Ухвала

від 26.05.2021 по справі 621/309/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/309/20

2/621/63/21

УХВАЛА

іменем України

26.05.2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бібіка О.В.

з участю секретаря - Горобець Н.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку Гомільшанські ліси до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку державного реєстратора, зобов`язання особу повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020 заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О.Ю. звернулася до суду з вказаним позовом з наступними вимогами: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.12.2015 №4370-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, орієнтовним розміром 0,06 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.12.2015 №4936-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 6321782500:01:000:0795 для індивідуального садівництва; скасувати запис № 12961903 про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:0795державного реєстратора Зміївського районного управління юстиції Прохоренко С.В. за ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0795, площею 0,06 га, у відання держави в особі НПП "Гомільшанські ліси".

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.02.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.

Прокурор ОСОБА_2 надав заяву про залучення правонаступника Міністерства енергетики та захисту довкілля України - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Просив розгляд справи проводити за його відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 - 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131 - 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 вказаного Рішення).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131 - 1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018 року, де вказано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W.v.Fгаnсе) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

У Рекомендаціях Парламентської Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Судом встановлено, що прокуратурою в порядку ст. 23 ЗУ Про прокуратуру до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку Гомільшанські ліси було направлено відповідне повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 зУ "Про прокуратуру", датоване 21.01.2020 (а.с. 52)

В той де час, даний позов надійшов до суду вже 07.02.2020 (а.с. 1).

При цьому, докази направлення повідомлення відсутні, відповідно, відсутні докази отримання такого повідомлення на момент подання позову до суду. В сукупності ці обставини свідчать про недотримання позивачем ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , а тому відсутні правові підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відтак, суд, з урахуванням наведених правових норм приходить до висновку про відсутність у Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області повноважень на звернення до суду з даним позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформувала висновок за яким, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (пункт 54).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

При таких обставинах, суд вважає можливим залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. ст.247, 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (місце знаходження: м. Чугуїв Харківської області, вул. Харківська, 98) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України (код ЄДРПОУ 37552996, місцезнаходження: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35), Державного агентства лісових ресурсів України (код ЄДРПОУ 37507901, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-а), Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ 35246550, місцезнаходження: м. Харків, вул. Пушкінська, 86), Національного природного парку Гомільшанські ліси (код ЄДРПОУ 33292652, місцезнаходження: Харківська область, Зміївський район, с. Коропове, вул. Монастирська, 27) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна, буд.21, 8-9 поверх), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації (м. Харків, м-н Свободи, 5 Держпром, 4 під`їзд, 7 поверх, кім. 380) про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку державного реєстратора, зобов`язання особу повернути земельну ділянку - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: