Рішення

від 20.05.2021 по справі 462/1422/21

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1422/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Палюх Н.М.

при секретарі Фіс В.В.

з участю позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Львівська державна нотаріальна контора про визначення розміру ідеальної частки в праві власності на земельну ділянку, належну померлій на праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 5 березня 2021 року звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить визначити, що частка ОСОБА_4 , яка 1 грудня 2018 року, у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки загальною площею 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 48/100 частки земельної ділянки. Свої позовні вимоги мотивує тим, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 відкрилась спадщина на усе належне їй майно. Він є одним із спадкоємців, які прийняли спадщину у встановлені законом порядку та строки. До складу спадкового майна входять 48/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та частина земельної ділянки за вказаною адресою, кадастровий номер 4610136300:05:002:0016. Дана земельна ділянка належала на праві спільної сумісної власності його матері ОСОБА_4 та відповідачам. На цій земельній ділянці розташований житловий будинок, який належав ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, зокрема ОСОБА_2 належить 25/100 ідеальної частки, ОСОБА_3 27/100 ідеальної часткия, а ОСОБА_4 25/100 ідеальної частки даного будинку. Після відкриття спадщини він звернувся до Сьомої львівської державної нотаріальної контори, а саме нотаріуса Чериби З.В. із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в частині земельної ділянки з покликанням на те, що не визначено частки, що належала його матері ОСОБА_4 , у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053. За наведеного просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення аналогічні наведним у позовній заяві та додатково зазначив, шо між співвласниками земельної ділянки існувала усна домовленість щодо частки кожного із співвласників земельної ділянки 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1 га, згідно якої його матері ОСОБА_4 належало 48/100 частки вказаної земельної ділянки. Просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні позов визнала, зазначивши, що її померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 доньці ОСОБА_4 належало на праві власності 48/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак вона не заперечує, що частка ОСОБА_4 у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки загальною площею 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 48/100 частки земельної ділянки. Просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відзив, на позовну заяву в якому позов визнала та зазначила, що визнає право її померлої сестри ОСОБА_4 на ідеальну частку в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у роз

мірі 48/100.

Представник третьої особи - Сьомої львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив і суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Право на судовий захист передбачається ст.55 Конституції України. Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зі змісту статті 89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або виділення з неї окремої частини.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їм на праві спільної часткової власності, зокрема ОСОБА_2 належить 25/100 ідеальних часток, ОСОБА_3 27/100 ідеальних часток, а ОСОБА_4 48/100 ідеальних часток будинку, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 23.02.2009 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.12.2020.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на все її майно, в тому числі на 48/100 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями та спорудами та частину земельної ділянки загальною площею 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, за вказаною адресою.

Позивач після смерті матері ОСОБА_4 звернувся у Сьому львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом. Державним нотаріусом Сьомої львівської державної нотаріальної контори 8 грудня 2020 року видано спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на ј частку спадкового майна, яке складається з 48/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала спадкодавці ОСОБА_4 на праві власності. Проте державний нотаріус листом від 3 грудня 2020 року відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки з покликанням на те, що не визначена частка спадкодавця у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки загальною площею 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 430334, виданого 27.02.2008 ОСОБА_2 та додатку до нього, земельна ділянка загальною площею 0,0643га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

В абзаці 5 п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , роз`яснено, що, - У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності .

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, а відповідно до ст. 361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної власності співвласником може здійснюватися самостійно. Таким чином, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена. Аналогічно, щоб оформити перехід права власності до спадкоємця, частка спадкодавця має бути визначена.

Згідно зі ст. 370 ЦК України, частки кожного з співвласників в праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Крім того, згідно з п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на жилий будинок, будівлю, споруду.

Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснив, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Отже, судом встановлено, що на спірній земельній ділянці зведений житловий будинок, у праві власності на який співвласникам належать різні за розміром частки.

Виходячи з наведеної вище норми Земельного кодексу України право власності померлої на дану земельну ділянку має визначатися пропорційно частці в праві власності на будинок.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та визначити, що частка ОСОБА_4 у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки загальною загальною площею 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 48/100 частки земельної ділянки, проти чого не заперечують і відповідачі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 368-370, 1225, 1226, 1268 ЦК України, ст.ст. 68, 120 Земельного кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки загальною площею 0,0643га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 48/100 частки земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Сьома львівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м.Львів, вул.Городоцька, 299.

Повне судове рішення складено 25.05.2021 року.

Суддя: