Ухвала

від 26.05.2021 по справі 916/1440/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1440/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" від 25.05.2021р. вх. № ГСОО 2-681/21 про забезпечення позову, поданому разом з позовною заявою від 25.05.2021 р. за вх. № ГСОО 1489/21 до Фермерського господарства „Дімітров В.В.", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1319038,58 грн.

Заява Акціонерного товариства „Банк Кредит" від 25.05.2021р. вх. № ГСОО 2-681/21 про забезпечення позову розглядається судом відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Встановив: Позивач - Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства „Дімітров В.В.", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1319038,58грн.

Позовні вимоги Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" обґрунтовано неналежним виконанням з боку позичальника - Фермерського господарства „Дімітров В.В." прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного договору №301019-АЕ від 30.10.2019р., та направлено на солідарне стягнення з Фермерського господарства „Дімітров В.В." та ОСОБА_1 , як солідарного поручителя за Договором поруки №301019-П від 30.10.2019р. заборгованості за Кредитним договором №301019-АЕ від 30.10.2019р. за простроченим кредитом - 999999,10 грн., за простроченими відсотками - 142960,62 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 55215,31 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків - 4602,01 грн., інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту - 98499,87 грн., інфляційних витрат за несвоєчасне погашення відсотків - 3868,02 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 12858,62 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 1035,03 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" 25.05.2021р. вх. № ГСОО 2-681/21 було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд в порядку забезпечення позову Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" до Фермерського господарства „Дімітров В.В.", ОСОБА_1 накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 5125080300:01:001:0314, площею 1,5 га;

- земельну ділянку кадастровий номер 5125081600:01:001:2626, площею 5,2999 га для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Одеська обл., Татарбунарський район, с/рада Дивізійська;

- земельну ділянку кадастровий номер 5125080300:01:001:1082, площею 0,3544 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою Одеська обл, Татарбунарський район, с/рада, Безім`янська;

- земельна ділянка кадастровий номер 5125080300;02:001:0043, площею 0,2475 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 5125080300:01:001:1050, площею 5.7018 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р., с/рада. Безім`янська;

- автомобіль КАМАЗ 55102, 1988 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

- автомобіль КАМАЗ 5320, 1988 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

- прицеп ЛІДЕР 810081, 2017 р.в. , реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ;

- автомобіль MITSUBISHI L 200, 2007 р.в, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 .

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову від 25.05.2021р. вх. № ГСОО 2-681/21 Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" було зазначено суду наступне.

Позивач зазначає, 30.10.2019р. між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" та Фермерським господарством „Дімітров В.В." було укладено кредитний договір №301019-АЕ.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює у сумі 1000000,00грн. на строк до 25 грудня 2020р. включно, в межах якої зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується отримати Кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування Кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому Договором, а також належно та у повному обсязі виконати усі інші умови, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, Кредит за цим Договором надається Позичальнику з урахуванням умов цього договору та в межах днів, з яких діють нові ліміти та лімітів кредитування встановлених Ерафіком погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (Додаток №1 до цього договору).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, сторони погодились із тим, що Банк надає Позичальнику кредит у межах кредитної лінії строком до 25 грудня 2020 р. включно.

Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору, закінчення строку Ліміту кредитування, встановленого п. 1.1. цього Договору, не звільняє позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов цього договору на користь Банку проценти за користування кредитом, якщо заборгованість за Кредитом не була погашена.

Позивачем було зазначено суду, що Клієнт, користуючись грошовими коштами, наданими йому за Кредитним договором, свої зобов`язання щодо повернення наданих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав. Так, станом на 18.05.2021 р. заборгованість Фермерського господарства „Дімітров В.В." за Кредитним договором, становить 1319038,58 грн. з яких: 999 999,10 грн. - за простроченим кредитом; 142960,62 грн - за простроченими відсотками; 55215,31 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 4602,01 грн - пеня за несвоєчасне погашення відсотків; 98499,87 грн - інфляційні витрати за несвоєчасне погашення кредиту; 3868,02 грн - інфляційні витрати за несвоєчасне погашення відсотків; 12858,62 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 1035,03 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків.

