Рішення

від 19.05.2021 по справі 808/761/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 травня 2021 року о 14 год. 30 хв.Справа № 808/761/17 ВО/280/26/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Новікової І.В., суддів Лазаренка М.С., Сіпаки А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо забезпечення виплати позивачу вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, а також відмову у виплаті названої допомоги; зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу вихідної грошової допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, відповідно до ч.1 ст.136 Закону України Про судоустрій та статус суддів (в редакції діючій до 27.03.2014).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 по справі №808/761/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили 28.09.2017.

25.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017. Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р (ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 №1166-VІІ.

Ухвалою суду від 26.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження за виключними обставинами. Призначено судове засідання на 14 липня 2020 року з повідомленням (викликом) сторін.

02.06.2020 від голови ліквідаційної комісії Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшов лист про розгляд зазначеної заяви за відсутності представників суду.

Ухвалою суду від 14.07.2020 року провадження за виключними обставинами у справі №808/761/17 було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Верховного Суду у справі №808/1628/18.

З огляду на те, що рішення суду до якого було зупинено провадження у справі набрало законної сили, суд з власної ініціативи призначив дату розгляду заяви позивача на 19.05.2021 року.

Ухвалою суду від 19.05.2021 провадження у справі поновлено.

Учасники справи до суду не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача клопотань до суду не надходило.

27.04.2021 від представника Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 4 статті 299 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене розгляд справи здійснювався у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали заяви про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17 за виключними обставинами, матеріали справи, суд зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що 22.03.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо забезпечення виплати позивачу вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, а також відмову у виплаті названої допомоги; зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу вихідної грошової допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, відповідно до ч.1 ст.136 Закону України Про судоустрій та статус суддів (в редакції діючій до 27.03.2014).

На обґрунтування адміністративного позову позивач посилалась на приписи Закону України "Про статус судів", Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та зазначає, що з 22.04.1993 по 08.09.2016 працювала на посаді судді Господарського суду Запорізької області, а надалі в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді. Вказує, що наказом №261-К від 26.09.2016 була відрахована зі штату Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у зв`язку з відставкою. Пояснює, що звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на підставі ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції, яка діяла станом на 26.05.2013, тобто на момент набуття нею права на відставку та вихідну допомогу, але листом від 28.02.2017 №10/622/17 відповідачем повідомлено, що відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 27.03.2014) у суду відсутні правові підстави для виплати вказаної вихідної допомоги. Бездіяльність відповідача щодо забезпечення виплати вихідної допомоги та відмову, викладену у листі від 28.02.2017, вважає незаконними та протиправними, оскільки на момент призначення позивача на суддівську посаду та набуття двадцятирічного стажу перебування на посаді були чинними норми ч. 3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" та ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" відповідно, які передбачали право судді на отримання вихідної допомоги у разі виходу у відставку. Також вважає, що її позбавлено вихідної допомоги у порушення вимог та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу, оскільки починаючи з 1992 року держава понад 20 років на конституційному та законодавчому рівнях гарантувала певний обсяг соціального забезпечення суддів, отже, очікувана вихідна допомога, що була гарантована державою у ст. 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до практики ЄСПЛ є правомірними (законними) очікуваннями в розумінні ст. 1 Першого протоколу до конвенції. З огляду на тривалість існування законодавчої норми щодо права судді на отримання вихідної допомоги, виникнення цього права у позивача як у судді, під час дії цієї норми закону, повне скасування проголошеного та набутого суддею права на вихідну допомогу без будь-яких альтернатив свідчить про невідповідність втручання держави у права особи критеріям пропорційності, правової визначеності та недотримання державою справедливого балансу між загальними інтересами і набутими відповідно закону правами особи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17 вмотивована тим, що на дату прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача з посади судді був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 07.07.2010 №2453-VI, в якому відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII виключено статтю 136, що передбачала виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат, за останньою посадою, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на отримання такої допомоги.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17 у зв`язку з виключними обставинами, суд виходить з такого.

Положеннями частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.

За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС необхідне одночасне існування двох обставин:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи;

2) судове рішення, яке просить переглянути заявник, повинно було підлягати виконанню, тобто таке рішення ще не виконано.

Таким чином, положення пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18 зазначив, що словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17, про перегляд якої за виключними обставинами з відповідною заявою звернулась позивач у задоволенні позову відмовлено, а тому відповідно до правової Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові 19.02.2021 у справі №808/1628/18, вказане судове рішення не може вважатись невиконаним в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таке судове рішення набрало законної сили та не передбачає примусового його виконання.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, яким із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI виключено статтю 136, частиною першою якої передбачалось право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року №2136-VIII.

Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, наявність Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору.

Вищенаведене також відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові 19.02.2021 у справі №808/1628/18, яка враховується судом в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17 у зв`язку з виключними обставинами та залишає судове рішення в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро вул. Василя Жуковського, 23 код ЄДРПОУ 34513210) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №808/761/17 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 19.05.2021.

Головуючий суддя І.В.Новікова

Судді М.С.Лазаренко

А.В.Сіпака