Постанова

від 24.05.2021 по справі 640/19430/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19430/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дипломат-2012 про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дипломат-2012 , в якому просило:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинки роботи ліфтів, обл. №24618, №24619, №24620, які знаходяться за адресою: 01011, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління Держпраці у Київській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

05 квітня 2021 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ГУ Держпраці у Київській області від 24 січня 2020 року №341 При проведення планового заходу ОСББ Дипломат-2012 , повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 14 січня 2020 року №5.2/8, посадовими особами позивача у період з 03 лютого 2020 року по 07 лютого 2020 року була проведена планова перевірка дотримання ОСББ Дипломат-2012 вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці за адресою: 01011, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21, за результатами якої складено акт № 5.2/448/86А від 07 лютого 2020 року (далі - акт перевірки).

В ході перевірки було встановлено порушення норм Закону України Про охорону праці , а саме:

1) статті 21 - роботодавець, голова правління ОСББ Дипломат-2012 не отримав дозвіл на експлуатацію ліфтів обліковий (реєстр) № 24618, № 24619, № 24620, за адресою: 01011, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21 відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;

2) статті 13 - роботодавець, голова правління ОСББ Дипломат-2012 не забезпечив функціонування системи управління охороною праці - не організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

3) стаття 14 - не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці - на основному поверсі ліфтів реєстр. № 24618, № 24619, № 24620, які встановлені за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21, не вивішена табличка із зазначенням назви ліфта (за призначенням); вантажопідйомності (із зазначенням допустимого числа пасажирів); реєстраційного номера; номера телефону для зв`язку з обслуговуючим персоналом або з аварійною службою (в табличці також повинно бути указано місцеперебування обслуговуючого персоналу, що є порушенням п. 7.7.14 НПАОП 0.00-1.02-08 Правил побудови і безпечної експлуатації );

4) стаття 13 - роботодавець, голова правління ОСББ Дипломат-2012 не забезпечив функціонування системи охорони праці, а саме не організував проведення аудиту охорони праці;

5) стаття 13 - роботодавець, голова правління ОСББ Дипломат-2012 не забезпечив функціонування системи управління охороною праці - не виживаються термінові заходи для допомоги потерпілим. За рішенням роботодавця не створено одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами, що є порушенням вимог п. 4.5 Розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.11-12 Загальних вимог стосовно забезпечення охорони праці працівників ;

6) стаття 13 - роботодавець, голова правління ОСББ Дипломат-2012 не забезпечив функціонування системи управління охороною праці - на підприємстві не розроблено положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з охорони праці, що є порушенням вимог п. 3.2 ННАОН 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці ;

7) стаття 13 - роботодавець, голова правління ОСББ Дипломат-2012 не забезпечив функціонування системи управління охороною праці - в наказах про прийняття працівників на роботу не робить запис про проведення вступного інструктажу, що є порушенням вимог п. 6.3 НПАОП 0.00-4.12-05;

8) стаття 13 - не забезпечено функціонування системи управління охороною праці - роботодавець не забезпечив проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці на підприємстві.

Позивачем 07 лютого 2020 року видано припис № 5.2/448/86П, яким зобов`язано відповідача усунути порушення, встановлені актом перевірки.

Наказом ГУ Держпраці у Київській області від 28 липня 2020 року № 2231 призначено позапланову перевірку ОСББ Дипломат-2012 у період з 29 липня 2020 року по 31 липня 2020 року та видано направлення від 28 липня 2020 року № 5.2/311.

31 липня 2020 року посадовими особами Головного управління було складено акт № 20 від 31 липня 2020 року про недопуск до здійснення перевірки ОСББ Дипломат-2012 за адресою: 01011, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Положеннями статті 1 та 4 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У разі якщо суб`єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб`єкта господарювання.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з ч. 1 статті 5 Закону №877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частиною 6 статті 7 Закону №877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України Про охорону праці від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (далі - Закон №2694-ХІІ), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення Про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.п. 1, 7 якого, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень статей 1, 2 Закону №2694-ХІІ, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

За правилами ч. 1 статті 39 Закону №2694-ХІІ, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:

безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Статтею 13 Закону України № 2694-XII встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з ч. 3 статті 21 Закону № 2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Приписами статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року №2866-III (далі - Закон №2866-III) визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частинами 1 та 2 статті 4 Закону №2866-III встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Статтею 18 Закону №2866-III передбачено, що об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

Виконання зобов`язань об`єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об`єднання.

Згідно з ч. 5 статті 4 Закону №2866-III, господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору на технічне обслуговування ліфтів від 28 лютого 2014 року № 19, укладеного між ОСББ Дипломат-2012 (замовник) та малим підприємством Промкомплекс у формі товариства з обмеженою відповідальністю (підрядник), замовник доручає, а підрядник бере на себе організацію та виконання робіт з технічного обслуговування 3 пасажирських ліфтів на об`єкті замовника по бульвару Лесі Українки, 21, згідно з додатком 1.

Таким чином, роботи по обслуговуванню ліфтів за адресою: 01011, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21, з метою підтримання в належному стані ліфтового устаткування та налагоджування ліфтового обладнання, виключення збоїв в роботі таких ліфтів, здійснюються малим підприємством Промкомплекс у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Тобто, працівники ОСББ не експлуатують та не використають ліфти під час здійснення своїх посадових обов`язків. Постачальником послуги з повного технічного обслуговування ліфтів для відповідача є спеціалізована організація малим підприємством Промкомплекс у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі договору на технічне обслуговування ліфтів.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що ОСББ Дипломат-2012 не отримує дозвіл на експлуатацію ліфтів, оскільки не є суб`єктом господарювання згідно з вимогами Закону України Про охорону праці та відповідної Постанови Кабінету Міністрів України, що свідчить про відсутність у даному випадку порушень статті 21 Закону № 2694-XII.

Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною, зокрема, у постанові від 12 березня 2020 року у справі №400/772/19 (адміністративне провадження №К/9901/1684/20).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 березня 2020 року у справі №400/772/19.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.