Також позивачем було зазначено суду, що з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №301019-П від 30.10.2019 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, Поручитель поручається і солідарне відповідає перед кредитором Боржника за виконання Боржником у повному обсязі усіх своїх Основних зобов`язань за Кредитним договором, який було укладено між Кредитором та Боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Позивач пояснює, що враховуючи те, що відповідачами не виконано свої зобов`язання за Кредитним договором та договором поруки, можна зробити висновок, що і при розгляді вищезазначеної позовної заяви Банку в судовому порядку відповідачі будуть недобросовісно користуватись процесуальними правами, затягувати розгляд справи з метою приховування активів задля уникнення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості. Відповідно до норм цивільного законодавства, зобов`язання за договором повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Банк добросовісно виконав зобов`язання за кредитним договором, добросовісно користується своїми процесуальними правами та просить задовольнити дану заяву чим не порушує норми законодавства.

Також позивачем було зазначено суду, що відповідачами не вчиняється будь-яких дій, направлених на погашення заборгованості, а тому є побоювання, що майно, грошові кошти, які є у власності ОСОБА_1 на момент пред`явлення даної заяви (та за рахунок якого Банк може задовольнити свої вимоги) може бути відчужене на момент винесення рішення.

Вищенаведені обставини, за твердженнями позивача, дають підстави стверджувати, що неприйняття забезпечуваних заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Прийняття ж судом забезпечувальних заходів усуне можливе порушення майнових прав позивача та забезпечить реальну можливість виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Додатково позивачем було наголошено суду на тому, що необхідність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_1 зумовлена наступними обставинами.

ОСОБА_1 не виконує належним чином своїх зобов`язання за Кредитним договором, не сплачує заборгованість за кредитним договором, проценти за користування кредитом, тому є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, і наявне у відповідача майно може бути відчуженим на користь третіх осіб, в результаті чого виконання рішення суду стане значно утрудненим або неможливим; заборгованість боржника зростає з кожним днем за рахунок нарахування процентів, пені та індексу інфляції; у разі прийняття судом рішення про задоволення заявлених позивачем вимог відбудеться відновлення становища позивача, як кредитора, з повним обсягом прав.

Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає за можливе та необхідне просити суд накласти арешт, у межах суми заборгованості за Кредитним договором на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" від 25.05.2021р. вх. № ГСОО 2-681/21, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до позовної заяви, 30.10.2019р. між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" та Фермерським господарством „Дімітров В.В." було укладено Кредитний договір №180817-АТ.

Також, з наданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що в якості забезпечення Кредитного договору 30.10.2019р. між Акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №301019-П.

Відповідно до 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; виключено; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову . У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Судом встановлено, що позовні вимоги Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро" обґрунтовано неналежним виконанням з боку позичальника - Фермерського господарства „Дімітров В.В." прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного договору №301019-АЕ від 30.10.2019р., та направлено на солідарне стягнення з Фермерського господарства „Дімітров В.В." та ОСОБА_1 , як солідарного поручителя за Договором поруки №301019-П від 30.10.2019р. заборгованості за Кредитним договором №301019-АЕ від 30.10.2019р. за простроченим кредитом - 999999,10 грн., за простроченими відсотками - 142960,62 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 55215,31 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків - 4602,01 грн., інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту - 98499,87 грн., інфляційних витрат за несвоєчасне погашення відсотків - 3868,02 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 12858,62 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 1035,03 грн.

Так, відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Суд зазнає, що позивачем не забезпечено надання належних доказів того, що відповідач, щодо майна котрого заявлено вимоги про накладення арешту, наразі вчиняє дії щодо відчуження свого майна на користь інших осіб. Також позивачем не здійснено забезпечення надання доказів, які б свідчили, що відповідачі здійснюють якісь дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов`язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як факт ухилення відповідачів від виконання зобов`язань за укладеними договорами, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачами ще потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Акціонерному товариству „Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Керуючись ст.ст.136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству „Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 25.05.2021р. вх. № ГСОО 2-681/21.

Ухвала набирає чинності 26.05.2021р. та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Т.Г. Д`яченко