Рішення

від 27.05.2021 по справі 360/1909/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1909/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним рішення щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов`язання затвердження проекту землеустрою,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

-визнати протиправним рішення №5/95 п`ятої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543, у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с.Тимонове, Троїцького району, Луганської область, контур 327);

-зобов`язати відповідача прийняти у встановлений законом спосіб рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4425487000:01:001:0543, ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с.Тимонове, Троїцького району, Луганської області, контур 327 (а.с.1-3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що рішенням 58 сесії VII скликання Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 19.12.2019 №58/11 позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться в межах, с.Тимонове, контур 327. Розробка проекту була замовлена Луганській регіональній філії ДП Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , який його і виготовив. 13.03.2021 позивачем було подано до Троїцької селищної ради заяву з проханням прийняти відповідне рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. 23.03.2021 п`ята сесія VIII скликання Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області рішенням №5/95 позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543, без зазначення у резолютивній частині рішення про будь-які причини такої відмови, вказавши в описовій частині рішення: Беручи до уваги рішення 3 сесії, 8 скликання Троїцької селищної ради №3/108 від 26.01.2021 про тимчасову заборону передачі земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради, яким введена тимчасова заборона на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою, у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища .

Проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення відповідача, позивач вважає, що за своєю правовою природою та суттю воно фактично є рішенням відповідача, яким ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду 30.04.2021 надав відзив на позовну заяву від 14.04.2021 №360/1909/21/11527/21, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.82-85). В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що рішенням Троїцької селищної ради №5/95 від 23.03.2021 позивачу було відмовлено в передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543, розташованої в межах с. Тимонове, контур 327, Троїцького району Луганської області. Відповідач зазначив, що селищна рада категорично не погоджується з висновками і твердженнями позивача, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення №5/95 від 23.03.2021 відсутні причини відмови, тому що всі причини відмови позивачу селищна рада виклала в описовій та мотивувальній частині, як то передбачено Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, яка прийнята Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55.

Крім того, відповідач вказав, що спірна земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543 розташована в межах АДРЕСА_1 був визначений в процесі роздержавлення та приватизації земель КСП Тимоновское в 1997 році. Згідно по контурної відомості угідь в контурі 327 знаходяться пасовища суходільні, чисті площею 6,8 га. Згідно карти села контур 327 знаходиться в межах села Тимонове.

Відповідно до Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП Тимоновское Землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, дороги, пасовища, парки, сільські лісу, кладовища, місця утилізації відходів), а також землі, передані для розміщення будівель державної влади, не можуть передаватися у колективну і приватну власність . Цей Проект чинний, ніким не скасований і використовується землевпорядними організаціями при впорядкуванні земель села Тимонове.

Таким чином, при розробці проекту землеустрою, позивач зобов`язаний був врахувати приписи цього нормативного документу.

Відповідач також зазначив, що проект рішення №5/95 від 23.03.2021 був предметом розгляду постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища і на розгляд ради винесений проект рекомендований комісією, що є в межах повноважень цієї комісії відповідно до закону. За пропозицією постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища, з метою ефективного та раціонального використання майна територіальної громади Троїцької селищної ради та комплексного вирішення майнових та містобудівних проблем, 26.01.2021 Троїцькою селищною радою прийнято рішення 3/108 Про тимчасову заборону передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів Троїцької селищної рада , яким тимчасово заборонена передача земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населених пунктів Троїцької селищної ради на забудованих землях, пасовищах та сінокосах. Рішення №3/108 від 26.01.2021 є обов`язковим до виконання на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області. Таким чином, при розгляді заяви позивача про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543 розташована в межах с. Тимонове, в контурі 327, селищною радою виконано приписи Конституції України, Земельного кодексу України, рішення №3/108 від 26.01.2021, проекти роздержавлення і приватизації земель КСП Тимоновское . Отже, вищезазначене рішення №5/95 від 23.03.2021, як вказує відповідач законне, тому що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства на підставі Конституції, законів України та нормативно-правових актів селищної ради. Таким чином, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.05.2021 позивачем до канцелярії суду надано відповідь на відзив, в якому останній підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі (а.с.191-193).

Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.76-77).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а.с.11).

Рішенням №58/11 від 19.12.2019 п`ятдесят восьмої сесії VIІ скликання Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення Тимонівської сільської ради, не наданих у власність та користування в межах населеного пункту с.Тимонове, контур 327 (а.с.25).

Протоколом 3 сесії VІІІ скликання Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 26.01.2021 вирішено ввести тимчасову заборону на надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населених пунктів Троїцької селищної ради на термін проведення інвентаризації земель Троїцької селищної ради; ввести тимчасову заборону на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою (а.с.86-89).

Рішенням 3 сесії VІІІ скликання Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 26.01.2021 вирішено ввести тимчасову заборону на надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населених пунктів Троїцької селищної ради на термін проведення інвентаризації земель Троїцької селищної ради; ввести тимчасову заборону на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою (а.с.95).

13.03.2021 позивачем подано до Троїцької селищної ради заяву з проханням прийняти відповідне рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.23).

