Постанова

від 25.05.2021 по справі 120/7675/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7675/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

25 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Сторчака В. Ю. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Рябоконя Руслана Павловича

представників відповідачів: Махеда Миколи Михайловича, Безбаха Василя Віталійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району, Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району, Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідачі своїми правами, передбаченим ст.ст.300,304 КАС України не скористались та не подали відзиви на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що розпорядженням голови Кунківської сільської ради №140 від 09.08.2019 ОСОБА_1 призначено спеціалістом (бухгалтером) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради з 09.08.2019, як таку, що пройшла за конкурсом та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах 7 категорії посад .

Пунктом 2 рішення 33 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №2 від 04.09.2020 року внесено зміни до штатного розпису відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради, виключивши з нього (скоротивши посаду спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради, оскільки утримання штатних одиниць зазначених у пункті 1 цього рішення буде здійснюватись в межах кошторисних призначень відділу та затверджено штатний розпис відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради у новій редакції.

07.09.2020 року наказом начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради №47-к внесено зміни до штатного розпису відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради, скоротивши одну штатну одиницю спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради.

На підставі вище наведеного, начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради прийнято наказ №48-к від 07.09.2020 року про попередження про звільнення 07.11.2020 року спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради ОСОБА_1 .

Із акту №3 від 07.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 вручено наказ №48-к від 07.09.2020 року та повідомлення про наступне звільнення, у зв`язку із скороченням штату №498 від 07.09.2020 року, однак вона не погодилась із звільненням та відмовилась підписувати наведені документи.

У зв`язку з наведеним відділом освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради додатково поштовим зв`язком надіслано позивачу повідомлення про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату №498 від 07.09.2020 року.

В подальшому розпорядженням голови Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №203 від 06 листопада 2020 року звільнено з 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 з займаної посади спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту у зв`язку із скороченням штату працівників згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Вважаючи розпорядження голови Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №203 від 06 листопада 2020 року про звільнення її з посади спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) підставами припинення трудового договору зокрема є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з частиною третьою статті 36 КЗпП України при зміні власника підприємства, а також при його реорганізації (злитті, приєднанні, поділу, виділу, перетворенні) дія трудового договору продовжується. Припинення трудового договору за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу можливе тільки у разі скорочення чисельності чи штату працівників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9 розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Підставою для розірвання трудового договору за ініціативи власника або уповноваженого ним органу є зміни в організації виробництва і праці, які у свою чергу можуть мати місце у випадках ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, під змінами в організації виробництва і праці, які можуть бути підставою для розірвання трудового договору слід розуміти, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, що призводить до скорочення займаної працівником посади та зумовлює його звільнення у випадку неможливості переведення працівника на іншу посаду.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно протиправних дій відповідача під час прийняття спірного розпорядження, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із пункту 2 рішення 33 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №2 від 04.09.2020 року до останнього внесено зміни до штатного розпису відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради, виключивши з нього (скоротивши посаду спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради.

В подальшому, наказом начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради №47-к внесено зміни до штатного розпису відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради з 07.09.2020 року, скоротивши одну штатну одиницю спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради.

Згідно штатного розпису відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради на 10.11.2020 року, затвердженого сільським головою Кунківської сільської ради штатний розпис складає 4 штатних одиниць, а саме: начальник 1 штатна одиниця, головний спеціаліст (головний бухгалтер) 1 штатна одиниця, спеціаліст І категорії 1 штатна одиниця, водій 1 штатна одиниця, тобто посаду спеціаліста (бухгалтера) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради було скорочено.

Статтею 49-2 КЗпП України визначено процедуру вивільнення працівників.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Отже, власник або уповноважений ним орган зобов`язані повідомити працівника про наступне вивільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці не пізніше ніж за два місяці та одночасно запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади в цій же установі, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

З аналізу викладеної норми, слід дійти висновку, що законодавець передбачив на випадок відсутності роботи (вакантної посади) за відповідною професією, спеціальністю, кваліфікацією, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Унормовуючи наведене, законодавець передбачив, що Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 49-2 КЗпП України).

Колегія суддів звертає увагу, що з метою дотримання процедури звільнення працівника, листом №498 за підписом начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради від 07.09.2020 року позивача попереджено про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату.

Однак, як встановлено з матеріалів та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивач відмовилась ознайомлюватись із зазначеним попередженням про наступне звільнення, про що складено акт №3 від 07.09.2020 року про відмову від підпису на підтвердження отримання повідомлення від 07.09.2020 року №498, у зв`язку з чим відділом освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради додатково поштовим зв`язком надіслано позивачу повідомлення про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату №498 від 07.09.2020 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що факт попередження позивача про звільнення відбувся саме 07.09.2020 року, а відмова від підпису повідомлення про звільнення не може свідчити про не дотримання відповідачами статті 49-2 КЗпП України.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно того, що відповідачами не запропоновано інших вакантних посад, то колегія суддів зазначає, що виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої і третьої статті 49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

В свою чергу, реалізація обов`язку запропонувати іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, має містити не формальну пропозицію іншої роботи, а повинно забезпечувати реальну можливість працівнику зайняти вакантну посаду, місце роботи за відповідною професією, кваліфікацією, спеціальністю.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно того, що у період з 04.09.2020 року по 10.11.2020 року у закладах освіти були наявні вакантні посади медичної сестри, бібліотекаря, заступника директора з навчально-виховної роботи, оператора котельні, завідуючого сільським клубом, однак відповідачами не запропоновано таких посад, оскільки для зайняття наведених вакантних посад необхідним є освіта, кваліфікація, спеціальні навички, відмінні від наявних у позивача, яка займала посаду спеціаліста-бухгалтера. В іншому випадку пропозиція зайняття цих вакантних посад містила б формальний характер, а у разі згоди працівника, була б неможлива для реального працевлаштування.

Під час розгляду справи, було встановлено, що вакантні посади, які за професією, спеціальністю, кваліфікацією могла б обійняти позивач у відділі освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради були відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені твердження позивача не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного розпорядження.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу того, що оскаржуване розпорядження прийняте головою Кунківської сільської ради, який не мав повноважень на звільнення її з посади, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про освіту" та пункту 1 статті 11 Закону України "Про загальну середню освіту" засновник закладу освіти та засновником закладу загальної середньої освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Рішенням 22 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради від 16 травня 2019 року створено відділ освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради.

Відповідно до пункту 1.1 положення відділ освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради є виконавчим органом Кунківської сільської ради, створюється радою, підзвітний і підконтрольний раді, підпорядкований виконавчому комітету ради, голові, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про державну службу" та ЗУ "Про освіту", ЗУ "Про дошкільну освіту", іншими законами України з питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Статутом об`єднаної територіальної громади, розпорядженнями голови, даним Положенням і іншими актами.

Згідно з частиною 5 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова: 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 10 "Про службу в органах місцевого самоврядування" прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

З матеріалів справи встановлено, що розпорядженням голови Кунківської сільської ради №140 від 09.08.2019 ОСОБА_1 призначено спеціалістом (бухгалтером) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради. Присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах 7 категорії посад.

Отже, з прийняттям вказаного розпорядження між особами фактично укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, в абзаці 4 статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Таким чином, на переконання колегії суддів, позивач обійняла посаду в органі місцевого самоврядування за розпорядженням Кунківського сільського голови, який наділений повноваженнями керівника органу місцевого самоврядування.

Нормами КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу (ст. 40 КЗпП України).

Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" містить положення, які передбачають підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, відмінні від загальних, передбачених КЗпП України (ст. 20 Закону України 2493-III).

Однак, нормами Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" прямо не передбачено, що розпорядження про звільнення приймаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради і як наслідок відбувається розірвання трудового договору.

В даному випадку, доречним і необхідним є застосування загальних норм законодавства про працю, які систематизовані, кодифіковані таким актом, як Кодекс законів про працю України та передбачають розірвання трудового договору з ініціативи власника.

Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом (ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Здійснивши аналіз норм законодавства про працю, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Кунківський сільський голова наділений повноваженнями на розірвання трудового договору із працівником, який ним був призначений, а відтак й на прийняття розпорядження про його звільнення.

При цьому, апелянта на пункт 4.3.5 Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради, яким передбачено, що начальник відділу призначає на посаду і звільняє з посади працівників Відділу, керівників навчальних закладів відповідно до діючого законодавства України, як на підставу визнання протиправним і скасування оскаржуваного розпорядження, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як, з огляду на законодавчу процедуру призначення ОСОБА_1 на посаду в орган місцевого самоврядування та укладення трудового договору, вказаний пункт її, як посадової особи, не стосується.

Водночас, варто зазначити, що як зміст Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради, так і зміст посадової інструкції позивача містять виклад регулювання певних відносин та спрямовані на дотримання актів законодавства України, при цьому вони не мають ознак нормативно-правового акту.

Колегія суддів враховує їх зміст, однак він не є визначальним та не може впливати на правомірність прийнятого розпорядження при встановленні судом факту дотримання положень законодавства у процедурі вивільнення правника.

Здійснивши аналіз норм чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що сільський голова, видаючи оскаржуване розпорядження №203 від 06 листопада 2020 року, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивач не довела обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

Натомість, матеріалами справи доведено, що голова Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області при прийнятті спірного розпорядження діяв у відповідності до норма чинного законодавства.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 травня 2021 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Сторчак В. Ю.