КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями Маланія Іраклі на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.10.2020 задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 30.06.2020огляду місця події навпроти будинку 67, розташованого по вул. А. Шалімова, Софіївська Борщагівка, Києво-Св`ятошиського району, Київської області на проїзній частині поряд з автомобілем марки «Санг Йонг», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: бейсболка чорного кольору, з написом «Р» білого кольору; розкладний ніж чорного кольору, з надписом «Microtech»; гаманець чорного кольору з написом «LV» в якому знаходиться: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ НОМЕР_2 від 07.06.2019, карта ПриватБанку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , магнітна перепустка білого кольору, пластикова карта мережі хімчисток «5ases» видана 29.11.19 № НОМЕР_4 , пластиковий код до рахунку мережі магазинів № НОМЕР_5 , грошові кошти в сумі 505 гривень; газовий балончик з надписом «Теран-4»; сумка поясна чорного кольору; предмет схожий на пістолет Макарова із зазначенням на ньому серійного номеру на звороті «БЕ 2275» та на рамці «БЕ 2147», 1961 року випуску, магазин який знаходився в пістолеті з 6 (шість) предметами схожими на набої калібру 9 мм з маркуваннями «SB» - 3 шт., «270 05» - 3 шт., та ще 1 (один) знаходився в патроннику пістолета з маркуванням « 3889»; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_6 від 30.08.2016; грошові кошти: - 5 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США № MG 09157314 F, LB 69593265T, LB63934293K, RD25631798B, KA32368405A, дві купюри номіналом 500 гривень № ГК2602564; №ЛИ3625909; купюра номіналом 50 гривень № ТИ4233285; купюра номіналом 20 гривень №ЧЕ5492877; купюра номіналом 10 гривень №ЮБ7727132, дві купюри номіналом 5 гривень ЮА7646268, №УЙ9002660; гаманець коричневого кольору з написом «Calvin Clein»; ключі чорного кольору від автомобіля марки «Мерседес».
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого суддів, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно, а саме: бейсболка чорного кольору, з написом «Р» білого кольору;розкладний ніж чорного кольору, з надписом «Microtech»; гаманець чорного кольору з написом «LV» в якому знаходиться: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КБЕ НОМЕР_7 від 07.06.2019, карта ПриватБанку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , магнітна перепустка білого кольору, пластикова карта мережі хімчисток «Sases», пластиковий код до рахунку мережі магазинів № НОМЕР_5 , грошові кошти в сумі 505 гривень.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт вказував на те, що оскаржувана ухвала постановлена без участі власника майна та його захисника, копія ухвали слідчого судді на день подання апеляційної скарги не вручена, а з матеріалами судового провадження захисник ОСОБА_10 ознайомився лише 26.04.2021.
У апеляційній скарзі ОСОБА_7 зазначав, що клопотання слідчого подано з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, через шість днів після проведення обшуку, та розглянуте слідчим суддею, всупереч вимогам ч. 1 ст. 172 КПК України, через два з половиною місяці.
Додані до клопотання матеріали не містять відомостей про те, що вилучені речі можуть мати відношення до кримінальних правопорушень у даному провадженні.
Апелянт вказував на те, що вилучене майно є його власністю та вкрай необхідне для нормального життя, зокрема без водійського посвідчення він позбавлений можливості влаштуватися на роботу та утримувати дружину з малолітньою дитиною.
Крім того, розгляд клопотання слідчого відбувся з порушенням правил підсудності, визначених п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, оскільки, як убачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є Головне управління Національної поліції у місті Києві, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, що в Шевченківському районі міста Києва.
17.05.2021 від ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він виклав доводи, аналогічні доводам раніше поданої ним апеляційної скарги, та додатково зазначив про незаконність вилучення і накладення арешту на водійське посвідчення на його ім`я.
Апелянт зазначав, що тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді на строк не більше двох місяців. До теперішнього часу ні прокурор, ні слідчий не звертались до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження його у користуванні спеціальним правом - правом водіння транспортним засобом, однак водійське посвідчення йому не повернуто.
Прокурор, власник майна ОСОБА_7 та його захисник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомили.
Від захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 18.05.2021 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, без обгрунтування причин для такого відкладення та причин неможливості прибуття захисника в судове засідання.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.
Дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
За правилами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути продана протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Як убачається із матеріалів судового провадження, ухвалу слідчого судді постановлено без повідомлення та у відсутності власника майна або його захисника, копія ухвали для ОСОБА_7 або його захиснику не направлялась.
22.02.2021 захисником ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Київського апеляційного суду від 27.04.2021 повернуто як таку, що подана поза межами строку на апеляційне оскарження та особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення такого строку.
28.04.2021 захисник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 повторно звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження такої ухвали.
Як зазначено в апеляційній скарзі та підтверджується матеріалами судового провадження, копія повного тексту оскаржуваної ухвали для власника майна не вручена, а з її змістом захисник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 ознайомився 26.04.2021, тоді як подав апеляційну скаргу 28.04.2021.
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.11.2019 у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.
Оскільки ухвала слідчого судді оскаржена апелянтом лише в частині накладення арешту на бейсболку чорного кольору, з написом «Р» білого кольору;розкладний ніж чорного кольору, з надписом «Microtech»; гаманець чорного кольору з написом «LV» в якому знаходиться: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ НОМЕР_2 від 07.06.2019, карту ПриватБанку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , магнітну перепустку білого кольору, пластикову карту мережі хімчисток «5ases», пластиковий код до рахунку мережі магазинів № НОМЕР_5 та грошові кошти в сумі 505 гривень, то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вищевказаного майна.
Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно колегією суддів не перевіряється.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне правопорушення, відомості про яке 08.04.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від № 12020100010002422 за ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України.
30.06.2020 органом досудового розслідування проведено огляд місця події навпроти будинку № 67 по вул. Ак. Шалімова в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, на проїзній частині поряд з автомобілем марки "Ssang Yong", державний номер НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, серед якого бейсболку чорного кольору, з написом «Р» білого кольору; розкладний ніж чорного кольору, з надписом «Microtech»; гаманець чорного кольору з написом «LV» в якому знаходиться: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ НОМЕР_2 від 07.06.2019, карта ПриватБанку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , магнітна перепустка білого кольору, пластикова карта мережі хімчисток «5ases» видана 29.11.19 № НОМЕР_4 , пластиковий код до рахунку мережі магазинів № НОМЕР_5 , грошові кошти в сумі 505 гривень.
Постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 30.06.2020 майно, виявлене та вилучене під час огляду місця події навпроти будинку № 67 по вул. Ак. Шалімова в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, на проїзній частині поряд з автомобілем марки "Ssang Yong", державний номер НОМЕР_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020100010002422 від 08.04.2020.
06.07.2020 слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 30.06.2020огляду місця події навпроти будинку 67, розташованого по вул. А. Шалімова, Софіївська Борщагівка, Києво-Св`ятошиського району, Київської області на проїзній частині поряд з автомобілем марки «Санг Йонг», д.н.з. НОМЕР_1 , у тому числі бейсболку чорного кольору, з написом «Р» білого кольору; розкладний ніж чорного кольору, з надписом «Microtech»; гаманець чорного кольору з написом «LV» в якому знаходиться: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ НОМЕР_2 від 07.06.2019, карта ПриватБанку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , магнітна перепустка білого кольору, пластикова карта мережі хімчисток «5ases» видана 29.11.19 № НОМЕР_4 , пластиковий код до рахунку мережі магазинів № НОМЕР_5 , грошові кошти в сумі 505 гривень.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.10.2020 задоволено клопотання слідчого, та накладено арешт на вищевказане майно.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції частково погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на вилучене під час огляду місця події майно, а саме бейсболку чорного кольору, з написом «Р» білого кольору; розкладний ніж чорного кольору, з надписом «Microtech»; гаманець чорного кольору з написом «LV» в якому знаходиться: карта ПриватБанку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , магнітна перепустка білого кольору, пластикова карта мережі хімчисток «5ases» видана 29.11.19 № НОМЕР_4 , пластиковий код до рахунку мережі магазинів № НОМЕР_5 , грошові кошти в сумі 505 гривень, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в межах вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Разом з тим, як убачається із матеріалів клопотання, слідчий суддя без належних для того підстав наклав арешт на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ 169768 від 07.06.2019,
Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовим доказом посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , слідчим у клопотанні не доведено таку мету арешту майна, як збереження речових доказів.
Надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вилученого під час огляду посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 ,належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту, можливість використання вказаного посвідчення як доказу у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту на посвідчення водія з метою забезпечення збереження речових доказів.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з доповненнями, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у частині накладення арешту на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ 169768 від 07.06.2019, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ 169768 від 07.06.2019.
Доводи апеляційної скарги про те, що вилучене майно не має відношення до кримінального провадження, колегія суддів вважає безпідставними.
Встановлені слідчим фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені під час огляду місця події бейсболка чорного кольору, з написом «Р» білого кольору; розкладний ніж чорного кольору, з надписом «Microtech»; гаманець чорного кольору з написом «LV» в якому знаходиться: карта ПриватБанку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , магнітна перепустка білого кольору, пластикова карта мережі хімчисток «Sases», пластиковий код до рахунку мережі магазинів № НОМЕР_5 , грошові кошти в сумі 505 гривень, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже вони відповідають ознакам, зазначеним в ст.98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Під час апеляційного розгляду не знайшло свого підтвердження посилання апелянта на те, що клопотання слідчого подане та розглянуто слідчим суддею з порушенням правил територіальної підсудності.
Так, у відповідностідо п. а) ч. 1ст. 38 КПК Україниорганами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, серед іншого,слідчі підрозділи органів Національної поліції.
Як убачається із матеріалів судового провадження, постановою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_11 від 30.06.2020 доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100010002422 від 08.04.2020 слідчому управлінню Головного управління національної поліції у місті Києві (а.с. 11-12).
Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві № 985 від 20.07.2018 «Про визначення місця розташування та проведення досудового розслідування слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві» визначено місце розташування та проведення досудового розслідування відділів розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості; розслідування злочинів, учинених дітьми, та розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві службові приміщення в адміністративних будівлях, у тому числі, за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, яка розташована в Голосіївському районі.
З наведеного убачається, що клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 подано до Голосіївського районним судом міста Києва з дотриманням правил територіальної підсудності, а тому доводи апелянта у цій частині не грунтуються на вимогах закону.
Посилання апелянта на звернення слідчим з клопотанням про арешт майна з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст1 171 КПК України, не є визначеною законом підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга з доповненнями підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню у частині накладення арешту на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ 169768 від 07.06.2019, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ 169768 від 07.06.2019.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Поновити ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 з доповненнями задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року в частині накладення арешту на вилучене під час проведення 30 червня 2020 рокуогляду місця події навпроти будинку АДРЕСА_1 на проїзній частині поряд з автомобілем марки «Санг Йонг», д.н.з. НОМЕР_1 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ 169768 від 07.06.2019, - скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , у частині накладення арешту на вилучене під час проведення 30.06.2020огляду місця події навпроти будинку 67, розташованого по вул. А. Шалімова, Софіївська Борщагівка, Києво-Св`ятошиського району, Київської області на проїзній частині поряд з автомобілем марки «Санг Йонг», д.н.з. НОМЕР_1 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , КВЕ 169768 від 07.06.2019.
У решті ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2021 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 97158088 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Мельник Володимир Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні