Рішення

від 12.09.2007 по справі 14/276-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/276-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12.09.2007                                                                Справа №  14/276-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу   за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК", м. Херсон, до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м. Херсон, про  стягнення 27998грн.04коп., за участю представників

позивача:  Чичикало В.Г., ю/к, дов. № 99/1-07 від 19.06.07 р., Рефлер В.В., директор, протокол № 9 від 17.07.2001 р.,

відповідача: Смірнова Н.М., начальник відділу правового забезпечення, дов. № 620492 від 28.07.05 р.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням писмових уточнень позовних вимог від 21.08.07 р. № 137/1-07 вих. (а.с. 97), просить стягнути з відповідача 222грн.74коп. основного боргу,  відповідно до умов договору оренди від 10.05.2004 року № 25/6-04/1559, крім того 21562грн.20коп. "основного боргу" що на думку позивача виник внаслідок самовільних дій відповідача, 2797грн.63коп. пені, 3415грн.47коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції. Загальна сума позовних вимог складає 27998грн.04коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 321, 525, 623-625, 903, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 4 Закону України "Про власність".

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням писмових уточнень позовних вимог від 21.08.07 р. № 137/1-07 вих.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на необґрунтованість позову в частині вимог про стягнення основного боргу за договором оренди від 10.05.2004 року № 25/6-04/1559, у зв'язку з тим, що період нарахування виходить за межі дії зазначеного договору, оскільки договір вступив у дію з 02.02.06 р. (дата підписання договору відповідачем), крім того, як стверджує відповідач, позивач до квітня 2007 року не направляв на адресу відповідача рахунків на сплату орендної плати, як це передбачено п. 3.2. договору. Проти іншої частини позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на недоведеність позивачем права власності на зазначені у позові ділянки кабельної каналізації. На думку відповідача, позовні вимоги носять різноманітний характер, виходять за межі зазначеного у позові договору та документально не обґрунтовані.

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі та відкладення розгляду справи, заявлені у судовому засіданні 12.09.07 р., залишені судом без задоволення у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх задоволення.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.08.07 р. до 04.09.07 р.

За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Херсонської області від 31.07.07 р. № 170 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

"02" лютого 2006 року позивачем та відповідачем підписано (з протоколом розбіжностей) договір № 25/6-04/1559 (надалі за текстом –договір) за умовами якого позивач передав у користування відповідачу канал кабельної каналізації загальною довжиною 291 метр. Відповідно до умов п. 3.2. вказаного договору, плата вноситься відповідачем щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за поточним, на підставі рахунку позивача, виставленого до 5 числа наступного місяця.

Позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок № 784 від 31.05.07 р. на оплату за користування кабельною каналізацією на суму 222грн.74коп.. Відповідачем вказаний рахунок повернуто позивачу з посиланням на безпідставність нарахування суми у розмірі 126грн.42коп. за період до підписання договору (до 02.02.06 р.). Таким чином, відповідачем визнано суму основного боргу (заборгованості) за договором у розмірі 96грн.32коп. (з ПДВ).

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таки умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового обороту або  інших  вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що частина суми зазначеної у рахунку № 784 від 31.05.07 р., а саме 126грн.42коп., нарахована позивачем за період, коли між сторонами не існувало договірних відносин, стягненню з відповідача підлягає лише сума основного боргу у розмірі 96грн.32коп. (з ПДВ).

В обґрунтування іншої частини позову позивач посилається на наявність у нього права власності на відповідні кабельні каналізації, у яких, на думку позивача, відповідачем самовільно прокладено кабельні мережі без погодження з позивачем, надавши у якості доказів договори купівлі-продажу: № 12/1-03 від 29.04.03 р., укладений позивачем з ПП Круліковським О.В. (а.с. 54-55) та № 515 від 01.09.05 р., укладений позивачем з ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" (а.с. 60-62).

Як видно зі змісту вказаних договорів купівлі-продажу та додатків до них, позивач придбав у власність обладнання автоматичних телефонних станцій та кабельні телефонні мережі.

Зокрема, відповідно до специфікації № 2 (додаток № 2 до договору  № 12/1-03 від 29.04.03 р.) позивач придбав у власність телефонну каналізацію АТС- РШ 1, РШ 2, рш 3, кол. № 1075, РШ 103, ж/д № 2 до ж/д № 38 вул. 1 Придніпровська. Разом з тим, рішенням господарського суду Херсонської області від 05.09.06 р. по справі № 2/217-ПД-06 та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.07 р. у тій же справі, за участю тих же сторін, встановлено наступне.

