Постанова

від 26.05.2021 по справі 420/10931/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10931/20 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І. О.,

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом Малого приватного підприємства СЕЗОН-1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2020 року Мале приватне підприємство СЕЗОН-1 (далі - МПП СЕЗОН-1 ) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці в Одеській області) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 28.09.2020 р. №ОД705/2021/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Мотивами для задоволення позову МПП СЕЗОН-1 зазначило наявність правових підстав для недопуску посадових осіб Держпраці в Одеській області до проведення позапланового заходу перевірки додержання законодавства про працю.

Перелічуючи такі підстави позивач зазначив таке.

По - перше, порушення ГУ Держпраці в Одеській області ч.1 ст.4, ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V), які унормовують, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом. Як стверджує позивач, в направленні на проведення перевірки зазначена адреса, яка не відповідає адресі здійснення господарської діяльності.

По - друге, відсутність в направленні на перевірку чітко визначеної підстави для проведення інспекційного відвідування, суперечить ч.3 ст.6 Закону №877-V, яка встановлює, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу. Як пояснив позивач, підставою для проведення перевірки в направленні було зазначено п.п.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 р. №823. Водночас, на його думку, підставою для проведення інспекційного відвідування не може бути просто рішення керівника органу контролю, адже таке рішення повинно бути прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої, зокрема, з джерел, зазначених в підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Резюмуючи викладене, позивач наголошує, що посилання в направленні на п.п.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, не може свідчити про те, що в цьому документі зазначена підстава проведення інспекційного відвідування та виключає можливість суб`єкта господарювання бути обізнаним та оцінити правомірність здійснення такого відвідування.

По - третє, на думку позивача, доводи відповідача про порушення ним як суб`єктом господарювання п.п. 10,11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що виразилося у створенні перешкод відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення не відповідають дійсності, оскільки в направленні на здійснення інспекційного відвідування був зазначений об`єкт відвідування, до якого він не має відношення.

По - четверте, як стверджує позивач, є помилковим висновок органу Держпраці, що ОСОБА_1 , яка представилася юристом МПП СЕЗОН-1 , відмовилась отримати направлення на інспекційне відвідування та перешкоджала його проведенню, посилаючись, що не є повноважною особою.

Дійсно, як зазначив позивач, ОСОБА_1 не є його повноважною особою, адже керівником МПП СЕЗОН-1 є ОСОБА_2 , але недопуск до інспекційного відвідування насамперед був пов`язаний з неправильним зазначенням в направленні на перевірку адреси об`єкта, який підлягав контролю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, ухваленого за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у письмовому провадженні, позов МП СЕЗОН-1 задоволено.

Суд визнав протиправною та скасував постанову ГУ Держпраці в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД705/2021/НП/СПТД-ФС від 28.09.2020 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності, з боку органу державного нагляду (контролю), порушень вимог Закону №877-V, що виразилося у зазначенні в направленні на проведення інспекційного відвідування адреси, за якої МП СЕЗОН-1 не здійснює господарську діяльність.

Суд відзначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що МПП СЕЗОН-1 , станом на момент проведення інспекційного відвідування, здійснювало свою господарську діяльність за адресою, що зазначена у направленні АДРЕСА_1,АДРЕСА_2.

Далі, суд першої інстанції зауважив, що орган державного нагляду (контролю) не довів, а за результатами судового розгляду не виявлено, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою чи має право діяти від імені МПП СЕЗОН-1 .

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин, відповідач здійснив захід позапланового контролю без дотримання імперативних вимог закону, який, відповідно не може породжувати для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ГУ Держпраці в Одеській області, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

Підставами для скасування, ухваленого судом першої інстанції рішення, скаржник указує таке.

На його думку, суд першої інстанції, встановлюючи фактичні обставини справи, застосував формальний підхід щодо встановлення адреси провадження господарської діяльності МПП СЕЗОН-1 . Пояснюючи дані обставини, скаржник зауважив, що в направленні на інспекційне відвідування була вказана адреса, що була зазначена в заяві ОСОБА_3 на адресу голови Державної служби України з питань праці про використання МПП СЕЗОН-1 у своїй діяльності неоформлених працівників та дитячої праці. Про те, що дане підприємство здійснює свою господарську діяльність за адресою бази відпочинку АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 свідчить, на переконання скаржника, знаходження там на момент проведення інспекційного відвідування його засновниці, а саме: ОСОБА_1 .

Саме вказана особа, за твердженням скаржника, перебуваючи в адміністративному корпусі бази відпочинку Сезон та виконуючи розпорядчі функції, заявила про те, що не є повноважною особою МПП СЕЗОН-1 та заборонила посадовим особам опитувати працівників. Обставини того, що ОСОБА_1 заявила про недопуск до перевірки, як зазначив скаржник підтверджуються відеозаписом.

МПП СЕЗОН-1 не скористалося правом подання відзиву на апеляцію.

Ураховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження), є підстави, відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянути справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №277103 та статуту місцезнаходженням МПП СЕЗОН-1 є: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Петрівка, вул. Леніна, 3 (а.с.46).

Власниками підприємства є ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виконавчим органом підприємства є директор (п.6.7. статуту). Директор здійснює керівництво поточною діяльністю підприємства відповідно до чинного законодавства та статуту підприємства (п.6.8. статуту).

За даними ЄДР, особою, що може вчиняти дії від імені позивача є ОСОБА_2 , яка є директором МПП СЕЗОН-1 .

Правовстановлюючими документами, встановлено, що МПП СЕЗОН-1 є власником об`єкту будівель та споруд бази відпочинку Сезон .

Адреса об`єкта: АДРЕСА_2 .

Окрім указаної інформації, у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності містяться кадастрові номери земельних ділянок, на яких розташовані будівлі та споруди бази відпочинку Сезон .

Відповідно до інформації, отриманої судом апеляційної інстанції з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, МПП СЕЗОН-1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5120887700:05:001:0188, яка розташована АДРЕСА_2.

До того ж, МПП СЕЗОН-1 є власником земельної ділянки 5120887700:05:001:0006, яка розташована Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса , біля смт Затока.

У червні 2020 р. громадянка ОСОБА_3 звернулася з заявою до голови Державної служби України з питань праці, в якій повідомила про використання МПП СЕЗОН-1 незадекларованої праці, а також дитячої праці.

У цьому зверненні ОСОБА_3 зазначила, що юридична адреса МПП СЕЗОН-1 є: АДРЕСА_3 , але фактично його діяльність здійснюється на базі відпочинку АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

Заявниця зазначила, що база відпочинку Сезон , це комплекс, розташований на наведених вище земельних ділянках, власниками яких є МПП СЕЗОН-1 .

Також у вказаній заяві були зазначені координати GPS зазначених земельних ділянок (а.с.89).

Державна служба України з питань праці надала доручення ГУ Держпраці в Одеській області про проведення позапланових заходів.

Наказом ГУ Держпраці в Одеській області від 27.08.2020 р. №2284 доручено здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування МПП СЕЗОН-1 (код ЄДР 26045218, яке зареєстроване за адресою: 67732, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Петрівка, вул.Леніна, будинок 3 та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 ,АДРЕСА_2.

Підставою для проведення інспекційного відвідування вказано підпункту 3 пункту 5 Порядку №823.

Відповідно до направлення на здійснення інспекційного відвідування, воно повинно проводитися за місцем здійснення господарської діяльності позивача: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2.

Також у даному документі вказано, що під час інспекційного відвідування в термін з 28.08.2020 року по 09.09.2020 року (включно) буде перевірено: додержання законодавства про працю на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №823.

Предмет здійснення позапланового заходу: забезпечення застосування правових норм щодо використання праці та інших подібних питань, які передбачені пп.3.1. пп.3.9. пп. 3.10 розділу 3 частини 1 Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року №1338, зокрема з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

02.09.2020 р. посадовими особами ГУ Держпраці в Одеській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД705/2021/НП від 02.09.2020 року, у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці, зокрема:

- ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

- ненадання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

Обставинами перешкод для проведення позапланового заходу є відмова юриста МПП СЕЗОН-1 ОСОБА_1 від отримання направлення на здійснення інспекційного відвідування у зв`язку з відсутністю таких повноважень (а.с.67-68).

28.09.2020 р. ГУ Держпраці в Одеській області склало постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД705/2021/НП/СПТД-ФС. від 28.09.2020 року (а.с.69-73).

Відповідно до наведеної постанови підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності є створення перешкод, з боку юриста МПП СЕЗОН-1 ОСОБА_1 , для доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування за адресою здійснення діяльності: Одеська область: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2, в яких використовується наймана праця, а також можливості провести конфіденційну розмову з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

На підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України ГУ Держпраці в Одеській області наклало штраф на МПП СЕЗОН-1 у розмірі 80 000,00 грн.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апелянта та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову побудовано на двох ключових тезах.

Перша теза, це обов`язок органу державного нагляду (контролю), відповідно до ст. 7 вимог Закону №877-V зазначати в направленні на здійснення позапланового заходу місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід. Відсутність доказів, що станом на момент проведення інспекційного відвідування здійснювало свою господарську діяльність за адресою, що зазначена у направленні ( АДРЕСА_1 ,АДРЕСА_2, свідчить про недотримання наведених вище законодавчих приписів.

Друга теза - недотримання органом державного нагляду (контролю) положень ч.11 ст. 4 Закону №877-V, які встановлюють, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Відсутні докази, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою та має право діяти від імені МПП СЕЗОН-1 .

Інші доводи позивача, зокрема, що в направленні на перевірку нечітко визначені підстави для її проведення, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування складений раніше встановленого строку, тобто не в останній день перевірки, а також, що у ньому міститься інша дата відвідування, судом першої інстанції не підтримані.

Надаючи оцінку встановленим судам фактичним обставинам справи крізь призму аргументів, висловлених у апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з такого.

Суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини, вважав, що Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон №877-V, попри те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю

Дійсно, за приписами ч.1 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1-3 ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід.

Згідно з ч.5 ст.7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Аналогічні приписи містяться в ст. 11 Закону №877-V, відповідно до якої суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, окрім іншого, допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Досліджуючи висновок суду першої інстанції про те, що суб`єкт господарювання правомірно не допустив до проведення інспекційного відвідування посадових осіб ГУ Держпраці в Одеській області, оскільки в направленні була зазначена адреса, за якої він фактично не здійснює господарську діяльність, колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість, зважаючи на таке.

По - перше, суд першої інстанції не звернув увагу, що власник МПП СЕЗОН-1 ОСОБА_1 при спілкуванні з особами, що прибули для проведення позапланового заходу, не заперечувала проти того, що вони прибули саме за адресою бази відпочинку Сезон .

По - друге, суд першої інстанції не перевірив, що адреса, яка міститься в правовстановлюючих документах, а саме: Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, це адреса комплексу будівель та споруд АДРЕСА_2 , а також не встановив, що адреса однієї з земельних ділянок, яка використовується для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку Сезон та знаходиться у власності позивача, розташована за адресою Будацька коса, біля смт Затока.

До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що в мережі Інтернет, база відпочинку Сезон рекламуючи себе, указує адресу свого місцезнаходження - Будацька коса.

Варто зауважити, що зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує адміністративний суд до активної ролі щодо вчинення заходів, для з`ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст.9 КАС України).

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що орган Держпраці правомірно, шляхом виходу за фактичним місцем здійснення господарської діяльності позивача, мав намір провести позаплановий захід.

Переходячи до дослідження висновку суду першої інстанції про те, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, як цього вимагає ч.11 ст.4 Закону №877-V колегія суддів встановила таке.

Правовою підставою для проведення інспекційного відвідування в наказі від 27.08.2020 р. №2284 були, зокрема зазначені норми Конвенції Міжнародної організації праці №81, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 р. № 1985-IV.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.

Верховний Суд у своєму рішенні від 07.04.2021 р. у справі №1340/4355/18 вирішуючи подібні правовідносини звернув увагу на Рішення Конституційного Суду України 09.07.1998 №12-рп/98 у справі №17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном законодавство охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У мотивувальній частині цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначено, що термін законодавство досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття законодавство включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Указане, як вважав суд касаційної інстанції, дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у частині четвертій статті 4 Закону №877-V питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку.

Узагальнюючи викладене, суд вищої інстанції наголошує, що не ґрунтується на правильному розумінні закону доводи, що орган Держпраці може здійснювати державний нагляд контроль виключно на підставі Закону №877-V і спеціального Закону, котрий би встановлював особливості його діяльності. А, ураховуючи, що законодавець не прийняв такого спеціального закону, виключно приписами Закону №877-V.

Суд зазначив, що спірні правовідносини повинні також регулюватися Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Стаття 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі встановлює, що у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Звертаючись до положень Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, колегія суддів установила, що він визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Відповідно до пунктів 8-11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспектор праці під час проведення інспекційного відвідування повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У пункті 13 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю перелічені права об`єкта відвідування, у тому числі і права не допускати до проведення інспекційного відвідування.

Підставами для не допуску є:

відсутність службового посвідчення;

відсутність на офіційному веб-сайті Держпраці оприлюднення уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.

За такого правового регулювання, колегія суддів вважає, що у об`єкта відвідування не було підстав не допускати інспекторів ГУ Держпраці в Одеській області до проведення інспекційного відвідування.

Слушно зауважити, що положення даного нормативного акта не встановлюють такого обов`язку як присутність при проведенні інспекційного відвідування саме уповноваженої особи, адже службове посвідчення може бути пред`явлено і об`єкту відвідування.

У даному випадку об`єктом відвідування є приватне підприємство, яке належить в рівних частках трьом власницям. Вищим органом управління даного підприємства є збори власників.

За таких умов, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що про перевірку повідомлено належного суб`єкта, проте не допущено до її проведення.

Пункт 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю унормовує, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Стаття 317 КАС України встановлює підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд неправильно застосував норми матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин інші законодавчі акти, про яких мовилося вище.

За таких умов, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Колегія суддів вважає обґрунтованим віднесення судом першої інстанції даної справи до справ незначної складності та не вбачає процесуальних порушень в тому, що вона розглядалася в порядку спрощеного провадження.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції переглянуто рішення у справі, яка розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для касаційного оскарження даного рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року - скасувати.

Ухвалити у справі за позовом Малого приватного підприємства СЕЗОН-1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 26.05.2021 року.