Постанова

від 24.05.2021 по справі 924/1179/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 924/1179/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2021 у справі №924/1179/20 (суддя Музика М.В.)

за позовом Хмельницької міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Іваницького Олександра Анатолійовича, м. Хмельницький

про стягнення 95 886,90 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2021 у справі №924/1179/20 позов Хмельницької міської ради до Фізичної особи-підприємця Іваницького Олександра Анатолійовича, м. Хмельницький про стягнення 95 886,90 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Іваницького Олександра Анатолійовича (код НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) 10 466,49 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 229,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

В стягненні 85 420,41 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Хмельницька міська рада звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2021 у справі №924/1179/20 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Хмельницька міська рада вважає зазначене рішення безпідставним, необґрунтованим, прийнятим всупереч нормам чинного законодавства.

Зазначає, що відповідач жодних юридично значимих дій не вчиняв, зокрема, не отримував протягом тривалого періоду часу дозвіл міської ради на розробку технічної документації для формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав та оформлення права оренди земельної ділянки, що перебуває у його фактичному користуванні. Вказана обставина створила для відповідача ситуацію правової невизначеності, як у земельних відносинах, так і в цивільних відносинах, оскільки він не є платником земельного податку за земельну ділянку, розташовану під об`єктом нерухомого майна, та не є суб`єктом сплати орендної плати.

Така поведінка відповідача є ухиленням від оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні відповідачу об`єкти нерухомого майна, що приводить до неотримання територіальною громадою міста, як власником земельної ділянки комунальної власності, доходів, які визначені законом як плата за землю (орендна плата).

Звертає увагу, що на земельній ділянці площею 927 кв.м по м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8 знаходиться об`єкт нерухомого майна, який належать відповідачу, і існування якого неможливе окремо від земельної ділянки, на якій він розміщуються.

Суд першої інстанції безпідставно не взяв зазначене до уваги, результатом чого стало прийняття незаконного рішення.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який сформований в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявника, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно грошову оцінку землі.

Вважає, що висновки суду першої інстанції фактично позбавили Хмельницьку міську раду на повне ефективне поновлення в правах, а саме, отримання належних їй коштів за використання її майна.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/1179/20/1692/21 від 15.03.2021 витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області та 19.03.2021 матеріали справи №924/1179/20 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2021 у справі №924/1179/20. Запропоновано відповідачу - у строк до 26.04.2021 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Також, роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу суду від 24.03.2021 у справі №924/1179/20 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с. 135-136/.

22.04.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому з підстав викладених у ньому, Фізична особа-підприємець Іваницький Олександр Анатолійович просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2021 у справі №924/1179/20 - залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне .

20.01.2014 між ТОВ "Треш" та Іваницьким О.А. укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ "Треш" передає у власність, а Іваницький О.А. набуває у власність нежитлове приміщення МСК-2 інв. №4441, площею 890,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Курчатова, 8 , приміщення розташоване на земельній ділянці площею 9,5203 га, кадастровий номер 6810100000:14:002:0088 /а.с. 69-70/.

Відповідно до довідки Управління Держкомзему у м. Хмельницькому від 30.04.2010 земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:14:002:0088 перебуває у державній власності /а.с. 73/.

Рішенням Хмельницької міської ради від 31.01.2018 припинено право постійного користування Хмельницькому державному виробничому об`єднанню "Термопластавтомат" земельною ділянкою площею 26,3283 га по м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8 /а.с. 74 /.

13.02.2019 підприємець Іваницький О.А. звернувся до Хмельницької міської ради із клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0927 га, для обслуговування нежитлового приміщення МСК-2 інв. №4441, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 8 та надання її в оренду /а.с. 46/. До клопотання підприємець Іваницький О.А. долучив необхідні документи.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 08.10.2020 року, Іваницький О.А. є власником нежитлового приміщення, приміщення МСК-2 (ін. 4441), загальною площею 890,5 кв.м., за адресою: вул. Курчатова, 8 , на підставі договору купівлі-продажу №73 від 20.01.2014 /а.с. 11/.

Листом від 13.03.2019 Хмельницьке управління Головного управління ДФС у Хмельницькій області повідомило, що підприємець Іваницький О.А. за земельну ділянку по вул. Курчатова, 8 , площею 0,0927, без кадастрового номера, протягом 2016-2019 років не звітує та не сплачує /а.с. 12/.

21.02.2019 Головними спеціалістами відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради проведено обстеження земельної ділянки по м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8 і встановлено, що земельна ділянка знаходиться на закритій території, ведеться господарська діяльність; згідно Державного реєстру Іваницький О.А. є власником нежитлового приміщення МСК-2 згідно договору купівлі-продажу від 20.01.2014 /а.с. 48/.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру, 30.08.2019 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:14:002:0387 за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 8 , для обслуговування нежитлового приміщення МСК-2, інв. 4441, площею 0,0927 кв.м.; форма власності - комунальна /а.с. 43/.

12.09.2019 підприємець Іваницький О.А. звернувся до Хмельницької міської ради із клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки площею 0,0927 для обслуговування нежитлового приміщення за адресою: м. Хмельницькому, по вул. Курчатова, 8 /а.с. 47/.

