Рішення

від 25.05.2021 по справі 600/1066/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1066/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський Дім" до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,-

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський Дім" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати висновок Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 15.02.2021 року № 04/01-08/3-05/1/679, який підписаний заступником директора, начальником управління містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, головним архітектором міста, яким не погоджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0034 га на АДРЕСА_1 в постійне користування ОСББ "Буковинський дім".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача відмовлено в погоджені проекту відведення земельної ділянки площею 0,0034 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в постійне користування. Вказана відмова викладена у висновку № 04/01-08/3-05/1/679 від 15.02.2021 року.

Вважає висновок № 04/01-08/3-05/1/679 необґрунтованим, безпідставним та виданим з порушенням норм діючого законодавства, з огляду на наступне.

Звертав увагу суду на те, що відповідачем всупереч вимог статті 186-1 ЗК України в оскаржуваному висновку не зазначено жодного недоліку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відмова мотивована лише посиланнями на норми статті 134 Земельного кодексу України.

Зауважив, що спірна земельна ділянка необхідна членам Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський Дім" для задоволення житлових, соціальних і побутових потреб.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Спірним висновком не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0034га у постійне користування позивачеві, у зв`язку з вимогами статті 134 Земельного кодексу України.

Разом з тим зазначив, що відповідно до викопіювання з топографічного плану та Генерального плану м. Чернівці та кадастрового плану земельної ділянки 0,0034га (складова проекту землеустрою), зазначена земельна ділянка є вільною від поточного будівництва та від будь якого іншого розміщеного на ній нерухомого майна.

Окрім того, відповідно до викопіювання з топографічного плану та Генерального плану м. Чернівці, земельна ділянка площею 0,0034га знаходиться віддалено від багатоквартирного житлового будинку ОСББ "Буковинський дім" та не прилягає до даного об`єкту нерухомості, а отже твердження позивача, що дана земельна ділянка необхідна для задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників квартир є помилковими та не підтверджується жодним доказом позивача.

Вважає, що спірна земельна ділянка підлягає обов`язковому продажу на конкурентних засадах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи в судовому засіданні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

2. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час, місце та дату судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

3. Враховуючи приписи статті 194, 205 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.09.2015 року № 21264639 юридична особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський Дім" (код ЄДРПОУ: 39050352), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване 13.01.2014 року, керівником якого є - ОСОБА_1 . (а.с. 6-7)

2. 15.05.2018 року ОСОБА_1 , як голова ОСББ "Буковинський Дім" звернулась до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою в якій просила видати рішення про передачу земельної ділянки площею 0,0510 га в постійне користування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для обслуговування багатоквартирного житлового будинку. (а.с.8)

3. Рішенням Чернівецької міської ради №1322 від 05.07.2018р. (пункт 5.1) вирішено надати ОСББ "Буковинський дім" дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0510 га в постійне користування для обслуговування житлового будинку (код 02.03) (для обслуговування існуючого будинку). (а.с.9)

4. 14.02.2020 року ОСОБА_1 , як голова ОСББ "Буковинський Дім" звернулась до Чернівецької міської ради з заявою в якій просила внести зміни до пункту 5.1 рішення Чернівецької міської ради №1322 від 05.07.2018 року, а саме слова "земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0510 га" замінити на "земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовними площами 0,0510 га та 0,0100 га". (а.с.10).

5. Рішенням Чернівецької міської ради №2309 від 23.07.2020 року (пункт 13), на підставі заяви ОСББ "Буковинський дім" вирішено внести зміни пункту до 5.1 рішення Чернівецької міської ради №1322 від 05.07.2018 року "Про розгляд звернень фізичних осіб та юридичних осіб щодо надання земельних ділянок в постійне користування, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань", в частині надання об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський дім" дозволу на складання проекту відведення на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0510 га, в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (для обслуговування існуючого будинку), а саме: слова та цифри "земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0510 га" замінити словами та цифрами "земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовними площами 0,0510 га та 0,0100 га", без права забудови. (а.с.11)

6. Відповідно до висновку Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 15.02.2021 року № 04/01-08/3-05/1/680, позивачеві погоджено проект землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0491 га, без права забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (для обслуговування існуючого будинку). (а.с.17)

7. Відповідно до висновку Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 15.02.2021 року № 04/01-08/3-05/1/679, позивачеві відмовлено в погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в постійне користування, загальною площею 0,0034 га, без права забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (для обслуговування існуючого будинку), у зв`язку з дією статті 134 Земельного кодексу України, та запропоновано внести зміни в рішення Чернівецької міської ради від 23.07.2020 року № 2309 і винести питання відведення вказаної земельної ділянки в постійне користування на розгляд чергового пленарного засідання Чернівецької міської ради окремим пунктом. (а.с.16)

8. Крім того, згідно змісту листа Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 28.01.2015 року № З-163/0-04/01 встановлено, що вартість організації аукціону з продажу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , орієнтовно становить 35 тис. грн, оскільки площа даної земельної ділянки лише 30 м.кв. Відтак, вартість її продажу на аукціоні буде значно меншою ніж затрати на організацію та проведення аукціону, а тому міській раді економічно не вигідно готувати документи з продажу цієї земельної ділянки на аукціоні.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1.Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно вимог частини 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частинами 4 та 6 статті 123 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частин 15 та 16 статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

3. Питання віднесення земельних ділянок до земельних ділянок багатоквартирних будинків, порядок їх використання, регламентовано статтею 42 Земельного кодексу України.

