Ухвала

від 21.05.2021 по справі 757/24749/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3365/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 757/24749/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

підозрюваного ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 , та апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено, а фактично частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , яке погоджене із Генеральним прокурором ОСОБА_17 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 липня 2021 року, з визначенням застави в розмірі 132159 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 300000930 (триста мільйонів дев`ятсот тридцять) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09 липня 2021 року включно, а саме заборони цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо

ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Почет Абанського району Красноярського краю РРФСР (нині Російської Федерації), громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який є народним депутатом України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту мотивовано тим, що при вирішенні цього питання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України, і фактично про існування ризиків зі сторони підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Разом з тим, слідчий суддя визнав непереконливими доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того, слідчий суддя визнав недоведеними ствердження сторони обвинувачення, що застосування відносно ОСОБА_14 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 , а також прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, просить її скасувати в частині застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із покладенням обов`язків.

Захисник ОСОБА_15 в своїй апеляційній скарзі, теж вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_14 . Зокрема, апелянт стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_14 інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою, оскільки зі змісту письмового повідомлення про підозру від 11 травня 2021 року неможливо переконатись в тому, що ОСОБА_14 було вчинено будь-який злочин, а обставини, які викладенні в цьому повідомленні, не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами. При цьому автор апеляції запевняє, що, всупереч вимог ст. ст. 276, 278 КПК України, повідомлення про підозру не було належним чином вручено ОСОБА_14 і, крім того, стороною обвинувачення не було надано жодних доказів, які б свідчили про отримання підозрюваним будь-якого виклику або про належне повідомлення про місце, день та час проведення процесуальної дії щодо вручення вказаного повідомлення.

Далі, на думку захисника, стороною обвинувачення було грубо порушено права підозрюваного, а також порядок вручення повідомлення про підозру, а саме органи досудового розслідування не виконали своїх обов`язків щодо детального роз`яснення змісту кожного з прав підозрюваного, про що висловлював прохання ОСОБА_14 , чим порушили вимоги ст. 42 КПК України, а також не було негайно і детально проінформовано підозрюваного зрозумілою для нього мовою про характер і причини підозри, про яку йому повідомлено, чим, на думку автора апеляції, було порушено вимоги п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також ОСОБА_15 вважає, що стороною обвинувачення не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_14 будь-якого кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, захисник наголошує, що прокурором не було надано будь-яких доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, просить її скасувати в частині застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із покладенням обов`язків, а в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора просить залишити ухвалу без змін. Зокрема, автор апеляції відмічає, що на момент розгляду клопотання ОСОБА_14 не було повідомлено про підозру у встановленому законом порядку, оскільки 11 травня 2021 року підозрюваному було надіслано поштовим зв`язком письмове повідомлення про підозру, однак будь-які відомості про отримання ОСОБА_14 вказаного повідомлення відсутні. При цьому апелянт звертає увагу, що в матеріалах, які додані до клопотання, містяться листи про відправлення вказаних повідомлень на ім`я Голови Верховної Ради України і на домашню адресу підозрюваного, однак, згідно з трекінгу поштових відправлень, отриманого з офіційного сайту Укрпошти, вказані відправлення знаходились у сортувальному центрі та у точці видачі/доставки. На думку захисника, це свідчить, що відправлені повідомлення про підозру на момент застосування ОСОБА_14 запобіжного заходу вручені не були, а отже останній не набув статусу підозрюваного. Крім того, ОСОБА_10 вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_14 інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою, оскільки текст цього повідомлення містить численні бездоказові припущення.

Також апелянт звертає увагу на порушення правил підслідності. Зокрема, автор апеляції зазначає, що 06 травня 2021 року постановою заступника начальника ГСУ ДБР було створено міжвідомчу слідчу групу, до складу якої увійшли слідчі ГСУ ДБР та слідчі ГСУ СБ України, що не передбачено кримінально процесуальним законодавством України. На думку захисника, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалось з порушенням вимог КПК України.

Далі ОСОБА_10 наголошує, що стороною обвинувачення не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому апелянт зауважує, що під час розгляду клопотання стороною захисту було подано 20 заяв народних депутатів України про бажання взяти ОСОБА_14 на особисту поруку. Крім того, апелянт стверджує, що слідчим суддею не було взято до уваги, що застосування відносно народного депутата України ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не дозволить йому повною мірою здійснювати депутатські повноваження.

Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в своїй апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просять її скасувати в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із покладенням обов`язків, а в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора просять залишити ухвалу без змін. Зокрема, автори апеляції стверджують, що повідомлена ОСОБА_14 підозра є необґрунтованою, а стороною обвинувачення не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_14 будь-якого кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі. Зокрема, апелянт стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_14 інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою, оскільки жоден із наданих доказів не обґрунтовує підозру і, крім того, захисник вважає, що всі докази були одержані з порушенням вимог ст. 216 КПК України та зібрані не уповноваженими органами.

Також автор апеляції запевняє, що стороною захисту були надані відомості про те, що ОСОБА_14 не має жодного відношення до ТОВ «Нові проекти» і до ООО«НОВЫЕ ПРОЕКТЫ».

Крім того, ОСОБА_13 відмічає, що висновок експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи, в якому зазначено, що рукописні правки «Проекту «Промінь» ймовірно виконано ОСОБА_14 , є необґрунтованим, оскільки стороною обвинувачення було надано експерту на дослідження фотокопії документів, що суперечить Інструкції та Методиці проведення почеркознавчої експертизи, яка забороняє проведення таких експертиз без оригіналу документу. Також апелянт стверджує, що органами досудового розслідування взагалі не було надано будь-якого доказу про розголошення ОСОБА_14 державної таємниці щодо військової частини.

Прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , теж не погоджуючись із зазначеним рішенням слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 липня 2021 року, з визначенням застави в розмірі 132159 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 300000930 (триста мільйонів дев`ятсот тридцять) гривень, із покладенням обов`язків, у разі внесення застави, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, прокурор стверджує, що слідчий суддя не взяв до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. За переконанням апелянта, жоден більш м`який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам, оскільки ОСОБА_14 надалі матиме можливість контактувати з причетними до вчинених ним злочинів осіб і узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв`язку. Також автор апеляції вважає, що застава у межах, визначених ч. 3 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покладених на неї обов`язків. На думку сторони обвинувачення, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також майнового стану ОСОБА_14 і його дружини, саме застава в розмірі 300000930 (триста мільйонів дев`ятсот тридцять) гривень достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, автор апеляції вказує, що ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, зокрема, проти основ національної безпеки України та проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк відповідно від 12 до 15 років з можливою конфіскацією майна та від 9 до 12 років.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги сторони захисту, просили їх задовольнити і заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснення прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просили її задовольнити та заперечували проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 , а також апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження № 22021000000000072, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 березня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України.

26 квітня 2021 року постановою прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 кримінальне провадження № 22021000000000072 від 11 березня 2021 року, яке до цього здійснювалося Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, було об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 42021000000000605 від 22 березня 2021 року, яке здійснювалося Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст.438 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер 22021000000000072 та визначено підслідність у цьому об`єднаному кримінальному провадженні за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (т. 2, а. с. 18 20).

11 травня 2021 року щодо ОСОБА_14 було складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст.28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України (т. 1, а. с. 34 58).

У зв`язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_14 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру особисто, 11 травня 2021 року зазначене повідомлення, відповідно до вимог ст.ст.111, 135, ч. 1 ст. 278, глави 6 і глави 11 КПК України, було направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема, поштовим зв`язком за місцем проживання ОСОБА_14 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 59 60), а також на ім`я Голови Верховної Ради України ОСОБА_18 (т. 1, а. с. 63 64).

13 травня 2021 року (клопотання датоване 12 травня 2021 року) прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , за погодженням із Генеральним прокурором ОСОБА_17 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 липня 2021 року, з визначенням застави в розмірі 132159 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 300000930 (триста мільйонів дев`ятсот тридцять) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2021 року в задоволенні вказаного клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 було відмовлено, а фактично це клопотання було задоволено частково, та щодо ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09 липня 2021 року включно, а саме заборони цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводів сторони захисту, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому початковому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 та доданих до нього матеріалах. Зокрема, такими доказами є:

1) протокол за результатом проведення негласних (слідчих) розшукових дій, відповідно до якого 25 серпня 2020 року ОСОБА_14 , продовжуючи здійснювати допомогу іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду економічній безпеці шляхом розграбування національних цінностей на окупованій території, діючи з метою усунення перешкод у досягненні вказаної мети, особисто вніс рукописні виправлення до проекту листа Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» № 74 від 20 серпня 2020 року, адресованого Президенту Російської Федерації «О переносе границ полигона», якими підсилив викладену у проекті листа аргументацію щодо необхідності зміни меж полігону на користь вказаного Товариства. В той же час ОСОБА_19 на виконання завдання ОСОБА_14 здійснював комунікацію з представниками країни-окупанта, зокрема, з питань реалізації діяльності щодо допомоги іноземній державі та її представникам у проведення підривної діяльності проти України на шкоду економічній безпеці, розграбування національних цінностей на окупованій території;

2) протокол огляду оптичного носія інформації, який був отриманий на підставі рішення слідчого судді під час проведення контррозвідувальних оперативно-розшукових заходів, на якому зафіксовані розмови у березні і грудні 2015 року між ОСОБА_14 та невстановленою особою з числа службових осіб органів виконавчої влади Російської Федерації стосовно узгодження плану дій із створення підприємства на території Російської Федерації і одержання ним спеціального дозволу на видобуток корисних копалин;

3) висновок фоноскопічної експертизи, відповідно до якого участь у розмові приймає саме ОСОБА_14 ;

4) протокол огляду, відповідно до якого 29 вересня 2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Російської Федерації за № 1159102120550 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ООО «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ», тобто по відношенню до законодавства України створено іноземну організацію, основними та додатковими видами діяльності якої є: «Роботи геолого-розвідувальні, геофізичні і геохімічні в області вивчення надр та відтворення мінерально-сировинної бази; видобуток нафти, видобуток нафтового (супутнього) газу; надання послуг з буріння, пов`язаного з видобутком нафти, газу і газового конденсату; надання інших послуг в галузі видобутку нафти та природного газу»;

5) протокол огляду відкритих інформаційних ресурсів Російської Федерації, відповідно до якого 27 червня 2016 року Розпорядженням Уряду Російської Федерації №1320-р Товариству з обмеженою відповідальністю «ООО «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» надано право користування ділянкою надр « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована у Чорному морі, для геологічного вивчення надр, розвідки і видобутку вуглеводної сировини, підписаного Головою Уряду Російської Федерації;

6) протокол огляду відкритих інформаційних джерел, відповідно до якого 18 липня 2016 року «ООО «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» видано ліцензію серії ШЧМ № 16111 з цільовим призначенням використання надр та видами робіт «геологічне вивчення надр, розвідки і видобутку вуглеводної сировини» на тимчасово окупованій території, з терміном дії до 18липня 2046 року;

7) протокол огляду відкритих джерел, відповідно до якого «ООО «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» спільно з «адміністрацією Ленінського району Республіки Крим» (незаконно створений орган окупаційної влади) оголосили про початок проведення громадських слухань з обговорення об`єкта державної екологічної експертизи проектної документації (пошуково-оціночна свердловина Глибока-1);

8) протокол огляду відкритих джерел, відповідно до якого рішенням Арбітражного суду Республіки Крим» (незаконно створений орган окупаційної влади) задоволено заяву ТОВ «НОВІ ПРОЕКТИ» про встановлення факту знаходження виконавчого органу вказаного підприємства на території «Республіки Крим» (ТОТ АР Крим) станом на 18березня 2014 року;

9) висновок почеркознавчої експертизи, відповідно до якого рукописні виправлення до проекту листа Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» № 74 від 20 серпня 2020 року, адресованого Президенту Російської Федерації «О переносе границ полигона», ймовірно виконані ОСОБА_14 , рукописні правки «Проекту «Промінь» ймовірно виконані ОСОБА_14 ;

10) висновок судово-лінгвістичної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_14 внесеними ним правками до листа, адресованого Президенту Російської Федерації «О переносе границ полигона», підсилив викладену у проекті листа аргументацію щодо необхідності зміни меж полігону на користь вказаного Товариства;

11) відомості з Державної служби геології та надр України, відповідно до яких вартість ресурсів в надрах родовища « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 18 липня 2016 року складає 38мільярдів 84 мільйони 891 тисяча 996 гривень;

12) спеціальний дозвіл на користування надрами № 5462 від 19 січня 2012 року, виданий ТОВ «Нові проекти» (код ЄДРПОУ 34487720);

13) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року, яким анульовано спеціальний дозвіл на використання надр № 5462 від 19 січня 2012 року, виданий ТОВ «Нові Проекти»;

14) наказ Державної служби геології та надр України, відповідно до якого з 07серпня 2020 року спеціальний дозвіл на користування надрами № 5462 від 19 лютого 2012 року, який був наданий ТОВ «Нові проекти» (код ЄДРПОУ 34487720) з метою видобування природного газу, нафти, конденсату ділянки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шельфу Чорного моря, анульовано;

15) відомості з Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону ОСОБА_14 та ОСОБА_19 ;

16) висновок судово-лінгвістичної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_14 , ознайомившись зі змістом «Проекту «Промінь»» і прагнучи досягнення його цілей, вніс рукописні виправлення до тексту «Проекту «Промінь», які свідчать про його прагнення здійснювати за допомогою цього Проекту вплив на внутрішні справи України на необмежену конкретним періодом та часом перспективу та у галузі основ національної безпеки, відповідно до якого справжні цілі Проекту це створення інфраструктури впливу, масовий збір персональних даних українських громадян, виявлення потенційних об`єктів вербування, стратегічна підготовка агентів впливу та прихований вплив іноземними спеціальними службами на внутрішню політику України, зокрема, шляхом поширення пропаганди і ворожих наративів в інформаційному просторі, забезпечення видимості суспільної підтримки чи осуду певних політико-управлінських рішень, використання для дестабілізації політичної системи держави, порушення суспільної злагоди та розпалювання конфліктних тем;

17) іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, у тому числі протоколами слідчих дій і документами.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні сторони обвинувачення докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність на цій початковій стадії досудового розслідування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які на цьому початковому етапі кримінального провадження свідчать про причетність ОСОБА_14 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_14 підозри.

Таким чином, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_14 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи сторони захисту про необґрунтованість складеної відносно ОСОБА_14 підозри є непереконливими.

Що стосується стверджень захисників про порушення органами досудового розслідування встановленого порядку вручення повідомлення про підозру та про не набуття ОСОБА_14 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, то колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_14 під час проведення обшуків був відсутній за місцем свого проживання, про що повідомили і його захисники в судовому засіданні. Оскільки ОСОБА_14 у день складання повідомлення про підозру був відсутній за місцем свого проживання, то повідомлення йому про підозру було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, як то передбачено ч. 1 ст.278 КПК України, а саме направлено поштовим зв`язком за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем його роботи, зокрема, на ім`я Голови Верховної Ради України ОСОБА_18 , про що вже зазначалося вище. У зв`язку з цим посилання сторони захисту, що ОСОБА_14 не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч як ствердженням сторони обвинувачення, так і ствердженням сторони захисту, дійшов правильного висновку про доведеність стороною обвинувачення лише ризиків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_14 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер та ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя вмотивовано визнав необґрунтованими доводи, які викладені у клопотанні прокурора та підтримані стороною обвинувачення в засіданні суду першої інстанції, про існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

Крім того, непереконливими є і доводи сторони обвинувачення, що застосування відносно ОСОБА_14 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Як правильно визначив слідчий суддя, у клопотанні прокурора та в судовому засіданні стороною обвинувачення не було доведено, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Про можливість застосування щодо ОСОБА_14 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, свідчать не тільки конкретні обставини цього кримінального провадження, а і дані, які характеризують особу підозрюваного, наявність у нього постійного місця реєстрації та проживання, сім`ї, міцних соціальних зв`язків. До того ж, ОСОБА_14 є народним депутатом України IXскликання, лідером політичної партії «Опозиційна платформа за життя», що користується підтримкою значного відсотка населення України, зокрема, фракція цієї політичної партії у Верховній Раді України є другою за своїм кількісним складом. Наведеним обставинам та іншим обставинам, передбаченим ст. 178 КПК України, слідчим суддею дана належна оцінка в оскаржуваній ухвалі. Саме сукупність цих обставин переконливо свідчить, що підозрюваному ОСОБА_14 з огляду на тяжкість злочинів, у яких він підозрюється, вмотивовано застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Що ж стосується посилань сторони захисту, що відомості до ЄРДР стосовно народного депутата України були внесені не уповноваженою особою, зокрема, не Генеральним прокурором, як то передбачено ч. 1 ст. 482-2 КПК України, а прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , то вони не відповідають дійсності. Зокрема, як встановила колегія суддів, прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 11 березня 2021 року до ЄРДР були внесені лише відомості стосовно посадових осіб органів державної влади Російської Федерації, громадян Російської Федерації та окремих громадян України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. При цьому жодних даних про причетність до вчинення цього кримінального правопорушення будь-кого із народних депутатів України в них не міститься. Коли ж 22 та 23 березня 2021 року вносилися відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438 та ч. 1 ст. 111 КК України, в яких фігурує в тому числі і народний депутат України ОСОБА_14 , то відомості про ці кримінальні правопорушення були внесені до ЄРДР безпосередньо Генеральним прокурором ОСОБА_17 (т. 7, а. с. 186, 191).

Не встановлено колегією судді і порушень правил підслідності та підсудності, на які звертають увагу захисники в апеляційних скаргах, стверджуючи, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно було розглядатись Шевченківським районним судом міста Києва, а не Печерським районним судом міста Києва. Як вбачається з матеріалів провадження, органом досудового розслідування у цьому об`єднаному кримінальному провадженні визначено Головне слідче управління Державного бюро розслідувань, юридичною адресою якого в наявних у справі документах (т. 2, а. с. 4, 7, 10) значиться будинок 28 по вулиці Панаса Мирного в місті Києві, який знаходиться в Печерському районі міста Києва, тобто вказане клопотання мало бути і було розглянуто слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.

Отже, доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, які викладені в їх апеляційних скаргах стосовно незаконності, необґрунтованості та невмотивованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, є такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду цієї справи, виходячи з того, що слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів, в тому числі і цілодобового домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі і порушення встановленого порядку вручення ОСОБА_14 повідомлення про підозру, а також порушення правил підслідності та підсудності, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 , та апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 без задоволення.

З огляду на викладені обставини та обрання слідчим суддею запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_14 у відповідності до вимог закону колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяв народних депутатів України ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 про передачу їм на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_14 .

Керуючись ст. ст. 176 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2021 року, якою відмовлено, а фактично частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , погоджене із Генеральним прокурором ОСОБА_17 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 липня 2021 року, з визначенням застави в розмірі 132159 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 300000930 (триста мільйонів дев`ятсот тридцять) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09 липня 2021 року включно, а саме заборони цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 , та апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 залишити без задоволення.

В задоволенні заяв народних депутатів України ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 про передачу їм на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_14 відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4