Постанова

від 20.05.2021 по справі 910/4961/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2021 р. Справа№ 910/4961/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

розпорядник майна боржника: Шмуйло А.Д. - посвідчення №1757 від 02.12.15

від ТОВ "ФК "Монтале": Островерхий С.А. - довіреність б/н від 14.04.2021

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року

у справі № 910/4961/18 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі №910/4961/18 визнано кредиторами боржника:

- ПрАТ "Росава" на суму 14 426 242,58 грн., з яких: 17 620,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, 14 408 622,58 - четверта черга;

- Національний банк України на суму 3 542,00 грн. - перша черга;

- ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 1 190 975 674,04 грн., з яких: 3542,00 грн. - перша черга, 1 036 888 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга.

Визнано кредитором у справі №910/4961/18 по відношенню до боржника, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника:

- Національний банк України на суму 4 214 859 886,22 грн.

- ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" на суму 15 660 847,51 грн.

Задоволено частково заяву ТОВ "Фінансова Оферта" та замінено кредитора у справі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" його правонаступником - ТОВ "Фінансова Оферта" в частині визнаних вимог на суму 1 190 972 132,04 грн., з яких 1 036 888 411,40 грн. - вимоги четвертої черги, 154 083 720,64 грн. - вимоги шостої черги.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "Росава" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити пункти 1-4 ухвали господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у даній справі шляхом викладення їх наступним чином:

"1. Визнати кредитором у справі №910/4961/18 по відношенню до боржника:

- ПрАТ "Росава" на суму 14 426 242,58 грн., з яких: 17 620,00 грн. - перша черга, 14 408 622,58 - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- Національний банк України на суму 3 542,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів.

2. Визнати кредитором у справі №910/4961/18 по відношенню до боржника, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника:

- Національний банк України на суму 4 214 859 886,22 грн.;

- ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 15 660 847,51 грн.;

- ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 1 190 975 674,04 грн.

3. Заяву ТОВ "Фінансова Оферта" задовольнити частково.

4. Замінити кредитора у справі №910/4961/18 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" його правонаступником - ТОВ "Фінансова Оферта" в частині визнаних вимог на суму 1 190 972 132,04 грн., які повністю забезпечені заставою майна боржника.".

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на неповне дослідження судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття ухвали в частині визнання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та в подальшому ТОВ "Фінансова Оферта" кредиторами боржника з вимогами четвертої та шостої черги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 року апеляційну скаргу ПрАТ "Росава" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі №910/4961/18 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали, а саме: доплатити 3 184,00 грн.

21.08.2020 року, згідно відмітки канцелярії суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 12.08.2020 року подано докази доплати судового збору у розмірі 3 184,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 року справу № 910/4961/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Остапенко О.М., судді Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Росава" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі №910/4961/18, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 17.09.2020 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому до початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Фінансова Оферта" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року відкладено розгляд справи на 22.10.2020 року на підставі ст. 216 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від розпорядника майна боржника Шмуйла А.Д. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 22.10.2020 року оголошено перерву у справі до 28.10.2020 року на підставі ст. 216 ГПК України.

27.10.2020 року від ТОВ "ФК "Монтале" надійшло клопотання про заміну сторони її правонаступником, в якому останнє просить суд замінити ТОВ "Фінансова Оферта" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Монтале" у справі №910/4961/18 за всіма існуючими вимогами до ПрАТ "Готель "Салют".

Ухвалою від 28.10.2020 року зупинено апеляційне провадження у справі №910/4961/18 за апеляційною скаргою ПрАТ "Росава" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року до винесення Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду повного тексту рішення у справі №904/1360/19 та зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження у справі №910/4961/18.

05.03.2021 року через відділ документального забезпечення суду від представника ТОВ "Фінансова Оферта" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з підстав усунення обставин, що викликали його зупинення, до якого додано роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 року у справі №904/1360/19.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року поновлено апеляційне провадження у справі №910/4961/18 за апеляційною скаргою ПрАТ "Росава" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року, запропоновано учасникам провадження у справі надати суду пояснення по суті спору з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2021 року у справі №904/1360/19, та призначено справу до розгляду на 01.04.2021 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2021 року за клопотанням представника НБУ відкладено розгляд справи на 15.04.2021 року на підставі ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.04.2021 року за клопотанням ПрАТ "Росава" відкладено розгляд справи на 20.05.2021 року на підставі ст. 216 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від розпорядника майна боржника надійшли пояснення на клопотання ТОВ "ФК "Монтале" про заміну ТОВ "Фінансова Оферта" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Монтале" у справі №910/4961/18 за всіма існуючими вимогами до ПрАТ "Готель "Салют", а від представника ПрАТ "Росава" - клопотання про розгляд справи у його відсутність.

В судовому засіданні 20.05.2021 року за наслідками розгляду клопотання ТОВ "ФК "Монтале" про заміну кредитора правонаступником ухвалою суду відмовлено у його задоволенні.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Шмуйло А.Д. в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, з огляду на наведені у ній доводи та мотиви, заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

20.05.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПрАТ "Росава" підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі № 910/4961/18 в частині наслідків розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання кредиторських вимог до боржника та заяви ТОВ "Фінансова Оферта" про заміну кредитора його правонаступником - зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку станом на дату проведення попереднього засідання місцевого господарського суду застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство

Відповідно ч. 1 ст. 122 КУзПБ, яка регулює порядок виявлення кредиторів фізичної особи, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2018 року за заявою ПрАТ "Росава" відкрито провадження у справі №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шмуйло А.Д.

Відповідне оголошення про відкриття відносно ПрАТ "Готель "Салют" провадження у справі про банкрутство офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.05.2018 року за №51397.

Після публікації вказаного оголошення до суду надійшли, в тому числі, наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:

08.06.2018 року - заява Національного Банку України з грошовими вимогами до боржника на суму 480 868 000,00 грн.

11.06.2018 року - заява ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 206 632 979,55 грн.

03.09.2018 року (31.08.2018 року згідно відмітки на конверті) - заява НБУ про уточнення розміру кредиторських вимог, який складає 4 214 859 886,22 грн.

11.03.2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Фінансова Оферта" про заміну кредитора у справі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" його правонаступником - ТОВ "Фінансова Оферта".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі №910/4961/18 за наслідками розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника, а також заяви про заміну кредитора правонаступником, визнано кредиторами боржника:

- ПрАТ "Росава" на суму 14 426 242,58 грн., з яких: 17 620,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, 14 408 622,58 - четверта черга;

- Національний банк України на суму 3 542,00 грн. - перша черга;

- ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 1 190 975 674,04 грн., з яких: 3542,00 грн. - перша черга, 1 036 888 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга.

Визнано кредитором у справі №910/4961/18 по відношенню до боржника, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника:

- Національний банк України на суму 4 214 859 886,22 грн.

- ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" на суму 15 660 847,51 грн.

Задоволено частково заяву ТОВ "Фінансова Оферта" та замінено кредитора у справі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" його правонаступником - ТОВ "Фінансова Оферта" в частині визнаних вимог на суму 1 190 972 132,04 грн., з яких 1 036 888 411,40 грн. - вимоги четвертої черги, 154 083 720,64 грн. - вимоги шостої черги.

Згідно ч. 3 ст. 47 КУзПБ ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Оскільки доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині наслідків розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму на суму 1 190 975 674,04 грн. згідно визначеної черговості, а також заяви ТОВ "Фінансова Оферта" про заміну кредитора його правонаступником, то у відповідності до ст. 269 ГПК України ухвала суду першої інстанції переглядається лише в цій частині.

В частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 15 660 847,51 грн., які забезпечені заставою майна боржника, та вимог НБУ ухвала місцевого господарського суду не переглядається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній ініціюючим кредитором частині, колегією суддів встановлено наступне.

Заява ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 190 972 132,04 грн., надійшла до суду 11.06.2018 року, тобто у строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства та обґрунтована наявністю заборгованості боржника перед кредитором за кредитними договорами №915-01-04 від 19.11.2004 року, №1481-13 від 22.10.2013 року та №1488-14 від 06.02.2014 року.

На підтвердження заявлених вимог кредитором до заяви додано копії кредитного договору №915-01-04 від 19.11.2004 року (з додатками до нього), Договору про відновлювальну кредитну лінію №1481-13 від 22.10.2013 року (з додатками до нього), Договору про відновлювальну кредитну лінію №1488-14 від 06.02.2014 року (з додатками до нього), а також детальні розрахунки заборгованості за вищевказаним договорами.

Згідно повідомлення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шмуйла А.Д. вимоги ПАТ "Банк Фінанси та Кредит", які ґрунтуються на вищенаведених кредитних договорах, є частково забезпеченими та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені майном боржника на суму 3 660 000,00 грн.

За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року визнано вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 1 190 975 674,04 грн., з яких: 3542,00 грн. судового збору - перша черга, 1 036 888 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга.

Ухвала суду в наведеній частині мотивована обґрунтованістю та доведеністю кредиторських вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому, судом першої інстанції не було взято до уваги інформацію розпорядника майна боржника про те, що вимоги за відповідними кредитними договорами є заставними, оскільки, за твердженням місцевого господарського суду, кредитором не було подано до суду заяви із відповідними заставними вимогами до боржника і про включення даних вимог кредитор суд не просив.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ПрАТ "Росава" вказує, що визнані судом вимоги на суму 1 190 975 674,04 грн. є такими, що у повному обсязі забезпечені заставою майна боржника на підставі договору застави майнових прав №3144ИП/0611 від 30.06.2011 року.

Досліджуючи заяву ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в цій частині, судова колегія зазначає наступне.

19.11.2004 року між ВАТ "Готель "Салют", правонаступником якого є ПрАТ "Готель "Салют" (далі - Позичальник), та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (надалі - Банк) було укладено Кредитний договір №915-01-04, відповідно до якого Позичальнику було надано на умовах поворотності, строковості, платності кредитні кошти у розмірі, згідно з п. 1 Кредитного договору, 55 000 000,00 грн. з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 21.11.2006 року. У подальшому умови Кредитного договору було змінено шляхом підписання додаткових угод до нього, які є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Згідно з Додатковою угодою від 24.10.2013 року до Договору про мультивалютну кредитну лінію №915-01-04 від 19.11.2004 року внесено зміни в п. 1.1.1. Договору і викладено в новій редакції: Надання кредитних коштів здійснюватиметься окремими частинами на умовах, визначених договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості у сумі 234 000 000,00 грн. Змінено та викладено в наступній редакції п. 2.5 Договору, а саме: Позичальник зобов`язується повернути всі отримані кредитні кошти у валюті заборгованості по кожному траншу до 23.10.2015 року.

Відповідно до Додаткової угоди від 29.04.2014 року до Договору внесено зміни до Договору, а саме:

"…3.1 Банк нараховує, а Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами окремо по кожному траншу, виходячи з наступних процентних ставок:

а) - 10,25 % річних у валюті гривні за період з 01.02.2011 по 30.04.2014;

- 23 % річних у валюті гривні за період з 01.05.2014 по 23.10.2015;

- 8,3 % річних у валюті гривні за період з 01.02.2011 до 25.10.2015;

- 10,25 % річних у валюті гривні за період з 01.02.2011 по 25.10.2015;

- 23 % річних у валюті гривні за період з 01.05.2014 до строку, вказаного в п. 2.5. цього Договору - 25.10.2015;

- 8,3 % річних у валюті доларів США за період з 01.02.2011 до 25.10.2015;

б) у випадку порушення Позичальником встановленого Графіком погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.5 Договору:

- по кредиту в Національній валюті України - гривні - процентна ставка встановлюється в розмірі 46 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання по кредиту згідно вищевказаного Графіку, за період з моменту не погашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї ссудної (основної) заборгованості;

- по кредиту США - 16,7 % річних за період з дня наступного за датою, вказаною в п. 25. Договору до дня фактичного погашення заборгованості;

в) - по кредиту в Національній валюті України - гривні - процентна ставка встановлюється в розмірі 46 % річних за період з дати, вказаного в п. 2.5 Договору, до дня фактичного погашення заборгованості;

- по кредиту США - 16,7 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання по кредиту згідно вищевказаного Графіку, за період з моменту не погашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї поточної (основної) заборгованості.

Згідно з п. 7.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або погашення процентів та/або комісійних витрат Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня оплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2, 2.5., 2.6, 3.4., 3.6., 3.7, 4.5., 6.1., 8.3. цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Погашення пені не звільняє Позичальника від зобов`язання погасити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 14.05.2018 року заборгованість ПрАТ "Готель "Салют" за Кредитним договором №915-01-04 від 19.11.2004 року складає 625 536 968,74 грн., з яких 233 625 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, 311 578 186,80 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам та 80 333 781,94 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.

Крім того, 22.10.2013 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - Банк) та ПрАТ "Готель "Салют" (надалі - Позичальник) укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію №1481-13, за умовами якого Позичальнику було надано на умовах поворотності, строковості, платності кредитні кошти в межах відновлювальної кредитної лінії з встановленим лімітом заборгованості у розмірі згідно п. 1.1 Договору 234 000 000,00 грн. з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 20.10.2015 року.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту, виходячи з наступних процентних ставок;

а) 8,35 % річних за період з дня видачі до терміну повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору;

b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком погашення кредитної лінії, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, 16,7 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання за кредитом згідно з вказаним графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 3.4 Договору погашення процентів за користування кредитними коштами здійснюється щоквартально. Позичальник оплачує проценти в строк з 01 по 10 числа кожного кварталу.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Позичальник зобов`язується використовувати кредитні кошти, отримані за цим Договором, на поповнення обігових коштів.

У подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими сторони вносили зміни та доповнення до Договору про відновлювальну кредитну лінію №1481-13 від 22.10.2013 року зокрема, щодо строків оплати процентів за користування кредитними коштами (Додаткові угоди від 30.12.2013 року, 06.03.2014 року, 10.04.2014 року, 05.06.2014 року, 24.06.2014 року, 10.05.2014 року, 02.09.2014 року, 24.09.2014 року, 25.12.2014 року, 23.02.2015 року, 25.03.2015 року, 14.04.2015 року, 13.05.2015 року та від 10.07.2015 року).

Відповідно до п. 7.1 Договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або погашення процентів та/або комісійних витрат Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня оплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених у пунктах 1.1, 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Погашення пені не звільняє Позичальника від зобов`язання погасити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що позичальник своїх зобов`язань за Договором не виконав, у зв`язку з чим у ПрАТ "Готель "Салют" існує заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №1481-13 від 22.10.2013 року у розмірі 412 009 087,99 грн., з яких 233 164 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту, 124 769 739,73 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 54 075 348,26 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.

Крім того, 06.02.2014 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) та ПрАТ "Готель "Салют" (Позичальник) укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію №1488-14, відповідно до умов якого Позичальнику було надано на умовах поворотності, строковості, платності кредитні кошти в межах відновлювальної кредитної лінії з встановленим лімітом заборгованості у розмірі згідно пункту 1.1 Договору 65 000 000,00 грн. з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 06.02.2017 року.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту, виходячи з наступних процентних ставок:

а) 9,25 % річних за період з дня видачі до терміну повернення кредиту, вказаного в пункті 1.1 цього Договору;

b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком погашення кредитної лінії, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, 18,5 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання за кредитом згідно з вказаним графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 3.4 Договору погашення процентів за користування кредитними коштами здійснюється щоквартально. Позичальник оплачує проценти в строк з 01 по 10 числа кожного кварталу.

У подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими сторони вносили зміни та доповнення до Договору, зокрема щодо розміру кредиту (Додаткова угода від 29.05.2014), щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами (Додаткова угода від 05.02.2015), щодо строків сплати процентів (Додаткові угоди від 10.04.2014, 10.07.2014, 09.10.2014, 12.01.2015, 13.05.2015, 10.07.2015, 28.08.2015).

Згідно з п. 7.1 Договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або погашення процентів та/або комісійних витрат Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня оплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Погашення пені не звільняє Позичальника від зобов`язання погасити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що позичальник своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим у ПрАТ "Готель "Салют" утворилася заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №1488-14 від 06.02.2014 року у розмірі 153426075,31 грн., з яких 75 000 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту, 58 751 484,87 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 19 674 590,44 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у тому числі відповідно до умов договору.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 наведеного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, перевіривши розрахунки заявленого кредитора по вищезазначеним договорам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до боржника на суму 1 190 972 132,04 грн. заборгованості та 3 524,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання кредитором ПрАТ "Готель "Салют".

