Постанова

від 26.05.2021 по справі 359/11438/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №359/11438/19 Суддя (судді) першої інстанції: Муранова-Лесів І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченка В.В.,

представника позивача Гарницького П.П.,

представника відповідача Гуряшиної Я.А.,

представника третьої особи Сацика Р.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. У позові просив суд: поновити строк на оскарження постанови начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Ювченка М.М. від 15.11.2019 по справі про адміністративне правопорушення серії №02-05/11/19-23, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96, ч. 5 ст. 96, ч. 9 ст. 96, ч. 11 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень, визнати незаконною та скасувати постанову.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2021 поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Ювченка Миколи Миколайовича від 15.11.2019 по справі про адміністративне правопорушення, серії №02-05/11/19-23, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96, ч. 5 ст. 96, ч. 9 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень).

Скасовано постанову начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області Ювченка Миколи Миколайовича по справі про адміністративне правопорушення №02-05/11/19-23 від 15.11.2019, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96, ч. 5 ст. 96, ч. 9 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень), і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2021 в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу адвоката у сумі 25 000 гривень.

Представник позивача вказує, що після вступу у справу подавав до суду першої інстанції наступні документи: заяву про приєднання письмових доказів від 25.09.2020 за вих. №361/З-пз; відповідь на відзив від 28.05.2020 за вих.№ 370/3-пз, відповідь на пояснення третьої особи на позовну заяву від 11.11.2020 за вих. №423/3-пз; заяву про видачу (надіслання) рішення суду від 01.04.2020 за вих. №145/3-пз. Вказані процесуальні документи подавались суду разом з додатками та надсилались відповідачу по справі.

Крім того, представник позивача - адвокат Гарницький П.П. брав участь у судових засіданнях 22.10.2020, 30.11.2020, 12.03.2021, 17.03.2021.

Представник позивача вважає, що оскільки, документи, які надсилались ним до суду першої інстанції у якості доказів на підтвердження проведеної роботи через ЄСІТС, були завірені електронно-цифровим підписом, то подача до суду оригіналів таких документів не потребується.

Також, представник позивача, вказує, що позивач помилково долучив до матеріалів справи прибутковий касовий ордер з іншої справи, а витрати в цій справі на правову допомогу складають 25 000 грн.

Крім того, на підтвердження своєї правової позиції, представник позивача наводить численну судову практику.

Також, на вказане рішення суду першої інстанції, Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області подана апеляційна скарга, в якій відповідач вказує, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач вказує, що поновивши строк на подання позовної заяви у постанові, а не ухвалою, як вимагають приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Також, відповідач зауважує, що датою виявлення правопорушення є дата складання акту перевірки, яким зафіксовано правопорушення, а не дата подання заяви, в якій зазначається можлива наявність правопорушення, отже суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що відповідач порушив строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідач вважає, що відмова ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення не є підставою вважати, що особу не було ознайомлено з датою та часом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Також, відповідач звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував проти того, що він експлуатує прибудову під ресепшеном, цим самим підтверджує те, що ним таки вчинено правопорушення, які зафіксовані в акті №02-05/11/19-23 від 07.11.2019 за якими складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.11.2019 року.

Відповідач вказує, що після здійснення прибудови площа будинку збільшилася, втім в супереч вимогам закону, вказане, не відобразилося в технічному паспорті, також жодних дозвільних документів ОСОБА_1 не надано.

Судом визнано той факт, що дійсно змінено функціональне призначення, житлового будинку, оскільки на першому поверсі влаштовано кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , а на другому поверсі влаштовано готель ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить призначенню земельної ділянки та не відповідає дійсному використанню будинку.

Щодо фотофіксації об`єкту, відповідач зазначає, що різні дати проведення такої фотофіксації, не порушують вимог закону, оскільки 16.09.2019 було здійснено фотофіксацію з метою з`ясування обставин щодо необхідності здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за заявою скаржника від 08.08.2019, і фотофіксація 07.11.2019 була здійснена в межах десятиденного строку, відведеного на проведення заходу контролю, а саме з 25.10.2019 по 07.11.2019.

Щодо відсутності повідомлення позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач зазначає, що роздруківка з сайту ПАТ Укрпошта , в якій зазначено отримання поштового відправлення є доказом отримання такого відправлення позивачем, а отже і його належного повідомлення. Крім того, протилежне до доведено позивачем.

Також, ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2021 подала апеляційну скаргу через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Третя особа вказує, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції порушеного строк звернення з адміністративним позовом.

Також, третя особа звертає увагу, що позивач не надав доказів на підтвердження своєї позиції у даній справі.

ОСОБА_2 зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та не розглянуто клопотання її представника про виклик та допит свідків.

21.05.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скарг, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 відкрито апеляційне провадження за скаргами позивача та відповідача та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2021.

17.05.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 , яка ухвалою від 17.05.2021 залишена без руху.

18.05.2021 представником третьої особи подано клопотання про відкладення судового засіданні у зв`язку з його перебуванням в якості представника в іншому судовому засіданні в Бориспільському міськрайонному суді Київської області.

19.05.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що відповідач не був завчасно повідомлений про призначене судове засідання.

19.05.2021 в судове засідання прибув представник позивача та клопотав про відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою інших учасників справи та наявності апеляційної скарги третьої особи, строк усунення недоліків якої ще не сплив. Крім того представник позивача клопотав про продовження строків розгляду справи у зв`язку з зазначеним вище. Протокольною ухвалою, клопотання представника позивача задоволено: продовжено строк розгляду справи та відкладено судове засідання на 26.05.2021.

26.05.2021 в судове засідання з`явились представники сторін, підтримали вимоги заявлених апеляційних скарг та заперечили проти задоволення апеляційних скарг своїх процесуальних опонентів.

Крім того, представником відповідача було надано додаткові докази на підтвердження належного повідомлення позивача про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за приписами КУпАП. Такі докази, за відсутності заперечень сторін у справі, приєднані колегією суддів до матеріалів справи №359/11438/19.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що відповідно до Свідоцтва НОМЕР_1 на право особистої власності від 30.07.2001 жилий будинок у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожному на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Бориспільської міської ради від 24.07.2001 №474.

Позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,05 га з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №100904, виданим 13.08.2002, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1040 (а.с.9).

Третій особі на праві власності належить земельна ділянка площею 0,05 га з кадастровим номером 3210500000:10:003:0059, з цільовим призначенням для комерційного використання, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА №946217, виданим 10.11.2005 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020533700017.

07.11 2019 Відділом ДАБК Бориспільської міської ради Київської області на виконання направлення 302-05/10/19-24 та 02-05/10/19-25 від 25.10.2019 проведено позапланову перевірку будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . Строк проведення заходу державного нагляду (контролю) з 25.10.2019 10:00 по 07.11.2019 16:00.

За результатом позапланової перевірки 07.11.2019 складено Акт №02-05/1/19-23. Відповідно до розділу IV якого у проведенні вказаного заходу брали участь: начальник відділу ДАБК Бориспільської міської ради Ювченко М.М. , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Встановлені наступні порушення:

- будівельні роботи з реконструкції житлового будинку, а саме: влаштування прибудови орієнтовними розмірами 12,60 м. * 4,25 м. до приміщень №1-9, №1-8, №1-7, №1-2 першого поверху вказаного будинку та до приміщення сходинкової клітини другого поверху влаштовано прибудова орієнтовними розмірами 4,60*3,35 на металевих опорах з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції будинку. Крім того, змінено функціональне призначення житлового будинку, оскільки на першому поверсі влаштовано кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 та на другому поверсі влаштовано ІНФОРМАЦІЯ_2 виконано без отримання вихідних даних та розроблення і погодження проектної документації (ст. 31, п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт №466 від 13.04.2011, ст. 56 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 №2780-XII, статей 7, 9, 27 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV, постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, наказу від 16.05.2011 №45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів );

- замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва (ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV, п. 2 порядку Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури від 11.07.2007 №903);

- замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва (ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV, п. 2 порядку Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури від 11.07.2007 №903);

- будівельні роботи з реконструкції житлового будинку, а саме: влаштування прибудови орієнтовними розмірами 12,60 м. * 4,25 м. до приміщень №1-9, №1-8, №1-7, №1-2 першого поверху вказаного будинку та до приміщення сходинкової клітини другого поверху влаштовано прибудова орієнтовними розмірами 4,60*3,35 на металевих опорах з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції будинку. Крім того, змінено функціональне призначення житлового будинку, оскільки на першому поверсі влаштовано кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 та на другому поверсі влаштовано ІНФОРМАЦІЯ_2 виконано без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (статті 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт №466 від 13.04.2011).

