ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року м. Київ № 640/3505/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертагріленд Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фертагріленд Україна" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень головного управління ДФС в м. Києві від 14.02.2019 р. №01642615140103, №01612615140103, №01622615140103, №01632615140103.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 21.03.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; 27.08.2019 - задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; 03.02.2020 - замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києва (ідентифікаційний код 39439980), на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267).
Позовну заяву обґрунтовано помилковістю висновків контролюючого органу щодо завищення суми амортизації основних засобів та завищення адміністративних витрат, позаяк первинними документами підтверджується набуття права власності на основні засоби та їх використання в господарській діяльності, отримання послуг на представницькі потреби; необґрунтованість висновків про необхідність надання товарно-транспортних накладних стосовно поставки товарів від ТОВ "Вітекс України", оскільки транспортування товару здійснювалось позивачем власним транспортом та не потребувало складення товарно-транспортних накладних; отримання товарів, надання послуг іншими контрагентами, зазначеними в акті перевірки мали "реальний" характер та підтвердженні первинними документами; сплата визначених контролюючим органом податкових зобов`язань у встановлені Податковим кодексом України строки.
Представником відповідача подано відзив, в якому позовні вимоги не визнаються, оскільки під час проведення перевірки встановлено завищення суми амортизації основних засобів, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування на суму 87668, 00 грн.; завищено адміністративні витрати, враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування, задекларованого в податковій декларації з податку на прибуток в сумі 85325,00 грн.; завищено інші операційні витрати на представницькі послуги на загальну суму 60 047,00 грн.; завищено витрати, враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування, задекларованого в податковій декларації з податку на прибуток без підтвердження первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку всього в сумі 284852,00 грн.; порушено строк сплати визначених контролюючим органом податкових зобов`язань.
Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018.
За результатами проведеної перевірки Головним управлянням ДФС у м. Києві складено акт від 29.01.2018 №54/26-15-14-01-03/38164743 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Фертагріленд Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018.
Відповідачем установлено порушення:
п 44.1, п. 44.2 cm. 42, п.п 134.1.1 п 134.1 cm. 134, п. 138.2, пп. 138.3.2 п. 138.3.2 п. 138.3 cm. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 3, п. 1 cm. 11, п. 9.1 cm. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N996-XIV, п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №288 від 24.05.1995, п. 5, 6, 7, 18 та п. 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 93221,00 грн.;
п. 198.5 ст. 198, п. 189.1ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповнення, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 204620,00 грн.;
завищено суму від 'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації): за вересень 2018 на суму 1583,00 грн.;
п. 57.3 cт. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 77118,00 грн.;
ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 №996-XIV в частині непроведення щорічної інвентаризації активів та зобов`язань перед складанням річної фінансової звітності.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено податкові повідомлення-рішення:
від 14.02.2019 №01642615140103, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" (код платежу 11021000) загальну суму 139832,00 грн., з яких 93221,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 46611,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
від 14.02.2019 №01612615140103, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (код платежу 14060100) на загальну суму 306930,00 грн., з яких 204620,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 102310,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
від 14.02.2019 №01622615140103, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (код платежу 14060100) на загальну суму 0,00 грн.;
від 14.02.2019 №01632615140103, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 25 календарних робочих днів сплати грошового зобов`язання у сумі 77118,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7711,80 грн. за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (код платежу 14060100).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 14.02.2019 р. №01642615140103, №01612615140103, №01622615140103, №01632615140103, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно зі статтею 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами).
"Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (пункт 2.4).
З огляду на наведені норми, судову практику у відповідній категорії справ, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.
Судом зазначалось, що контролюючим органом встановлено завищення суми амортизації основних засобів, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування на суму 87668, 00 грн.
Представник позивача пояснив що товариство здійснювало оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).
Станом на 01.01.2017 загальна чисельністю працюючих в ТОВ "Фертагріленд Україна" складала 11 осіб, станом на 30.09.2018 - 9 осіб.
Позивачем були придбані основні засоби у підприємств ТОВ "Енран-ТД", ТОВ "ТДК-Групп", ТОВ "Дієса", з метою їх використання у своїй господарської діяльності:
Шафа 1: рахунок на оплату №07415737 від 06.10.2017, податкова накладна №56 від 09.10.2017, податкова накладна №44 від 06.10.2017, податкова накладна №190 від 23.11.2017, видаткова накладна від 000003521 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів B3-0000013 від 01.12.2017;
Шафа 2: рахунок на оплату №07415737 від 06.10.2017, податкова накладна №56 від 09.10.2017, податкова накладна №44 від 06.10.2017, видаткова накладна від 000003521 від 23.11.2017, податкова накладна №190 від 23.11.2017, акт приймання- передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів B3-0000013 від 01.12.2017;
Комплект тумб: рахунок на оплату №07415737 від 06.10.2017, податкова накладна №56 від 09.10.2017, податкова накладна №44 від 06.10.2017, податкова накладна №190 від 23.11.2017, видаткова накладна від 000003521 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів B3-0000013 від 01.12.2017;
Шафа гардеробна 1: рахунок на оплату №07415737 від 06.10.2017, податкова накладна №56 від 09.10.2017, податкова накладна №44 від 06.10.2017, податкова накладна №190 від 23.11.2017, видаткова накладна від 000003521 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів B3-0000013 від 01.12.2017;
Шафа гардеробна 2: рахунок на оплату №07415737 від 06.10.2017, податкова накладна №56 від 09.10.2017, податкова накладна №44 від 06.10.2017, податкова накладна №190 від 23.11.2017, видаткова накладна від 000003521 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів B3-0000013 від 01.12.2017;
Шафа низька: рахунок на оплату №07535701 від 29.12.2017, податкова накладна №38 від 03.01.2018, податкова накладна №45 від 07.02.2018, видаткова накладна №000000158 від 07.02.2018, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ВЗ-0000005 від 07.02.2018;
Шафа: рахунок на оплату №07534701 від 28.12.2017, податкова накладна №120 від 13.11.2017, податкова накладна №129 від 12.12.2017, видаткова накладна №00000159 від 12.02.2018, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобівВЗ-0000006 від 12.02.2018;
Стелаж: рахунок на оплату №07392749 від 19.09.2017, видаткова накладна №000003516 від 23.11.2017, податкова накладна №154 від 20.09.2017, податкова накладна №189 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ВЗ-0000012 від 01.12.2017;
Стіл: рахунок на оплату №07392749 від 19.09.2017, видаткова накладна №000003516 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ВЗ-0000012 від 01.12.2017, податкова накладна №154 від 20.09.2017, податкова накладна №189 від 23.11.2017;
Шафа велика 1: рахунок на оплату №07392749 від 19.09.2017, видаткова накладна №000003516 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ВЗ-0000012 від 01.12.2017, податкова накладна №154 від 20.09.2017, податкова накладна №189 від 23.11.2017;
Шафа велика 2: рахунок на оплату №07392749 від 19.09.2017, видаткова накладна №000003516 від 23.11.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ВЗ-0000012 від 01.12.2017, податкова накладна №154 від 20.09.2017 р. податкова накладна №189 від 23.11.2017;
Тумба: рахунок №07514711 від 14.12.2017, видаткова накладна №000000160 від акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ВЗ-0000004 від 07.12.2018, податкова накладна №237 від 19.12.2017, податкова накладна №43 від 07.02.2018;
Шафа: рахунок №07465744 від 10.11.2017, видаткова накладна №000003652 від 12.12.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 13.12.2017, податкова накладна №120 від 13.12.2017, податкова накладна №129 від 12.12.2017;
Телевізор: рахунок №020791351173 від 18.12.2017, податкова накладна №39111 від 19.12.2017, видаткова накладна №2929018 від 20.12.2017, акт приймання- передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №ВЗ-0000016 від 20.12.2017;
ДБ Асторі 9,0 (двері): рахунок на оплату №401-230688 від 26.06.2017, податкова накладна №260 від 30.06.2017, податкова накладна №113 від 10.08.2017, видаткова накладна №1840 від 30.09.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ВЗ-0000006 від 30.09.2017;
Ламінат: рахунок №4621 від 04.07.2017, податкова накладна №198 від 04.07.2017, видаткова накладна №6406 від 18.09.2017, договір поставки №010717 від 04.07.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20.09.2017;
Плінтус: рахунок №4621 від 04.07.2017, податкова накладна №198 від 04.07.2017, видаткова накладна №6407 від 18.09.2017, договір поставки №010717 від 04.07.2017, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20.09.2017.
За придбаний товар позивачем сплачено кошти, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по рахунку. Наведена обставина представником відповідача не заперечувалась, в акті перевірки щодо цього зауважень не наведено.
04.07.2017 ТОВ "Фертагріленд Україна" укладено Договір №010717 з ТОВ Вггекс Україна", відповідно до якого постачальник зобов`язаний поставляти та передавати у власність покупця покриття для підлоги (надалі - товар), а покупець зобов`язаний своєчасно приймати та оплачувати поставлений товар на умовах і в порядку, визначених цим договором.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXV (Інкотермс 2010) Місце поставки - склад постачальника, що знаходиться за адресою: м. Київ,вул . Богатирська, буд. 11.
На виконання вищевказаного договору ТОВ "Вітекс Україна" поставлено позивачу: "Ламінат ТТ6 V4 Дуб Коньяк (2,6730 м2 в упак) в кількості 115 кв.м; "Підоснова коркова Granorte 2.00 мм (15x1м в рулоні) в кількості 100 кв. м; "Підоснова коркова Granorte 2.00 мм (15x1м в рулоні) в кількості 100 кв.м; "Плінтус ламін. SL18 Дуб коньяк в кількості 22 м.
Поставка даних товарів підтверджується видатковими накладними №6406 від 18.09.2017 та №6407 від 18.09.2017, платіжним дорученнями про оплату за товар, податковою накладною №198 від 04.07.2017.
Як зазначає позивач, отримання товару від ТОВ "Вітекс Україна" здійснювалось на складі постачальника, а транспортування - транспортом ТОВ "Фертагріленд Україна" та за власні кошти, у зв`язку з цим товарно-транспортні накладні не складались.
16.11.2017 між Позивачем та ТОВ "Аквантіс Груп" укладено договір №045, відповідно до умов якого продавець (ТОВ "Аквантіс Груп") зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ "Фертагріленд Україна"), а також виконати роботи по встановленню та налаштуванню обладнання, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити водоочисне обладнання та роботи згідно специфікації.
Факт передання обладнання (система очищення води) позивачеві та, відповідно, набуття ним права власності на нього, і як факт здійснення монтажних робіт для введення відповідного обладнання в експлуатацію підтверджується рахунком на оплату №71 від 16.11.2017, податковими накладними №4 від 15.01.2018, №9 від 17.11.2017, №3 від 15.01.2018, видатковою накладною №35 від 15.01.2018, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 13.02.2018 №ВЗ-0000007, виписками по рахунку № НОМЕР_1 , актом наданих послуг №10 від 15.01.2018.
Що ж стосується технічної документації, то ТОВ "Фертагріленд Україна" зазначено, що технічна документація на основні засоби не береглася на підприємстві.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Олта", то судом встановлено, що здійснення монтажних робіт, пов`язаних зі встановленням алюмінієвої конструкції підтверджується рахунком на оплату №1213 від 05.09.2017, видатковою накладною №2378 від 29.12.2017 р., актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №ВЗ-0000018 від 29.12.2017, виписками по рахунку № НОМЕР_1 , актом наданих послуг №2379 від 29.12.2017 та сформованими податковими накладними №22 від 06.09.2017, №7 від 05.12.2017.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Овк-Технолоджі", то судом установлено, що було проведено монтаж системи кондиціонування за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, буд. 21, корп. 12-а, оф. 304, що підтверджується складеними актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000122, виписками за рахунками, станом на 25.05.2017 р. та 22.12.2017, а також податковими накладними №11 від 25.05.2017 р. №20 від 22.12.2017 р.
На думку суду, придбання товарів робіт, послуг, отриманих позивачем від контрагентів ТОВ "Тдк-Групп" (ідентифікаційний код 39309191), ТОВ "Дієса" (ідентифікаційний код 36483471), ТОВ "Аквантіс Груп" (ідентифікаційний код 38598539), ТОВ "Олта" (ідентифікаційний код 31256993), ТОВ "Вітекс Україна" (ідентифікаційний код 32454063), ТОВ "Енран-Тд" (ідентифікаційний код 39093270), ТОВ "Овк- Технолоджі" (ідентифікаційний код 39761660) підтверджується наведеними первинними документами. Щодо зв`язку придбаних товарів та послуг з господарською діяльністю позивача, то суд погоджується з доводами представника позивача, що придбання офісних меблів, дверей, телевізора, облаштування приміщень, які використовуються товариством для роботи відповідним покриттям, улаштування систем кондиціонування та очистки води є витратами, які слугували забезпеченню належними умовами праці працівників, тому такі витрати є пов`язаними з господарською діяльністю. Судом не встановлено надмірність таких витрат, відповідачем в акті перевірки та у відзиві відповідних доводів не наведено. Відтак віднесення платником податків зазначених витрат до валових було правомірним.
Стосовно тверджень контролюючого органу про відсутність частини обладнання в приміщенні, де проводилась перевірка за адресами: місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 37-А, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенка, 21, корпус 12-А, офіс 304, то представник пояснив, що в зв`язку з ремонтними роботами приміщення (місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 37-А) обладнання з цього приміщення переміщено до міста Кропивницький, проспект Інженерів, будинок 11. В акті перевірки зафіксована обставина проведення ремонтних робіт. На думку суду, оскільки такі пояснення надані під час перевірки, що не позбавляло контролюючий орган можливості перевірити наявність обладнання за відповідною адресою, суд вважає висновок відповідача про відсутність такого обладнання необґрунтованим.
Контролюючим органом акті перевірки зроблено висновок про те, що надані до перевірки документи не дають змоги встановити зв`язок отриманих від ТОВ "Паннонія-Трейд Ко", ТОВ "Модірес ЛТД", ТОВ "Сабвей Сервіс", ТОВ "Ресторан Прага" послуг з господарською діяльністю підприємства.
Як пояснив представник позивача, взаємовідносини позивача з ТОВ "Паннонія-Трейд Ко", ТОВ "Модірес ЛТД", ТОВ "Сабвей Сервіс", ТОВ "Ресторан Прага" обумовлені необхідністю проведення представницьких заходів з метою просування інформації про підприємство, продукцію, яку воно купує, розширенню партнерських зав`язків.
Надання послуг з обслуговування заходу ТОВ "Паннонія-Трейд Ко" підтверджується наступними первинними документами: рахунком на оплату №13 від 25.10.2017, податковою накладною №51 від 24.10.2017, випискою по рахунку № НОМЕР_1 від 25.10.2017, актом наданих послуг №12 від 24.10.2017.
Надання послуг ТОВ "Модірес ЛТД" підтверджується наступними первинними документами: рахунком на оплату №103 від 18.09.2017, податковою накладною №36 від 15.09.2017, випискою по рахунку № НОМЕР_1 , станом на 28.09.2017, актом наданих послуг №944 від 15.09.2017.
Надання послуг ТОВ "Сабвей Сервіс" підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою №СФ-0000014 від 26.10.2017, податковою накладною №3 від 26.10.2017, випискою по рахунку № НОМЕР_1 , станом на 26.10.2017, актом ОУ-0000007 від 26.10.2017.
Надання послуг ТОВ "Ресторан Прага" підтверджується наступними первинними документами: рахунком №52 від 25.07.2018, податковою накладною №64 від 26.07.2018, випискою по рахунку № НОМЕР_1 , станом на 26.07.2018, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №66 від 27.07.2018.
Також здійснення представницьких заходів в межах господарської діяльності підтверджується укладеними договорами з контрагентами, за результатами проведення таких заходів (Т.2 , а.с. 113-187).
Як убачається зі змісту, наведені первинні документи, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку": назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як пояснив представник позивача, зазначені послуги зумовлені інтересами підприємства, що оплатило такі послуги, а не з метою задоволення особистих потреб. Зокрема усі заходи були пов`язані з метою просування на ринку товариства, а також презентація потенційних можливостей та пропонованих послуг.
Суд погоджується з доводами представниками позивача про безпідставність застосування до платника податку положень наказу Міністерства фінансів України "Норми коштів на представницькі цілі бюджетних установ та порядок їх витрачання", затвердженого наказ Міністерства фінансів України 14.09.2010 №1026, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №956/18251, оскільки наведений нормативно-правовий акт стосується бюджетних установ.
Загалом витрати на представницькі послуги склали 60047,00 грн., які надавались чотирма контрагентами. На вимогу контролюючого органу товариством надано наведені первинні документи, а також накази №7/1 від 16.10.2017 №16/1 та від 02.10.2017 про проведення представницького заходу з метою просування інформації про підприємство, продукції, яку воно купує, укладення договорів про взаємні поставки.
На думку суду, наведені пояснення є логічними, витрати на представницькі послуги підтвердженні первинними документами, суд не вважає наведені витрати непропорційними з урахуванням їх мети - пов`язаність з господарською діяльністю та форми проведення - оренда залів та замовлення меню.
Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (зі змінами) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша); якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина друга).
Обставини щодо того, що контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані та були платниками податку на додану вартість, представником відповідача не спростовувалась.
Податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, відповідають вимогам статті 201 ПК України.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності надання позивачем товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому. Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 справа №820/477/18, від 11.09.2018 справа №815/6105/17, від 11.09.2018 справа №821/995/17, від 11.09.2018 справа №823/2247/17. При цьому суд вважає логічними пояснення позивача про відсутність необхідності складення товарно-транспортних накладних за наслідками наведених господарських операцій, оскільки ламінат отриманий на складі постачальника та автомобілем, що належить позивачу доставлений у відповідні приміщення товариства, щодо інших господарських операцій, то зміст цих операцій дає підстави дійти висновку про відсутність необхідності складання товарно-транспортних накладних, оскільки обладнання доставлялось та монтувалось продавцем.
Судом не встановлено доказів стосовно наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних недобросовісних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
В акті перевірки контролюючим органом зробленой висновок про порушення позивачем пункту 57.3 статті 57 ПК України в частині несвоєчасності сплати податкових зобов`язань (затримку на 25 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання) з податку на додану вартість у загальній сумі 7711800 грн.
Суд не погоджується з таким висновком, згідно з виписки з AT "Отп Банк" 13.04.2017 р. позивачем перераховано ГУ ДКСУ у м. Києві грошові кошти в сумі 77118,00 грн. з призначенням платежу "*;131; сплата грошових зобов`язань по акту перевірки від 27.03.2017 №104/26-15-14-02-03/38164743", що свідчить про сплату визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0001791402 від 10.04.2017 грошового зобов`язання у визначені строки та порядку.
Відтак, висновки контролюючого органу є необґрунтованими.
Суд погоджується з висновками відповідача відносно завищення витрат, врахованих при визначенні фінансового результату до оподаткування, задекларованого в Податковій декларації з податку на прибуток без підтвердження первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку всього в сумі 284852, 00 грн.
ТОВ "Фертагріленд Україна" у відповідь на запит контролюючого органу №4 від 17.01.2019 року визнав листом №3-18/01 від 18.01.2019, що встановлені розбіжності між показниками Звіту про фінансові результати та показниками бухгалтерського обліку підприємства за 3 квартал 2018 року, виникли за рахунок бухгалтерської помилки".
Оскільки позивачем не спростовано висновку контролюючого органу у частині завищення витрат у розмірі 284852,00 грн., то суд доходить висновку про обґрунтованість застосованої санкції контролюючого органу в цій частині.
З огляду на викладене, зважаючи на висновки суду про часткову необґрунтованість визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2019 №01642615140103 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 35142,00 грн. основного зобов`язання та 17571,00 грн. штрафних санкцій, а також про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2019 №01612615140103, №01622615140103, №01632615140103. Щодо визначених контролюючим органом грошових зобов`язань на суму 284852,00 грн., то в цій частині висновки відповідача судом визнані обґрунтованими.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6817,11 грн. (платіжне доручення від 25.02.2019 р. №1434534188). Оскільки, позов задоволено частково, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 6026,31 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14 лютого 2019 року №01642615140103 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 35142,00 грн. основного зобов`язання та 17571,00 грн. штрафних санкцій.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14 лютого 2019 року №01612615140103, №01622615140103, №01632615140103.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертагріленд Україна" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6026,31 грн. (шість тисяч двадцять шість гривень тридцять одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фертагріленд Україна" (ідентифікаційний код 38164743, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 37-А Н.П. №1).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19 ).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2021 |
Оприлюднено | 28.05.2021 |
Номер документу | 97211232 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Донець В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні