Ухвала

від 26.05.2021 по справі 308/11929/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11929/19

1-кс/308/1819/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12019070000000273, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 298 та ч. 3 ст. 197-1 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.09.2019 року.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в період з березня 2019 року по 11.02.2021 власники будівлі по АДРЕСА_1 , всупереч ст.ст. 78, 79- 1 Земельного кодексу України, неодноразово ігноруючи звернення та приписи уповноважених осіб управління ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.04.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08.04.2019, припис від 03.09.2019 щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, та припис від 03.09.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, без отриманням містобудівних умов та обмежень для проектування по АДРЕСА_1 , без, погодження проектної документації, за участі невстановлених найманих працівників, здійснили самовільне будівництво на частині земельної ділянки, дотичної до належної їм будівлі за адресою АДРЕСА_1 , умисно будівництвом, вийшовши за межі абрисів старої будівлі, таким чином здійснивши самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці Ужгородської міської ради, загальною площею 0,0166 га. вартістю 208 857,21 грн., що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдано значної шкоди її законному власнику.

Крім того, згідно відомостей Ужгородської міської ради, встановлено, що ТОВ «Сенар» чи ОСОБА_5 , або інші особи за отриманням містобудівних умов та обмежень не зверталися, а управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування по АДРЕСА_1 , не надавалися. Проектна документація управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради не розглядалися.

Об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності міста та не надавалася у власність або в оренду.

Згідно відповіді №92/03-17 від 17.01.2020 звернень від уповноважених осіб щодо надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 не надходило, рішення із зазначених питань не приймалося.

Станом на 16.01.2021 у Департаменті міського господарства Ужгородської міської ради відсутні відомості про наявність чинних договорів оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в тому числі укладених з ОСОБА_5 останньому було відмовлено у наданні містобудівник умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція власної нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 ».

Зауважує, що 22.01.2020 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, на якій вони розташовані, яка не має кадастрового номеру, але є сусідньою до земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:003:0085, оскільки вони є матеріальними об`єктами, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий вказує, що підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме її самовільне захоплення. Згідно відомостей зі сторінки ІНФОРМАЦІЯ_1 D0%В6%D00%ВА-%D0%BF%D1 %96%D0%B4%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%83%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D 1%80%D0%BE%D0%B4 і Інтернет мережі, на даний час здійснюється продаж квартир саме у вказаному об`єкті нерухомості.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому та фізичному стані, як землі вільні від забудови, недопущення продажу чи зміни власника, слідчий просить накласти арешт на об`єкт нерухомості - будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстровані на праві приватної власності за громадянином України ОСОБА_5 , та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , що є не сформованою, оскільки віднесена до земель комунальної власності та є сусідньою з земельною ділянкою, що має кадастровий номер 2110100000:31:003:0085. із забороною їх використання, у тому числі шляхом заборони на проведення будь-яких будівельних та ремонтних робіт та розпорядження.

Слідчий не скористалася правом на участь у судовому засіданні та подала заяву, відповідно до якої просила задоволити клопотання та розглянути таке без її участі.

ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився та його представник адвокат ОСОБА_6 подала заяву, згідно якої просить провести розгляд справи без їх участі та відмовити у задоволенні клопотання. Також на обґрунтування своїх заперечень подала копії документів, зокрема, додала копію ухвали Закарпатського апеляційного суду від 11.03.2020, якою відмовлено у накладенні арешту на будівлі та земельну ділянку по АДРЕСА_1 у межах іншого кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, яке в подальшому було закрито.

Також через канцелярію суду надійшли письмові матеріали на заперечення доводів клопотання адвоката ОСОБА_7 .

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Частиною 1 статті 170КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини 6 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Витягом з кримінального провадження №12019070000000273 від 27.09.2019 року підтверджено, що органом досудового розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування злочину за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 298, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №254470913 від 27.04.2021 року, об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із змісту клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що майно в цілому, про арешт якого ставиться питання, має значення доказу в даному кримінальному провадженні у розумінні ст. 98 КПК України, підлягає конфіскації чи спеціальній конфіскації, а також, що в кримінальному провадженні заявлений цивільний позов.

Крім того, клопотання та додані до нього матеріали не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання арешту майна, визначеного ст. 170 КПК України, для виконання якого остання звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 170, 171 КПК України в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на об`єкт нерухомості - будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстровані на праві приватної власності за громадянином України ОСОБА_5 , та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , що є не сформованою, оскільки віднесена до земель комунальної власності та є сусідньою з земельною ділянкою, що має кадастровий номер 2110100000:31:003:0085 в цілому, із забороною їх використання, у тому числі шляхом заборони на проведення будь-яких будівельних та ремонтних робіт та розпорядження.

Разом з тим, згідно матеріалів клопотання, зокрема, копії Висновку експерта №КСЕ-19/107-21/2352 від 13.04.2021, проведеного за результатами судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, що площа земельної ділянки, на якій здійснюється самовільне будівництво, що не відповідає обрисам старої будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , становить 0,0166 га.

З огляду на наведене, подане клопотання є частково обґрунтоване та містить підстави для арешту майна, що встановлені КПК України, з посиланням на відповідні положення процесуального закону та мету накладення арешту у частині накладення арешту на земельну ділянку, на якій здійснюється самовільне будівництво, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0166 га.

Таким чином, клопотання є таким, що не підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12019070000000273 старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно задоволити частково.

Накласти арешт із забороною користування, у тому числі проведення будь-яких будівельних та ремонтних робіт та розпорядження на земельну ділянку, яка є не сформованою та є сусідньою із земельною ділянкою, що має кадастровий номер 2110100000:31:003:0085, на якій здійснюється самовільне будівництво, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0166 га.

В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1