Ухвала

від 11.05.2021 по справі 536/447/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 536/447/20

Провадження № 6/524/140/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Кривич Ж.О.,

з участю секретаря судового засідання Швець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчуці подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бандоли Олександра Олексійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства-боржника ОСОБА_1 до виконання нею своїх зобов`язань

У С Т А Н О В И В:

До Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бандоли Олександра Олексійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства-боржника ОСОБА_1 до виконання нею своїх зобов`язань.

Виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань, мотивуючи свої вимоги тим, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 63986889 з примусового виконання виконавчого листа № 536/447/20, виданого Автозаводським районним судом міста Кременчука 14.12.2020 року про стягнення з ТОВ Соната-Тревел на користь ОСОБА_2 56 800 грн. 00 коп., з яких:

-грошові кошти, сплачені позивачем за договором на туристичне обслуговування № 083/08-19 від 05.08.2019 року, в розмірі 27 150 грн. 00 коп.,

-пеня в розмірі 27 150 грн. 00 коп.,

-завдана моральна шкода в розмірі 2 500 грн. 00 коп..,

та про стягнення судових витрат в розмірі 3 667 грн. 99 коп.

Приватний виконавець Бандола О.О. подання підтримав, просив задовольнити.

Згідно зі ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання, з наступних підстав.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бандоли Олександра Олексійовича перебуває виконавче провадження № 63986889 з примусового виконання виконавчого листа № 536/447/20, виданого Автозаводським районним судом міста Кременчука 14.12.2020 року про стягнення з ТОВ Соната-Тревел на користь ОСОБА_2 56 800 грн. 00 коп., з яких:

-грошові кошти, сплачені позивачем за договором на туристичне обслуговування № 083/08-19 від 05.08.2019 року, в розмірі 27 150 грн. 00 коп.,

-пеня в розмірі 27 150 грн. 00 коп.,

-завдана моральна шкода в розмірі 2 500 грн. 00 коп..,

та про стягнення судових витрат в розмірі 3 667 грн. 99 коп.

Керівником ТОВ Соната-Тревел є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець уповноважений у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

На думку суду особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання в межах кожної держави. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Зокрема статтею 6 цього закону передбачено, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон може бути те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи).

Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Так, державний виконавець зазначає, які дії він вчинив для примусового виконання виконавчого провадження, проте не зазначив до яких дій вдається керівник підприємства-боржника, ухиляючись від виконання рішення суду, не надано доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, не надано доказів ухилень від явки на виклики до державного виконавця. Крім того, не зрозуміло, яким чином обмеження посадової особи у праві виїзду за кордон буде сприяти виконанню рішення суду.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 ЦК України ).

Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 122 рішення в справі Рінер проти Болгарії (заява № 46343/99), обмеження в праві залишити країну в зв`язку з несплаченим боргом може бути виправдане лише тоді, коли воно сприяє досягненню цілі погашенню боргу.

За таких обставин, суд не має достатніх підстав для тимчасового обмеження керівника підприємства-боржника у праві виїзду за кордон, а тому подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бандоли Олександра Олексійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства-боржника ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов`язань не підлягає задоволенню.

Керуючись викладеним, відповідно до ст. 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бандоли Олександра Олексійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства-боржника ОСОБА_1 до виконання нею своїх зобов`язань - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Суддя Ж.О. Кривич