Вказаний договір обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції в якості належного доказу щодо підтвердження права власності позивача на вищезазначений кабель. Так, до суду не надано доказів виконання договору № 12/1-03 купівлі-продажу від

29.04.2003 р., як з боку покупця, так і з боку продавця. До того ж, предметом такого договору не може бути купівля-продаж лінійного устаткування, оскільки ПП Круліковський О.В. став власником майна згідно договору від 07.05.2002 р., укладеного з ТОВ «Планета-М», предметом якого, в свою чергу, є купівля-продаж автоматичної телефонної станції типу АСК-100:200 на 400 номерів 1980 р. випуску.

Тобто, з наданих до суду матеріалів не вбачається про придбання первісно ПП Круліковським О.В. лінійних та кабельних споруд, а відповідно, останній і не міг їх продати

ТОВ ВТФ «РВІК»(позивачу у справі). Статтею 225 ЦК УРСР, чинного на момент складання договору № 12/1-03 купівлі-продажу від 29.04.2003 р., було встановлено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові (аналогічне положення закріплено в ст. 658 ЦК України). Підтвердженням реалізації договору купівлі-продажу від 07.05.2002 р. виключно в межах, визначених предметом договору, є накладна від 16.07.2002 р. № 433, згідно з якою ПП Круліковський А.В. отримав від ТОВ «Планета-М» автоматичну телефонну станцію у складі устаткування за 15 позиціями, в той час, коли лінійних та кабельних споруд в накладній не зазначено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

До того ж, позивачем так і не представлено доказів фактичного виконання договору купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.04.03 р. (передачі предмету договору від продавця покупцю та здійснення оплати).

Що стосується договору купівлі-продажу № 515 від 29.04.03 р., умовами останнього (розділ 1) передбачена як оплатна передача майна (власне купівля-продаж) так і безоплатна передача майна, яку не можна вважати купівлею-продажем. Так, відповідно до умов п. 1.1. договору продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити обладнання автоматичної телефонної станції (АТС) "Квант" на 256 номерів, в комплекті згідно Специфікації № 1, Додаток № 1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.

У пункті 1.5. договору № 515 передбачено, що продавець передає кабельні телефонні мережі: з'єднувальна лінія до АТС-22, магістральні та розподільчі лінії включені в АТС, згідно план-схеми розділу мереж між ВАТ "ХКХП" та ХФ ВАТ "Укртелеком", згідно до Специфікації № 2 Додаток № 6 та Додатків № 4, 5 до даного Договору, які є його невід'ємною частиною. У зазначеному пункті договору не йдеться про кабельну каналізацію, а кабельні телефонні мережі передані позивачу безоплатно, тобто не можуть бути його власністю. У додатку № 4 до договору купівлі-продажу № 515 йдеться про телефонну каналізацію, що знаходиться на балансі ВАТ "ХКХП", на вказаний додаток сторони договору № 515 посилаються у пункті 1.5. за умовами якого здійснюється безоплатна передача майна. Крім того, вказаний додаток викликає сумніви, щодо його укладання під час підписання договору № 515, оскільки складений різними технічними засобами, бланк додатку не містить реквізитів покупця за договором.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 72грн.63коп. заборгованості за користування каналами зв'язку. Позовні вимоги в іншій частині позову задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено його право власності на кабельну (телефонну) каналізацію, не обґрунтовано нарахування відповідачу сум пені та з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, ідентифікаційний код - 01188661, адреса –73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 41, р\рахунок –260012199 в ХОД АППБ "Аваль" м. Херсон, МФО - 352093 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК", ідентифікаційний код –19228415, юридична адреса –73025, м. Херсон, вул. Горького, 22/8, поштова адреса –а/с № 76, місто Херсон-25, р\рахунок - № 26007050146 в ХОД АППБ "Аваль", МФО - 352093, 96грн.32коп. заборгованості за користування каналами зв'язку, 0грн.96коп. витрат по сплаті державного мита, 0грн.41коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.           В іншій частині позову відмовити.

    4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини). < Текст >  

           Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов