Постанова

від 17.05.2021 по справі 443/889/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/889/20 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.

Провадження № 22-ц/811/3672/20 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Симця В.І.;

позивача ОСОБА_1 і його представника

- адвоката Швеця Д.Ю.;

Яремцьо Л.В. - директора КНП Жидачівська міська лікарня

Жидачівської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Жидачівська районна лікарня Жидачівської районної ради Львівської області (в подальшому - відповідач , Лікарня ), в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства Жидачівська районна лікарня Жидачівської районної ради Львівської області №130 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга поліклінічного відділення ОСОБА_1 від 12.06.2020 року, та стягнути зі згаданого відповідача на користь позивача понесені останнім в ході розгляду цієї справи судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивач працює у Лікарні на посаді лікаря-хірурга. 10.06.2020 року директору Лікарні надійшла скарга ОСОБА_3 на дії ОСОБА_1 , в якій зазначено, що позивач не провів огляд її чоловіка, ОСОБА_4 , і того ж дня було видано наказ №128 Про службове розслідування , а 12.06.2020 року директор Лікарні видав наказ №130 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга поліклінічного відділення ОСОБА_1 , яким позивачу було оголошено догану. На думку позивача, вказаний вище наказ є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в ході виконання своїх посадових обов`язків він не допустив жодного порушення порядку надання вторинної медичної допомоги, в тому числі, і чоловікові скаржниці ОСОБА_4 .

Стверджувалося, що Законом України Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення визначено чіткий порядок надання пацієнтам вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, яким передбачено наявність обов`язкового направлення лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги за винятком, звернення пацієнта до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку в цьому закладі охорони здоров`я або ж пацієнта, який перебуває у невідкладному стані. Однак, у ОСОБА_4 в день звернення до позивача не було направлення сімейного лікаря, а його стан не потребував екстреної медичної допомоги. Крім того, у своїх поясненнях ОСОБА_3 вказувала, що на час звернення за допомогою до позивача у них із чоловіком не було відповідного направлення, бо їх лікар перебував у відпустці. Однак, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.03.2018 року № 504 Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги (далі - Наказ № 504) передбачено, що первинна медична допомога (ПМД) надається пацієнтам безперервно. У п.5 Розділу IV Режим роботи та графік надання ПМД Наказу №504 вказано, що у період тимчасової відсутності лікаря з надання ПМД у зв`язку з його відпусткою чи іншими обставинами, що зумовлюють тимчасову неможливість здійснювати прийом пацієнтів лікарем з надання ПМД, надавач ПМД зобов`язаний забезпечити безперервність надання послуг з ПМД. Відповідно до п. 6 вищезазначеного розділу Наказу №504, про тимчасову відсутність лікаря з надання ПМД та його заміну на іншого лікаря з надання ПМД надавач ПМД зобов`язаний повідомити осіб, які належать до відповідної практики ПМД, із зазначенням відомостей щодо лікаря з надання ПМД, якого буде залучено на заміну тимчасово відсутнього лікаря з надання ПМД, шляхом забезпечення: розміщення відповідних відомостей на веб- сайтах (веб-сторінках) відповідного надавача ПМД (за наявності); індивідуального повідомлення осіб, які належать до відповідної практики ПМД телефоном чи в інший спосіб, визначений пацієнтами (стосується лише пацієнтів, записаних на прийом до лікаря з надання ПМД). Таким чином, доводи ОСОБА_3 , які викладені у її скарзі, не могли бути взяті до уваги вході вирішення питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

На думку позивача, оскаржуваний наказ від 12.06.2020 року не містить жодного покликання на норми чинного законодавства або ж положення посадової інструкції чи інших внутрішніх документів відповідача, які б могли бути порушені позивачем та, відповідно, слугувати підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. В оспорюваному наказі не значено які принципи етики та деонтології були порушені позивачем, у який спосіб порушено та як порушення цих принципів співвідноситься з виконанням його посадових обов`язків як лікаря-хірурга (а.с. 2-5).

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено (а.с. 57-62).

Дане рішення оскаржив представник позивача .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, покликаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права.

Наголошує на тому, що Апелянт є лікарем-хірургом, а лікування рани на пальці з якою звернувся ОСОБА_4 відноситься до компетенції лікаря-травматолога. Більше того, він (позивач/апелянт) є лікарем, який надає вторинну медичну допомогу, а не сімейним лікарем .

Стверджує, що ні сам пацієнт ОСОБА_4 , ні його дружина … при спілкуванні з Апелянтом не повідомляли, що він ( ОСОБА_4 ) є учасником АТО та інвалідом (а.с. 66-70).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і його представника на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони директора Лікарні (відповідача), перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що :

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356).

А статтею 139 КЗпП України на працівників покладено обов`язок працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем той факт, що 09.06.2020 року до позивача, як лікаря-хірурга Жидачівської районної лікарні, за скеруванням реєстратури згаданої лікарні на прийом прийшов в супроводі дружини пацієнт ОСОБА_4 зі скаргами на гнійне запалення шкіри пальця на лівій руці. Однак, оскільки згаданий пацієнт не мав направлення від сімейного лікаря і не мав загрози життю та здоров`ю , то позивач, як лікар, згаданого пацієнта не прийняв, огляд рани не провів, а порадив, отримавши від сімейного лікаря скерування, прийти на повторний огляд .

Як також встановлено судом та стверджується матеріалами справи, у зв`язку зі скаргою дружини пацієнта ОСОБА_4 (а.с. 6) з приводу некоректної поведінки лікаря-хірурга поліклініки КНП Жидачівська ЦРЛ ОСОБА_1 наказом по КНП Жидачівська ЦРЛ від 10.06.2020 року № 128 Про службове розслідування було створено комісію у складі медичного директора за завідувачів поліклінічним і хірургічним відділеннями (а.с. 7), згідно висновків якої, викладених у Акті службового розслідування від 12.06.2020 року, звернення на гарячу лінію та скарга в КНП Жидачівська ЦРЛ ОСОБА_3 спричинені некоректною та неетичною поведінкою лікаря-хірурга ОСОБА_1 стосовно пацієнта ОСОБА_4 , який є інвалідом АТО , у зв`язку з чим і рекомендовано директору КНП Жидачівська ЦРЛ притягнути лікаря-хірурга ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що і було зроблено наказом по КНП Жидачівська ЦРЛ від 12.06.2020 року № 130, який оскаржується позивачем.

Як вбачається зі змісту вищезгаданого наказу від 12.06.2020 року № 130, лікарю-хірургу ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення принципів етики та деонтології по відношенню до пацієнта ОСОБА_4 (а.с. 12), дотримуватися яких (вимог медичної етики та деонтології) позивач, як лікар-хірург Жидачівської ЦПЛ, зобов`язаний відповідно до розділу ІУ Функціональні обов`язки згідно його ж Індивідуальної посадової інструкції (копія якої є наявною у матеріалах справи, а.с. 51-52).

Крім цього, як було встановлено в ході розгляду даної справи судом першої інстанції і що стверджується Журналом прийому амбулаторних хворих у хірургічному кабінеті (копія якого є наявною у матеріалах справи; а.с. 48-50), в цей же день (09.06.2020 року) лікарем ОСОБА_1 було прийнято 20 пацієнтів, у жодного з яких не було електронного скерування від сімейного лікаря.

Згідно зі ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Як вбачається з вищенаведеної норми права, догана є найлегшим видом стягнення, а відтак до позивача за порушення трудової дисципліни, а саме - невиконання ним функціональних обов`язків передбачених його Індивідуальною посадовою інструкцією в частині дотримання вимог медичної етики та деонтології , відповідачем було застосовано найлегший вид стягнення з передбачених чинним трудовим законодавством.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для скасування наказу відповідача про оголошення позивачу догани.

В той же час, апеляційна скарга не містить доводів стосовно того, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення (які саме обставини судом були встановленими неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини та (або) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи, так само, як не містить аргументованих заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 25 травня 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.