Рішення

від 26.05.2021 по справі 910/17699/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2021Справа № 910/17699/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аргумент-Консалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Діджитал Дидактики"

про стягнення 17683,57 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аргумент-Консалтинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Діджитал Дидактики" про стягнення 17683,57 грн. заборгованості, з яких: 4500 грн. основного боргу, 136,11 грн. пені, 34,00 грн. трьох відсотків річних, 13,46 грн. інфляційних втрат та 13000 грн. штрафу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов`язання згідно Договору № 11 піднайму нежитлового приміщення від 01.08.2019.

Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 між позивачем, як наймодавцем, та відповідачем, як наймачем, укладено договір № 11 піднайму нежитлового приміщення, за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає в піднайм та користування без права викупу та передачі в найм частину нежитлового приміщення № 716, корисною площею 5 кв.м., розташованого за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5.

Відповідно до пункту 1.6 договору плата за найм приміщень по цьому договору складає 4500 грн. за один рік, не враховуючи ПДВ. Плата за найм приміщення сплачується рівними частинами кожного місяця у сумі 375 грн., не враховуючи ПДВ.

Плата по найму за даним договором здійснюється помісячно до 10 числа поточного місяця (пункт 3.1 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлений строк його дії з 01.08.2019 по 31.07.2020 року.

Відповідно до наявних у матеріалах справи підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-здачі нежитлового приміщення за договором, 01.08.2019 позивач передав в оренду відповідачу частину приміщення № 716, корисною площею 5 кв.м., розташованого за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5, а на підставі акту від 31.07.2020 відповідне приміщення повернуто позивачу з оренди.

З огляду на те, що відповідач оплату за найм приміщення не сплачував, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 22.10.2020 № 87 щодо сплати заборгованості та штрафу за не перереєстрацію місцезнаходження після закінчення строку дії договору.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Із матеріалів справи слідує, що об`єкт оренди був переданий відповідачу 01.08.2019 за відповідним актом приймання-передачі в оренду та 31.07.2020 - повернутий позивачу з оренди, однак за весь цей час користування об`єктом оренди відповідач внесення орендної плати не здійснював.

Судом встановлено, що відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення суми основного боргу з орендної плати в загальному розмірі 4500 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині, що підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховані 136,11 грн. пені та 13000 грн. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України). Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що в разі затримки грошових надходжень на рахунок наймодавця по цьому договору наймач сплачує пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Крім того, за пунктом 4.7 договору, у випадку порушення умов, передбачених пунктом 7.2 договору, наймач сплачує плату в розмірі 1000 грн. на місяць і додаткового сплачує штраф у розмірі 10000 грн.

Пункт 7.2 договору передбачає, що в разі розірвання договору, закінчення строку дії договору та його не продовження або не переукладення, наймач зобов`язаний внести відповідні зміни до єдиного державного реєстру в частині зміни місцезнаходження наймача та перереєструватися на нову адресу впродовж 10 календарних днів з дня розірвання або закінчення строку дії договору.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача станом на день пред`явлення даного позову до суду значилося: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,1-5, оф.716.

Таким чином, усупереч пункту 7.2 договору, відповідачем після закінчення строку його дії 31.07.2020 та протягом трьох місяців - з серпня 2020 року по жовтень 2020 року включно (до дати звернення позивача з даним позовом до суду в листопаді 2020 року) не внесені зміни щодо адреси місцезнаходження відповідача.

Відтак, за арифметичним перерахунком суду пеня та штраф підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Також позивачем нараховані 1285,77 грн. інфляційних втрат та 2520,28 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок компенсаційних виплат, суд дійшов висновку, що останні підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аргумент-Консалтинг" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Діджитал Дидактики" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,1-5, оф.716; ідентифікаційний код 43144912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аргумент-Консалтинг" (03179, м. Київ, вул. Ушакова,16,кв.229; ідентифікаційний код 34761996) 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. основного боргу, 136 (сто тридцять шість) грн. 11 коп. пені, 34 (тридцять чотири) грн. трьох відсотків річних, 13 (тринадцять) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 13000 (тринадцять тисяч) грн. штрафу, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова