Рішення

від 26.05.2021 по справі 188/319/21

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/319/21

Провадження № 2/188/272/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Олійник В.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні у смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території с. Хороше Петропавлівського району Дніпропетровської області помер її брат ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що на час відкриття спадщини за її відомостями ОСОБА_2 належала земельна ділянка для товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Про існування заповіту ОСОБА_2 їй невідомо, нотаріус, до якого вона звернулася, про це також не повідомив, тому позивач вважає,що спадкування після смерті ОСОБА_2 повинно відбуватись за законом.

Для оформлення спадщини позивач звернулася за місцем смерті брата до державного нотаріуса Другої Синельниківської нотаріальної контори, виконуючого обов`язки завідувача Петропавлівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус, вивчивши надані позивачем документи, надав їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.01.2021р. через пропуск нею строку для прийняття спадщини.

Позивач вказує, що для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 із відповідною заявою звернулася тільки вона, інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались, а отже, вона є єдиним спадкоємцем другої черги.

Позивач зазначає, що спадкодавець ОСОБА_2 перед смертю тяжко хворів, вона доглядала за ним, його утримувала та користувалась належним йому майном, в тому числі і земельною ділянкою, за його згоди. Вона поховала його за власні кошти та продовжила користуватися спадковим майном, отримує орендну плату від товариства з обмеженою відповідальністю Еліта , тобто фактично успадкувала це майно. До нотаріальної контори не зверталась, адже вважала, що спадщину прийме дочка спадкодавця, але остання спадщину приймати не бажає, тому позивач вирішила скористатись своїм правом спадкування і викладені нею обставини вона вважає підставами для надання їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата.

На підставі ст. 1272 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України позивач просить суд визначити їй для прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 13 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1).

За приписами ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1220 ЦК України визначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території с. Хороше Петропавлівського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області актовий запис № 15.

Згідно з ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Позивач є його рідною сестрою, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та витягом № 00028747277 від 02.12.2020 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 , у яких їх батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позивач змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 після укладення шлюбу, що вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

У ОСОБА_2 є рідна дочка ОСОБА_8 , що підтверджується аналізом наданих нею доказів у їх сукупності: свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 , де її батьком вказаний ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Хороше, Петропавлівський район, Дніпропетровська область; карткою платника податків ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспортом № НОМЕР_5 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с. Хороше Петропавлівський район Дніпропетровська область.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 належали земельна ділянка для товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,36 га кадастровий номер 1223887100:02:001:0010, що вбачається з витягу № 17558803 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Про наявність заповіту позивачу не відомо, а отже спадкування після смерті ОСОБА_2 повинно відбуватись за законом.

У статті 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги є його дочка ОСОБА_8 , але вона із заявами про прийняття спадщини та отриманням свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не зверталася, натомість надала до суду письмову заяву з копіями документів, що підтверджують її особу, у якій відмовилася від спадщини після смерті батька, не заперечувала проти позову та прийняття спадщини позивачем.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцем другої черги є позивач.

Позивач для оформлення спадщини звернулася за місцем смерті брата до державного нотаріуса Другої Синельниківської нотаріальної контори, виконуючого обов`язки завідувача Петропавлівської державні нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини за законом, але нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.01.2021 через пропуск строку для прийняття спадщини. Згідно з матеріалами спадкової справи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася тільки позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, дочка ОСОБА_2 . ОСОБА_8 не прийняла спадщину після його смерті.

Позивач обґрунтовує причини пропуску строку для прийняття спадщини тим, що спадкодавець ОСОБА_2 перед смертю тяжко хворів, вона, хоч і проживала окремо в тому ж с. Хороше, доглядала за ним, його утримувала та користувалась належним йому майном, в тому числі і земельною ділянкою, за його згоди. Вона поховала його за власні кошти, що підтверджено довідками №686/15/04-19 та №684 від 29.04.2014 Хорошівської сільської ради, та продовжила користуватися спадковим майном, отримує орендну плату від товариства з обмеженою відповідальністю Еліта , тобто фактично користується спадковим майном. До нотаріальної контори не зверталась, тому що вважала, що спадщину прийме дочка спадкодавця, але остання спадщину приймати не бажає.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. за № 7 Про судову практику у справах про спадкування вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

У постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 зазначено, що згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави;

2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини внаслідок омани, оскільки вона вважала, що фактично прийняла спадщину після смерті брата як єдиний спадкоємець шляхом безперешкодного користування спадковим майном.

Позивач звернулася до нотаріуса з питання оформлення своїх спадкових прав після смерті брата, яка сталася у 26 вересня 2014 року, лише у січні 2021 року, однак нотаріус виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, що вбачається з копії постанови.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1).

Суд дійшов висновку, що причина пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною, викликаною об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, оскільки внаслідок омани вона не зверталася до нотаріуса.

Суд бере до уваги також ту обставину, що у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейським Судом з прав людини розглядалися справи щодо порушення права власності, де об`єктами були майнові права, наприклад, набуте на підставі заповіту право на одержання орендної плати (ренти) за користування земельною ділянкою (ухвала щодо прийнятності заяви № 10741/84 S. v. the United Kingdom від 13 грудня 1984 р.). Отже, у разі відмови у вимозі позивачу про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, на думку суду, буде допущене порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право фізичних та юридичних осіб на вільне володіння своїм майном.

Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Позов є немайнового характеру, тому відповідно до вимог пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 908 грн., який слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1216-1218, 1220, 1222, 1261, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339037, місце знаходження: 52705, вул. Шкільна, буд.7, с. Богинівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті брата, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі три місяці з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя П. О. Бурда