Рішення

від 24.05.2021 по справі 286/1006/21

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/1006/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю представника

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_2 до Овруцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7200 га, кадастровий номер 1824287001:19:000:0047, площею 1,1055 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0080, площею 0,7201 га, кадастровий номер 1824287001:19:000:0056 та площею 1,3312 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0071, які розташовані на території Слобідської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯА №879945, серії ЯБ №327039, серії ЯА №879950 та серії ЯБ №327034, виданих 30.05.2006 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №20 від 27.01.2005, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_3 . Спадкоємцем після її смерті був її чоловік, а його, позивача, дід - ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті дружини, але нотаріально не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Він прийняв спадщину за заповітом після смерті діда, так як у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, йому було відмовлено, так як державні акти на право власності на земельні ділянки видані спадкодавцю - ОСОБА_3 не за життя, а після її смерті.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З архівної копії №Н/57 від 05.04.2021 розпорядження Овруцької районної державної адміністрації №49 від 06.02.1998 Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах вбачається, що вказаним розпорядженням було затверджено розрахунок вартості земельної частки (паю) та розміру в умовних кадастрових гектарах КСП Слобідське Слобідської сільської ради Овруцького району згідно з додатком; виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) здійснити спеціалістам інституту землеустрою та доручено начальнику районного відділу земельних ресурсів Кушнерчук В. Г. організувати реєстрацію та видачу сертифікатів громадянам.

Копія витягу з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Овруцькою районною державною адміністрацією (а. с. 34-35), свідчить, що ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0309606 члена колективного сільськогосподарського підприємства Слобідське . В книзі наявна примітка про погодження номерних земельних ділянок (паїв) їх площі, розміщення і межі, які вказані на проекті організації території з власниками сертифікатів. Тобто, сертифікат, який є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), спадкодавець отримала за життя та відповідно набула права власності на спірні земельні ділянки.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.11.2005.

Копії державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯА №879945, серії ЯБ №327039, серії ЯА №879950 та серії ЯБ №327034 свідчать, що на день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7200 га, площею 1,1055 га, площею 0,7201 га та площею 1,3312 га, які розташовані на території Слобідської сільської ради Овруцького району.

ОСОБА_4 - чоловік ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною по день її смерті . Відповідно він є таким, що прийняв спадщину на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України після смерті дружини, але документально не оформив своїх спадкових прав. Помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На день його смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки, які він успадкував після смерті дружини, а також на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Вказані обставини підтверджуються копіями: державних актів серії ЯА №879945, серії ЯБ №327039, серії ЯА №879950 та серії ЯБ №327034 від 30.05.2006, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 05.06.2020, довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради №330 від 02.06.2020, рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14.07.2010 по справі №2-1261/10 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2008.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 14.07.2010 по справі №2-1261/10 було визнано за ОСОБА_2 , тобто позивачем, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_4 .

Крім того, визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,85 га, в тому числі 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства і 0,25 га для обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1 , яка рішенням дванадцятої сесії ХХІ скликання Слобідської сільської ради від 08.01.1994 року була передана в приватну власність ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 85 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, є доведеним, що позивач є онуком ОСОБА_4 та спадкоємцем за заповітом після його смерті. Він є таким, що прийняв спадщину після смерті діда, так як у встановлений законом шестимісячний строк звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, йому було відмовлено, так як державні акти на право власності на земельні ділянки видані дружині спадкодавця - ОСОБА_3 не за життя, а після смерті останньої.

Зазначені обставини підтверджуються копіями: свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 03.10.1959 та від 04.08.1990, рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14.07.2010 по справі №2-1261/10, а також довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради №328 від 02.06.2020, витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 09.02.2021, а також постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії №278/02-31 від 09.02.2021 та повідомленням Овруцької ДНК №797/01-16 від 19.04.2021.

Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єктів нерухомого майна, а саме, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 1824287001:19:000:0047, 1824287001:17:000:0080, 1824287001:19:000:0056 та 1824287001:17:000:0071 та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника ( спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому слід визнати за позивачем право власності на спадкові земельні ділянки.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), який проживає по АДРЕСА_2 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7200 га, кадастровий номер 1824287001:19:000:0047, площею 1,1055 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0080, площею 0,7201 га, кадастровий номер 1824287001:19:000:0056 та площею 1,3312 га, кадастровий номер 1824287001:17:000:0071, які розташовані на території Слобідської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_3 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯА №879945, серії ЯБ №327039, серії ЯА №879950 та серії ЯБ №327034, виданих 30.05.2006 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №20 від 27.01.2005, та які успадкував ОСОБА_4 .

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 25.05.2021.