Рішення

від 27.05.2021 по справі 400/1483/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 р. № 400/1483/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, вул. Янтарна, 61, м. Миколаїв, 54050

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік; зобов`язання провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що перебуває на обліку як учасник бойових дій, а отже, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551). Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020, відповідач протиправно виплатив грошову допомогу у неповному розмірі, який склав 1390,00 грн.

Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що разова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 р. № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 112). Для здійснення донарахувань та доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня позивачу за 2020 рік немає законних підстав.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 27 липня 2015 року.

Листом відповідача від 25.02.2021 року № 710/07, підтверджується, що відповідач виплатив позивачу щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2020 рік у сумі 1390,00 грн. (арк.спр. 6).

Спір між сторонами виник у зв`язку з нарахуванням та виплатою відповідачем позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року №367- XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини п`ятої пункту 22 статті 12 Закону № 3551-XII у редакції, чинній до 01.01.2008, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

З 01.01.2008, з урахуванням змін, внесених пунктом 20 розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28.12.2007 № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , частина п`ята пункту 22 статті 12 Закону № 3551-XII має таку редакцію: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України .

Рішенням від 22.05.2008 №10рп/2008 у справі № 1-28/2008 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед іншого, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28.12.2007 №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин , який набрав чинності з 01.01.2015, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнений пунктом 26, згідно з яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначені приписи Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 19.02.2020 № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - Постанова № 112), згідно з підпунктом 1 пункту 1 якої у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 390 гривень.

27.02.2020 Конституційний Суд України прийняв рішення №3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18), яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України вирішив, що окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Конституційний Суд України зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Установлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551-XII, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

За юридичною позицією Конституційного Суду України, встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, підриває довіру до держави. Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 №12-р/2018).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 ані приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , ані приписи статті 12 вказаного Закону у редакції пункту 20 Розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік об`єктивно не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 у позивача виникло право на соціальне забезпечення у редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка передбачала розмір разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у п`ять мінімальних пенсій за віком.

Суд відхиляє посилання відповідача на Постанову № 112, оскільки Закон № 3551-XII має вищу юридичну силу, а згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача цього права. Відсутність установленого механізму їх виплати не звільняє державу в особі уповноваженого органу від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.

Частина перша статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком … встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом .

Отже, суд вважає, що щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік повинна бути виплачена у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (вул. Янтарна, 61, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 03194660) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до частини п`ятої пункту 22 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник