Постанова

від 19.05.2021 по справі 908/567/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 року м.Дніпро Справа № 908/567/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.,

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Шумейко І.П., ордер серія АР № 1036635 від 10.03.2021 р., адвокат;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 , ухвалене суддею Боєвою О.С., повний текст якого складений 01.02.2021, у справі №908/567/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", Запорізька область, Приазовський район, село Степанівська Перша

до відповідача-1: Приазовської районної державної адміністрації, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Степанівська Перша сільська рада, Запорізька область, Приазовський район, с. Степанівка Перша

про визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приазовської районної державної адміністрації (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (далі - Відповідач-2) про:

1) визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 569 від 21.12.2018;

2) визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141, площею 63,45 га.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що 21.12.2018 Відповідач-1 передав Відповідачу-2 в оренду строком на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141, площею 63,45 га, яка накладається на земельну ділянку, яка вже передана в оренду ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008. Передача в оренду земельної ділянки Відповідачу-2 відбулася на виконання розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 569. Позивач зазначив, що надання Відповідачу-2 на підставі спірного договору з Відповідачем-1 права користування земельною ділянкою, яка накладається на земельну ділянку Позивача, порушує відповідне речове право Позивача, законне право користування якого виникло раніше, а тому наявні правові підстави для визнання спірного договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Ухвалою суду від 05.05.2020 залучено до участі у справі № 908/567/19 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Степанівську Першу сільську раду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/567/19 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 569.

Визнано недійсним договір оренди землі від 21.12.2018, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141, площею 63,45 га.

Стягнуто з Приазовської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" суму 2561, 33 грн. витрат зі сплати судового збору, суму 9043,20 грн. витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи, суму 8266,67 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" суму 1280, 67 грн. витрат зі сплати судового збору, суму 4521,60 грн. витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи, суму 4133,33 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоникс" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарський суд не врахував та не надав оцінки змісту спірного договору оренди земельних ділянок (паїв) від 21.12.2018 № 569 та не встановив, що було предметом оренди за цим договором, в результаті чого помилково ототожнив договір оренди земельної частки (паю), укладений 11.08.2008 між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" з договором оренди земельної ділянки, укладеним 21.12.2018 року між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" у відповідності до норм чинного законодавства та в межах компетенції Приазовської РДА.

Апелянт вважає, що Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладений відповідачами договір оренди від 21.12.2018 порушує права ТОВ "Агротіс" щодо його договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008, що Позивачу чиняться будь-які перешкоди у реалізації ним своїх прав за цим договором, оскільки Позивачем не доведено, що невитребувана (нерозподілена) земельна ділянка, передана в оренду Відповідачу-2 за оспорюваним правочином, є тією ж самою ділянкою, що надана у користування Позивачу за договором оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008.

На думку апелянта, Позивачем не доведено належними доказами факт накладення земельних ділянок, які передані в оренду позивачу за договором від 11.08.2008, на земельні ділянки, передані в оренду Відповідачу-2 за договором оренди від 21.12.2018.

Зазначає, що оскільки правовий акт, на підставі якого було укладено договір з Позивачем, є незаконним, у зв`язку з чим його і було скасовано, то і договір, який укладено між сторонами на підставі такого правового акту, є таким, що не відповідає вимогам закону.

Вважає, що у зв`язку із скасуванням розпорядження Приазовської РДА № 524 від 11.08.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", відсутні підстави дійсності договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008, укладеного між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс".

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду у цій справі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротіс" у повному обсязі.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс", надано відзив на апеляційну скаргу Відповідача-2, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи Відповідача-2, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2021 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді - Берекіної О.В., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/567/19; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 31.03.2021.

Через тимчасову непрацездатність судді Антоніка С.Г. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 31.03.2021, не відбулось.

26.04.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/567/19 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Антоніка С.Г., необхідністю призначення справи для розгляду, закінченням строків розгляду справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021, справу №908/567/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О, якою ухвалою від 26.04.2021 справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 19.05.2021.

Відповідач-1, Відповідач-2 та Третя особа, правом, передбаченим ст. 42 ГПК України, не скористалися, про час та місце судового засідання повідомлені судом апеляційної інстанції належним чином, заявник апеляційної скарги про час та місце судового засідання додатково повідомлений шляхом отримання телефонограми від 27.04.2021.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників Відповідача-1, Відповідача-2 та Третьої особи.

В судовому засіданні 19.05.2021 Центральним апеляційним господарським судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області № 524 від 11.08.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" земельні частки (паї) загальною площею 218,51 га, у т.ч. 81,87 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 94 (багаторічні); 136,64 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурах №№ 291, 297 , 314, 321 (пасовища) згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, визнані як невитребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вказаним розпорядженням вирішено надати в оренду ТОВ "Агротіс", в т.ч. земельну ділянку площею 81,87 (багаторічні), в контурі № 94 (невитребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Степанівської Першої сільської ради, згідно додатку 1, для товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 Розпорядження).

11.08.2008 року між Приазовською районною державною адміністрацією (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (Орендар) був укладений Договір оренди земельної частки (паю) (надалі - договір від 11.08.2008), згідно з пунктом 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки паї розміром - 81,87 га (багаторічні), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 94 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області та планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору (розділ 1 договору).

Невитребувані земельні частки (паї) передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 договору за користування невитребуваними земельними частками орендар сплачує орендодавцю орендну плату у грошовій формі у розмірі за один календарний рік 24561,00 грн., за місяць - 2046,75 грн. на загальну площу.

Згідно з п. 2.3 договору його укладено до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років.

За змістом розділу 5 договору невід`ємною частиною цього договору є: розрахунок орендної плати, акт встановлення меж в натурі, кадастровий план, експлікація земельних ділянок. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Степанівській Першій сільській раді.

Договір зареєстрований 11.08.2008 у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 2.

12.08.2008 в.о. начальника відділу земельних ресурсів, головою Степанівської с/ради та землевпорядником складено акт встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 81,87 га. Зазначено, що ніяких зауважень з боку зацікавлених осіб при встановленні меж в натурі не надходило.

10.07.2018 в.о. голови Приазовської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 260 "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", яким договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Агротіс" (орендар) про передання орендарю в оренду невитребувані земельні частки (паї) розміром 81,87 га (багаторічні насадження), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 94 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, визнано не чинним, також визнано таким, що втратило чинність, зокрема розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 524 від 11.08.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 617 від 23.11.2018 скасовано ряд розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації, в тому числі розпорядження від 10.07.2018 № 260 "Про усунення порушень вимог земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" та розпорядження від 11.08.2008 № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 03.12.2018 № 486 Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 63,45 га із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї) - багаторічні насадження), розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 569 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Геоникс" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 63,4500 га - багаторічні насадження, із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї), кадастровий номер 2324586200:02:001:0141, розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" земельну ділянку (невитребувані земельні частки (паї), загальною площею 63,4500 га - багаторічні насадження, із земель колишнього КСП "Більшовик", кадастровий номер 2324586200:02:001:0141, до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не довше ніж на 49 років, встановивши орендну плату в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.12.2018 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (орендар, відповідач-2) укладений договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 63,4500 гектарів (кадастровий номер 2324586200:02:001:0141), із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору його укладено на строк до моменту отримання власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) державних актів на право власності на земельну ділянку, але не довше ніж на 49 років.

Згідно з п. 3.2 земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендодавцем орендареві оформлюється актом прийому-передачі.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 22.12.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29659852.

Позивач звернувся до суду з позовом (за яким відкрито провадження у даній справі), посилаючись на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141, яка передана в оренду ТОВ "Геоникс", накладається на земельну ділянку вже передану в оренду ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141, площею 63,4500 гектарів накладається на земельну ділянку площею 81,87 га, передану ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, який був та є чинним.

На момент прийняття спірного розпорядження між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" був чинним договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, а тому дане розпорядження прийнято не у спосіб, передбачений законом, з порушенням прав Позивача, а тому, відповідно, і договір оренди землі від 21.12.2018 щодо земельної ділянки площею 63,4500 гектарів (кадастровий номер 2324586200:02:001:0141), який укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та ТОВ "Геоникс", є недійсним, оскільки порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 11.08.2008.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі № 910/1674/19, яке залишено в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, позовні вимоги ТОВ "Агротіс" задоволені повністю.

Суд визнав незаконним та скасував розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 № 617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 № 566 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 23.02.2009 № 90 "Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Агротіс"; від 11.08.2008 № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 18.02.2009 № 85 "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Агротіс".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020, постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі № 910/1674/19 була скасована, а зазначену справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/1674/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/1674/19, Північний апеляційний господарський суд, зокрема, встановив, що "розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90, від 11.08.2008 № 524 , від 18.02.2009 № 85 на момент їх скасування спірним розпорядженням № 617 слід вважати виконаними, оскільки останні вичерпали свою дію внаслідок їх виконання, а саме внаслідок укладення позивачем з Приазовською РДА відповідних договорів оренди від 11.08.2008, від 10.03.2009, від 18.12.2009, від 27.02.2009, від 27.09.2008.

За вказаних обставин, оспорюване розпорядження Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018 безпосередньо не впливає на реалізацію позивачем своїх правомочностей як орендаря спірних земельних ділянок, оскільки скасовані відповідачем розпорядження Приазовської РДА від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90, від 11.08.2008 № 524, від 18.02.2009 № 85 є такими, що вичерпали свою дію шляхом укладення відповідних договорів оренди з позивачем.

Після прийняття Запорізькою ОДА оспорюваного розпорядження № 617 від 23.11.2018 Приазовською РДА було ініційовано ряд судових спорів (господарські справи № 908/1115/19, № 908/1238/19, № 908/1241/19, № 908/1591/19, № 908/1151/19) про визнання недійсними договорів оренди, укладених з позивачем, в обґрунтування позовних вимог у яких Приазовська РДА посилалась саме на наявність підстав для скасування через незаконність розпоряджень Приазовської РДА від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90, від 11.08.2008 № 524, від 18.02.2009 № 85, на виконання яких і були укладені відповідні договори оренди, наголошуючи на недотриманні вимог чинного законодавства при їх укладенні.

За результатами розгляду вказаних справ Господарським судом Запорізької області були прийняті рішення, якими у задоволенні позовів про визнання недійсними договорів оренди земельних часток (паїв), укладених між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс" відмовлено.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 у справі № 908/1151/19 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову Приазовської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Агротіс" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) розміром 81,87 га, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради 11.08.2008 за № 2.

У вказаному рішенні встановлено, що договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008 укладався відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яка на момент укладення Договору оренди мала наступну редакцію: "Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) є необхідним лише в разі виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) за заявами останніх.

Нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка має тимчасовий правовий статус, оскільки в будь-який момент власники паїв можуть виділити в натурі належні їм земельні ділянки. При виділенні ділянки в натурі власнику паю - складається проект землеустрою. При наданні в оренду нерозподіленої земельної ділянки проект землеустрою не складається.

Отже, твердження Приазовської районної державної адміністрації про те, що передача в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок власників земельних часток (паїв), які не виділені в натурі (на місцевості) цим власникам (пасовища, сіножаті, багаторічні насадження), у порядку встановленому ст. 13 вищевказаного Закону можлива тільки після розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її затвердження, є безпідставним.

Місце розташування нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки визначено на підставі викопіювань із карти-схеми поділу земель колишнього КСРП "Більшовик".

Довжину меж земельної ділянки, її площу, поворотні точки, відносне розташування меж, та суміжних землевласників - відображено на кадастрових планах. Вказані документи підписані в.о. начальника Відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області, а також головою та землевпорядником Степанівської Першої сільської ради.

В договорі оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008 сторони погодили всі істотні умови.

Підписання акту встановлення меж ділянки в натурі 12.08.2008 не свідчить про недійсність договору, оскільки в законі немає обов`язку підписувати в один і той же самий день і договір, і акт встановлення меж ділянки в натурі, волевиявлення сторін закріплено вказаним актом.

Щодо припису № 311/0/92-18-ДК/0052Пр/03/01-18 інспектора Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області слід зазначити, що в приписі помилково вказано на те, що в оренду передано паї, а не земельні ділянки, тоді як в розпорядженні голови Приазовської районної державної адміністрації № 524 від 11.08.2008 було вказано про надання в оренду ТОВ "Агротіс" земельних ділянок площею 81,87 га та площею 136,64 га, передача в оренду саме земельних ділянок, а не паїв, випливає з доданих до договору оренди документів: кадастрового плану земельної ділянки, експлікації земельних ділянок, акту встановлення меж ділянки в натурі.

Крім того, законодавство не містить заборони щодо надання в оренду земельної частки (паю).

В приписі помилково вказано на те, що державна реєстрація договору оренди відсутня, проте згідно з листом Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області від 27.07.2018 вих. № 115, договір оренди зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди земель спільної часткової власності 11.08.2008 за № 2.

Державна реєстрація договору оренди відбулася у відповідності до п/п 2 п. "б" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР в редакції, що була чинною на час укладення спірного договору, яка передбачала, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належало таке повноваження, як реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі.

Таким чином, всі договори оренди землі, укладені між позивачем як орендарем та Приазовською РДА як орендодавцем згідно розпоряджень голови Приазовської РДА від 02.09.2008 № 566, від 23.02.2009 № 90, від 11.08.2008 № 524, від 18.02.2009 № 85, на підставі яких позивач користується наданими йому в оренду земельними ділянками, станом на дату розгляду даної справи судом є чинними, навіть за наявності обставин існування спірного розпорядження відповідача від 23.11.2018 № 617.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений між ТОВ "Агротіс" та Приазовською районною державною адміністрацією, був та є чинним на момент ухвалення спірного розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 568 та договору оренди землі від 21.12.2018.

За наведених обставин, спростовуються доводи апеляційної скарги, що у зв`язку зі скасуванням розпорядження Приазовської РДА № 524 від 11.08.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", відсутні правові підстави дійсності договору оренди не витребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008, укладеного між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс".

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення ст. 204 Цивільний кодекс України установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно із ст. ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть, якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 91 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону у редакції, чинній станом на 11.08.2008).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 вищевказаного Закону у редакції, чинній станом на 11.08.2008).

Земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі № 6-6200св09 та від 17.01.2019 у справі № 908/1947/16.

За умовами пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" № 122 від 04.02.2004 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній на час укладання договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб`єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у статті 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Із вищезазначених норм спеціального законодавства вбачається, що передача нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду унеможливлює розроблення технічної документації на землю потенційним орендарем та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці за такою документацією (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 908/1947/16).

Матеріали справи свідчать, що оспорюваним договором 21.12.2018 передано ТОВ "Геоникс" в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 63,4500 гектарів (кадастровий номер 2324586200:02:001:0141), із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру виключає статус цієї земельної ділянки як нерозподілених (не витребуваних) часток (паїв), які можуть передаватися в оренду районними державними адміністраціями в порядку, визначеному ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діяла станом на дату підписання розпорядження Приазовською РДА № 569 від 21.12.2018).

Крім того, відповідно до п.14 статті 186 ЗК України в редакції, яка діяла на час винесення оспорюваного розпорядження, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:

- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;

- власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Тобто, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі затверджується відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка має правовий статус невитребуваної земельної частки (паю), що унеможливлювало затвердження технічної документації із землеустрою щодо неї.

Таким чином, спірне розпорядження Приазовської РДА № 569 від 21.12.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачі в оренду невитребуваних земельних часток ТОВ " Геоникс" прийнято не в межах повноважень Відповідача-1, та порушує права та інтереси Позивача, як орендаря земельної частки (паю) розміром 81,87 га.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі (постанови Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17).

З урахуванням встановлених фактів, вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 569, відповідно до якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018 є правомірними, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Аналогічний припис міститься у ст. 95 ЗК України.

Водночас, положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, на момент прийняття Приазовською РДА спірного розпорядження від 21.12.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141 площею 63,45 га, був чинним договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" та Приазовською районною державною адміністрацією.

При цьому, доводи апелянта про те, що Позивачем не доведено належними доказами факт накладення земельних ділянок, які передані в оренду Позивачу, на земельні ділянки, передані в оренду Відповідачу-2, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, звертаючись у 2019 році із позовом проти ТОВ "Агротіс" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 81,87 га, Приазовська районна державна адміністрація посилалася на те, що договір з ТОВ "Агротіс" заважав Приазовській РДА передати земельну ділянку, орендовану ТОВ "Агротіс", в оренду іншому суб`єкту, а саме ТОВ "Геоникс", яке і було залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Розглянувши справу № 908/1151/19, Господарський суд Запорізької області у рішенні від 30.09.2019 встановив наступне:

"Посилання позивача на факт укладення щодо тієї самої земельної ділянки нових договорів оренди судом до уваги не приймаються, оскільки факт укладення нових договорів оренди не стосується предмету даного спору про визнання недійсним договору від 11.08.2008, і не свідчить про його недійсність.".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2020 вищевказане рішення було залишено без змін (змінено лише розподіл судових витрат).

Викладеним спростовуються посилання апелянта на те, що у справі № 908/1151/19 не досліджувалося питання накладення певних земельних ділянок.

Таким чином, факт передачі 21.12.2018 Приазовською РДА в оренду ТОВ "Геоникс" саме земельної ділянки, орендованої ТОВ "Агротіс", встановлений остаточними судовими рішеннями у справі № 908/1151/19, а тому даний факт не може спростовуватися в даній справі, в якій теж бере участь ТОВ "Геоникс".

Аналогічний підхід - коли орендодавець, пред`являючи позов до першого орендаря про визнання першого договору оренди недійсним з посиланням на те, що перший договір оренди заважав йому укласти другий договір оренди, тим самим визнає, що об`єкт цивільних прав, переданий в оренду першому (законному) і другому (незаконному) орендареві є тотожним, - застосовується в судовій практиці по іншим справам.

Крім того, на підтвердження факту накладання земельних ділянок сторін, колегією суддів досліджено наданий позивачем лист Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 № 28, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141 площею 63,45 га накладається на земельну ділянку площею 81,87 га, передану ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008 (т. 1, а.с. 38-39).

Також про накладання земельних ділянок третя особа - Степанівська Перша сільська рада повідомляла у своїх письмових поясненнях.

Посилання апелянта на те, що працівники Степанівської Першої сільської ради не є експертами з питань земельної діяльності та не володіють спеціальними знаннями у цій галузі, є некоректним з огляду на те, що лист від 01.02.2019 № 28 підписаний не лише сільським головою, а й землевпорядником Степанівської Першої сільської ради Клещовою Г.М., тобто особою, яка володіє необхідною компетенцією для встановлення таких фактів.

Більше того, в листі вказано джерело інформації щодо місця розташування переданих Приазовською РДА в оренду 21.12.2018 земельних ділянок, а саме, електронні сервіси Держгеокадастру. Крім того, саме землевпорядник Клещова Г.М. у 2008 році реєструвала від імені Степанівської Першої сільської ради договір оренди від 11.08.2008 з ТОВ "Агротіс" (про що є напис на останній сторінці договору), а також підписувала акт встановлення меж ділянки в натурі, викопіювання та кадастрові плани, які є додатками до договору оренди, укладеного з ТОВ "Агротіс".

Як свідчить судова практика у подібних справах, інформація, надана землевпорядником сільської ради, та самою сільською радою у своїх поясненнях, визнається доказом на підтвердження накладення земельних ділянок.

Дійсно, у повідомленні №СЕ-19-20/16216-ЗТ від 03.11.2020, яке надійшло до суду 16.11.2020, судовий експерт Експертно-криміналістичного центру Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра Міністерства внутрішніх справ України повідомив про неможливість проведення судової експертизи (т. 2, а.с. 196-207) для вирішення питання: чи накладається земельна ділянка, кадастровий номер 2324586200:02:001:0141, площею 63,45 га, переданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" за договором оренди від 21.12.2018, на земельну ділянку площею 81,87 га, передану в оренду ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, зареєстрованим 11.08.2008 року в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 2?

В той же час, посилаючись у апеляційній скарзі на повідомлення експерта, ТОВ "Геоникс" оминає увагою той факт, що жоден експерт і не спростував факту накладання земельних ділянок. Твердження експерта про те, що в оренду переданий нібито земельний пай, не відповідає дійсності, оскільки, як вже зазначалося вище, і як було встановлено судовими рішеннями у справі № 908/1151/19, в оренді у ТОВ "Агротіс" перебуває саме земельна ділянка.

Ненадання експертами будь-якої відповіді на поставлені судом питання не позбавляє сторін права і можливості надавати на підтвердження своїх вимог та заперечень інші докази.

Так, ТОВ "Агротіс" надало суду документи, що підтверджують факт накладання земельних ділянок. Окрім наведених вище судових рішень у справі № 908/1151/19, а також листа Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 № 28, таке накладання прямо та опосередковано підтверджується також іншими доказами, зокрема:

- як в договорі оренди земельної ділянки з ТОВ "Агротіс", так і в договорі оренди земельної ділянки з ТОВ "Геоникс" зазначено, що земельні ділянки, які передаються в оренду, є колишніми землями колективного сільськогосподарського підприємства "Більшовик" і розташовані на території Степанівської Першої сільської ради Поиазовського району Запорізької області;

- на викопіюванні з карти схеми поділу земель колишнього КСРП "Більшовик", яке є додатком до договору оренди з ТОВ "Агротіс", в місці, де позначено розташування орендованої земельної ділянки, позначені номер кадастрової зони (:02) і номер кадастрового кварталу ( :001), які повністю збігаються з номером кадастрової зони і кадастрового кварталу земельної ділянки № 2324586200:02:001:0141, яка передана в оренду ТОВ "Геоникс";

- як вбачається з кадастрових планів - додатків до договору оренди з ТОВ "Агротіс" - земельна ділянка площею 81,87 га, орендована ТОВ "Агротіс", складається з трьох частин: 69,96 га + 8,19 га + 3,72 га. На експлікації видно, що її частина площею 69,96 га розділена, в свою чергу, ще на дві частини, які межують між собою: 63,45 га + 6,51 га. Як вбачається з договору оренди з ТОВ "Геоникс", предметом оренди є земельна ділянка площею 63,45 га. Це і є частиною земельної ділянки площею 81,87 га, право оренди якої належить ТОВ "Агротіс";

- при порівнянні відомостей з Публічної кадастрової карти України, а також відомостей з експлікації - додатку до договору оренди з ТОВ "Агротіс", вбачається очевидне накладання земельних ділянок сторін, що можливо простежити за відносним місцезнаходженням меж ділянки порівняно до суміжних земельних ділянок;

- факт передачі Приазовською РДА земельних ділянок, орендованих ТОВ "Агротіс", в оренду ТОВ "Геоникс", не заперечується також Запорізькою обласною державною адміністрацією, про що свідчить її лист від 18.09.2020 № 08968/08-49;

- той факт, що ТОВ "Геоникс" отримало в оренду саме ті земельні ділянки, які раніше одержало в оренду ТОВ "Агротіс", підтверджується також ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020, якою було залучено ТОВ "Геоникс" в якості третьої особи до участі у справі № 910/1674/19, в якій оскаржується розпорядження голови Запорізької ОДА від 23.11.2018 № 617, де позивачем є саме ТОВ "Агротіс";

- крім того, та обставина, що 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація передала саме земельні ділянки, орендовані ТОВ "Агротіс", в оренду іншій юридичній особі, а саме ТОВ "Геоникс", встановлена також ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 25.08.2020 у справі № 325/1928/18, якою встановлено, що "незважаючи на те, що розпорядження № 260 від 10 липня 2018 року, яким договори оренди визнані "не чинними", було скасовано 23 листопада 2018 року, посадові особи Приазовської районної державної адміністрації 21 грудня 2018 року вдалися до нових протиправних дій... А саме, 21 грудня 2018 року виконуюча обов`язки голови - заступник голови Приазовської районної державної адміністрації у смт. Приазовське Запорізької області уклала сім договорів оренди земельних ділянок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 226,26 га із іншою юридичною особою - ТОВ "Геоникс"..." (сторінка 2 ухвали); "обставини, які викладені в скарзі повністю підтверджуються доданими до неї копіями документів: (...) - лист Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 про накладення земельних ділянок, які надані в оренду іншим особам на земельні ділянки, які раніше орендує ТОВ "Агротіс"; - договорів оренди земельних ділянок ТОВ "Геоникс" від 21.12.2018 (сім)..." (сторінка 4 ухвали).

Таким чином, ТОВ "Агротіс" належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами довело факт накладання земельних ділянок сторін.

В свою чергу, відповідачі не надали суду жодного доказу на підтвердження своїх доводів про те, що земельні ділянки сторін нібито не накладаються.

За таких обставин суд першої інстанції, всебічно і повно з`ясувавши обставини справи і дослідивши докази, прийшов до обґрунтованого висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141 площею 63,45 га накладається на земельну ділянку площею 81,87 га, передану ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008.

За наведених обставин відсутність експертного висновку про накладення переданих в оренду земельних ділянок не свідчить про те, що ці ділянки є різними.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи надані документи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку більш вірогідними є докази, надані позивачем про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:001:0141 площею 63,45 га накладається на земельну ділянку площею 81,87 га, передану ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, який був та є чинним, сторонами не розірваний.

Вказана обставина відповідачами-1, 2 належними та допустимими доказами не спростована.

Більш того, колегія суддів зазначає, що апелянтом жодним доказом не доведено той факт, що після поділу земель колишнього КСРП "Більшовик", окрім переданих Позивачу в оренду не витребуваних земельних часток, зокрема, земельної ділянки площею 81,87 га, з відносним розташуванням меж та суміжних землевласників, Відповідач-1 мав вільні земельні ділянки такої ж орієнтовної площі, з такими ж суміжними землевласниками, що також є підтвердженням факту передачі в оренду Відповідачу-2 тих же земельних ділянок у вигляді невитребуваних часток, що були передані Позивачу у 2008 році.

Чинним законодавством України, у тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір оренди якої не розірвано в установленому законом порядку.

Господарський договір, в тому числі Договір від 21.12.2018 може бути визнаний недійсним за наявності двох умов:

- порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача;

- наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

За наведених обставин договір оренди землі від 21.12.2018, який укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та ТОВ "Геоникс", порушує права та охоронювані законом інтереси Позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 11.08.2008, є таким, що суперечить положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та статті 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, а тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив їх у повному обсязі та розподілив понесені позивачем судові витрати.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Водночас, апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/567/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/567/19 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", м. Запоріжжя за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.05.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін