Ухвала

від 29.03.2021 по справі 757/15716/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15716/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013110100007660, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на 1/2 (одну другу) частку в праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2086235174101), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , в частині розпорядження вказаним об`єктом нерухомого майна, заборонивши його відчуження, та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації права власності на нерухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам тощо), іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо відчуження вказаного об`єкту нерухомості.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12013110100007660 від 30.04.2013 за підозрою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, в період з 2006 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) по 14.06.2013 вчинила шахрайські дії відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авіста-Інвест» (код ЄДРПОУ 34485641) в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, 18.01.1999 Шевченківською районною в місті Києві адміністрацією за результатами розгляду заявки та додатків, поданих ОСОБА_5 , зареєстровано приватне підприємство «Ерідан» (код ЄРДПОУ 30181190) засновником та одноосібним власником якого було зазначено останнього.

У подальшому, на підставі особистої заяви ОСОБА_5 від 26.11.2012, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , зареєстрованої в реєстрі без номеру, та на підставі рішення як одноосібного власника засновника ПП «Ерідан» №29 від 27.11.2012, його виведено зі складу учасників (засновників) ПП «Ерідан».

На початку 2005 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, а саме заволодіння грошовими коштами невизначеного кола осіб шляхом зловживання довірою, вступила у попередню злочинну змову із ОСОБА_5 , який розробив злочинний план, направлений на здійснення заходів щодо пошуку потенційних інвесторів у будівництво з метою подальшого заволодіння належними їм грошовими коштами шляхом зловживання довірою, під приводом укладання з ними відповідних договорів інвестування, не маючи наміру на виконання будь-яких зобов`язань по таким договорам, та в дійсності маючи намір укласти з іншим суб`єктом підприємницької діяльності завідомо нікчемний правочин, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, з метою здійснення державної реєстрації речових прав на збудований об`єкт нерухомого майна за ПП «Ерідан», для позбавлення інвесторів можливості реєстрації за ними права власності на об`єкти нерухомості, в будівництво яких останні інвестували грошові кошти на користь ПП « ОСОБА_10 ».

Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 почали розповсюджувати серед знайомих платоспроможних осіб інформацію про початок будівництва ПП «Ерідан» офісного центру по АДРЕСА_2 , спонукаючи вказаних осіб до інвестування коштів у будівництво та не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов`язання щодо передачі нерухомого майна у власність особам чи повернення отриманих коштів. Крім того, з метою надання видимості справжності своїм намірам та введення осіб в оману, ОСОБА_5 прийняв рішення використати ПП « ОСОБА_10 » у реалізації вказаного злочинного плану.

З цією метою, 01.04.2005 наказом № 3 засновника ПП «Ерідан» ОСОБА_5 на посаду директора вказаної юридичної особи призначено ОСОБА_6 .

У подальшому, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомого йому ОСОБА_7 , не повідомляючи останнього щодо дійсності своїх намірів та зловживаючи його довірою, з пропозицією виступити інвестором у будівництві частини офісних приміщень адміністративної будівлі пункту технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 , запевнивши останнього, що не пізніше 30.12.2006 об`єкт інвестування буде збудовано та у місячний термін після його введення в експлуатацію оформлено право власності за інвестором.

Не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 довірився останнім та 06.01.2006 уклав договір №1/06 з ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_6 .

Відповідно до умов договору, директор ПП «Ерідан» ОСОБА_6 зобов`язувалася своїми силами та засобами за рахунок коштів ОСОБА_7 збудувати та передати останньому шляхом підписання акта прийому передачі частини офісних приміщень на третьому поверсі будівлі за вказаною вище адресою у кількості 13 кімнат орієнтовною площею 500 кв.м, а ОСОБА_7 у свою чергу зобов`язувався здійснити відповідне фінансування будівництва та прийняти його у власність на умовах цього договору.

ОСОБА_6 , яка діяла у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану, не мала на меті виконувати умови зазначеного договору в частині передачі ОСОБА_7 офісних приміщень.

Так, діючи в межах укладеного договору, сприймаючи вказаний правочин як дійсний, довіряючи ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , не усвідомлюючи, що останні не мають наміру виконувати умови договору та не передбачаючи можливості зловживання довірою з їх сторони, ОСОБА_7 в період з 27.01.2006 по 26.12.2006 у безготівковій формі перерахував на розрахункові рахунки ПП « ОСОБА_10 » кошти у сумі 1 262 500 гривень.

У подальшому, а саме 22.06.2006 між ОСОБА_7 та ПП « ОСОБА_10 » в особі ОСОБА_6 укладено додаток № 3 до договору № 1/06 від 06.01.2006, яким змінено орієнтовну площу частини об`єкту будівництва та визначено її у розмірі 350 кв.м.

Крім того, 12.09.2006 між ОСОБА_7 та ПП « ОСОБА_10 » в особі ОСОБА_6 укладено додаток № 5 до договору № 1/06 від 06.01.2006, яким змінено орієнтовну площу частини об`єкту будівництва та визначено її у розмірі 250 кв.м, з яких орієнтовно 190,7 кв.м виділяються за корисну площу, а орієнтовно 59,3 кв.м площа коридору та санвузлів.

Таким чином, станом на 26.12.2006 ОСОБА_7 виконано умови договірних зобов`язань шляхом забезпечення відповідного фінансування об`єкту будівництва у повному обсязі.

Проте, не маючи наміру виконувати зобов`язання перед інвесторами будівництва, зокрема ОСОБА_7 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами останнього, достовірно знаючи про те, що відповідно до інвестиційного договору, укладеного з ОСОБА_7 , право власності на збудовані приміщення мали перейти останньому та не могли бути зареєстровані за ПП « ОСОБА_10 », ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили вчинити завідомо нікчемний правочин відносно вказаних приміщень, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, визнавши при цьому право власності на об`єкт будівництва за ПП «Ерідан».

Так, з метою реалізації вказаного злочинного плану, незважаючи на наявні заборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ОСОБА_7 та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» (ЄДРПОУ 20021814) та ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_6 , зареєстрований за №3945, предметом якого є будівля офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та заборону відчуження на зазначене майно, зареєстровану за №3946, 30.12.2008 між ПП « ОСОБА_10 » в особі директора ОСОБА_6 , яка діяла на виконання спільного злочинного умислу за вказівкою ОСОБА_5 , Ттовариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеюрконсалтинг» (ЄДРПОУ 36121446) в особі директора ОСОБА_11 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська правова компанія» (ЄДРПОУ 35953691) в особі директора ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 у справі № 19/67 визнано недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу у зв`язку із відсутністю його нотаріального посвідчення. Право власності на будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , визнано за ПП « ОСОБА_10 ».

Також, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі зазначеного рішення суду зареєстровано згідно з Реєстраційним посвідченням № 006238 комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 23.09.2009 за ПП « ОСОБА_10 ».

Після чого, 10.06.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією в місті Києві зареєстровано декларацію за № КВ14311004645 про готовність об`єкта до експлуатації та введено в експлуатацію будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

Утім, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , продовжуючи діяти відповідно до спільного злочинного плану, маючи реальну можливість виконати передбачені договором зобов`язання, не вживали заходів щодо передачі приміщень ОСОБА_7 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, з метою введення в оману ОСОБА_7 щодо наміру виконання зобов`язань згідно договору № 1/06 від 06.01.2006, між ним та ПП «Ерідан» 25.12.2009 укладено додаткову угоду до зазначеного договору, якою продовжено термін його дії до 25.12.2011.

У подальшому, для завершення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння коштами ОСОБА_7 , ОСОБА_5 розпочав дії, спрямовані на продаж нежитлових приміщень третього поверху адміністративної будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_2 . З цією метою останній здійснив підшукання осіб, які мають намір придбати вказане нерухоме майно, ввівши їх в оману та запевнивши, що вказані приміщення нікому іншому не продані, не подаровані, іншим способом не відчужені, не передані в іпотеку, в спорі, під забороною (арештом) та в податковій заставі не перебувають, не є предметом обтяження, прав щодо них у третіх осіб немає.

Так, 13.06.2011 директор ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , на виконання раніше розробленого та обумовленого злочинного плану, реалізуючи спільний злочинний намір, незважаючи на наявні заборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ОСОБА_7 та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_6 , факт виконання ОСОБА_7 своїх зобов`язань по вказаному договору в повному обсязі, здійснила відчуження нежитлових приміщень третього поверху на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне консалтингове агентство» (код ЄДРПОУ 35917255).

У результаті вчинених шахрайських дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було завдано ОСОБА_7 майнової шкоди у розмірі 1 262 500 гривень, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, на початку квітня 2008 року (більш точні час і час досудовим розслідуванням не встановлені), у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомого йому ОСОБА_8 , не повідомляючи останнього щодо дійсності своїх намірів, зловживаючи його довірою, запропонував виступити інвестором у будівництві частини офісних приміщень адміністративної будівлі пункту технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 , запевнивши останнього, що у строк не пізніше 29.02.2009 року об`єкт інвестування буде збудовано та передано йому на підставі акта прийому передачі.

Не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 довірився останнім та 14.04.2008 уклав договір №1/08 з ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_6 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі пункту технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 .

Відповідно до умов договору ПП « ОСОБА_10 » зобов`язується своїми силами та засобами за рахунок коштів ОСОБА_8 збудувати та передати останньому частину офісних приміщень об`єкта будівництва за вказаною вище адресою на четвертому поверсі у кількості 6 кімнат, орієнтовною площею 200 кв.м. У свою чергу, ОСОБА_8 зобов`язується здійснити відповідне фінансування будівництва та прийняти його у власність на умовах цього договору.

Так, діючи в межах укладеного договору, сприймаючи вказаний правочин як дійсний та довіряючи ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , ОСОБА_8 у період часу з 18.04.2008 по 17.12.2008 у безготівковій формі перераховано на розрахункові рахунки ПП «Ерідан» кошти у сумі 3 629 000 гривень.

Таким чином, станом на 17.12.2008 ОСОБА_8 забезпечено відповідне фінансування об`єкту будівництва у повному обсязі.

Проте, не маючи наміру виконувати зобов`язання перед інвесторами будівництва, зокрема ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння коштами останнього, достовірно знаючи про те, що відповідно до інвестиційного договору, укладеного з ОСОБА_8 , право власності на збудовані приміщення мали перейти останньому, та не могли бути зареєстровані за ПП « ОСОБА_10 », ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили вчинити завідомо нікчемний правочин відносно вказаних приміщень, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, визнавши, при цьому, право власності на об`єкт будівництва за ПП «Ерідан».

Так, з метою реалізації вказаного злочинного плану, незважаючи на наявні заборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ОСОБА_8 та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_6 , зареєстрований за №3945, предметом якого є будівля офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та заборону відчуження на зазначене майно, зареєстровану за №3946, 30.12.2008 між ПП « ОСОБА_10 » в особі директора ОСОБА_6 , яка діяла на виконання спільного злочинного умислу за вказівкою ОСОБА_5 , ТОВ «Рівнеюрконсалтинг» в особі директора ОСОБА_11 та ТОВ «Рівненська правова компанія» в особі директора ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 у справі № 19/67 визнано недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу у зв`язку із відсутністю нотаріального посвідчення договору. Право власності на будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , визнано за ПП « ОСОБА_10 ».

Також, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі зазначеного рішення суду зареєстровано згідно з Реєстраційним посвідченням № 006238 комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 23.09.2009 за ПП « ОСОБА_10 ».

Після чого, 10.06.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією в місті Києві зареєстровано декларацію за № КВ14311004645 про готовність об`єкта до експлуатації та введено в експлуатацію будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

Утім, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , продовжуючи діяти відповідно до спільного злочинного плану, маючи реальну можливість виконати передбачені договором зобов`язання, не вживали заходів щодо передачі приміщень ОСОБА_8 .

Так, з метою прикриття своєї незаконної діяльності та дійсних намірів, спрямованих на заволодіння коштами ОСОБА_8 , а також у зв`язку із невиконанням умов договору №1/08, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, 22.10.2012 між директором ПП «Ерідан» ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено додаткову угоду до Договору № 1/08 від 14.04.2008 про розірвання договору, за якою ПП «Ерідан» до 30.11.2012 зобов`язалося повернути на рахунок ОСОБА_8 сплачені ним кошти за Договором у сумі 3 629 000 гривень.

У подальшому, а саме 25.10.2012 директор ПП «Ерідан» ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , здійснила відчуження нежитлових приміщень другого та четвертого поверхів загальною площею 882,4 кв.м, що складає 20/100 частин від будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_2 , на користь підконтрольного їм ТОВ «АКСЕПТ-БУД», директором та засновником якого є ОСОБА_13 .

Жодних заходів щодо повернення ОСОБА_8 сплачених ним на виконання умов договору коштів, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не вжито.

Таким чином, у результаті вчинених шахрайських дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 завдано майнової шкоди у розмірі 3 629 000 гривень, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Крім цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, між директором ПП « ОСОБА_10 » в особі ОСОБА_6 , яка діяла за вказівкою ОСОБА_5 , та ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» 06.05.2008 укладено кредитний договір № 90-2008.

Відповідно до умов кредитного договору ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» зобов`язується надати ПП «Ерідан» кредит у розмірі 5 000 000 грн. на умовах, встановлених договором, а ПП « ОСОБА_10 » зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. При цьому, кредит надається ПП « ОСОБА_10 » для фінансування витрат, пов`язаних з будівництвом офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі, з метою створення видимості дійсності намірів на виконання умов кредитного договору директором ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_6 укладено договір іпотеки №3945 з ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», за яким в забезпечення виконання основного зобов`язання ПП « ОСОБА_10 » передає в іпотеку офісний центр і пункт технічного обслуговування автомобілів, площею забудови 657,5 кв.м, загальною площею 4485,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який має стати власністю ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в майбутньому, та на який накладено заборону відчуження зазначеного майна, зареєстровану в реєстрі за №3946.

Проте, не маючи наміру на виконання зобов`язань перед ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння отриманими кредитними коштами, достовірно знаючи про те, що відповідно до кредитного та іпотечного договорів право власності на збудовані приміщення мали перейти останньому, та не могли бути зареєстровані за ПП « ОСОБА_10 », ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили вчинити завідомо нікчемний правочин відносно вказаних приміщень, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, визнавши, при цьому, право власності на об`єкт будівництва за ПП « ОСОБА_10 ».

Так, з метою реалізації вказаного злочинного плану, незважаючи на наявні заборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_6 , зареєстрований за №3945, предметом якого є будівля офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та заборону відчуження на зазначене майно, зареєстровану за №3946, 30.12.2008 між ПП « ОСОБА_10 » в особі директора ОСОБА_6 , яка діяла на виконання спільного злочинного умислу за вказівкою ОСОБА_5 , ТОВ «Рівнеюрконсалтинг» в особі директора ОСОБА_11 та ТОВ «Рівненська правова компанія» в особі директора ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 у справі № 19/67 визнано недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу у зв`язку із відсутністю нотаріального посвідчення договору. Право власності на будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , визнано за ПП « ОСОБА_10 ».

Також, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі зазначеного рішення суду зареєстровано згідно з Реєстраційним посвідченням № 006238 комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 23.09.2009 за ПП « ОСОБА_10 ».

Після чого, 10.06.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією в місті Києві зареєстровано декларацію за №КВ14311004645 про готовність об`єкта для експлуатації та введено в експлуатацію будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, 06.08.2009 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», ПП «Ерідан» та ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест», укладено договір про відступлення прав вимоги до кредитного договору №90-2008 від 06.05.2008 року, за яким всі права і обов`язки за кредитним договором №90-2008 від 06.05.2008, права та обов`язки Іпотекодержателя перейшли до ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест», при цьому останні не були усвідомлені про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Крім того, 08.08.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» та ПП «Ерідан» в особі представника за довіреністю ОСОБА_13 , який діяв за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , проте не був обізнаний про злочинний план останніх, укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №90-2008 від 06.05.2008, за яким термін дії зазначеного кредитного договору продовжено до 01.01.2011 та визначено, що станом на 01.06.2010 заборгованість становила 5 880 424, 20 грн.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою, діючи відповідно до раніше розробленого плану, з метою введення ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в оману та створення видимості дійсності намірів щодо виконання умов кредитного договору, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у період з 18.06.2010 по 28.12.2012 частково погасили заборгованість на загальну суму 4 200 000 грн. Після цього, з метою унеможливлення майбутнього стягнення в частині подальших виплат, 08.06.2010 запропонували розірвати договір іпотеки від 06.05.2008 та укласти нові договори, відповідно до яких, предметом іпотеки визначити частину приміщень офісного центру за адресою: АДРЕСА_2 , а решту приміщень, які не будуть обтяжені, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 реалізують з метою погашення суми позики за рахунок отриманих грошових коштів.

Так, 09.06.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особі директора ОСОБА_14 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_13 , який діяв на підставі довіреності і не був обізнаний про злочинний план ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , укладено договір іпотеки №5323, предметом якого визначено приміщення шостого і сьомого поверхів офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1019,8 кв. м, із зазначенням суми позики у розмірі 5 880 424, 20 грн. Відповідно до умов зазначеного договору, 09.06.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 накладено заборону відчуження зазначених приміщень, зареєстровану в реєстрі за №5324-2.

Також, 09.06.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особі директора ОСОБА_14 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_13 , який діяв на підставі довіреності і не був усвідомлений про злочинний план ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , укладено договір іпотеки №5325, предметом якого визначено приміщення третього та четвертого поверхів офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1421,3 кв.м із зазначенням суми позики у розмірі 5 880 424, 20 грн. Відповідно до умов зазначеного договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 09.06.2010 накладено заборону відчуження зазначених приміщень, зареєстровану в реєстрі за №5326-3.

Окрім того, 09.06.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особі директора ОСОБА_14 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_13 , який діяв на підставі довіреності, та не був обізнаний про злочинний план ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , укладено договір іпотеки №5327 предметом якого визначено приміщення п`ятого поверху офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 578,3 кв.м із зазначенням суми позики у розмірі 5 880 424, 20 грн. Відповідно до умов зазначеного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 09.06.2010 накладено заборону відчуження зазначених приміщень, зареєстровану в реєстрі за №5328-4.

У подальшому, ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності, своїм рішенням від 27.11.2012 №29 як засновник ПП «Ерідан» ввів до складу учасників (засновників) Підприємства ОСОБА_16 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , одночасно передавши їй корпоративні права та 100% Статутного фонду Підприємства.

27.11.2012 рішенням №1 одноосібного власника засновником ПП «Ерідан» ОСОБА_16 затверджено Статут ПП «Ерідан» у новій редакції (далі Статут).

Так, рішенням засновника ПП «Ерідан» ОСОБА_16 №2 від 14.01.2013 ОСОБА_6 звільнено з посади директора ПП «Ерідан» та призначено ОСОБА_17 .

У подальшому, ОСОБА_16 , діючи за вказівками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не будучи при цьому обізнаною про злочинні наміри останніх, як засновник ПП «Ерідан» відповідно до п. 3.5. Статуту, рішенням №3 від 09.04.2013 надала повноваження директору зазначеного підприємства ОСОБА_17 на відчуження нежитлових приміщень загальною площе 1019,8 кв.м, розташованих на 6 та 7 поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку із тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали наміру погашати заборгованість за кредитним договором перед ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест», з метою унеможливлення накладення стягнення на предмет іпотеки за договором №5323, залучили директора ПП «Ерідан» ОСОБА_17 , який не був обізнаний щодо злочинних намірів останніх, та відповідно до визначеного ними плану повинен був здійснити відчуження предмета іпотеки на підконтрольну юридичну особу.

З цією метою, ОСОБА_5 , залучивши ОСОБА_18 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на початку березня 2013 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених обставин, спільно з ОСОБА_6 забезпечив виготовлення Протоколу №1 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор Ком» (ЄДРПОУ 38688915) від 06.03.2013, статуту та наказу №1 про призначення директора зазначеного товариства від 05.04.2013.

Відповідно до протоколу №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Алькор Ком» від 06.03.2013, ОСОБА_18 прийнято рішення про створення ТОВ «Алькор Ком», формування статутного капіталу та розміру внеску засновника до статутного капіталу товариства, затвердження статуту ТОВ «Алькор Ком» та призначення на посаду директора ТОВ «Алькор Ком» ОСОБА_18 з наданням йому прав відповідно до статуту.

За статутом ТОВ «Алькор Ком» ОСОБА_18 виступив одноособовим власником (засновником) цього підприємства. Пунктом 5.1 статуту ТОВ «Алькор Ком» встановлено, що метою товариства є здійснення комерційної, торгівельної, виробничої, науково-дослідної, благодійної та іншої діяльності з метою одержання прибутку та задоволення інших потреб учасників.

У подальшому, державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 03.04.2013 зареєстровано ТОВ «Алькор Ком» як суб`єкт підприємницької діяльності юридичну особу за юридичною адресою: АДРЕСА_3 , та присвоєно код платників податку згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та організацій України 38688915.

Незважаючи на те, що зазначене підприємство зареєстровано у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності юридична особа, ОСОБА_18 , не усвідомлюючи злочинну мету створення даного товариства, взяв участь у його створенні та реєстрації за грошову винагороду, без мети здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства.

Так, рішенням № 6 Засновника ПП «Ерідан» ОСОБА_19 від 30.05.2013 вирішено здійснити продаж нежитлових приміщень загальною площею 1039,3 кв.м, розташованих на шостому (площею 537,3 кв.м), сьомому (площею 467,9 кв. м) та восьмому (34,1 кв.м) поверхах будівлі за адресою: АДРЕСА_2 за 6 235 800 гривень.

ОСОБА_17 будучи впевненим у законності своїх дій, діючи за вказівкою ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 , діючи як директор ПП «Ерідан», 14.06.2013 в присутності ОСОБА_20 та ОСОБА_18 підписав як продавець договір купівлі-продажу нерухомого майна №1351, а саме нежитлових приміщень загальною площею 1039,3 кв.м, розташованих на шостому (площею 537,3 кв.м), сьомому (площею 467,9 кв. м) та восьмому (34,1 кв.м) поверхах будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 6 139 803, 69 грн., серед яких 1019,8 кв.м знаходилися в іпотеці, на користь ТОВ «Алькор Ком».

При цьому, у ОСОБА_17 були відсутні повноваження щодо вчинення зазначених дій, оскільки рішенням № 6 Засновника ПП «Ерідан» від 30.05.2013 останньому надано дозвіл укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, ціна якого складатиме 6 235 800 грн.

У свою чергу ОСОБА_18 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 як директор ТОВ «Алькор Ком», в присутності ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , підписав як покупець, вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

При укладенні вказаного правочину приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 , 14.06.2013 перебуваючи в приміщенні свого офісу, достовірно знаючи про наявність обтяження на нежилі приміщення загальною площею 1019,8 кв.м, розташовані на шостому та сьомому поверхах будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного відповідно до договору іпотеки від 09.06.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , та не зважаючи на відсутність повноважень директора ПП «Ерідан» ОСОБА_17 на здійснення відповідного правочину, здійснила його посвідчення.

У подальшому, право власності на відчужуване майно, зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Алькор Ком», заступником директора якого була ОСОБА_6 .

Таким чином, у результаті вчинених шахрайських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було завдано майнової шкоди ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» у розмірі 2 432 397 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

21.05.2020 ОСОБА_6 у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

У відповідності до ст. ст. 42, 276-279 КПК України, ОСОБА_6 12.03.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, під час проведення досудового розслідування, потерпілим ОСОБА_7 до матеріалів кримінального провадження долучено цивільний позов у кримінальному провадженні до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як до цивільних відповідачів, зазначивши ціну позову в розмірі 37 956 330 грн.

Так, в ході проведення досудового розслідування, зі змісту Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що ОСОБА_6 була власником 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2390541, номер запису про право власності 2741836).

25.05.2020 ОСОБА_6 , будучи повідомленою про підозру, достовірно усвідомлюючи, що у випадку винесення відносно неї обвинувального вироку за вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень, до неї може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, бажаючи уникнення від здійснення конфіскації належного їй майна, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу ОСОБА_21 , уклала зі своїм сином ОСОБА_4 договір дарування, зареєстрований в реєстрі під №1352, відповідно до якого ОСОБА_6 як дарувальник передала, а ОСОБА_4 як обдарований прийняв у власність належну 1/2 (одну другу) частку в праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану частину квартиру в подальшому приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу ОСОБА_21 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2086235174101). Тобто, враховуючи викладене, у досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 здійснила повне відчуження належної їй 1/2 частку в праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уникнення її подальшої конфіскації як виду покарання.

Слідчий вважає, що не проведення заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до недосягнення мети досудового розслідування та в послідуючому відшкодування завданої шкоди. Так, ОСОБА_6 вчинила суспільно небезпечне діяння, яким завдала ОСОБА_7 майнової шкоди у розмірі 7323897,00 грн., та в подальшому може нести відповідальність по відшкодуванню завданої шкоди.

Зазначив, що метою арешту вказаного майна є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримав повністю, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.

На підставі досліджених матеріалів слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12013110100007660 від 30.04.2013 за підозрою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

21.05.2020 ОСОБА_6 у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

У відповідності до ст. ст. 42, 276-279 КПК України, ОСОБА_6 12.03.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч. 3 ст. 132 КПК України.

Частиною другою ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Зі змісту клопотання вбачається, що метою накладення арешту на майно є необхідність відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Встановлено, що в рамках кримінального провадження №12013110100007660 потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявлено цивільні позови на загальну суму 57 132 270,00 грн.

Представник ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» та представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_22 у кримінальному провадженні звернулися до слідчого з клопотаннями про накладення арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення цивільних позовів.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №249470879 від 23.03.2021, квартира АДРЕСА_4 , на праві приватної власності належить сину ОСОБА_6 ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрювана ОСОБА_6 не є власником майна, на яке прокурор просить накласти арешт, особа, щодо майна якої подано клопотання про накладення арешту, у кримінальному провадженні №12013110100007660 не є підозрюваною, обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013110100007660 відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1