Разом з тим, дійшовши правомірного висновку про наявність документально підтвердженої заявником заборгованості боржника перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", місцевим господарським судом, на переконання суду апеляційної інстанції, помилково включено вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів згідно визначеної черговості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявний діючий запис №11339621, що містить відомості про обтяження рухомого майна боржника відповідно до Договору застави майнових прав № 3144ИП/0611 від 30.06.2011 року, укладеного між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПрАТ "Готель "Салют", за яким останнім було передано у заставу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" майнові права вимоги, які виникли на підставі депозитного договору №Ю21/110 про банківський строковий вклад (депозит) від 17.11.2010 року.

Так, 30.06.2011 року між ПрАТ "Готель "Салют" та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено Договір застави майнових прав №3144ИП/0611, копію якого надано банком та долучено до матеріалах справи, за умовами якого (у редакції відповідно до Договору про внесення змін від 13.07.2014 року) майнові права вимоги передаються в заставу як забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, за Кредитним договором №915-01-04 від 19.11.2004 року, Договором про відновлювальну кредитну лінію №1481-13 від 22.10.2013 року та Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1488-14 від 06.02.2014 року.

Відповідно до п. 1 Договору про внесення змін від 20.12.2012 року до Договору застави майнових прав №3144ИП/0611 від 30.06.2011 року, узгоджена сторонами вартість майнових прав (предмету застави) становить 3660000,00грн.

Висновки місцевого господарського суду про те, що кредитором не було подано до суду заяви із відповідними заставними вимогами до боржника і про включення даних вимог кредитор суд не просив, як наслідок такі вимоги не є заставними, в даному випадку є помилковими, оскільки існує законодавчо встановлений порядок відмови від забезпечення.

Так, згідно положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ст. 45 названого кодексу забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення.

В ч. 8 ст. 45 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства імперативно визначає право кредитора відмовитись від забезпечення власних вимог. Така відмова має бути належним чином заявлена кредитором. У разі не здійснення такої відмови та не заявлення відповідних вимог кредитором - відомості про забезпечення підлягають включенню до реєстру, як це передбачено ч. 8 ст. 45 КУзПБ.

Відповідно до вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 214 ЦК України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в який було вчинено правочин.

Виходячи зі змісту вимог ч. 3 ст. 214, ст. 547 ЦК України та ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відмови від забезпечення забезпечений кредитор зобов`язаний подати заяву про відмову від забезпечення у письмовому вигляді на адресу господарського суду, а також документи, в обґрунтування вказаної заяви, тобто заставний кредитор у разі відмови від забезпечення у повному обсязі чи частково, повинен оформити своє волевиявлення у письмовому вигляді та направити його на адресу господарського суду та боржника-заставодавця.

Отже, наявність чи відсутність заяви про відмову від забезпечення має вирішальне значення для визначення статусу кредиторських вимог заявника.

Про умову подання такої заяви до суду з метою визначення та включення заявлених кредиторських вимог до реєстру кредиторів саме як конкурсних (незабезпечених) також було наголошено Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №904/482/18 та від 05.06.2018 у справі №914/3734/15.

Водночас, колегією суддів встановлено, що кредитором не подано до суду заяви про відмову від забезпечення та доказів реалізації цього права шляхом припинення такого правочину (ч.2 і 3 ст. 214, 525, 547 ЦК України) як застава відповідно до ст. 593 ЦК України, ст. 28 Закону України "Про заставу майна".

За таких обставин, на відміну від суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимоги за Кредитним договором №915-01-04 від 19.11.2004 року, Договором про відновлювальну кредитну лінію №1481-13 від 22.10.2013 року та Договором про відновлювальну кредитну лінію №1488-14 від 06.02.2014 року, які заявлені ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до визнання, мають статус забезпечених вимог.

Вирішуючи питання про те, в якому розмірі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" є заставним кредитором, судова колегія зазначає наступне.

Абзацом 2 частини другої статті 45 КУзПБ передбачено, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Законодавцем в абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ визначено, що забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

За змістом ч.6 ст.64 КУзПБ вбачається, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Отже, з набранням Кодексом України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов`язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається виходячи з тих доказів, які досліджуються у справі та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору застави, оскільки своїм волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, виходячи з розміру його зобов`язань за укладеним договором застави та розміру заборгованості за кредитним договором, однак надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 24.09.2020 року у справі №905/2852/16).

Крім того, у постанові від 17.06.2020 року по справі №905/2028/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі аналізу частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. За вказаного суд касаційної інстанції визнав правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що вимоги кредитора є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим.

У цій же постанові суд касаційної інстанції вказав, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 15.05.2018 року у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в частині другій статті 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

За викладених обставин, вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Кредитним договором №915-01-04 від 19.11.2004 року, Договором про відновлювальну кредитну лінію №1481-13 від 22.10.2013 року та Договором про відновлювальну кредитну лінію №1488-14 від 06.02.2014 року є часткового забезпеченими у погодженому сторонами розмірі предмету застави на суму 3 660 000,00 грн., в той час як решта вимог на суму 1 187 315 674,04 грн. підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості, а саме: 3 542,00 грн. - перша черга, 1 033 228 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що вимоги банку на суму 1 190 975 674,04 грн. є такими, що у повному обсязі забезпечені заставою майна боржника на підставі договору застави майнових прав №3144ИП/0611 від 30.06.2011 року є безпідставними та спростовуються наступним.

Так, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 року у справі №904/1360/19 касаційним судом зроблено висновок про те, що тлумачення абзацу 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України "Про іпотеку" та статей 12, 19, 28 Закону України "Про заставу" свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації.

Водночас, у даній справі №910/4961/18 грошові вимоги забезпеченого кредитора - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заявлені до ПрАТ "Готель "Салют", яке є одночасно боржником за основним зобов`язанням та майновим поручителем, а отже в даному конкретному випадку суд має керуватись положенням ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до боржника, які були предметом апеляційного оскарження, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вимоги вказаного кредитора - визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 1 187 315 674,04 грн., з яких: 3 542,00 грн. - перша черга, 1 033 228 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга. Додатково підлягають визнанню також вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які забезпечені заставою майна боржника, на суму 3 660 000,00 грн.

Щодо заяви ТОВ "Фінансова Оферта" про заміну кредитора правонаступником, судова колегія зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить (ч. 3 ст. 512 ЦК України).

В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитори переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Нормою ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справі правонаступника, обов`язкові для нього там само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві, до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства, статей 512, 514 ЦК України, дозволяє зробити висновок про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе сингулярне правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. В такому випадку господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Разом з тим, заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені), а суд має встановити дані обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 04.12.2019 року відбулися електронні публічні торги щодо реалізації пулу активів банків, у т.ч. ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", переможцем якого, відповідно до Протоколу №#debtx_8908 від 03.01.2020 року визначено ТОВ "Фінансова Оферта".

За наслідком електронних публічних торгів 13.02.2020 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Фінансова Оферта" укладено Договір про відступлення права вимоги, зареєстрований в реєстрі за №230, відповідно до якого Банк відступив Новому кредитору належні Банку права вимоги до позичальників, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1, Додатку №2, за кредитними договорами (овердрафту), договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами) з урахуванням усіх змін і додатків до них.

Пунктом 4 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 67 186 164,89 грн.

Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки) та нотаріального посвідчення.

У Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги - Реєстр кредитних договорів визначено, що Новий кредитор набув, серед іншого, право вимоги за Кредитним договором №915м-01-04 від 19.11.2004 року, Кредитним договором №1481-13 від 22.10.2013 року, Кредитним договором №1488-14 від 06.02.2014 року, що укладені між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПрАТ "Готель "Салют".

У додатку №2 до Договору про відступлення прав вимоги - Реєстр договорів іпотеки/застави/поруки визначено факт набуття Новим кредитором прав вимоги, в тому числі, за Договором застави майнових прав №3144ИП/0611 від 30.06.2011 року, якими було забезпечено виконання зобов`язань за вищенаведеними кредитними договорами.

У відповідності до Протоколу електронних торгів №#debtx_8908 від 03.01.2020 року заявником до заяви додано копію платіжного доручення №68 від 29.01.2020 на суму 67 186 164,89 грн. у якості оплати за придбані активи.

З вищезазначеного вбачається, що на підставі Договору від 13.02.2020 року про відступлення прав вимоги ТОВ "Фінансова Оферта" набуло право вимоги до ПрАТ "Готель "Салют" як за Кредитним договором №915м-01-04 від 19.11.2004 року, Кредитним договором №1481-13 від 22.10.2013 року та Кредитним договором №1488-14 від 06.02.2014 року на суму 1 187 312 132,04 грн., так і за договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, в тому числі за Договором застави майнових прав №3144ИП/0611 від 30.06.2011 року.

Оскільки судом апеляційної інстанції у даній постанові було змінено ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі № 910/4961/18 в частині наслідків розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання кредиторських вимог до боржника, визнавши банк кредитом ПрАТ "Готель "Салют" на суму 1 187 312 132,04 грн., з яких: 1 033 228 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга, а також на суму 3 660 000,00 грн., які забезпечені заставою майна боржника, судова колегія дійшла висновку, що саме ці вимоги перешли до ТОВ "Фінансова Оферта" і саме в наведеній частині підлягає задоволенню заява ТОВ "Фінансова Оферта" про заміну кредитора правонаступником.

При цьому, як зазначає заявник, до нього також перейшло право вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до інших юридичних осіб за кредитними зобов`язаннями, поручителем та майновим поручителем за якими є ПрАТ "Готель "Салют" та які заявлені ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в поданій до суду кредиторській заяві, отже заявник просить суд визнати його правонаступником банку на всю заявлену суму грошових вимог до боржника у даній справі про банкрутство.

Разом з тим, оскільки доказів переходу права вимоги до ПрАТ "Готель "Салют", як до майнового поручителя за зобов`язання третіх осіб заявником не надано та матеріали справи не містять, правомірним є висновок місцевого господарського суду про відмову у заміні кредитора на суму визнаних вимог 15660847,51 грн. як таких, що забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, здійснюється, оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги ПрАТ "Росава", судовий збір у розмірі 5 286,00 грн. за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається на ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Фінансова Оферта" у рівних частинах по 2 643,00 грн. шляхом їх стягнення на користь ПрАТ "Росава"

Керуючись статтями 126, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі №910/4961/18 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 року у справі № 910/4961/18 в частині наслідків розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання кредиторських вимог до боржника та заяви ТОВ "Фінансова Оферта" про заміну кредитора його правонаступником змінити, виклавши пункти 1-4 її резолютивної частини наступним чином:

"1. Визнати кредитором у справі №910/4961/18 по відношенню до боржника:

- Приватне акціонерне товариство "Росава" на суму 14 426 242,58 грн., з яких: 17 620,00 грн. - перша черга, 14 408 622,58 - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- Національний банк України на суму 3 542,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів.

- Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 1 187 315 674,04 грн., з яких: 3 542,00 грн. - перша черга, 1 033 228 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга.

2. Визнати кредитором у справі №910/4961/18 по відношенню до боржника, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника:

- Національний банк України на суму 4 214 859 886,22 грн.;

- Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 15660847,51 грн.;

- Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 3660000,00 грн.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Оферта" задовольнити частково.

4. Замінити кредитора у справі №910/4961/18 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Оферта" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 20, оф. 3, ідентифікаційний код 42501205) в частині визнаних вимог на суму 1 187 312 132,04 грн., з яких: 1 033 228 411,40 грн. - четверта черга, 154 083 720,64 грн. - шоста черга, а також вимог на суму 3660000,00 грн., які забезпечені заставою майна боржника.".

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Приватного акціонерного товариства "Росава" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83, код ЄДРПОУ 30253385) 2643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Оферта" (04060, м.Київ, вул. Максима Берлінського, 20, оф. 3, ідентифікаційний код 42501205) на користь Приватного акціонерного товариства "Росава" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83, код ЄДРПОУ 30253385) 2643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

6. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

7. Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 25.05.2021 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх