Ухвала

від 24.05.2021 по справі 560/3894/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2021 року

Київ

справа №560/3894/20

адміністративне провадження №К/9901/17043/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Н.В. Коваленко,

суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Волинської митниці Держмитслужби України, Волинської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Начальника Волинської митниці Держмитслужби України, Волинської митниці Держмитслужби України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення та зменшення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії начальника Волинської митниці, що виразилися у ненаданні відповіді на запит адвоката ОСОБА_1 №0904/2020 від 09 квітня 2020 року в установлений законом 5-ти денний термін;

- визнати протиправними дії Волинської митниці, які виразилися у відмові видачі ОСОБА_1 зі складу митниці 03 лютого; 09 лютого та 19 березня 2020 року 4-х коліс з легко сплавними дисками VOLVO по заяві ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року вх.№2429-23-21;

- визнати протиправними дії Волинської митниці, що виразилися у ненаданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 15 квітня 2020 року та надані неповної і необґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_1 від 01 квітня 2020 року;

- визнати протиправними дії Волинської митниці щодо внесення недостовірної інформації до митної декларації від 30 квітня 2020 року при видачі коліс зі складу митниці 30 квітня 2020 року по накладній (вимога) №100 від 30 квітня 2020 року;

- визнати протиправними дії Волинської митниці щодо внесення до митної декларації від 30 квітня 2020 року відомостей, що не належать до повноважень митних органів в порушення частини дев`ятої статті 269 Митного кодексу України.

- визнати протиправною та скасувати уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія РА №3375980 від 30 квітня 2020 року, на загальну суму 5903 грн;

- визнати протиправною та скасувати уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія Ка №8445224 від 30 квітня 2020 року на суму 1561,54 грн, як витрати митниці за зберігання коліс.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії начальника Волинської митниці, що виразилися у ненаданні відповіді на запит адвоката ОСОБА_1 №0904/2020 від 09 квітня 2020 року в установлений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2021 року для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Коваленко Н.В., судді - Берназюк Я.О., Желєзний І.В.

В ході перевірки матеріалів касаційної скарги суддею-доповідачем Коваленко Н.В. , суддями Берназюком Я.О., Желєзним І.В. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - без урахування спеціалізації.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, предметом оскарження у справі є дії та рішення начальника Волинської митниці щодо ненадання відповіді на адвокатський запит позивача та невидачі митного товару зі складу митниці.

Відповідно до затвердженого рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19 липня 2019 року Роз`яснення, щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21 грудня 2018 року № 622 (далі - Класифікатор № 662), категорія справ щодо реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики (коди 108020000-108020200, 108070000-108090000, 108120000) передбачає спори з приводу державних владних управлінських функцій, які держава реалізує в переважній більшості галузей економіки, а також у сферах господарювання, передбачених іншими розділами Класифікатора, зокрема функцій митного регулювання, в тому числі визначення коду товару за УКТЗЕД та митної вартості товару.

Враховуючи предмет цього спору, обставини справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову й характер спірних правовідносин, справу слід віднести до категорії згідно із підпунктом 108020200 пункту 108020000 розділу 108000000: "Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема, митної справи (крім охорони прав на об`єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, в тому числі щодо визначення митної вартості товару".

Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року №1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року №33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.

З урахуванням визначеної спеціалізації, розгляд справи № 560/3894/20 належить до спеціалізації суддів Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України Про судоустрій і статус суддів у Касаційному адміністративному суді обов`язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

За змістом частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.

Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.

Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора № 622.

Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14 (далі - Рішення № 14) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.

Відповідно до Рішення № 14 суддя-доповідач Коваленко Н.В., судді Берназюк Я.О., Желєзний І.В. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.

Згідно з Рішенням № 1 справи віднесені до категорії 108020000 розділу 108000000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 560/3894/20 за позовом ОСОБА_1 до начальника Волинської митниці Держмитслужби України, Волинської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що суд розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ( Lavents v. Latvia , № 58442/00, пункт 81); фраза заснований на законних підставах означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ( Сокуренко і Стригун проти України , № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). Закон у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ( DMD Group, a.s. v. Slovakia , № 19334/03, пункт 59).

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).

Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, які стосуються реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. про самовідвід підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. про самовідвід.

2. Відвести суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. від участі у розгляді касаційної скарги Волинської митниці Держмитслужби на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Волинської митниці Держмитслужби України, Волинської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний