Рішення

від 24.09.2007 по справі 35/309-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/309-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.07р.

Справа № 35/309-07

За позовом  Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль",      м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

до   Комунально-житлового підприємства № 31,        м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про             стягнення 24 878, 62 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від Позивача - Кожемятов К.М., бухгалтер, дов.№3609/01 від 18.08.06 р.

Від Відповідача - Рожковська Т.В., юрисконсульт, дов.№35 від 10.01.07 р. 

                                                       СУТЬ СПОРУ:

          Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплоенергію  - 22 650,23 грн, інфляційні втрати - 55,03 грн, 3% річних - 106,14 грн, пеню - 608,34 грн, 7% штрафу - 1 458,88 грн, посилаючись на невиконання відповідачем свої зобов'язань за договором  № 32 від 01.11.2004 р. щодо оплати за надані послуги.

      Позивач надав документи та зазначив, що Відповідач частково сплатив заборгованість та на цей час борг становить 14 800, 55 грн. В решті вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

       Відповідач у відзиві  на позов частково визнає основний борг  в сумі –5633,21 грн, в решті позовні вимоги про стягнення боргу на суму 9167,34 грн не визнає, оскільки вважає, що цей борг виник за межами строку позовної давності, оскільки наростання заборгованості починається з 2004р. Нарахування штрафних санкцій вважає неправомірним, оскільки згідно протоколу розбіжностей, який підписано сторонами, умови щодо сплати пені з договору виключені, інші санкції також договором не передбачені.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено  тільки вступну та резолютивну частину рішення.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

     01.11.2004р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №32 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води строком дії до 01.11.2005р.  з пролонгацією на наступний термін відповідно до п. 10.4. договору. Доказів розірвання договору в установленому порядку в спірний період суду не надано.  Сторонами також укладено протокол  розбіжностей до договору.

На виконання  умов договору позивач постачав, а відповідач споживав теплову енергію та в спірний період з листопада 2006р. по квітень  2007р. включно всього  надано послуг на 23 751,27 грн, що підтверджується актами здачі-приймання послуг за кожний місяць спірного періоду, які підписані представниками сторін без зауважень.

       Відповідно до п. 6.2, 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць та відповідач повинен оплачувати за спожиту теплоенергію за три дні до початку розрахункового періоду за кількість теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

       Відповідач за спожиту теплоенергію  розрахувався частково грошовими коштами  згідно платіжних доручень №723 від 27.06.2007р. на суму 1000,00 грн, №107 від 30.01.2007р. на суму 2800,00 грн, №989 від 22.08.2007р. на суму 1500,00 грн та №316 від 26.03.2007р. на суму 2000,00 грн, всього в сумі 7300,00 грн. Сума сплачена згідно платіжного доручення №723 від 27.06.2007р. –1000,00 грн судом не приймається до розрахунку, оскільки цим платіжним дорученням оплачено рахунок за червень місяць 2007р., який не являється предметом спору. Таким чином, провадження у справі щодо стягнення 1500,00 грн, сплачених 22.08.2007р., підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

        Заборгованість за надані в спірний період послуги становить 16 451,27 грн.

        Сторонами щомісячно складалися протоколи проведення взаємозаліку взаємної заборгованості.  Але з вказаних протоколів не вбачається за якими саме правочинами (договорами) та за які періоди  проводиться взаємне погашення заборгованості. Суд не наділений повноваженнями  визначати саме за яким договором та за який період проведені ці заліки. Таке право належить власникам цих грошових коштів (сторонам у справі), які не позбавлені права скласти додаткові документи до цих протоколів та визначитися із призначенням платежів за цими протоколами.

        Як слідує із розрахунку позивача станом на 01.09.2007р. кошти по залікам взаємної заборгованості зараховувалися в погашення вартості теплової енергії в 2004-2006р. та частково в спірному періоді. В зв'язку з чим, він вважає, що заборгованість відповідача становить 14 800,55 грн.

         Заперечення відповідача щодо спливу позовної давності судом відхиляються, оскільки предметом спору є заборгованість з листопада 2006р. по квітень  2007р. включно, тобто позивачем не пропущено строк позовної давності в три роки для стягнення цього боргу, та відповідач не надав жодних доказів що заліки взаємної заборгованості, які були здійснені згідно протоколів заліку, стосуються саме спірного договору та спірного періоду.           .

           В зв'язку з тим, що відповідачем  порушені умови договору щодо оплати теплової енергії, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з грудня 2006р. по квітень 2007р. включно становлять 55,03 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 16.12.2006р. по 01.05.2007р. –106,14 грн.

         Оскільки,  умови п. 7.2.3 договору щодо нарахування пені виключені сторонами шляхом підписання протоколу розбіжностей, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 608,34 грн задоволенню не підлягають.

          За приписами ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, за порушення строків виконання зобов'язання, а саме за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторони у договорі не передбачили іншу відповідальність за порушення виконання зобов'язання, оскільки умови про стягнення пені виключені із договору, позивач являється підприємством державної власності, то з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 7%  в сумі  1458,88 грн за порушення виконання  грошового зобов'язання понад 30 днів.

           Заперечення відповідача, що вказана відповідальні, нарахування річних та інфляційних втрат не передбачено договором, суд вважає безпідставними, оскільки вказана відповідальність встановлена Законом.

  Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково  в сумі  боргу 14 800,55 грн, 7% штрафу  –1458,88 грн, інфляційних втрат –55,03 грн, 3% річних –106,14 грн. В решті позову слід відмовити.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові  витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

         Керуючись  ст. ст. 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України господарський суд, -  

ВИРІШИВ :

      В частині стягнення боргу 1500 грн провадження у справі  припинити.  

      Позов задовольнити частково.

      Стягнути з   Комунально-житлового підприємства № 31 –50106,  м. Кривий Ріг  Дніпропетровської області, 7-й Зарічний, 9а, код ЄДРПОУ 20280438 (р/р 2600213000335 в КФ АКБ «Правекс –Банк», МФО 306522)  на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" - 50014,  м. Кривий Ріг  Дніпропетровської області, вул. Електрична,1, код ЄДРПОУ 00130850 (р/р 26032301141268 в Жовтневому ТВБВ Центрально –Міського Промінвестбанку у м. Кривому Розі, МФО 305493) борг –14 800,55 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот грн 55 коп), інфляційні втрати –55,03 грн (п'ятдесят п'ять грн 03 коп), 3% річних –106, 14 грн (сто шість грн 14 коп), 7% штрафу –1 458,88 грн (одну тисячу чотириста п'ятдесят вісім грн 88 коп), витрати по сплаті держмита –164,21 грн (сто шістдесят чотири грн 21 коп), витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –77,88 грн (сімдесят сім грн 88 коп).

          В решті позову  відмовити.      

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.     

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 19.09.07 р.