Ухвала

від 25.05.2021 по справі 757/23463/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23463/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю « МАРІО-ІНВЕСТ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року, у рамках кримінального провадження № 32017100000000066,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю « МАРІО-ІНВЕСТ» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.

В обґрунтування доводів клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) поТОВ «МАРІО-ІНВЕСТ».

Мотивуючи означене клопотання суб`єкт звернення вказує, що накладений арешт негативно впливає на господарську діяльність підприємства та фактично позбавляє здійснення такої діяльності, вказує, що жодній посадовій особі не повідомлено про підозру та не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, а відтак арештовані суми ліміту ПДВ не можуть бути предметом кримінального провадження, окрім того, ТОВ «МАРІО-ІНВЕСТ» є добросовісним учасником ринку господарських відносин, веде законну господарську діяльність. Окрім того вказує, що суми ліміту ПДВ не є майном на яке можливо накласти арешт.

У судове засідання особа, яка звернулась із клопотанням не з`явилась та слідчий та (або) прокурор у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) по ТОВ «МАРІО-ІНВЕСТ»

Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року, Шостим слідчим відділом РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №32017100000000066 від 13.05.2017, за фактами фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, за фактом шахрайства, за фактами умисного ухилення від сплати податків у значних та особливо великих розмірах, за фактом замаху службовими особами ТОВ «МАРІО-ІНВЕСТ» (код 39077437) на привласнення державних коштів в особливо великих розмірах, за фактом розтрати державних коштів службовими особами ТОВ «МАРІО-ІНВЕСТ» (код 39077437) в особливо великих розмірах та за фактом замаху службовими особами ТОВ «ХІЛІЕНТЕС» (код 41207268) на привласнення державних коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України..

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю задотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України,підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст.132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року вбачається, що єдиною підставою для накладення арешту, є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98КПК України.

Як визначено у ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормою КПК України не передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10 ст. 170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах,необхідних длязбільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників доподаткової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

При цьому, положення статті 170 кримінально процесуального законодавства містить вичерпний перелік майна, арешт на яке може бути накладено, та кошти-суми ПДВ в розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України не є таким майном.

Таким чином, ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування є елементом податкових правовідносин, вони не є грошовими коштами і в цілому не є майном підприємства для забезпечення цілей, визначених ст. 170 КПК України.

Отже, взагалі спростовується наявність правової підстави для арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) з метою забезпечення збереження речових доказів, тобто не може бути досягнута жодна мета такого арешту, оскільки не містить підсобою правової основи.

Крім того, слід зазначити, що сума ліміту ПДВ не є активами підприємства та не є його майном, що свідчить про безпідставність накладення даного арешту, оскільки відповідно до КПК України арешт може бути накладено виключно на майно, яке є матеріальними об`єктами в розумінні ст. 98 КПК України, і як наслідок суми ПДВ не можуть бути конфісковані.

Отже, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих коштів-сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо суми ПДВ, оскільки за своєю правовою природою суми ПДВ не можуть вважатись майном належним товариству, адже, не мають матеріального вираження, а відтак не мають ознак майна у розумінні ст. 170 КПК України, на яке може бути накладено арешт. Підприємствоздійснюєреальну господарськудіяльність,з якоїсплачує обов`язкові соціальні платежі та податки. Застосуванняданого заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність товариства, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 22, 26, 98, 100, 167, 170, 171, 172, 173, 174, 309, 532-534 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/8645/19-к від 20 лютого 2019 року на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) в Державній податковій службі України ТОВ «МАРІО-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39077437).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1