Постанова

від 27.05.2021 по справі 540/836/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/836/20 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І. О.,

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу комісії з реорганізації Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 7 календарних років служби.

Зобов`язав Державну установу Херсонська виправна колонія (№61) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 7 календарних років служби.

В іншій частині позовних вимог - відмовив.

Дане судове рішення набрало законної сили у серпні 2020 року.

23 вересня 2020 року Херсонський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №1079 2020 р.

10 листопада 2020 року Суворовським районним відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 63530281 про зобов`язання Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 7 календарних років служби.

05 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, на підставі статті 379 КАС України.

В обґрунтування даної заяви вказав, що згідно наказу Міністерства юстиції України №775/5 від 15 березня 2019 року Про припинення (реорганізацію) Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) припинено вказану державну установу шляхом її реорганізації, а саме: приєднання до Державної установи Херсонський слідчий ізолятор . Цим наказом також визначено, що Державна установа Херсонський слідчий ізолятор є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) .

Станом на 03 лютого 2021 року Державна установа Херсонська виправна колонія (№61) припинила здійснювати повноваження і виконувати функції у сфері виконання кримінальних покарань. Такі повноваження виконуються Державною установою Херсонський слідчий ізолятор до якого перейшли на службу посадові особи реорганізованої установи, передано майнові комплекси та переведено засуджених для подальшого відбування покарань.

Отже, заявник вважає, що Державній установі Херсонський слідчий ізолятор передано права та обов`язки Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) , тобто відбулось фактичне адміністративне правонаступництво, а тому наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Суд замінив сторону (боржника) - Державну установу Херсонська виправна колонія (№61) у виконавчому провадженні ВП № 63530281, відкритому на підставі виконавчого листа № 1079 по справі №540/836/20, на правонаступника Державну установу Херсонський слідчий ізолятор .

Приймаючи таку ухвалу, суд першої інстанції, керуючись статтею 379 КАС України, погодився з доводами ОСОБА_1 про необхідність заміни сторони виконавчого провадження, оскільки Державна установа Херсонський слідчий ізолятор є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) , рішення суду не виконане, а реорганізація боржника унеможливила його виконання.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, комісія з реорганізації Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що Державна установа Херсонська виправна колонія (№61) , на даний час, перебуває в стані припинення (реорганізації). Такий процес незавершений і від імені установи діє комісія з реорганізації.

Державною установою Херсонська виправна колонія (№61) вживаються заходи для виконання судового рішення, а тому, на думку скаржника, заміна сторони виконавчого провадження до закінчення реорганізації та, відповідно, припинення юридичної особи - неможлива.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказує про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Так, доводи відзиву фактично дублюють доводи поданої заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.

Спірним у цій справі є питання можливості застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження у випадку, якщо станом на час проведення виконавчих дій, боржник, який є суб`єктом владних повноважень, перебуває у стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані іншій юридичній особі публічного права.

Саме це є доводом апеляційної скарги представника комісії з реорганізації Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) .

Відповідаючи на даний довід апеляції, колегія суддів виходить з такого.

30 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 805/4361/17-а (адміністративне провадження № К/9901/23524/20) в якій дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Згідно з положеннями статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

У зв`язку з такою позицією Верховного Суду, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має враховуватися судом, колегія суддів вважає, що доводи скаржника про те, що заміна сторони виконавчого провадження до припинення юридичної особи неможлива не узгоджуються з вказаним вище висновком касаційного суду, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Крім того, аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2020 року (справа № 420/5772/18), від 10 жовтня 2020 року (№804/958/17), від 03 грудня 2020 року (№ 805/2173/16-а).

Переходячи до підстав, які свідчать про необхідність заміни сторони виконавчого провадження у межах спірних правовідносин, колегія суддів виходить з такого.

Так, наказом Міністерства юстиції України № 775/5 від 15.03.2019 року Про припинення (реорганізацію) Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) припинено Державну установу Херсонська виправна колонія (№61) шляхом її реорганізації, а саме: приєднання до Державної установи Херсонський слідчий ізолятор .

Пунктом 2 вказаного наказу зазначено, що Державна установа Херсонський слідчий ізолятор є правонаступником усього майна, прав і обов`язків припиненої Державної установи Херсонська виправна колонія № 61 .

Скаржник не заперечує той факт, що, на даний час, Державна установа Херсонська виправна колонія (№61) повністю припинила здійснювати повноваження і функції у сфері виконання покарань.

Такі повноваження вже виконуються правонаступником - Державною установою Херсонський слідчий ізолятор , до якого перейшли на службу посадові особи реорганізованої установи, а також передано майнові комплекси.

Про це свідчать накази Міністерства юстиції України, які наявні в матеріалах справи, а саме: Про передачу окремого індивідуально визначеного майна від 10.09.2019 року №3281/7, Про передачу транспортних засобів від 10.09.2019 року №3280/7, Про передачу державного нерухомого майна від 31.10.2019 року (а.с.89, 95, 97).

Отже, враховуючи, що Державна установа Херсонський слідчий ізолятор , на даний час, виконує функції та повноваження Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) , до першої перейшло майно, права та обов`язки установи, що припиняється, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про заміну сторони виконавчого провадження.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні заяви не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, наявні підстави для відмови в задоволенні апеляції та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, що прийнята в порядку ст. 379 КАС України (заміна сторони виконавчого провадження), а відтак відноситься до переліку тих, що підлягають касаційному оскарженню в розумінні приписів частини 2 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 328, 379 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комісії з реорганізації Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Херсонська виправна колонія (№61) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 27.05.2021 року.