Так, частиною 1 вищевказаної статті визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 42 Земельного кодексу України).

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частина 3 статті 42 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 42 Земельного кодексу України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

4. При цьому, згідно статті 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою (землевпорядна документація) це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Пунктом "д" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

5. Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу передачі в постійне користування земельних ділянок державної та комунальної власності, зокрема:1) подання клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності в постійне користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування або рішення про відмову передання земельної ділянки у користування чи залишення клопотання без розгляду.

6. Надаючи оцінку змісту оскаржуваного висновку посадових осіб відповідача, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За частиною 5 даної статті органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

За частиною 6 даної статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно частини 8 даної статті у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

7. З системного аналізу наведених вищих норм законодавства вбачається, що у відмові у погодженні проекту землеустрою, окрім посилання на невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, слід вказувати в обов`язковому порядку вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків.

Разом з тим, оскаржуваний висновок не містить посилання на вичерпний перелік недоліків та строк для їх усунення, а є неконкретизованим з посиланням на норми статті 134 Земельного кодексу України, які в даному випадку не врегульовують спірних правовідносин, а стосуються виключно питань пов`язаних з продажем земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Отже, проаналізувавши зміст спірного висновку слід зазначити, що відповідачем порушені вимоги статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки відсутні відомості яким саме вимогам законів та прийнятих, відповідно до них, нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації не відповідають положення проекту землеустрою позивача.

Таким чином, відповідач приймаючи спірний висновок та зазначаючи у ньому зауваження та пропозиції до поданого проекту землеустрою, позивачеві не надав можливості відреагувати на такі зауваження та пропозиції і усунути їх як недолік у визначений розумний строк, який державний орган був зобов`язаний надати суб`єкту звернення.

8. Як зазначалось вище, заперечуючи проти позову відповідач наголошував на тому, що спірна земельна ділянка підлягає обов`язковому продажу на конкурентних засадах.

Суд відхиляє наведені аргументи відповідача з даного приводу, з огляду на наступне.

Обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах) визначається статтею 134 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено випадки, коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Частиною 1 статті 136 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до частини 2 вказаної статті добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

У відповідності до частини 3 статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відповідно до частини 3 статті 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що розпорядник земель комунальної власності відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги. При цьому, положеннями частини третьої статті 136 Земельного кодексу України встановлено імперативну та безальтернативну заборону відчуження в будь-який спосіб земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок комунальної власності, виключає можливість відчуження цих земельних ділянок її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

Разом з цим, відповідач не надав жодного доказу (рішення) про результати проведення відповідних торгів та надання, бажаної позивачем, земельної ділянки у власність іншим особам, а також останній не надав доказів, що земельна ділянка, про яку йде мова у заяві позивача чи права на неї включені до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги.

Більше того, в матеріалах справи наявний лист (датований 28.01.2015 року) посадових осіб відповідача, зі змісту якого встановлено, що вартість організації аукціону з продажу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , орієнтовно становить 35 тис. грн, оскільки площа даної земельної ділянки лише 30 м.кв. Відтак, вартість її продажу на аукціоні буде значно меншою ніж затрати на організацію та проведення аукціону, а тому міській раді економічно не вигідно готувати документи з продажу цієї земельної ділянки на аукціоні. Іншими словами, в 2015 році відповідачем відмовлено в проведені аукціону (продажі) зазначеної вище земельної ділянки фізичній особі ОСОБА_2 , що в свою чергу свідчить про непослідовність і юридичну невизначеність відповідача при реалізації владних управлінських функцій.

Розглядаючи вказаний спір, суд також звертає увагу і на те, що відповідачем, того ж числа 15.02.2021 року, стосовно іншої ділянки, між тими ж сторонами і за тією ж адресою - надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування позивачу земельної ділянки загальною площею 0,0491 га без права забудови, в якому не наводилось ніяких зауважень, в тому числі і що стосується вимог статті 134 ЗК України.

9. Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем дотримано всіх критеріїв визначених земельним законодавством за для реалізації свого права на отримання земельної ділянки в постійне користування. При цьому, у спірних правовідносинах не вбачається жодних підстав, мотивів або ж аргументів, які б давали можливість суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд.

При вирішенні вказаного спору, судом не перебираються властиві суб`єкту владних повноважень функції, а лише дається правова оцінка спірним правовідносинам і визначається належний спосіб захисту з урахуванням вимог статті 245 КАС України, який сприятиме повному захисту порушеного права та інтересу позивача.

10. Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази і довести певні обставини, які свідчать про правомірність його дій/бездіяльності, законність прийнятих рішень. Однак, відповідач у згаданих правовідносинах, жодним доказом або ж нормою законодавства не спростував доводів позивача.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідач судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський Дім" до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 15.02.2021 року № 04/01-08/3-05/1/679, яким відмовлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський Дім" в погодженні проекту відведення земельної ділянки площею 0,0034 га по АДРЕСА_1 в постійне користування, без права забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (для обслуговування існуючого будинку).

3. Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинський Дім" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСББ "Буковинський Дім" (АДРЕСА_1, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ: 39050352).

Відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (вул. Б.Хмельницького, 64-А, м.Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ: 25082708).

Суддя О.В. Боднарюк