Рішенням 5 сесії VІІІ скликання Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 23.03.2021 № 5/95 Про розгляд заяви ОСОБА_1 ОСОБА_1 вирішено відмовити у передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543 розташовану в межах с.Тимонове, контур № НОМЕР_2 , Троїцького району Луганської області; рекомендовано ОСОБА_1 укласти договір оренди на дану земельну ділянку (а.с.9).

Вищевказане рішення прийнято на підставі рішення третьої сесії Троїцької селищної ради восьмого скликання № 3/108 від 26.01.2021 Про тимчасову заборону передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів Троїцької селищної ради , яким введена тимчасова заборона на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою, у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища.

Відповідно до інформації, зазначеної у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.11.2020 вбачається, що за кадастровим номером 4425487000:01:001:0543 зареєстрована земельна ділянка з розташуванням Луганська область, Троїцький район, с.Тимонове, з комунальною формою власності площею 2,0000 га, код цільового призначення згідно Класифікації видів цільового призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

Позивач вважає протиправним рішення №5/95 п`ятої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,кадастровий номер 4425487000:01:001:0543, у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с.Тимонове, Троїцького району, Луганської область, контур 327), а тому звернувся до суду за захистом свої прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (по тексту - ЗК України).

За змістом частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. "б" частина перша).

Підставою для набуття права на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує та повністю визначена в статті 118 ЗК України.

Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів ст. 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Як вже зазначалось раніше стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з частинами шостою, сьомою, восьмою та дев`ятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як вже зазначалось судом раніше, відповідач рішенням №5/95, п`ятої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23 березня 2021 року відмовив позивачу у передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,000 га, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543, розташовану в межах с.Тимонове, Троїцького району Луганської області, контур 327.

Підставою для прийняття даного рішення є рішення третьої сесії Троїцької селищної ради восьмого скликання № 3/108 від 26.01.2021 Про тимчасову заборону передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів Троїцької селищної ради , яким введена тимчасова заборона на передачу у власність земельних ділянок в межах населених пунктів Троїцької селищної ради за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за розробленими проектами землеустрою, у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього середовища.

Частиною другою статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення).

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач посилався на відсутність затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради.

При цьому, заявою від 13.03.2021 позивач просив прийняти відповідне рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, позивач просив прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с.Тимонове, Троїцького району, Луганської область, контур 327) та подано заяву саме про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не для забудови житлового будинку, тому посилання представника відповідача на порушення вимог статті 186-1 Земельного кодексу України в частині відсутності затвердженої містобудівної документації по населених пунктах Троїцької селищної ради судом визнаються незмістовними.

Погодження з виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури є обов`язковим лише у разі, якщо на земельній ділянці розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, проте як встановлено судом земельна ділянка відводилась позивачці для ведення особистого селянського господарства, що виключає можливість розташування на ній об`єкту будівництва.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду при вирішенні подібних правовідносин у постановах від 14.08.2018 у справі №820/5134/17 та від 30.09.2019 у справі № 815/6124/17.

Крім того, із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Такої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки як заборона передачі земельних ділянок у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації частиною сьомої статті 118 Земельного кодексу України не передбачено.

З урахуванням того, що відповідачем не зазначено підстав відмови передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, суд вважає таку відмову суб`єкта владних повноважень у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 820/2303/17, від 05.03.2019 у справі № 808/2200/18, від 28.05.2020 у справі №813/1949/16.

Водночас, суд наголошує, що перелік законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Підстава для відмови, яка була зазначена відповідачем, нормами Земельного кодексу України не передбачена.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №813/4498/16 та від 04.05.2020 у справі №813/2061/17.

Інші доводи відповідача, зазначені у відзиву, як підстави відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд вважає неприйнятними, оскільки вони не були зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем протиправно та підлягає скасуванню. Як наслідок, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти у встановлений законом спосіб рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

На переконання суду, з боку державних органів відбувається підміна понять, оскільки не будь-які повноваження органів влади з ухвалення рішень, є дискреційними. Дискреція діє тільки у разі, коли у рамках закону держорган може приймати різні рішення.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За унормуванням пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України повністю виконано всі вимоги діючого законодавства щодо отримання безоплатно земельну ділянку у власність, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4425487000:01:001:0543 ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с.Тимонове, Троїцького району, Луганської області, контур 327.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформульованій у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17 .

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 06.04.2021 №24 (а.с.8).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним рішення щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов`язання затвердження проекту землеустрою задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №5/95 п`ятої сесії Троїцької селищної ради 8 скликання від 23 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4425487000:01:001:0543, у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с.Тимонове, Троїцького району Луганської області, контур 327.

Зобов`язати Троїцьку селищну раду Троїцького району Луганської області (код ЄДРПОУ: 04335772, 92100, Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке вул. Центральна, буд.69) прийняти у встановлений законом спосіб рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4425487000:01:001:0543 у власність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03) площею 2,000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у межах населеного пункту з місцем розташування: с.Тимонове, Троїцького району Луганської області, контур 327.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (код ЄДРПОУ: 04335772, 92100, Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке вул. Центральна, буд.69) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова