Постанова

від 25.05.2021 по справі 2а-12481/10/2670

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-12481/10/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від "27" січня 2021 р. про відмову у видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Державного підприємства "Укрспиртпостач" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства "Укрспиртпостач" про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2010 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва задоволено.

Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист 23 травня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року заяву Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну стягувача задоволено. Замінено Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі, як сторону в адміністративній справі №2а-12481/10/2670, його правонаступником - Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

05 січня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення.

В обґрунтування вказаної заяви ГУ ПФУ в м. Києві зазначено, що у липня 2020 року за результатами інвентаризації було встановлено, що виконавчий лист №2а-12481/10/2670 від 23 травня 2011 року на примусовому виконанні відсутній.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від "27" січня 2021 р. у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про видачу дублікату виконавчого листа та поновити пропущений строк для його пред`явлення до виконання. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що у липні 2020 року за результатами інвентаризації було встановлено, що виконавчий лист №2а-12481/10/2670 від 23 травня 2011 року на примусовому виконанні відсутній.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2010 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва задоволено.

Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист 23 травня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року заяву Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну стягувача задоволено. Замінено Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі, як сторону в адміністративній справі №2а-12481/10/2670, його правонаступником - Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

05 січня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення.

В обґрунтування вказаної заяви ГУ ПФУ в м. Києві зазначено, що у липня 2020 року за результатами інвентаризації було встановлено, що виконавчий лист №2а-12481/10/2670 від 23 травня 2011 року на примусовому виконанні відсутній.

17 серпня 2020 року на адресу управління надійшла довідка видана начальником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якій зазначено про те, що згідно відомостей, які містяться в АСВП встановлено, що 30 червня 2017 року виконавче провадження (53588409) було завершено на підставі пункту 2 статті 37 Закону України Про виконавче провадження та виконавчий документ повернутий стягувачу.

Вказаний лист отримано заявником 30 вересня 2020 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Нормами статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до пункту 18.4 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено строк, у межах якого особа, має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа, а саме до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року № 826/1569/15.

З інформації наявної в КП "ДСС" вбачається, що у виконавчому листі виданого 23 травня 2011 року зазначено строк пред`явлення його для виконання до 19 квітня 2014 року.

Так, відповідно до статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на 30 червня 2017 року) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня постановляння державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 статті 37 вказаного Закону.

З наданих заявником документів вбачається, що управлінню повернуто виконавчий лист 30 червня 2017 року.

Проте, з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його виконання заявник звернувся лише 05 січня 2021 року, тобто більш ніж три роки після спливу строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та більш ніж три місяці після того як отримав лист Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що виконавчий лист було повернуто стягувачу.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві пропустило строк пред`явлення виконавчого листа до виконання без поважних причин.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи, що заява про видачу дубліката виконавчого листа подана після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а суд не знайшов підстав для поновлення такого строку, у задоволенні вимог заявника про видачу дубліката виконавчого документа також слід відмовити.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від "27" січня 2021 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків