Ухвала

від 08.02.2021 по справі 757/31725/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31725/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОХОРОННА КОМАНІЯ «СЕК`ЮРІТІ КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42940534) про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОХОРОННА КОМАНІЯ «СЕК`ЮРІТІ КОРПОРЕЙШН» 03.09.2020 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2019 року у справі № 757/49104/19-к.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються, в тому числі, на рахунку ТОВ «ОК «СЕК`ЮРІТІ КОРПОРЕЙШЕН» (ЄДРПОУ 42940534) № НОМЕР_1 (за текстом ухвали - № НОМЕР_2 ) відкритий в АТ АКБ «ЛЬВІВ» (МФО 325268) місцезнаходження: вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008.

Зазначає, що в кримінальному провадженні жодній службовій особі ТОВ «ОК «СЕК`ЮРІТІ КОРПОРЕЙШЕН» про підозру не повідомлено, не встановлено даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, не надано доказів співрозмірності вартості майна з розміром шкоди завданої кримінальним правопорушенням, відсутнє жодне рішення суду, яким би відповідні договори між ТОВ «ОК «СЕК`ЮРІТІ КОРПОРЕЙШЕН» та його контрагентами були б визнані недійсними, в ухвалі слідчого судді не зазначено з яких підстав грошові кошти, які являються власністю ТОВ «ОК «СЕК`ЮРІТІ КОРПОРЕЙШЕН», набули статусу речового доказу.

З огляду на викладене, вважає, що арешт майна підлягає скасуванню, оскільки його накладено необґрунтовано.

У судове засідання особа, яка звернулася із клопотанням не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відмовити у задоволені клопотання.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 32017100090000062 від 07.09.2017 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ст. 386 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2019 року у справі № 757/49104/19-к за клопотанням прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 накладено арешт на перелік розрахункових рахунків серед яких рахунок відкритий в АТ АКБ «ЛЬВІВ» (МФО 325268), код ЄДРПОУ 09801546, що розташоване за адресою: 79008, м. Львів, вул. Сербська, 1.

За своїм змістом клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування вказаного арешту є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2019 року, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

Таким чином, можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2019 року, при накладенні арешту на майно, слідчий суддя виходив з наведених в клопотанні слідчого правових підстав для арешту майна, а тому з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у кримінальному провадженні, було накладено решт на майно, оскільки його незастосування могло призвести до відчуження майна.

Доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б дало слідчому судді можливість дійти протилежного висновку та свідчило, що необхідність в арешті на теперішній час відпала, в той час як обставини, на які посилається адвокат в обґрунтування поданого клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування, яке на даний час триває, та в ході судового розгляду, а відтак, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання.

Не вбачаючи підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, керуючись ст. ст. 22, 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОХОРОННА КОМАНІЯ «СЕК`ЮРІТІ КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42940534) про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1