КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 травня 2021 року апеляційну скаргу прокурора відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020100000000497, товарно матеріальні цінності (сигарети), в загальній кількості 288 275 пачок, відповідно до протоколу обшуку від 04.03.2021, що вилучені в складських приміщеннях ТОВ «Маршал Табако» (код ЄДРПОУ 43678364), за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40, в тому числі будівлі А, Б, В, Е, К, Р, С, П, Г, Д, Д', Д'', Л, повернути ТОВ «Маршал Табако» (код ЄДРПОУ 43678364).
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на речові докази товарно-матеріальні цінності (сигарети) в загальній кількості 288 275 пачок, відповідно до протоколу обшуку від 04.03.2021,) за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40 літ. «Л»
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, є незаконною і необґрунтованою.
Слідчим суддею, в порушення вимог КПК України, проігноровано всі законні підстави для накладення арешту на майно та не враховано жодного доказу наданого органом досудового розслідування.
Як стверджує прокурор, тютюнові вироби є знаряддями вчинення кримінального правопорушення та можуть бути реалізовані фізичним особам без відображення в касових апаратів, та інших фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника власника майна, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 жовтня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020100000000497, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Партнер Імпульс» (код 42854456) за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , перебуваючи на території м. Києва та Київської області, в період 2020 року, шляхом безпідставного відображення реалізації ТМЦ в адресу підконтрольних підприємств ТОВ «РАНГ ГРУП» (код ЄДРПОУ 42393522), ТОВ «АЙ ДІ КОМ» (код ЄДРПОУ 42987986), ТОВ «ВЕРСАЛЬ ОПТИМА» (код ЄДРПОУ 42990632), ТОВ «ЕМІРАТ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42399629) та ін., ухились від сплати податків, що входять в систему оподаткування, на загальну суму 11236329 грн.
На виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року у справі №757/11411/21-к, в період з 04 по 05 березня 2021 року проведено обшук в складських приміщеннях, які використовують ТОВ «Маршалл Табако» (код ЄДРПОУ 43678364) та особи, причетні до діяльності товариства, за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, в тому числі будівлі А, Б, В, Е, К, Р, С, П, Г, Д, Д', Д'', Л.
В ході обшуку виявлено та вилучено товарно-матеріальні цінності (сигарети) в загальній кількості 288275 пачок згідно з протоколом обшуку від 04 березня 2021 року, та постановою старшого слідчого в ОВС СВ РКП ТКГ СУ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_24 від 05 березня 2021 року визнано речовими доказами.
10 березня 2021 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майна, а саме товарно матеріальні цінності (сигарети), в загальній кількості 288 275 пачок, відповідно до протоколу обшуку від 04 березня 2021 року, що вилучені в складських приміщеннях ТОВ «Маршал Табако» (код ЄДРПОУ 43678364), за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40, в тому числі будівлі А, Б, В, Е, К, Р, С, П, Г, Д, Д', Д'', Л, повернути ТОВ «Маршал Табако» (код ЄДРПОУ 43678364).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора з тих підстав, що прокурором не доведено існування легітимної мети арешту тимчасово вилученого майна, підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, та не мотивовано, які негативні наслідки для кримінального провадження можуть настати у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України,зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що постановою таке майно визнано речовим доказам.
Однак, колегія суддів вважає, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався прокурор. Не долучено достатніх доказів існування підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що визначені пунктами 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, як і існування обставин, які б давали підстави стверджувати, що вилучені сигарети містять інформацію, що має значення для кримінального провадження, а відтак і не доведено, що вилучені речі відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цього майна речовими доказами у провадженні в цій частині є формальними.
Зокрема, прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що тютюнова продукція набута у протиправний спосіб або в результаті вчинення злочинних дій. Жодних доказів того, що сигарети, які належать ТОВ «Маршалл Табако», є предметом та доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в матеріалах провадження не міститься.
Однак, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, що вилучені під час проведення 04 березня 2021 року обшуку сигарети придбані ТОВ «Маршалл Табако» у ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» та ТОВ «ТД «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», що підтверджується копіями договорів поставки, які знаходяться у матеріалах справи (а.с. 135-182 т.1). Разом з цим, відповідно до договорів, укладених між ТОВ «Маршалл Табако» та ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», постачальник є виробником товару та має відповідну ліцензію на виробництво тютюнових виробів №077047 терміном дії до 30 травня 2022 року, що свідчить про правомірність набуття ТОВ «Маршалл Табако» вилученого майна.
Вказані обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями відповідних товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та відомостях про вантаж (а.с. 185-228 т. 1, а.с. 1-25 т. 2).
Окрім того, прокурором не надано відповідних доказів того, що вилучені предмети використовувались з метою ухилення від сплати податків, відтак мета накладення арешту на сигарети в кількості 288275 пачок з метою збереження речових доказів не доведена.
Клопотання сторони обвинувачення в контексті мотивації необхідності накладення арешту на майно ТОВ «Маршалл Табако» є безпідставним, оскільки за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без належного підтвердження таких обставин.
Окрім того, згідно довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №199345 від 18 січня 2021 (а.с. 49 т. 2) ТОВ «Маршалл Табако» має ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами №990211202000028 від 06.08.2020 (а.с. 48 т. 2) та місцем зберігання тютюнових виробів є приміщення площею 141,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40.
Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020100000000497, товарно матеріальні цінності (сигарети), в загальній кількості 288 275 пачок, відповідно до протоколу обшуку від 04.03.2021, що вилучені в складських приміщеннях ТОВ «Маршал Табако» (код ЄДРПОУ 43678364), за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40, в тому числі будівлі А, Б, В, Е, К, Р, С, П, Г, Д, Д', Д'', Л, повернути ТОВ «Маршал Табако» (код ЄДРПОУ 43678364), - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 757/11861/21-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_25
Провадження № 11сс/824/2578/2021 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК України
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2021 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 97161341 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Юрдига Ольга Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні