Постанова

від 26.05.2021 по справі 440/6689/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 р. Справа № 440/6689/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2020, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/6689/20

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Хорольської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду (надалі також - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 13.10.2020 та щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання відповіді на запит на інформацію,

-зобов`язати відповідача розглянути запит від 13.10.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Хорол вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції послався на твердження відповідача, що відповідь на запит була направлена 20.10.2020, але жодних доказів такого направлення до суду не надано. Єдиний доказ, на який посилається відповідач є журнали реєстрації такої відповіді та копія самої відповіді, проте цей доказ не доводить факту направлення цієї відповіді позивачу. Позивач оспорює не сам факт створення відповіді, а не надання відповіді позивачу, як такої, так і порушення 5-денного робочого дня на її розгляд та надання відповіді. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги аргументи позивача щодо відсутності доказів направлення відповіді відповідачем.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.10.2020 за вх №08/03-13 до Виконкому від ОСОБА_1 надійшов запит від 13.10.2020 на отримання публічної інформації, в якому позивач просив надати публічну інформацію щодо наявності на території м. Хорол вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стверджуючи про те, що станом на 16.11.2020 ним відповідь на запит не отримано та вважаючи таку бездіяльність протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує його право на отримання інформації, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на допущення протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Хорольської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 13.10.2020 позивачем до матеріалів справи не надано, а судом в ході розгляду справи такої - не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02.10.1992 №2657-ХІІ "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (надалі - Закон №2939-VІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 23 Закону №2939-VІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом від 13.10.2020 (вх.№08/03-13 від 19.10.2020) у порядку, що визначений законами України "Про доступ до публічної інформації" та "Про інформацію", в якому прохав надати інформацію про наявність на території м. Хорол вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 12).

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Абзацом другим частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень, до якого надійшов запит, незалежно від того є у нього в наявності інформація за запитом чи ні, зобов`язаний об`єктивно і своєчасно розглянути сам запит та в залежності від обставин наявності, відкритості і доступності запитуваної інформації надати її запитувачу або повідомити причини відмови у наданні.

Наказом Міністерства юстиції України затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила організації діловодства №1000/5).

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ІІІ Правил організації діловодства №1000/5 службовий документ, отриманий установою або створений нею, у тому числі для внутрішнього користування, вважається внесеним до документаційного фонду установи з моменту його реєстрації.

Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації і полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою установою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа, шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ.

Згідно з п. 3 глави 3 розділу ІІІ Правил організації діловодства №1000/5 в установах може застосовуватись одна з трьох форм реєстрації документів - журнальна, карткова та автоматизована (з використанням спеціальних комп`ютерних програм).

Відповідно до п.3 глави 7 розділу ІІІ Правил організації діловодства №1000/5 вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.

Не допускається надсилання або передача документів без їх реєстрації у службі діловодства.

Пункт 1 глави 7 розділу ІІІ Правил організації діловодства №1000/5 вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.

Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (із змінами).

Вищезазначені Правила кореспондуються з Інструкцією з діловодства у виконавчих органах Одеської міської ради, затвердженої розпорядження Одеського міського голови від 09 лютого 2012 року №77-01р.

Згідно з п. 11 Правил надання поштового зв`язку, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п.2 даних Правил просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.

Як стверджує позивач, відповіді на свій запит станом на момент складення позовної заяви (16.11.2020) він не отримав.

У свою чергу відповідач стверджує, що відповідь на запит позивача була підготовлена та направлена у встановлений законодавством строку на адресу ОСОБА_1 .

З наявних матеріалів справи суд встановив, що відповідь на запит ОСОБА_1 була підписана міським головою Волошин С.М. 20.10.2020 та цього ж дня відправлена адресату за вих.№1067/03-18 простою кореспонденцією (а.с. 11).

На підтвердження факту надіслання відповіді на запит відповідач надав копію витягу з Журналу реєстрації запитів на публічну інформацію, згідно з яким 20.10.2020 за вих.№1067 на адресу ОСОБА_1 надіслано відповідь на запит (а.с. 15).

Твердження позивача щодо порушення відповідачем строків та порядку направлення відповіді на запит не підтверджено матеріалами справи, оскільки запит позивача надійшов до Виконавчого комітету Хорольської міської ради лише 19.10.2020 за вх 08/03-13, як це видно з відбитку вхідного штемпеля (а.с. 12). Тому останній робочий день для надання відповіді припадає на 26.10.2020.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є твердження позивача з приводу необхідності надсилання відповідь на запит саме рекомендованою кореспонденцією, оскільки чинним законодавством, а саме - Законом №2939-VІ, таких вимог щодо надіслання кореспонденції запитувачам не передбачено.

При цьому, колегія суддів зазначає, що розпорядник інформації, використовуючи власну дискрецію, не обмежений у виборі способу направлення відповіді на запит на інформацію, а запитувач такої інформації не вправі вимагати використання того чи іншого способу надання відповіді.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав стверджувати, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність стосовно ненадання публічної інформації на Запит чи порушив встановлений Законом №2939-VІ п`ятиденний строк надання інформації на Запит, а відтак позовні вимоги у спосіб, що наведений позивачем не підлягають до задоволення.

Посилання позивача на рішення судів апеляційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права мають враховуватись виключно висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі № 440/6689/20 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко