Рішення

від 24.05.2021 по справі 514/132/21

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/132/21

Провадження по справі № 2/514/242/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Тончевої Н.М.,

при секретарі - Чолак Я.П.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якого є Кисса Віктор Іванович до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом від 25.02.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Тарутинського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за №935, право власності на земельну ділянку площею 3, 38 га з кадастровим номером 5124785000:01:001:0472, розташованої на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області, право на яку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД №053476 від 10.06.2004 року належало ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що 18 лютого 2004 року ОСОБА_6 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №410, згідно якого став спадкоємцем майна ОСОБА_7 , яке складається зокрема з права на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності КСП Прогрес Одеської області розміром 4.39 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

25 лютого 2004 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Тарутинського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №935, яким заповідав належну йому земельну ділянку площею 4.39 в умовних кадастрових гектарах ОСОБА_1 .

10 червня 2004 року на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації №155/А від 06 травня 2004 року ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3.38 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вознесенської Другої сільської ради (кадастровий номер 5124781400:01:001:0115).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. З моменту його смерті відкрилася спадщина на зазначене вище майно.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку нотаріусом позивачу було відмовлено.

За таких обставин він вимушений звернутися до суду щодо захисту своїх законних прав та інтересів.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивачки адвокат Кисса В.І. надав заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що з позовом згоден та просить розглянути справу за його відсутністю.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, надали суду заяви, в яких зазначили, що з позовом згодні та просять розглянути справу за їх відсутністю.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справі вбачається, що 18 лютого 2004 року ОСОБА_6 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №410, згідно якого став спадкоємцем майна ОСОБА_7 , яке складається зокрема з права на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності КСП Прогрес Одеської області розміром 4.39 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.11).

25 лютого 2004 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Тарутинського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №935, яким заповідав належну йому земельну ділянку площею 4.39 в умовних кадастрових гектарах ОСОБА_1 (а.с.8).

10 червня 2004 року на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації №155/А від 06 травня 2004 року ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3.38 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вознесенської Другої сільської ради (кадастровий номер 5124781400:01:001:0115), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №053476 (а.с.12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29 квітня 2020 року Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.14).

Однак, постановою державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 11 листопада 2020 року (а.с.22) позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 3.38 га кадастровий номер 5124781400:01:001:0115, у зв`язку з тим, що в наданому позивачем заповіті ОСОБА_6 заповів йому земельну ділянку площею 4.39 в умовних кадастрових гектарах, а до нотаріуса було надано державний акт на земельну ділянку площею 3.38 га.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 отримавши на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2004 року Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №053476 зміни в заповіт не вніс, що не дає змоги позивачу належним чином оформити свої спадкові права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Так, враховуючи, що ОСОБА_6 дійсно на праві власності належала вказана вище земельна ділянка, зміни до заповіту останній не вніс, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на зазначене спадкове майно за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,141,264,265,268,272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , представником якого є Кисса Віктор Іванович до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за заповітом від 25 лютого 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Тарутинського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованим в реєстрі за №935, право власності на земельну ділянку площею 3.38 га кадастровий номер 5124781400:01:001:0115, яка розташована на території Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, право власності на яку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №053476 від 10 червня 2004 року належало ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева