Рішення

від 27.05.2021 по справі 280/2295/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2021 року Справа № 280/2295/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (72355, Запорізька область, Мелітопольський район , вул. Першотравнева, 57, ЄДРПОУ 20525354) про визнання незаконним рішення Семенівської сільської ради №36-10/20 від 30 вересня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати незаконним підпункт 2.3 пункту 2 рішення Семенівської сільської ради (восьмого скликання) Мелітопольського району Запорізької області прийняте на 10 сесії №36-10/20 від 30 вересня 2020 року Про внесення змін до рішення Семенівської сільської ради від 25 червня 2020 року №39-06/20; від 30 липня 2020 року №25-07/20; від 27 серпня 2020 року №22-08/20 .

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 вересня 2020 року Семенівська сільська рада (восьмого скликання) Мелітопольського району Запорізької області (далі - відповідач/Семенівська сільська рада) на 10 сесії прийняла рішення №36-10/20 Про внесення змін до рішення Семенівської сільської ради від 25 червня 2020 року №39-06/20; від 30 липня 2020 року №25-07/20; від 27 серпня 2020 року №22-08/20 . Підпунктом 2.3 пункту 2 рішення №36-10/20 від 30 вересня 2020 року, Семенівська сільська рада керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 12 Земельного кодексу України, враховуючи доповідну записку депутата Новомиколаївського старостинського округу ОСОБА_2 від 31 серпня 2020 року та рішення постійної депутатської комісії сільської ради з питань законності та врегулювання земельних відносин, регуляторної політики, будівництва, архітектури та екології від 15 вересня 2020 року, вирішила, внести зміни до рішення Семенівської сільської ради 30 липня 2020 року №25-07/20 Про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах сіл Новомиколаївського старостинського округу, Мелітопольського району, Запорізької області виключивши з додатку 1 до рішення №25-07/20 від 30 липня 2020 року строку 37 37 ОСОБА_1 2,0 с. Зеленчук . Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки жодних підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, для відмови у відведенні земельної ділянки безоплатно у власність, не було. У зв`язку з наведеним, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 22 квітня 2021 року надав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№23129), в якому зазначає, що підставою для внесення змін до вищезазначеного рішення №25-07/20 від 30 липня 2020 року стала доповідна записка депутата Новомиколаївського старостинського округу ОСОБА_2 від 31 серпня 2020 року за вх.№2222. У доповідній записці депутат ОСОБА_2 повідомив, що ним були підписано погодження виділення земельної ділянки ОСОБА_3 , без наявних схем розташування бажаної для відведення земельної ділянки. ОСОБА_3 стверджувала, що оформлює свій город, яки перебуває у її користуванні. Також, депутат ОСОБА_2 наполягав на винесені на розгляд сесії питання щодо скасування рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , для ведення особистого селянського господарства, як такого що було прийнято у результаті навмисного введення в оману погоджуючу сторону - депутата старостинського округу. Враховуючи наведене, рішення №36-10/20 від 30 вересня 2020 року Про внесення змін до рішення Семенівської сільської ради від 25 червня 2020 року №39-06; 30 липня 2020 року за №25-07/20; від 27 серпня 2020 року №22-08/20 , було прийняте згідно статей 31,32,43 Регламенту Семенівської сільської ради. Вважає, що відповідач діяв у спосіб та в межах наданих повноважень, наданих законами та Конституцією України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача 05 травня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№25189), в якій зазначає, що в порушення частини другої статті 19 Конституції України та положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , постійна комісія Семенівської сільської ради без належної оцінки та без зазначення конкретних аргументованих підстав та без посилання на відповідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні і Земельного кодексу України вирішила безпідставно внести зміни до пункту 2 рішення Семенівської сільської ради №25-07/20 від 30 липня 2020 року виключивши з додатку 1 строку 37 37 ОСОБА_3 2,0 с. Зеленчук . Також зазначає, що виходячи з системного аналізу положень статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування , регламент сільської ради є процесуальним актом сільської ради який регулює виключні питання алгоритму її роботи та інші процедурні питання. А підстави для внесення змін до рішень сільської ради регулюється виключно відповідним законом.

Розглядаючи матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України, 25 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Семенівської сільської ради з клопотанням, зареєстроване за вхідним №К-024-з, про надання їй дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, яка розташована на території Запорізької області, Мелітопольського району, Новомиколаївського старостинського округу в адміністративно - територіальних межах Семенівської сільської ради згідно наявною публічною офіційною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

До клопотання подано копія паспорту, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру та графічний матеріал на якому зображене бажане місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,0041 га, яка розташована: Запорізька область, Мелітопольський район, Новомиколаївський старостинський округ, КОАТУУ 2323082400, зона 15, квартал 001 поруч з земельною ділянкою за кадастровим номером 2323082400:15:001:0001.

30 липня 2020 року Семенівська сільська рада на 7 сесії прийняла рішення №25-07/20, яким вирішила надати громадянам дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Запорізької області, Мелітопольського району, с. Новомиколаївка, для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у власність згідно з Додатком 1.

Згідно пункту 37 Списку громадян, яким надаються дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Новомиколаївського старостинського округу для ведення особистого селянського господарства (Додаток 1 до рішення №25-07/20 від 30 липня 2020 року), позивач включена в даний список громадян, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0041 га, яка розташована: Запорізька область, Мелітопольський район, Новомиколаївський старостинський округ, КОАТУУ 2323082400, зона 15, квартал 001.

22 серпня 2020 року позивачем укладено Договір №200801000172-ГР з Державним підприємством Центр державного земельного кадастру на виконання топографо- геодезичних та картографічних робіт.

Згідно акту виконаних робіт до Договору №200801000172-ГР від 22 серпня 2020 року, який підписаний уповноваженими сторонами, вказані роботи виконанні в повному обсязі.

Згідно рахунку №200801000172-ГР від 22 серпня 2020 року позивачем сплачено виконанні топографо-геодезичні та картографічні роботи в сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) з ПДВ, що підтверджується банківською квитанцією №0.0.1961979938.1 від 30 грудня 2020 року.

Тобто позивачем повністю виконані всі умови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність та після його отримання зроблено сам проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, що підтверджує сам факт виконання рішення №25-07/20 від 30 липня 2020 року.

30 вересня 2020 року Семенівська сільська рада (восьмого скликання) Мелітопольського району Запорізької області (далі - відповідач/Семенівська сільська рада) на 10 сесії прийняла рішення №36-10/20 Про внесення змін до рішення Семенівської сільської ради від 25 червня 2020 року №39-06/20; від 30 липня 2020 року №25-07/20; від 27 серпня 2020 року №22-08/20 .

Підпунктом 2.3 пункту 2 рішення №36-10/20 від 30 вересня 2020 року, Семенівська сільська рада керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 12 Земельного кодексу України, враховуючи доповідну записку депутата Новомиколаївського старостинського округу ОСОБА_2 від 31 серпня 2020 року та рішення постійної депутатської комісії сільської ради з питань законності та врегулювання земельних відносин, регуляторної політики, будівництва, архітектури та екології від 15 вересня 2020 року, вирішила, внести зміни до рішення Семенівської сільської ради 30 липня 2020 року №25-07/20 Про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах сіл Новомиколаївського старостинського округу, Мелітопольського району, Запорізької області виключивши з додатку 1 до рішення №25-07/20 від 30 липня 2020 року строку 37 37 ОСОБА_1 2,0 с. Зеленчук .

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При прийнятті рішення №36-10/20 від 30 вересня 2020 року Семенівська сільська рада курувалась пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в України та статті 12 Земельного кодексу України.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Так, згідно частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Тобто, виходячи з вищевикладеного та правового аналізу зазначених положень статей законодавства, застосування положень статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статті 12 Земельного кодексу України, не є підставою для внесення змін відповідачем до своїх рішень або їх скасування.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За змістом статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. З аналізу вказаних норм у їх сукупності можна зробити висновок, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Частиною першою статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування):

В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають змісті спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 4 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення .

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Разом з тим, із вказаного Рішення Конституційного Суду України вбачається, що такі рішення органу місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в інший спосіб.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органу місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №916/1979/13.

Поряд з цим, за змістом пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти; до ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

У зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

В той же час, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, факт виконання ОСОБА_1 рішення №25-07/20 від 30 липня 2020 року підтверджується:

- договором №200801000172-ГР від 22 серпня 2020 року, укладеним з Державним підприємством Центр державного земельного кадастру на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт;

- актом виконаних робіт до Договору №200801000172-ГР від 22 серпня 2020 року;

- банківською квитанцією №0.0.1961979938.1 від 30 грудня 2020 року про оплату вказаних робіт.

Щодо твердження відповідача про прийняття рішення Семенівської сільської ради № 36-10/20 від 30 вересня 2020 року у відповідності до статей 31, 32, 43 Регламенту Семенівської сільської ради, слід зазначити про наступне.

Згідно частин чотирнадцятої та п`ятнадцятої статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Тобто, виходячи з системного аналізу положень статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування , регламент сільської ради є процесуальним актом сільської ради який регулює виключні питання алгоритму її роботи та інші процедурні питання, а підстави для внесення змін до рішень сільської ради регулюється виключно відповідним законом.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №95 від 22 березня 2021 року, а відтак вказана сума підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Наведена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу в розмірі 29 869,03 грн. не підлягає відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки не підтверджена відповідними доказами.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (72355, Запорізька область, Мелітопольський район , вул. Першотравнева, 57, ЄДРПОУ 20525354) про визнання незаконним рішення Семенівської сільської ради №36-10/20 від 30 вересня 2020 року, - задовольнити.

Визнати незаконним підпункт 2.3 пункту 2 рішення Семенівської сільської ради (восьмого скликання) Мелітопольського району Запорізької області прийняте на 10 сесії №36-10/20 від 30 вересня 2020 року Про внесення змін до рішення Семенівської сільської ради від 25 червня 2020 року №39-06/20; від 30 липня 2020 року №25-07/20; від 27 серпня 2020 року №22-08/20 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 травня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов