Постанова

від 20.05.2021 по справі 520/11587/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 р.Справа № 520/11587/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник відповідача Павленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Відродження" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.01.21 по справі № 520/11587/2020

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Відродження"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495)

про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Відродження", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 №6586 про відповідність Селянського (фермерського) господарства "Відродження" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Селянське (фермерське) господарство "Відродження" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що внесення його до переліку ризикових платників змінює правовий режим реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що в свою чергу з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої податкової накладної/розрахунку коригування, перешкоджає провадженню господарської діяльності позивача, погіршує правове становище позивача. Відтак у даному випадку віднесення позивача до переліку суб`єктів підприємництва, що мають ознаки ризиковості, створює для нього на відміну від інших суб`єктів підприємницької діяльності в Україні певні перешкоди в здійсненні ним законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації податкових накладних. З Рішенням №1484 від 18.08.2020 р. позивач не погоджується повністю, вважає його необґрунтованим, невмотивованим та таким що, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 року у задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства "Відродження" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Позивач вважає, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття Рішення № 6586 від 18.08.2020 комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відмову в реєстрації податкових накладни та віднесення С(Ф)Г ВІДРОДЖЕННЯ критеріям ризиковості платника податку.

На дукму позивача, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також, податкова інформація надана, іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

За таких обставин, позивач вважає, що висновки суду першої інстанції, покладені в основу рішення від 05.01.2021 року, зокрема, в частині безпідставності вимог позивача, через те, що Рішення № 6586 не породжутоє зміну прав та обов`язків платника податків, не відповідають обставинам справи, адже самим Рішенням № 6586 попущені права позивача.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представники відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача, не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Селянське (фермерське) господарство "Відродження" є юридичною особою, з основним видом господарської діяльності 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивачем, в особистому кабінеті платника податків було виявлено відомості, що з 28.07.2020 року позивача визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та включено до переліку ризикових платників податків із зазначенням інформації підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій згідно рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6079 від 28.07.2020 року відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

У відповідності із п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, С(Ф)Г "Відродження" подало інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується квитанцією №1 від 10.08.2020 року.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Харківській області № 6586 від 18.08.2020 р., з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості та Селянське (фермерське) господарство "Відродження" включено до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податків із зазначенням (розшифруванням) інформації: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій .

Не погоджуючись з висновками і рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що внесення до системи АІС «Податковий блок» податкової інформації щодо відповідності С(Ф)Г "Відродження" критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача завдань, жодним чином не порушує права позивача, а, відтак, підстави до задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, з наведеного встановлено, що постановою №1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

Таким чином, колегія суддів вважає, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Комісією контролюючого органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 18.08.2020 №6586 про відповідність Селянського (фермерського) господарства "Відродження" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Дослідивши рішення від 18.08.2020 №6586 комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Селянського (фермерського) господарства "Відродження" критеріям ризиковості платника податку, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, до яких згідно п.8 віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Проте, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, які мають ознаки ризиковості.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відзиві на позов відповідачем не зазначено жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Будь-які докази існування такої інформації відповідачем не надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, 20.08.2019 у справі №2540/3009/18, від 18.09.2019 у справі №826/6528/18.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 та від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19, оскільки вони викладені Верховним Судом стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31 січня 2020 року включно та яким не було передбачено право на оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

При цьому, додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить посилання на те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, Порядком №1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача, оскільки віднесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 року по справі № 520/11587/2020, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Відродження" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 по справі № 520/11587/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Відродження" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 № 6586 про відповідність Селянського (фермерського) господарства "ВІДРОДЖЕННЯ" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Селянське (фермерське) господарство ВІДРОДЖЕННЯ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.05.2021 року