Рішення

від 25.05.2021 по справі 640/24767/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Київ № 640/24767/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ" до третя особа, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АВЛ Гарант провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агенство третього тисячоліття з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АВЛ Гарант та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2020 №00005360502 за формою В4 , прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2020 №00005370502 за формою ПН , прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 11.06.2020 №241/26-15-05-02-03/31841413 не відповідають фактичним обставинам справи, ремонтні роботи АЗС проведенні в повному обсязі, такі роботи використанні у власній господарській діяльності, жодної амортизації приміщення АЗС не проводилось, а третьою особою до виконання договору залучалися інші юридичні особи, що не заборонено умовами укладеного договору.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Третьою особою подано письмові пояснення по суті позовних вимог, у яких просить суд задовольнити адміністративний позов вказуючи, що роботи за укладеним договором виконані в повному обсязі.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство третього тисячоліття з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2019 року, серпень 2019 року, листопад 2019 року, за наслідком якої складено акт від 11.06.2020 №241/26-15-05-02-03/31841413 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим завищено від`ємну суму значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+ рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за листопад 2019 року на 808 443 гривень.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ Агенство третього тисячоліття подано заперечення, за наслідком розгляду яких листом від 16.07.2020 №102746/10/26-15-05-02-03 висновки акту перевірки від 11.06.2020 №241/26-15-05-02-03/31841413 викладено у наступній редакції:

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим завищено від`ємну суму значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за листопад 2019 року на 808 443 гривень;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2020 року на суму податку на додану вартість 808 443 гривень. .

Надалі ГУ ДПС у м. Києві прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми В4 від 21.07.2020 №00005360502, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення за листопад 2019 року у розмірі 808 443,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- податкове повідомлення-рішення форми ПН від 21.07.2020 №00005370502, яким до ТОВ Агенство третього тисячоліття застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 808 443,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Рішенням ДПС України від 25.09.2020 №28767/6/99-00-06-02-01-06 скаргу позивача на спірні рішення залишено без задоволення, а останні - без змін.

Надаючи оцінку спірним рішенням суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом а) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями пункту 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що 14.06.2019 між позивачем (замовник) і ТОВ Будівельна Компанія АВЛ Гарант (підрядник) укладено Договір підряду № АТ-Д-8 (далі - Договір), за умовами якого ТОВ Будівельна Компанія АВЛ Гарант зобов`язалося виконати будівельно-монтажні роботи в повному обсязі відповідно до технічного завдання, власними та залученими силами і засобами, по реконструкції автозаправного комплексу замовника, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Миколи Бажана, 1-к.

Зазначене підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: актами виконаних робіт від 18.11.2019 №1 на суму 4 159 034, 22 грн., ПДВ - 693 172, 37 грн.; №2 на суму 261 202, 15 грн., ПДВ - 43 533, 69 грн.; №3 на суму 430 423, 58 грн. ПДВ - 71 737, 26 грн., платіжними дорученнями від 08.07.2019 №105, від 23.07.2019 №115, від 02.08.2019 №123, від 11.11.2019 №204,Ю від 18.11.2019 №№№205, 206, 207.; податковими накладними від 08.07.2019 №1, від 23.07.2019 №3, від 02.08.2019 №1, від 11.11.2019 №4, від 18.11.2019 №14.

Між тим, в акті перевірки контролюючим органом вказано, що автозаправний комплекс в період з 01.07.2019 по 31.08.2019 та з 01.11.2019 про 30.11,2019 не призупиняв свою роботу, з огляду на що, на думку відповідача, ремонтні роботи не проводилися.

Разом з цим, у листі від 16.07.2020 №102746/10/26-15-05-02-03, за наслідком розгляду заперечень позивача, ДПС України вказало, що порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 ПК України полягає у не нарахуванні податкових зобов`язань на суму придбаних робіт по реконструкції автозаправного комплексу, розташованого за адресою: м. Київ Дарницький район, проспект Миколи Бажана, 1-к.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, основним видом господарської діяльності позивача є надання майна автозаправного комплексу (АЗК) в оренду. Автозаправний комплекс, розташований за адресою: м. Київ Дарницький район, проспект Миколи Бажана, 1-к перебуває в оренді ТОВ ГЛУСКО РЕТЕЙЛ згідно договору оренди від 12.06.2018 №35-Д-611, у відповідності до якого орендар приймає в оренду такий комплекс з метою використання його у власній господарській діяльності за цільовим призначенням майна, що визначено технічною документацією на майно. Термін дії договору - 35 місяців.

Звідси слідує, що позивачем здійснювалась реконструкція АЗС покращення експлуатаційних характеристик майна, яке здається в оренду, та, як наслідок отримання від надання АЗС в оренду прибутку, що, в свою чергу, є основною діяльністю ТОВ Агенство третього тисячоліття .

В той же час, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач на підтвердження їх реальності надав до суду матеріали фото фіксації АЗС, згідно яких судом не вбачається, що ремонті роботи, які здійснювались на АЗС вимагали обов"язкового повного закриття приміщення, адже ремонт не охоплював резервуари і паливно-роздавальні колонки, через які здійснюється продаж пального.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що висновки відповідача щодо роботи АЗС під час здійснення ремонтних робіт як підстави для висновку про відсутність здійснення таких робіт є помилковими та такими, що не підтверджується належними та достатніми доказами.

З приводу посилань в акті перевірки на обставини здійснення ТОВ Агенство третього тисячоліття амортизації на об`єкт нерухомості - АЗС, суд вкаже наступне.

Згідно з положеннями П (С)БО 7 Основні засоби , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (далі - Положення) основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Пунктом 138.3 ст. 138 ПК України встановлено наступне.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни невиробничі основні засоби , невиробничі нематеріальні активи означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Невиробничі основні засоби - це основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Як свідчать матеріали справи, а саме згідно звіту за проводками (щодо нарахування амортизації) ТОВ Агенство третього тисячоліття нараховувало амортизацію не на приміщення АЗС, а на холодильники, стелажі та інше обладнання. При цьому, суд наголошує, що в акті перевірки контролюючим органом наведено виключно нормативно-правове регулювання підстав нарахування амортизації, однак не визначено, який розмір нарахованої амортизації, на що, на підставі яких документів, тобто не вказано джерело інформації про нарахування такої амортизації безпосередньо на приміщення АЗС, що свідчить про необґрунтованість та не підтвердження належними та достатніми доказами висновків ГУ ДПС у м. Києві в цій частині.

Надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність матеріальних ресурсів, в тому числі необоротних активів, власних чи основних засобів як відсутність у ТОВ БК АВЛ Гарант , у тому числі у ТОВ В-ІНТЕР ГРУП - підприємства, у якому третя особа придбала виконання відповідних робіт, варто зазначити наступне.

Згідно із частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як повідомлено позивачем, обираючи підрядника і укладаючи з ним договір ТОВ Агенство третього тисячоліття виявило розумну обачність, перевіривши наявність у ТОВ Будівельна Компанія АВЛ Гарант технічної можливості виконати ремонтні роботи.

Згідно з наданими підрядником ф. 1-ДФ за 4 квартали 2019 року протягом вказаних звітних періодів у ТОВ Будівельна Компанія АВЛ Гарант на підставі трудових договорів працювало 10 осіб.

Відповідно до декларацій з ПДВ за серпень і листопад 2019 року за господарськими операціями з позивачем ТОВ Будівельна Компанія АВЛ Гарант задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 808 443,33 грн., тобто у повному обсязі.

Між тим, матеріали адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження проведення зустрічної звірки з третьою особою.

Разом з цим суд наголошує, що за умовами Договору сторони визначили, що роботи за договором мають бути виконані власними та залученими силами і засобами.

Варто вказати, що господарські операції у складі ланцюгів придбання ТОВ Будівельна Компанія АВЛ Гарант робіт, товарів і послуг контролюючим органом не досліджувались.

Суд наголошує, що за умовами Договору саме підрядник має передати замовнику - повний обсяг робіт - і лише за фактом такої передачі здійснюється приймання робіт і підписання сторонами відповідного первинного документу - акту виконаних робіт, що і підтверджується актами приймання-передачі робіт від 18.11.2019.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що до виконання Договору Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АВЛ Гарант залучав, зокрема, ТОВ Профі Сервіс Трейд , що підтверджується копіями наступних документів: копія Договору № 5-06/19 на виконання робіт від 17.06.2019, копія акту виконаних робіт №1 за листопад 2019 року, копію Акту №1 про передачу матеріалів без зміни права власності для виконання робіт за листопад 2019 року, копію Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року; ТОВ В-Інтер Груп , що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: договором № 4-06/19 на виконання робіт від 14.06.2019 року, актом виконаних робіт №1 за липень 2019 року, актом №1 про передачу матеріалів без зміни права власності для виконання робіт за липень 2019 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2019 року, актом виконаних робіт №1 за серпень 2019 року, актом №1 про передачу матеріалів без зміни права власності для виконання робіт за серпень 2019 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року.

Також до виконання робіт на АЗС було залучено ТОВ Профсистембуд , яке на підставі Договору № П-5-06/19 на виконання робіт від 14.06.2019 виконувало на об`єкті позивача, зокрема: загально будівельні роботи (закладення отворів, цегляна кладка внутрішніх перегородок, ремонт покрівлі навісу паливороздавальної колонки); зовнішні оздоблювальні роботи; встановлення флагштоків; монтаж лайт-боксу.

На підтвердження виконання вказаних робіт позивач надав суду копію Договору № П-5-06/19 на виконання робіт від 14.06.2019 року, копію акту виконаних робіт №1 за листопад 2019 року, копію акту №1 про передачу матеріалів без зміни права власності для виконання робіт за листопад 2019 року, копію довідки копію Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року.

Окрім цього до виконання робіт було залучено ТОВ Юкреніан Білдинг , яке на підставі Договору на виконання робіт № 5-06/19 від 14.06.2019 виконувало на об`єкті ТОВ Агенство третього тисячоліття електромонтажні роботи.

На підтвердження виконання вказаних робіт, позивач надав наступні документи: копію Договору № 5-06/19 на виконання робіт від 14.06.2019, копію акту виконаних робіт №1 за серпень 2019 року, копію акту №1 про передачу матеріалів без зміни права власності для виконання робіт за серпень 2019 року, копію Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року.

Обладнання, необхідне для виконання ремонтних робіт на АЗК позивача, ТОВ Будівельна Компанія АВЛ Гарант орендувало, зокрема, у наступних суб`єктів: ТОВ Світ Будівельної Техніки , ТОВ ВКП Южтехмаш , ТОВ Землогістика .

Разом з цим, представником третьої особи - Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АВЛ Гарант (контрагентом позивача) подано до суду письмові пояснення, у яких зазначено про виконання у належний спосіб робіт замовнику - ТОВ Агенство третього тисячоліття , у тому числі за рахунок третіх осіб, які були залученні до їх виконання. ТОВ Будівельна компанія АВЛ Гарант вказало, що фактично виступило генпідрядником та залучено до виконання Договору підряду інших суб`єктів господарювання, що не заборонено чинним законодавством та умовами укладеного Договору з позивачем.

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що контролюючим органом не підтверджено належними та достатніми доказами факт неможливості виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АВЛ Гарант ремонтних робіт за Договором, що укладений з ТОВ Агенство третього тисячоліття . Висновки акту перевірки в цій частині є опосередкованими без повного дослідження господарських операцій.

Крім цього, суд враховує, що згідно з оборотно-сальдовою відомістю про рахунку 1002 з липня 2019 року по лютий 2020 року вартість відремонтованого майна збільшилась з 9 756 561,98 грн. до 12 543 138,06 грн., що, в свою чергу, свідчить про наявність економічної мети операції та отримання від неї фактичного збільшення ціни об`єкту, який надається ним в оренду.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки ГУ ДПС у м. Києві про порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 ПК України, в зв`язку з чим завищено від`ємну суму значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за листопад 2019 року на 808 443 грн., а тому спірне рішення є таким, що прийнято відповідачем необґрунтовано, з огляду на що підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині оскаржуваного рішення №2 суд вкаже наступне.

Так, відповідач дійшов до висновку про відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2019 року на суму ПДВ у розмірі 808 443, 00 грн., що є порушенням пункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Як вже було вказано судом вище, згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Судом встановлено, що ремонті роботи придбані позивачем у третьої особи для використання у власній господарській діяльності (ремонт приміщення, яке надається в оренду), таке приміщення надано в оренду ТОВ ГЛУСКО РІТЕЙЛ , суд приходить до висновку, що ТОВ Агенство третього тисячоліття є покупцем, а обов`язок щодо складання і реєстрації податкових накладних виникло у продавця, тобто - ТОВ "Будівельна компанія АВЛ Гарант".

З огляду на вказане стверджувати про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України не вбачається за можливе, з огляду на що, спірне рішення №2 є таким, що підлягає скасуванню.

Згідно із частиною 1 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність спірних рішень, критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак наявні підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору підлягають стягнення на користь останнього із ГУ ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-73, 76-78, 132, 134, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство третього тисячоліття (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, б. 11, код ЄДРПОУ 31841413) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АВЛ Гарант (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, офіс 105, код ЄДРПОУ 42475442) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2020 №00005360502 за формою В4 , прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Взнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2020 №00005370502 за формою ПН , прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство третього тисячоліття (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, б. 11, код ЄДРПОУ 31841413) сплачений ним судовий збір у розмірі 12 177 (дванадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 65 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева