфляжну  у кількості 20шт. на загальну суму 1500,00грн.

Держмито по майновій та немайновій вимогах покладається на відповідача ТОВ «Енергоком», оскільки, спір виник внаслідок його неправомірних дій, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між відповідачами, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 207,208 ГК України, ст.ст. 33, 35, 43, 49, 75, ст.82- 85 ГПК України, суд

                                                                                В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними  господарські зобов'язання , які здійснені відповідно до рахунку – фактури №10/12 від 10.12.2004р., накладної №10/12 від 30.12.2004р., платіжного доручення, як такими, що вчинені з метою, яка свідомо суперечить  інтересам держави та суспільства.

Зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоком» ( 83086, м.Донецьк, вул. Ф.Зайцева,2, ЄДРПОУ 32516796, р/р 26003198044701 банк - Донбаська філія ВАТ «Кредитпромбанка» м. Донецьк, МФО 335593) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд» (83052, м.Донецьк, бул.Шевченко,89/3, ЄДРПОУ 322959820) грошові кошти у розмірі 1500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд» (83052, м.Донецьк, бул.Шевченко,89/3, ЄДРПОУ 322959820, МФО 335076, р/р 260026856 у ОД АППБ «Аваль» в                    м. Донецьку) на користь державного бюджету України  товар  зазначений у накладній №10/12, а саме куртки камуфляжні у кількості 20шт. на загальну суму 1500,00грн., отриманий  за усним договором від ТОВ “Енергоком”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоком» ( 83086, м.Донецьк, вул. Ф.Зайцева,2, ЄДРПОУ 32516796, р/р 26003198044701 банк - Донбаська філія ВАТ «Кредитпромбанка» м. Донецьк, МФО 335593) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, (03057, м.Київ, пр.Перемоги,44 , рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 59 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоком» ( 83086, м.Донецьк, вул. Ф.Зайцева,2, ЄДРПОУ 32516796, р/р 26003198044701 банк - Донбаська філія ВАТ «Кредитпромбанка» м. Донецьк, МФО 335593)    у доход держбюджету витрати з державного мита у сумі 120  грн. та у сумі 85грн. 00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд» (83052, м.Донецьк, бул.Шевченко,89/3, ЄДРПОУ 322959820, МФО 335076, р/р 260026856 у ОД АППБ «Аваль» в                    м. Донецьку) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, (03057, м.Київ, пр.Перемоги,44 , рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.

Видати та надіслати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошене повністю після  закінчення розгляду справи та може бути оскаржене протягом 10 днів.

Суддя                                                                         Кододова О.В.                               

Надруковано 4 примірника :

1 прим.- у справу

1 прим. – позивачу

2 прим. – відповідачам