Постанова

від 27.05.2021 по справі 640/18592/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18592/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року, суддя Амельохін В.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХЛ ГРУП до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2018 року,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю ХЛ ГРУП звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визгнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2018 року №992615147 та №3982615147.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки первинні документи, які складені позивачем та його контрагентами ТОВ "СТ МІДЛ" (код 39165685), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Шериф Комфорт" (код 39735866), ТОВ "Нополі Груп" (код 39865997), ТОВ "Форест-Таун 2015" (код 39882090), ТОВ "ТК "Спектр" (код 39730370), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Профбудкомплекс" (код 40028021), ТОВ "Стандарт Промбуд" (код 40047395) відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, господарські операції мали реальний характер та за їх наслідками позивач отримав прибуток.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2018 №3992615147 та №3982615147 в частині проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛ ГРУП" фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "СТ МІДЛ" (код 39165685), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Шериф Комфорт" (код 39735866), ТОВ "Нополі Груп" (код 39865997), ТОВ "Форест-Таун 2015" (код 39882090), ТОВ "ТК "Спектр" (код 39730370), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Стандарт Промбуд" (код 40047395). В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС України у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розгляд справи судом першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В апеляційній скарзі представник Головного управління ДПС у м Києві просила слухати справу за участю представника ГУ ДПС у м. Києві, проте обґрунтування необхідності призначити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін не вказала та не навела доводів необхідності розгляду даної справи за участі представника відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 21.06.2018 №666/26-15-14-07-01-18, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1, ст. 75; пп.78.1.11, п.78.1 ст. 78 ПК України, ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року у справі № 760/6919/16-к, винесеної за клопотанням слідчого в особливо важливих справах СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, прокурора відділу прокуратури м Києва в межах кримінального провадження від 08.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст 28, ч 2 ст. 205, ч.3 ст.209, ч.3 ст. 28, ч.3 ст.212; ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 19.06.2018 №10145 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ХЛ ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Акротус-Систем" (код 39474962), ТОВ "Арнад плюс" (код 39759943), ТОВ "ТІК "Енергія" (код 36424719), ТОВ "Ренесанс Славія Інвестмент" (код 32852075), ТОВ "Драйв Денс Київ" (код 35997875), ТОВ "Біо Плюс" (код 36586825), ТОВ "Світ Фуд" (код 38864306), ТОВ "Металлсервіс Україна" (код 38946535), ТОВ "Фондор Груп" (код 39161539), ТОВ "СТ Мідл" (код 39165685), ТОВ "Гран Бутік" (код 39721811), ТОВ "Арабікус" (код 39795011), ТОВ "Барбадос ЛТД" (код 39861332), ТОВ "Бром форс" (код 39879596), ТОВ "Інтер Текноледжі" (код 39931839), ТОВ "Елітстар Компані" (код 39931996), ТОВ "Марино Торг" (код 39882792), ТОВ "Домініка Трейд" (код 39883204), ТОВ "Бурж Ком" (код 39936470), ТОВ "Бурбон Трейд" (код 39941606), ТОВ "Вендер Проджект" (код 39401391), ТОВ "Коралсіті" (код 39472352), ТОВ "ВТК Сіріус" (код 39707891), ТОВ "Молгрант" (код 39832034), ТОВ "Мідленд Інвест" (код 39852129), ТОВ "Гард Комьюніті" (код 39873662), ТОВ "Білд Комьюніті" (код 39873730), ТОВ "Бест Комьюніті" (код 39873877), ТОВ "Консалтком" (код 39932853), ТОВ "Ленсі Груп" (код 39932921), ТОВ "Макао Союз" (код 39938750), ТОВ "Ареал Софт Груп" (код 39954814), ТОВ "Компанія "Інвест Гарант" (код 40136254), ТОВ "Кортес-плюс" (код 39710362), ТОВ "Форест-таун 2015" (код 39882090), ТОВ "Олмофо" (код 39930086), ТОВ "Профбудкомплекс" (код 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" (код 36850050), ТОВ "Енкод Констракшн" (код 39237361), ТОВ "ТК Спектр" (код 39730370), ТОВ "Фреш продакшн" (код 38799709), ТОВ "Маджестик Лайн" (код 38952491), ТОВ "Анадора" (код 39937233), ТОВ "Сафарс" (код 39937516), ТОВ "Альтерсвіфт" (код 39832055), ТОВ "Врожай 2015" (код 39983410), ТОВ "Стандарт промбуд" (код 40047395), ТОВ "РЗХ Лімітед" (код 39526198), ТОВ "Малаві" (код 39861589), ТОВ "Наполі Груп" (код 39865997), ТОВ "Багіра Фінанс" (код 38750731), ТОВ "ІК "Дельта" (код 39623466), ТОВ "Голд Трейд" (код 39279857), ТОВ "Шериф комфорт" (код 39735866), ТОВ "Сурінам плюс" (код 39861463), ТОВ "Промомаркетгруп" (код 39276264), ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код 39387168), ТОВ "Нова Перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Інгер буд" (код 39452095), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (код 39932429), ТОВ "Ека Строй Плюс" (код 38637567), ТОВ "Підлога-Бетон" (код 37909981), ТОВ "Біз-лайн" (код 39621563), ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" (код 37354392), ТОВ "Сільник" (код 37692894), ТОВ "Фоса-Інтернейшнл" (код 38380067), ТОВ "Панорама-Скай" (код 39343141), ТОВ "Омелюх груп" (код 39343995), ТОВ "БК "Профбуд-2015" (код 39669448), ТОВ "Гранді плюс" (код 39962762), ПП "Будпостач-Закарпаття" (код 37858019), ТОВ "Салес ЛТД" (код 39420964), ТОВ "Аргенто Україна" (код 39621144), ТОВ "Алтіма Трейд" (код 39870310), ТОВ "Континент ДК" (код 38387020), ТОВ "Нубіром" (код 39267705), ТОВ "Астор Агротрейд" (код 39590404), ТОВ "Ковад Проммонтаж" (код 34688267) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2014 по 29.07.2016".

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 05.07.2018 року №182/26-15-14-07-01-10/39435389 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХЛ ГРУП" податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Акротус-Систем" (код 39474962), ТОВ "Арнад плюс" (код 39759943), ТОВ "ТІК "Енергія" (код 36424719), ТОВ "Ренесанс Славія Інвестмент" (код 32852075), ТОВ "Драйв Денс Київ" (код 35997875), ТОВ "Біо Плюс" (код 36586825), ТОВ "Світ Фуд" (код 38864306), ТОВ "Металлсервіс Україна" (код 38946535), ТОВ "Фондор Груп" (код 39161539), ТОВ "СТ Мідл" (код 39165685), ТОВ "Гран Бутік" (код 39721811), ТОВ "Арабікус" (код 39795011), ТОВ "Барбадос ЛТД" (код 39861332), ТОВ "Бром форс" (код 39879596), ТОВ "Інтер Текноледжі" (код 39931839), ТОВ "Елітстар Компані" (код 39931996), ТОВ "Марино Торг" (код 39882792), ТОВ "Домініка Трейд" (код 39883204), ТОВ "Бурж Ком" (код 39936470), ТОВ "Бурбон Трейд" (код 39941606), ТОВ "Вендер Проджект" (код 39401391), ТОВ "Коралсіті" (код 39472352), ТОВ "ВТК Сіріус" (код 39707891), ТОВ "Молгрант" (код 39832034), ТОВ "Мідленд Інвест" (код 39852129), ТОВ "Гард Комьюніті" (код 39873662), ТОВ "Білд Комьюніті" (код 39873730), ТОВ "Бест Комьюніті" (код 39873877), ТОВ "Консалтком" (код 39932853), ТОВ "Ленсі Груп" (код 39932921), ТОВ "Макао Союз" (код 39938750), ТОВ "Ареал Софт Груп" (код 39954814), ТОВ "Компанія "Інвест Гарант" (код 40136254), ТОВ "Кортес-плюс" (код 39710362), ТОВ "Форест-таун 2015" (код 39882090), ТОВ "Олмофо" (код 39930086), ТОВ "Профбудкомплекс" (код 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" (код 36850050), ТОВ "Енкод Констракшн" (код 39237361), ТОВ "ТК Спектр" (код 39730370), ТОВ "Фреш продакшн" (код 38799709), ТОВ "Маджестик Лайн" (код 38952491), ТОВ "Анадора" (код 39937233), ТОВ "Сафарс" (код 39937516), ТОВ "Альтерсвіфт" (код 39832055), ТОВ "Врожай 2015" (код 39983410), ТОВ "Стандарт промбуд" (код 40047395), ТОВ "РЗХ Лімітед" (код 39526198), ТОВ "Малаві" (код 39861589), ТОВ "Наполі Груп" (код 39865997), ТОВ "Багіра Фінанс" (код 38750731), ТОВ "ІК "Дельта" (код 39623466), ТОВ "Голд Трейд" (код 39279857), ТОВ "Шериф комфорт" (код 39735866), ТОВ "Сурінам плюс" (код 39861463), ТОВ "Промомаркетгруп" (код 39276264), ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код 39387168), ТОВ "Нова Перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Інгер буд" (код 39452095), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (код 39932429), ТОВ "Ека Строй Плюс" (код 38637567), ТОВ "Підлога-Бетон" (код 37909981), ТОВ "Біз-лайн" (код 39621563), ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" (код 37354392), ТОВ "Сільник" (код 37692894), ТОВ "Фоса-Інтернейшнл" (код 38380067), ТОВ "Панорама-Скай" (код 39343141), ТОВ "Омелюх груп" (код 39343995), ТОВ "БК "Профбуд-2015" (код 39669448), ТОВ "Гранді плюс" (код 39962762), ПП "Будпостач-Закарпаття" (код 37858019), ТОВ "Салес ЛТД" (код 39420964), ТОВ "Аргенто Україна" (код 39621144), ТОВ "Алтіма Трейд" (код 39870310), ТОВ "Континент ДК" (код 38387020), ТОВ "Нубіром" (код 39267705), ТОВ "Астор Агротрейд" (код 39590404), ТОВ "Ковад Проммонтаж" (код 34688267) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2014 по 29.07.2016".

В акті перевірки податковим органом зазначені виявлені під час перевірки порушення товариством вимог чинного законодавства, зокрема порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 138 076грн. за липень 2016 року та порушення п.п. 134.1.1. статті 134, п. 135.1 статті 135 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 124 269грн., у тому числі за 2015 рік на суму 70 024грн. та за 2016 рік на суму 54 245грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 01.08.2018 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №3982615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 137 830,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на суму 124 269 грн та штрафні санкції 13 561 грн;

- №3992615147, яким до позивача застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість за липень 2016 року у розмірі 138 076грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія судідв зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ "СТ МІДЛ" (код 39165685), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Шериф Комфорт" (код 39735866), ТОВ "Нополі Груп" (код 39865997), ТОВ "Форест-Таун 2015" (код 39882090), ТОВ "ТК "Спектр" (код 39730370), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Профбудкомплекс" (код 40028021), ТОВ "Стандарт Промбуд" (код 40047395).

01.11.2015 між позивачем (Замовник) та ТОВ "СТ МІДЛ" (Перевізник) укладено Договір №2/5/122 про перевезення вантажів територією України, відповідно до якого, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

На виконання умов вказаного Договору виписані: транспортні накладні від 21.10.2015 №4598, від 11.08.2015 №1255, від 05.10.2015 №4585, податкова накладна: №8 від 02.11.2015, акт надання послуг від 02.11.2015 №СМ-000000015.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "СТ МІДЛ" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року не визнано як податкову звітність та мають статус "до відома". Разом з тим, ТОВ "СТ МІДЛ" у листопаді 2015 року зареєстровано в ЄРПН виписані ТОВ "ХЛ ГРУП" податкові накладні з номенклатурою: транспортні послуги.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала Печерського районного суду міста Києва від 01.03.2017, згідно якої встановлено: "…Слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017100080000018, внесеному до ЄРДР 14.04.2017. Допитані як свідки засновники, та керівники … ТОВ "СТ МІДЛ" …та надали покази, що вони, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мають".

01 серпня 2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (Перевізник) укладено Договір №010815/1 про перевезення вантажів територією України, відповідно до якого, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

На виконання умов вказаного Договору виписані: транспортні накладні від 11.08.2015 №1255, від 11.08.2015 №1255, від 13.08.2015 №1255, податкова накладна: №11 від 13.08.2015, акт надання послуг від 13.08.2015 №БВ-00000012.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що свідоцтво платника ПДВ анульовано - 02.11.2015. Згідно з ЄРПН ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" у серпні 2015 року придбано іншу групу товарів з номенклатурою: будівельні та ремонтно-монтажні роботи, будматеріали тощо.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к встановлено: "… слідчою групою, яка складається з слідчих слідчого управління кримінальних розслідувань ГСУ ФР Державної фіскальної служби України та слідчих слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015000000000630 від 08.12.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом … в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, у тому числі: … ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд"…, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат при нарахуванні податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також, на банківські рахунки вказаних суб`єктів господарської діяльності з ознаками "транзитності" та "фіктивності" перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.".

17 вересня 2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "ШЕРИФ КОМФОРТ" (Перевізник) укладено Договір №15 про перевезення вантажі територією України, відповідно до якого, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

На виконання умов вказаного Договору виписані: транспортні накладні від 11.08.2015 №1255, від 17.09.2015 №1255, від 10.09.2015 №1255, податкова накладна: №7 від 18.09.2015, акт надання послуг від 18.09.2015 №ШР-00000053.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ШЕРИФ КОМФОРТ" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.09.2015. Підприємством не подано жодної податкової та фінансової звітності до контролюючого органу з січня 2016 року.

Крім того, відповідно до матеріалів надісланих СУ ФР ДФС України надано копію допиту: гр. ОСОБА_1 від 30.11.2016, в якому зазначено, що дана особа, повідомила, що перебуває директором та засновником ТОВ "ШЕРИФ КОМФОРТ". Громадянка ОСОБА_1 повідомила на допиті, що їй не відомо що значилася засновником та директором підприємства, фінансово-господарської діяльності не вела, чим займається підприємство їй не відомо, де знаходиться офіс даного товариства їй не відомо, ніякої фінансової та податкової звітності до державних органів не подавала та не підписувала.

02 жовтня 2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "НАПОЛІ ГРУП" (Перевізник) укладено Договір №133 про перевезення вантажів територією України, відповідно до якого, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

На виконання умов вказаного Договору виписані: транспортні накладні від 02.10.2015 №1255, від 02.10.2015 №4598, податкова накладна: №4 від 05.10.2015, акт надання послуг від 05.10.2015 №НЛ-00000048.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "НАПОЛІ ГРУП" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що в рамках кримінального провадження від 08.12.2015 допитано гр-ку ОСОБА_2 , щодо причетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к встановлено: "… слідчою групою, яка складається з слідчих слідчого управління кримінальних розслідувань ГСУ ФР Державної фіскальної служби України та слідчих слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015000000000630 від 08.12.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом … в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, у тому числі: … ТОВ "НАПОЛІ ГРУП"…, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат при нарахуванні податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також, на банківські рахунки вказаних суб`єктів господарської діяльності з ознаками "транзитності" та "фіктивності" перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.".

01 червня 2016 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "ФОРЕСТ-ТАУН 2015" (Перевізник) укладено Договір №251 про перевезення вантажів територією України, відповідно до якого, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

На виконання умов вказаного Договору виписані: транспортні накладні від 03.06.2016 №134, від 12.06.2016 №151, від 08.06.2016 №1349, податкові накладні: №205 від 30.06.2016, №54 від 13.06.2016, акти надання послуг від 30.06.2016 №ФТ00000664, від 13.06.2016 №152.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ФОРЕСТ-ТАУН 2015" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2018, встановлено наступне: "…у провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування внесені 17.11.2017 до ЄРДР під №32017100060000104. За фактом фіктивного підприємства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно-конвертаційної групи ТОВ "ФОРЕСТ-ТАУН 2015" та ТОВ "САФАРС" (код 39937516) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.".

01 серпня 2015 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "ТК СПЕКТР" (Постачальник) укладено Договір поставки №12, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця будівельні матеріали, товари субститути та інші товари народного вжитку та господарювання, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього Договору.

На виконання умов вказаного договору були виписані податкові накладні: №2 від 01.07.2015, видаткова накладна від 01.07.2015 №СЕ00000061.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТК СПЕКТР" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що підприємством не було подано до контролюючого органу жодної податкової та фінансової звітності з листопада 2015 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 02.10.2015. Крім того, відповідно до матеріалів надісланих СУ ФР ДФС України надано копію допиту гр. ОСОБА_3 від 27.11.2016 в якому зазначено, що дана особа, перебуває директором та засновником ТОВ "ТК СПЕКТР". Громадянин ОСОБА_3 повідомив на допиті, що значився директором підприємства за грошову винагороду, проте фінансово-господарської діяльності не вів, чим займається підприємство йому не відомо, де знаходиться офіс даного товариства йому не відомо, ніякої фінансової та податкової звітності до державних органів не подавав та не підписував.

01 серпня 2015 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015" (Постачальник) укладено Договір поставки №12, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця будівельні матеріали, товари субститути та інші товари народного вжитку та господарювання, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього Договору.

На виконання умов вказаного договору були виписані податкова накладна: №36 від 13.08.2015, видаткова накладна від 13.08.2015 №00000036.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що до контролюючого органу підприємство не було подано жодної податкової звітності з ПДВ 2015 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.10.2015.

Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к встановлено: "… слідчою групою, яка складається з слідчих слідчого управління кримінальних розслідувань ГСУ ФР Державної фіскальної служби України та слідчих слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015000000000630 від 08.12.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом … в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, у тому числі: … ТОВ "НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015"…, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат при нарахуванні податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також, на банківські рахунки вказаних суб`єктів господарської діяльності з ознаками "транзитності" та "фіктивності" перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.".

01 червня 2016 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "ПРОФБУДКОМПЛЕКС" (Постачальник) укладено Договір поставки №1528, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця будівельні матеріали, товари субститути та інші товари народного вжитку та господарювання, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього Договору.

На виконання умов вказаного договору були виписані товарно-транспортна накладна №172431 від 13.06.2016, податкова накладна: №158 від 13.06.2016, видаткова накладна від 13.06.2016 №59.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОФБУДКОМПЛЕКС" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 03.04.2018 встановлено: "…невстановлені слідством особи, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_4 в період з 21.04.2016 по 30.12.2016, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, з використанням банківської системи "Клієнт-Банк" сприяли перерахуванню грошових коштів, які надходили від підприємств реального сектору економіки на банківські рахунки ТОВ "ПРОФБУДКОМПЛЕКС" та ТОВ "Т.Д.В. Компані" з метою подальшого переведення у готівку та ухилення від сплати податків, оскільки вказані операції не відображалися в документах податкової звітності. Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єктами підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України.

01 липня 2016 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "СТАНДАРТ ПРОМБУД" (Постачальник) укладено Договір поставки №14185/1, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця будівельні матеріали, товари субститути та інші товари народного вжитку та господарювання, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього Договору.

На виконання умов вказаного договору були виписані товарно-транспортні накладні №172431 від 13.06.2016, №172431 від 13.06.2016, податкові накладні: №98 від 26.07.2016, №32 від 01.07.2017, видаткові накладні: №215 від 26.07.2016, №1211 від 01.07.2016.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "СТАНДАРТ ПРОМБУД" відповідач дійшов висновку з тих підстав, що слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018100050000030, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. … ТОВ "СТАНДАРТ ПРОМБУД" … мають ознаки фіктивності, зареєстровані на осіб, що непричетні до діяльності вказаних підприємства, не мають основних засобів, в тому числі виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів тощо для ведення господарської діяльності.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав суду копії вказаних вище договорів, акти надання послуг, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, виписки з банку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон N 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартості), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов`язань по податку на прибуток та виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах по операціях, відображених у бухгалтерському обліку підприємства, які взяли участь у формуванні об`єкта оподаткування податком на прибуток та нарахуванні податкового кредиту.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

У даній справі суд першої інстанції вірно зазначив, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Водночас, суд вірно врахував вимоги частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "СТ МІДЛ" (код 39165685), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Шериф Комфорт" (код 39735866), ТОВ "Нополі Груп" (код 39865997), ТОВ "Форест-Таун 2015" (код 39882090), ТОВ "ТК "Спектр" (код 39730370), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Профбудкомплекс" (код 40028021), ТОВ "Стандарт Промбуд" (код 40047395) були зареєстровані як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, на час укладення господарських договорів, контрагенти відповідача були зареєстровані як платники податку, подавами відповідну податкову звітність, а отже сумніватися у доброчесності таких осіб у позивача не було підстав.

На позивача, як на суб`єкта господарювання, не може покладатись відповідальність щодо виявлених у подальшому податковим органом порушень з боку його контрагентів порушень щодо сплати податків та інших порушень.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Доводи контролюючого органу про наявність кримінального провадження, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагентів позивача, суд першої інстанці вірно відхилив, оскільки вказані не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Надаючи оцінки наведеним доводам податкового органу, колегія суддів виходить з того, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Водночас, колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, проведення ремонтних робіт за наслідками яких сформовано витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Посилання відповідача на кримінальні провадження, як на одну з підстав нереальності укладених господарських договорів між позивачем та його контрагентами, не може бути підставою для визначення позивачу податкових зобов`язань, оскільки контролюючим органом не надано до матеріалів адміністративної справи вироку по зазначеним кримінальним провадженням.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ПРОФБУДКОМПЛЕКС , то суд першої інстанції вірно встановив відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Солом`янським районним судом міста Києва 03.04.2018 у справі №760/20771/17 винесено вирок, яким директора ТОВ "ПРОФБУДКОМПЛЕКС" ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисячі п`ятсот) гривень та за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

Рішення суду в цій частині, ні позивач, ні відповідач не оскаржують і, окрім того, судова колегія не знайшла підстав для скасування в цій частині зазначеного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтваність позовних вимог позивача в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "СТ МІДЛ" (код 39165685), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Шериф Комфорт" (код 39735866), ТОВ "Нополі Груп" (код 39865997), ТОВ "Форест-Таун 2015" (код 39882090), ТОВ "ТК "Спектр" (код 39730370), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Стандарт Промбуд" (код 40047395), що підтверджуються первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні відповідні розрахунки визначених податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та застосованих штрафних санкцій по кожному з контрагентів.

Таких розрахунків не було надано податковим органом і до апеляційної скарги, тоді як відповідачем оскаржується рішення суду в якому суд чітко вказав про відсутність такого розрахунку, у т.ч. і щодо ТОВ "ПРОФБУДКОМПЛЕКС" .

Тому, суд прийшов до правильного висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2018 №№3992615147 та №3982615147 в частині проведення ТОВ "ХЛ ГРУП" фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "СТ МІДЛ" (код 39165685), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), ТОВ "Шериф Комфорт" (код 39735866), ТОВ "Нополі Груп" (код 39865997), ТОВ "Форест-Таун 2015" (код 39882090), ТОВ "ТК "Спектр" (код 39730370), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код 39816164), ТОВ "Стандарт Промбуд" (код 40047395).

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на численну практику Верховного Суду у подібних справах, то колегія суддів звертає увагу, що у кожній із зазначених в апеляційній скарзі справ Верховний Суд надав оцінку конкретним встановленим у справі обставинам.

Задовольняючи даний позов в частині, суд першої інстанції також надав оцінку всім обставинам справи, доказам, що були досліджені в ході розгляду справи та з урахуванням того, що в ході розгляду справи встановлено факт реальності господарських операцій позивача та його контрагентів, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в Кодексі адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Податковий орган не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про нереальність господарських операцій, здійснених позивачем та його контрагентами відповідно до умов вищезазначених договорів, а лише, як на доказ, послався на порушені кримінальні справи відносно контрагентів, що не може свідчити про відсутність реальності господарських операцій та формальне складання первинних бухгалтерських документів позивачем.

У поданій апеляційній скарзі скаржник послався на нез`ясовані судом першої інстанції обставини, тоді як сам власне не надав жодного доказу, який би свідчив про відсутність господарської діяльності позивача та його контрагентів, не надав доказів того, чи мали можливість контрагенти здійснювати господарську діяльність, зокрема не надав актів зустрічних звірок, в яких би були документально підтверджені факти відсутності у контрагентів можливості здійснити господарську діяльність.

Фактично податковмий орган перекладає на суд обов`язок доказування, тоді, як зазначено колегією суддів вище, такой обов`язок покладено законодавцем на суб`єкта владних повноважень, зокрема на податковий орган.

Щодо посилання скаржником в апеляційній скарзі на ту обставину, що згідно даних центральної бази МТСБУ номерні знаки транспортних засобів відповідно до поданих ТТН або не співпадають, або ж їх не існує, то колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що база даних МТСБУ стосується перевірки чинності страхового поліку і її завданням є встановлення чи дійсний договір внутрішнього або міжнародного ( зелена картка ) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників на певну дату за номером бланка поліса; чи забезпечений транспортний засіб на певну дату за державним номером або VIN-кодом автомобіля та отримати дані про страховика, який видав поліс; статус бланку поліса на певну дату за його номером (укладений договір/втрачений/зіпсований/не використаний/знищений).

Інших доказів, які б свідчили, що зазначених в ТТН автомобілів не існує і вони не здійснювали перевезення відповідач до суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.