В Акті №02-05/1/19-23 наявна відмітка, зроблена Ювченко М.М. від 13.11.2019 про відмову ОСОБА_1 від підписання та отримання вказаного акту.

07.11.2019 відповідачем видано припис №02-05/11/19-07 ОСОБА_1 , яким вимагається зупинити виконання будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства до 15.11.2019.

07.11.2019 відповідачем видано припис №02-05/11/19-23 ОСОБА_1 , яким вимагається усунути виявленні порушення до 07.01.2020, відповідно до чинного законодавства, шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до законодавства.

В зазначених приписах наявна відмітка, зроблена Ювченко М.М. від 13.11.2019 про відмову ОСОБА_1 від підписання та отримання таких.

07.11.2019 начальником Відділу ДАБК Бориспільської міської ради Київської області Ювченко М.М. складено у присутності ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відносно сказаної особи щодо порушення:

- п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI;

- п. 13 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт №466 від 13.04.2011;

- ст. 5 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 №2780-XII;

- статей 7, 9, 11, 27 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV;

- постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560;

- наказу від 16.05.2011 №45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів ;

- п. 2 порядку Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури від 11.07.2007 №903.

Відповідальність за вказані правопорушення передбачена частинами 1, 5, 9, 12, 13 ст. 96 КУпАП.

В протоколі від 07.11.2019 наявна відмітка, зроблена Ювченко М.М. від 13.11.2019 про відмову ОСОБА_1 від підписання та отримання вказаного акту.

15.11.2019 Відділом ДАБК Бориспільської міської ради Київської області винесена постанова №02-05/11/19-23, згідно якої, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 5, 9, 12, 13 ст. 96 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що складений щодо позивача Протокол про адміністративне правопорушення від 07.11.2019 не відповідає вищенаведеним вимогам ст. 286 КУпАП, а саме: не конкретизовано суть адміністративного правопорушення (які саме будівельні роботи проведені позивачем), не встановлено час вчинення адміністративного правопорушення (рік, місяць здійснення реконструкції 2-го поверху будинку); нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення (відповідна його редакція, яка підлягає застосуванню, чинна на момент вчинення правопорушення).

Крім того, відповідачем порушено строк накладення адміністративного стягнення та не повідомлено належним чином позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до Акту співвласниками вчинені наступні порушення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (в редакції на час проведення перевірки) замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 №2780-XII (в редакції на час проведення перевірки) встановлює, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил;

розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;

охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;

урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів;

участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 7, 9, 11, 27 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV в редакції на час проведення перевірки) проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об`єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза.

До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об`єкта архітектури обов`язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Внесення до затвердженого проекту змін, пов`язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами.

Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.

Відповідно до ст. 9 Закону №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт.

Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.

Згідно з п. 2 порядку Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури від 11.07.2007 №903 авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Відповідно п. 13 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт №466 від 13.04.2011 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Крім того, відповідачем зазначено про порушення приписів постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 та- наказу від 16.05.2011 №45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, як штраф.

Керуючись ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279 1 -279 4 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до розділу VIII Акту від 07.11.2019 №02-05/11/19-23 вказано, що під час проведення перевірки встановлено, що співвласниками виконано роботи з реконструкції житлового будинку . Втім послідуючі приписи, протокол про адміністративне порушення, постанова складені відносно ОСОБА_1 .

Факт здійснення реконструкції не заперечується сторонами у справі. Втім позивач заперечує, що така реконструкція здійснена саме ним.

Вказане на думку колегії суддів свідчить про те, що відповідач не в повній мірі дослідив обставини справи.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, як на підставу для скасування постанови, помилково послався на закінчення строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, оскільки застосування строків, визначених у цій статті, можливе тільки органом, який наділений повноваженнями щодо розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, натомість, адміністративний суд наділений повноваження щодо перевірки обґрунтованості прийнятого рішення уповноваженим на те суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст. 244 6 органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188 42 ).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об`єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188 42 );

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об`єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188 42 );

головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об`єктів будівництва I, II, III, IV та V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об`єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об`єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів, а також щодо об`єктів, розташованих у межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188 42 ).

Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства з питань надання документів, необхідних для здійснення будівництва, невиконанням вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя - п`ята статті 96 1 , частина третя статті 188 42 ).

Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя - п`ята статті 96 1 , частина третя статті 188 42 ).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 251 КупАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Керуючись ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За приписами ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Керуючись ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279 1 -279 4 цього Кодексу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи не може взяти до уваги посилання відповідача, зазначені в апеляційній скарзі щодо належності повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки останнім не надано доказів, які саме документи були у вкладенні до конверта під штрих-номером 0830102881888, крім того, згідно відбитка штемпеля поштового відділення такий конверт був отриманий поштою 27.11.2019, тобто після розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови. Доказів завчасного повідомлення позивача матеріали справи №359/11438/19 не містять.

Надані представником відповідача в судовому засіданні 26.05.2021 докази повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, зокрема, відстеження поштового відправлення за трек-номером 0830102856794 з сайту АТ Укрпошта та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого ОСОБА_4 15.11.2019 отримано таке відправлення, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки матеріали даної справи не містять доказів уповноваження вказаної особи ОСОБА_1. на отримання кореспонденції на його ім`я. Крім того, доказів наявності відповідних вкладень до конверту, зокрема рішень прийнятих за наслідком відповідної перевірки, така роздруківка та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містять.

За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279- 1 -279 4цього Кодексу.

Відтак, з огляду на положення ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язана з`ясувати всі обставини справи, з дотриманням прав особи згідно ст. 268 КУпАП, та винести відповідне рішення по справі.

Згідно з частинами 1, 2, 9, 10 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

За приписами ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 1цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, акт, приписи, протокол від 07.11.2019 позивач відмовився отримати, про що є відмітка від 13.11.2019, зроблена начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області Ювченком М.М. Належних доказів завчасного надіслання вказаних документів в матеріалах справи не має.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на імперативні приписи ст. 280 КУпАП, які не дотримані відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення позивача та при винесенні оскаржуваної постанови така не може вважатись законною та підлягає скасуванню.

Також колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, щодо наявності підстав для закриття провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки порушення процедурних вимог щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не є підтвердженням відсутності порушень, встановлених під час проведення позапланової перевірки.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що завдання адміністративного судочинства чітко визначені ст. 2 КАС України і роль суду адміністративної юрисдикції полягає саме в перевірці дій суб`єкта владних повноважень, зокрема щодо того, чи прийняті (вчинені) вони суб`єктом владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Невиконання суб`єктом владних повноважень його обов`язку, визначеного ст. 280 КУпАП та незабезпечення прав особи, закріплених ст. 268 КУпАП, є не тільки підставою визнання його дій (рішень) протиправними, але і є, в даному випадку, перешкодою для прийняття судом рішення по суті, оскільки суд не вправі підміняти орган (посадову особу) суб`єкту владних повноважень, з огляду на завдання адміністративного судочинства, закріплені в ст. 2 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки дійсно Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області порушив процедуру повідомлення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, втім суд у даній справі не може підміняти собою контролюючий орган та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем, врахуванні пояснень позивача та позбавлення його можливості подати саме на розгляд контролюючого органу доказів відсутності в його діях порушень вимог закону щодо проведення реконструкції чи будівництва.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За приписами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вказану норму, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки справа про адміністративне правопорушення даною постановою направляється на новий розгляд до відповідача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, при цьому неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково: скасувати постанову про адміністративне правопорушення №02-05/11/19-23 від 15.11.2019, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене частинами 1, 5, 9, 12, 13 ст. 96 КУпАП, щодо громадянина ОСОБА_1 надіслати Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області Ювченка Миколи Миколайовича по справі про адміністративне правопорушення №02-05/11/19-23 від 15.11.2019, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96, ч. 5 ст. 96, ч. 9 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень).

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96, ч. 5 ст. 96, ч. 9 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП, щодо громадянина ОСОБА_1 надіслати Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскарженню не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан