Рішення

від 26.05.2021 по справі 640/20620/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року м. Київ № 640/20620/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "АВІАКУР`ЄР" до Державної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.04.2020 №48040 та від 04.06.2020 №67487;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідні рішення прийняті протиправно, адже Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр не відповідає критеріям ризиковості платників податків, ним було надано всі первинні документи по взаємовідносинах із контрагентами.

Представником ГУ ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, де останній вказує на правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Зокрема, контролюючий орган посилається на норми Порядку №1165 та судову практику Верховного Суду.

Представником ДПС України відзив не подано.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві 08.04.2020 прийнято рішення №48040 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість, критеріям ризиковості платника податку, яким Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр віднесено до ризикових платників податків на підставі пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, а саме: В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податку інформацію: послуги: (код ДКПП 52.29), придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ АСТОН ПРОМ (код 42365343), ТОВ КОБАЛЬТ-ГРУП (код 43169759), ТОВ ТОТАЛ ІНТЕРСКАЙ (код 42290740), ТОВ ЛОГІСТ АКСЕЛЬ (код 43108041), ТОВ АКТІВАЙС (код 42928742), ТОВ ВУЛКАН ГРУП (код 43181729, ТОВ ДІЛАЙТА (код 43047906)Є, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІКЕА (код 42259762), ТОВ ЕЛЬБА-ФАН (код 43159693), ТОВ БІЛИЙ КЛІФ (код 42138405) та інші (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1).

В подальшому, позивачем подано повідомлення контролюючому органу із доданими до них документами від 29.05.2020 №1, за наслідком розгляду яких, рішенням Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.06.2020 №67487 Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр віднесено до ризикових платників податків на підставі пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, а саме: Використовуючи бази даних ДПС України та копій документів, проведено аналіз діяльності ДП з ІІ Автокур`єкр , що СГ формує податковий кредит за рахунок придбання послуг та ТМЦ у СК, які здійснюють ризикову діяльність: ТОВ АСТОН ПРОМ (код 42365343), ТОВ КОБАЛЬТ-ГРУП (код 43169759), ТОВ ТОТАЛ ІНТЕРСКАЙ (код 42290740), ТОВ ЛОГІСТ АКСЕЛЬ (код 43108041), ТОВ АКТІВАЙС (код 42928742), ТОВ ВУЛКАН ГРУП (код 43181729, ТОВ ДІЛАЙТА (код 43047906)Є, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІКЕА (код 42259762), ТОВ ЕЛЬБА-ФАН (код 43159693), ТОВ БІЛИЙ КЛІФ (код 42138405), ТОВ РОМАШКА ТОРГ (код 41862995), ТОВ ГАММА УКРГ ТОРГ (код 41516477), ТОВ ІНТЕРМЕНЬ (код 41800242), ТОВ РОЙБЕН ЛЕО (42126101), ТОВ ЛАУДІ-ЛОКС (42126248), ТОВ ПЕЛЬМПРОМТЕХ (код 41800876), ТОВ КАМПОСТІЛС (код 42126426), ТОВ РУНІ АРКО (42126068), ТОВ ПЕЛЬМОЛ (код 41801581), ТОВ АДМОС (код 41800965) (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із пунктом 201.16 статті 200 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

У відповідності до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Між тим, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Згідно із пунктом 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

У відповідності до пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що Порядком №1165 встановлено вичерпний перелік критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у разі відповідності яких останнім комісією контролюючого органу приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, при прийнятті наведених вище рішень комісія контролюючого органу повинна перевіряти подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Таким чином, на думку суду, вказані норми дають право на оскарження такого рішення контролюючого органу, останній, в свою чергу повинен обґрунтувати його правомірність.

В ході розгляду справи встановлено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 08.04.2020 №48040 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як вже було вказано судом вище, у спірному рішенні №1 у розділі Податкова інформація , який заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків вказано наступне про те, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податку інформацію: послуги: (код ДКПП 52.29), придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ АСТОН ПРОМ (код 42365343), ТОВ КОБАЛЬТ-ГРУП (код 43169759), ТОВ ТОТАЛ ІНТЕРСКАЙ (код 42290740), ТОВ ЛОГІСТ АКСЕЛЬ (код 43108041), ТОВ АКТІВАЙС (код 42928742), ТОВ ВУЛКАН ГРУП (код 43181729, ТОВ ДІЛАЙТА (код 43047906)Є, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІКЕА (код 42259762), ТОВ ЕЛЬБА-ФАН (код 43159693), ТОВ БІЛИЙ КЛІФ (код 42138405) та інші.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр реалізувало своє право передбачене пунктом 6 Порядку №1165, а саме надіслало контролюючому органу пояснення із доданими до них документами по взаємовідносинах із контрагентами, які наведені в оскаржуваному рішення №1.

За наслідком розгляду вказаних пояснень, контролюючим органом прийнято спірне рішення №2, яким визнано позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У розділі Податкова інформація оскаржуваного рішення №2, який заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків вказано наступне про те, що використовуючи бази даних ДПС України та копій документів, проведено аналіз діяльності ДП з ІІ Автокур`єкр , що СГ формує податковий кредит за рахунок придбання послуг та ТМЦ у СК, які здійснюють ризикову діяльність: ТОВ АСТОН ПРОМ (код 42365343), ТОВ КОБАЛЬТ-ГРУП (код 43169759), ТОВ ТОТАЛ ІНТЕРСКАЙ (код 42290740), ТОВ ЛОГІСТ АКСЕЛЬ (код 43108041), ТОВ АКТІВАЙС (код 42928742), ТОВ ВУЛКАН ГРУП (код 43181729, ТОВ ДІЛАЙТА (код 43047906)Є, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІКЕА (код 42259762), ТОВ ЕЛЬБА-ФАН (код 43159693), ТОВ БІЛИЙ КЛІФ (код 42138405), ТОВ РОМАШКА ТОРГ (код 41862995), ТОВ ГАММА УКРГ ТОРГ (код 41516477), ТОВ ІНТЕРМЕНЬ (код 41800242), ТОВ РОЙБЕН ЛЕО (42126101), ТОВ ЛАУДІ-ЛОКС (42126248), ТОВ ПЕЛЬМПРОМТЕХ (код 41800876), ТОВ КАМПОСТІЛС (код 42126426), ТОВ РУНІ АРКО (42126068), ТОВ ПЕЛЬМОЛ (код 41801581), ТОВ АДМОС (код 41800965).

Проаналізувавши зміст спірних рішень суд акцентує увагу на тому, що оскаржуване рішення №2 містить більш ширший перелік суб`єктів господарювання, які, на думку контролюючого органу, здійснюють ризикову діяльність, ніж оскаржуване рішення №1.

Більше того, судом встановлено, що Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр , з урахуванням вимог пункту 6 Порядку №1165, подало до ГУ ДПС у м. Києві первинні документи та повідомлення по взаємовідносинах із контрагентами, які переліченими останнім в оскаржуваному рішенні №1. Наведення контролюючим органом у такому рішенні словосполучення та інші , на думку суду, не можуть зобов`язувати платника податків надавити всі первинні документи по всім своїм контрагентам. Тобто, суд вважає, що наведення в оскаржуваному рішенні №2 більш ширшого переліку суб`єктів господарювання є протиправним.

Окрім цього, варто звернути увагу на те, що у спірних рішеннях не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Також контролюючим органом не надано до суду податкової інформації, яка лягла в основу оскаржуваних рішень. У відзиві на позовну заяву відповідачем не вказано жодних обставин (причин) не врахування поданих Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Авіакур`єр пояснень та документів згідно повідомлення від 29.05.2020 №1.

Суд звертає увагу, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що спірні рішення не відповідають критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому останні підлягають визнанню протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд враховує наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить ефективне поновлення прав позивача, є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Разом з цим, при вирішенні спору по суті суд вважає за необхідне також відмітити, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Окрім цього, суд не бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 27.08.2019 року по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 року по справі № 480/4006/18 та інших, які наведені контролюючим органом у відзиві на позовну заяву, оскільки остання викладена стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, оскільки змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати по сплаті судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Авіакур`єр (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 92-Б, код ЄДРПОУ 30313449) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 08.04.2020 №48040 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр віднесено до ризикових.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 04.06.2020 №67487 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр віднесено до ризикових.

4. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Авіакур`єр з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Авіакур`єр (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 92-Б, код ЄДРПОУ 30313449) сплачений ним судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева