Рішення

від 26.05.2021 по справі 600/1388/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/1388/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивач), звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) щодо відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по втраті годувальника ОСОБА_5 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу з врахуванням нарахованої заробітної плати період роботи ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. на посаді водія мікроавтобуса відкритого акціонерного товариства "Сторожинецьке АТП - 17743".

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що у зв`язку зі смертю чоловіка вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. Вважає, що відмова відповідача у призначення пенсії є формальною та необгрунтовною, оскільки неточність у запису РНОКПП ОСОБА_5 свідчить лише про неналежний запис страхувальником одної цифри у десятизначному реєстраційному номері облікової картки платника податків, що жодним чином не спростовує факт сплати до Пенсійного фонду щомісячних страхових внесків на заробітну плату ОСОБА_5

29.03.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/1388/21-а відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами .

09.04.2021 р. відповідач надав до суду відзив, в якому вказував, що позивачці відмовлено в задоволенні заяви про призначення пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу. Так відповідач зазначав, що за даними податкової звітності за формою "ІНДАНІ", наявна інформація про перебування у трудових відносинах ОСОБА_5 , з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р., які у свою чергу співпадають з періодом роботи, зазначеним в скан-копії трудової книжки. Паперовий носій форми "ІНДАНІ" за 2006 р. щодо ОСОБА_5 09.03.2007 р. реєстрація в Пенсійному фонді України 14.03.2007 р. за №15152, містить інформацію про перебування у трудових відносинах та нарахування заробітної плати (доходу) за період часу з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р.

Паперовий носій форми "ІНДАНІ" за 2007 р. щодо ОСОБА_5 08.02.2008 р. реєстрація в Пенсійному фонді України 12.02.2008 р. за №17094, містить інформацію про перебування у трудових відносинах та нарахування заробітної плати (доходу) за період часу з 01.01.2007 р. по 10.06.2007 р.

Інформація наявна на паперових носіях згаданих форм звітності у тому числі реєстраційний номер облікової картки платника податків повністю відповідає електронним формам, занесеним до Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Проте, РНОКПП зазначений у звітності по ОСОБА_5 відмінний від РНОКПП зазначеного в копії довідки по ОСОБА_5 .

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для врахування заробітної плати з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. ОСОБА_5 , який працював на посаді водія мікроавтобуса ВАТ "Сторожинецьке АТП - 17743".

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів у порядку спрощеного письмового провадження.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 07.11.1976 р. змінив ім`я на ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації зміни імені 08.07.2010 р. зроблено відповідний актовий запис за №49 та видано свідоцтво серії НОМЕР_2 .

08.07.2010 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Сторожинецького районного управління юстиції Чернівецької області повторно видано свідоцтво серії НОМЕР_3 про шлюб, яке підтверджує реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1

13.01.2021 р. позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про призначення пенсії по втраті годувальника на утриманців за померлого чоловіка ОСОБА_5 .

Листом від 22.01.2021 р. №2400-1707-8/2100 відповідач розглянувши вказану заяву, повідомив позивачці, що враховуючи той факт, що страховий стаж померлого годувальника складає 9 років 8 місяців, у призначенні пенсії відмовлено. також повідомлено, що період роботи померлого годувальника ОСОБА_5 в ВАТ "Сторожинецьке АТП - 17743" з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. до стажу не зараховано у зв`язку з відсутністю даних в персоніфікованому обліку.

22.01.2021 р. ознайомившись із наданою відповіддю, позивачка подала заяву в якій просила провести перевірку в результаті якої встановити причини відсутності інформації в персоніфікованому обліку стосовно стажу роботи в ВАТ "Сторожинецьке АТП - 17743" за період з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розглянувши вказану заяву, відповідач листом від 10.02.2021 р. повідомив, що запитувана інформація в заяві стосується особи, яка померла, надання інформації зазначеної в заяві в частині завірених копій документів наявних в Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, а саме інформація щодо суми заробітку, з якої сплачені страхові внески та відомості про стаж може здійснюватись тільки за рішенням суду. Крім того, відповідач вказував, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій страхувальник ВАТ "Сторожинецьке АТП -17743" знятий з обліку, дата державної реєстрації припинення юридичної особи - 02.09.2013 р. Враховуючи викладене, здійснення позапланового заходу нагляду (контролю) за письмовою заявою страхувальника, з метою підтвердження або спростування наявності помилки та проведення, за необхідності, змін/уточнень в частині подання звітності, немає законних підстав.

Також, зазначав РНОКПП зазначений у звітності по ОСОБА_5 відмінний від РНОКПП зазначеного в копії довідки по ОСОБА_5 . В свою чергу розбіжність в РНОКПП може свідчити про некоректне заповнення страхувальником даних у звітності форми "ІНДАНІ" по працівнику ОСОБА_5 за 2006 -2007 р.

Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні страхового стажу для призначення пенсії, позивачка звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон №1058).

Згідно ст. 8 Закону №1058 передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788 визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Частина 1 ст. 36 Закону №1058 передбачає, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності),- незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Частина 2 ст. 36 Закону № 1058-IV передбачає, що непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно ст. 32 Закону № 1058-IV особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для інвалідів II та III груп від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років.

Статтею 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788 Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 р. за № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону №1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до п. 2 Порядку у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Судом досліджено записи трудової книжки померлого ОСОБА_5 та встановлено, що в ній чітко зазначені відомості щодо його роботи у спірний період, а саме: за період з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. у ВАТ "Сторожинецьке АТП - 17743". У вказаних записах, також містяться посилання на накази про прийняття на роботу і про звільнення з роботи, вказані періоди роботи завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємств, де працював ОСОБА_5 .

Записи в трудовій книжці щодо спірного періоду зроблені з урахуванням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року за № 58.

Трудова книжка щодо вказаного періоду виправлень не містить.

Також в матеріалах справи містяться відомості про страхувальника застрахованої особи ( ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема ВАТ "Сторожинецьке АТП - 17743" ідентифікаційний код 21439674.

Разом з тим, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вбачається, що підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи у ВАТ "Сторожинецьке АТП - 17743" з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. слугувало, що РНОКПП зазначений у звітності по ОСОБА_5 відмінний від РНОКПП зазначеного в копії довідки по ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464) Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Статтею 14-1 Закону №2464 визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані, зокрема забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Статтею 21 Закону №1058 визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.

Відповідно до п. 5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 р. № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1, зареєстроване в Мінюсті України 08.07.2014 за № 785/25562, далі - Положення) реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 3 розділу IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 4 розділу IV Положення у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Аналізуючи зазначені норми права суд дійшов висновку, що наявність у трудовій книжці відомостей та системі персоніфікованого обліку (реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб є підставою для призначення та здійснення відповідній особі пенсійних виплат.

Отже з наведених норм чинного законодавства вбачається великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Враховуючи викладене суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися. Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

Таким чином суд вбачає законні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду роботи.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (ч. 1 ст. 21 Закону №1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За приписами ст. 1 Закону №1058 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону № 1058).

Частинами 4 - 6, 9, 10, 12 ст. 20 Закону №1058 встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, зважаючи на наявність в органу Пенсійного фонду інформації про сплату страхових внесків страхувальниками застрахованої особи, помилкове зазначення РНОКПП застрахованої особи, не може мати негативних наслідків для такої у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 року у справі № 414/736/17, від 20.03.2019 року у справі № 688/947/17, від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а.

В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Представником відповідача не заперечувався той факт, що розбіжність в РНОКПП свідчить про некоректне заповнення страхувальником даних у звітності форми "ІНДАНІ" по працівнику ОСОБА_5 за 2006 -2007 р.

Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по втраті годувальника ОСОБА_5 є протиправними, оскільки період роботи ОСОБА_5 з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. на посаді водія мікроавтобуса відкритого акціонерного товариства "Сторожинецьке АТП - 17743" підлягає зарахуванню до його страхового стажу, що дає підстави для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року за № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що відповідач повинен зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. на посаді водія мікроавтобуса відкритого акціонерного товариства "Сторожинецьке АТП - 17743".

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність вчинення оскаржуваних дій, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по втраті годувальника ОСОБА_5 ;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу з врахуванням нарахованої заробітної плати період роботи ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.09.2006 р. по 10.06.2007 р. на посаді водія мікроавтобуса відкритого акціонерного товариства "Сторожинецьке АТП - 17743".

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345)

Суддя І.В. Маренич