06.02.2020 між Хмельницької міською радою та підприємцем Іваницьким О.А. укладено договір оренди землі №51/01, за умовами якого Хмельницька міська рада передала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:14:002:0387, яка розташована в вул. Курчатова, 8 , площею 927 кв.м., із нормативною грошовою оцінкою в розмірі 799435,00 грн. /а.с. 20-21/.

Відповідно до відомостей ДПС від 30.09.2020 підприємцем Іваницьким О.А. відповідно до договору оренди №51/01 від 06.02.2020 (земельна ділянка по м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8 , площею 0,0927 га) за лютий-серпень 2020 року сплачено 23822,30 грн. орендної плати /а.с. 14/.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2019, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8 , становила у 2017 році 1437 грн.; у 2018 році - 1437,00 грн. та з 17.07.2018 - 2156 грн. /а.с. 17/

У Витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.09.2020 та від 13.01.2020 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 6810100000:14:002:0387 за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 8 , площею 927 кв.м., у 2019 році становила 1998589 грн., з 30.08.2019 - 799435,00 грн.; у 2020 році - 799435,00 грн. /а.с. 18-19, 22 /.

Як вбачається із розрахунку розміру орендної плати від 20.10.2020 року, проведеного Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, підприємцю Іваницькому О.А. нараховано за період з 01.02.2018 по 17.07.2018 - 18370,13 грн. орендної плати з розрахунку 3% від НГО за земельну ділянку площею 972 кв.м. (НГО 1332099,00 грн.); за період з 17.07.2018 по 31.12.2018 в розмірі 27400,35 грн. з розрахунку 972 кв.м. площі, (НГО 1998612,00 грн.); за період з 01.01.2019 по 30.08.2019 на суму 39649,93 грн. з розрахунку 972 кв.м. площі, (НГО 1998612,00 грн.), за період з 30.08.2019 по 31.12.201 в розмірі 8123,30 грн. з розрахунку 972 кв.м. площі та (НГО 799435,00 грн.); за період з 01.01.2020 по 06.02.2020 на суму 2343,19 грн. з розрахунку 972 кв.м. площі та (НГО 799435,00 грн.) /а.с. 26-27/.

Предметом позову у справі, яка розглядається є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна, 95 886,90 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою площею 927 кв.м. (комунальної власності) за період з 01.02.2018 по 06.02.2020.

Господарський суд Хмельницької області відповідно до оскаржуваного рішення від 17.02.2021 у справі №924/1179/20 частково задоволив позов Хмельницької міської ради стягнувши 10 466,49 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 30.08.2019 по 06.02.2020. Також місцевий господарський суд відмовив у стягненні 85 420,41 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати і Хмельницька міська рада оскаржує рішення в цій частині.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Господарського кодексу, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник чи орендар земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

З матеріалів справи слідує, що 20.01.2014 відповідач набув право власності на нежитлову будівлю МСК-2 інв. 4441, площею 890,5 кв.м., що розташована за адресою: вул. Курчатова. 8 та на земельній ділянці площею 9,5203 га, кадастровий номер 6810100000:14:002:0088.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В даному випадку формою здійснення плати за землю для відповідача як особи, яка користується земельною ділянкою, є орендна плата.

З огляду на встановлене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відповідача з моменту набуття права власності на будівлю у 2014 році, виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під належним йому нерухомим майном. При цьому колегія суддів зазначає, що фактично користуючись цією ділянкою, плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі відповідач не вносив.

Так, 13.02.2019 підприємець Іваницький О.А. звернувся до Хмельницької міської ради із клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0927 га /а.с. 46/, в подальшому 12.09.2019 підприємець Іваницький О.А. звернувся до позивача із клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельну ділянку площею 0,0927 для обслуговування нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 47/.

06.02.2020 Хмельницька міська рада та підприємець Іваницький О.А. уклали договір оренди землі №51/01, за умовами якого Хмельницька міська рада передала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:14:002:0387, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 927 кв.м., із нормативною грошовою оцінкою в розмірі 799435,00 грн. /а.с. 20-21/.

Таким чином, підприємцем Іваницьким О.А. з моменту набуття права власності на будівлю не оформлено належним чином право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, до моменту укладення 06.02.2020 договору оренди землі №51/01 .

Матеріалами справи стверджується, що відповідач в період з 20.01.2014 володів об`єктом нерухомості, який розташований на земельній ділянці площею 9,5203 га, кадастровий номер 6810100000:14:002:0088 за адресою: АДРЕСА_1 та використовував земельну ділянку у своїй діяльності.

В даних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, яку він мав би сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.02.2018 по 06.02.2020, тому площа цієї фактично використовуваної земельної ділянки також має значення для розрахунку таких сум.

Також, на необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користувалася особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження (визначення меж, площі та конфігурації) земельної ділянки звернула увагу Велика Палата у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та у постанові від 04.12.2019 зі справи №917/1739/17, а також Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 у справі №917/266/19.

На необхідності достеменного встановлення розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем (чи користується відповідач земельною ділянкою лише у межах належних йому об`єктів нерухомого майна або більшою площею, а отже, чи не ґрунтується на припущеннях площа, яку покладено в основу обрахунку заявленої до стягнення суми), наголосив також Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 року у справі №924/196/19.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №924/730/20 зазначено, що основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку, - площа, цільове призначення, категорія земель і кадастровий номер. Оскільки відповідачами не було сформовано земельну ділянку іншої площі та конфігурації, тому вони відповідно до положень статті 120 ЗК України користуються земельною ділянкою саме тієї площі, яка була сформована та використовувалася попереднім власником об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду по справах № 916/2948/17 та №922/3639/17, вирішальним для суду є те, чи сформована дана земельна ділянка, не беручи до уваги часові рамки її формування, оскільки важливим для суду є встановлення саме площі земельної ділянки, яка використовується відповідачем для обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна.

Як свідчать матеріали справи Хмельницькою міською радою, згідно розрахунку розміру орендної плати, здійснено нарахування на площу земельної ділянки у розмірі 927 кв.м. і в свою чергу підприємець Іваницький О.А. не заперечує факт користування земельною ділянкою саме в такому розмірі.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає підтвердженим використання земельної ділянки відповідачем за період з лютого 2018 року по лютий 2020 року площею визначеною самим відповідачем у клопотанні про надання земельної ділянки в оренду та в подальшому узгодженою сторонами у договорі у розмірі 927 кв.м.

Предмет позову у даній господарській справі становить вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку без оформлення документів, які би посвідчували право користування нею.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України. Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави (ч. 1 ст. 1214 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту ст. 1212 ЦК України слідує, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є факт набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов`язково має бути наявною відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Отже, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання власником земельної ділянки доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15, №922/5468/14.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної у постановах від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 11.06.2019 у справі №922/551/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, зокрема, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

При цьому, згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункт 71).

Таким чином витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку, що є основою для розрахунку орендної плати.

Позивач звертаючись до суду із позовом надав витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2019, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, становила у 2017 році 1437 грн.; у 2018 році - 1437,00 грн. та з 17.07.2018 - 2156 грн. /а.с. 17/. Однак, у зазначеному витягу відсутнє посилання на кадастровий номер конкретно визначеної земельної ділянки.

У Витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.09.2020 та від 13.01.2020 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 6810100000:14:002:0387 за адресою: АДРЕСА_1, площею 927 кв.м., у 2019 році становила 1998589 грн., з 30.08.2019 - 799435,00 грн.; у 2020 році - 799435,00 грн. /а.с. 18-19, 22 /.

Отже, зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки можливо лише шляхом оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а не в будь-який інший спосіб, зокрема, шляхом розрахунку, виходячи із базової вартості 1 м.кв. землі та множення на відповідні коефіцієнти.

Земельна ділянка не є сформованим об`єктом цивільних прав, якщо технічної документації на спірну земельну ділянку розроблено не було, відомості щодо неї до Державного земельного кадастру не внесені; при цьому, наявність технічної документації на спірну земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку землі є необхідним для підтвердження розрахунку безпідставно утриманих коштів, виходячи із розміру саме недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем має бути доведено розмір орендної плати, який визначається на основі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, сформованого за результатами розроблення технічної документації на певну земельну ділянку у визначеному законодавством порядку, із внесенням відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєнням кадастрового номеру спірній земельній ділянці.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, була сформована як об`єкт цивільного права із присвоєнням кадастрового номера та реєстрацією в Державному земельному кадастрі 30.08.2019, тобто до 30.08.2019 на таку земельну ділянку не затверджувалась нормативна грошова оцінка.

Таким чином, надані позивачем Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період до 30.08.2019 сформовані з розрахунку середньої (базової) вартості 1 м.кв. земель населеного пункту, шляхом множення на відповідні коефіцієнти та не можуть підтверджувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 927 кв.м. і як наслідок розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати є невірним.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що здійснений позивачем розрахунок орендної плати за період з 01.02.2018 по 30.08.2019 не може вважатись обґрунтованим, оскільки здійснений з розрахунком за 1 кв.м. вартості земель населеного пункту, що з урахуванням вищевикладеного є помилковим.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні 85 420,41 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за необґрунтованістю.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2019 де нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, становила у 2017 році 1437 грн.; у 2018 році - 1437,00 грн. та з 17.07.2018 - 2156 грн. /а.с. 17/ без посилання на кадастровий номер конкретно визначеної земельної ділянки, колегія суддів відхиляє як необґрунтоване. Доводи апеляційної інстанції не спростовують правильних висновків суду першої інстанції в цій частині.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки матеріали справи не містять доказів сплати безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 30.08.2019 по 06.02.2020 на заявлену позивачем суму, а наявність боргу підтверджено та відповідачем не заперечується, тому 10 466,49 грн. підлягає стягненню з ФОП Іваницького О.А. на користь Хмельницької міської ради.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2021 у справі №924/1179/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню , окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Грязнов В.В.

Іваницьким О.А.Іваницький О.А.