Рішення

від 18.05.2021 по справі 910/19649/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2021Справа № 910/19649/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостачсервіс

до Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна

про визнання недійсним правочину,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Дьогтяр О.О.

представники учасників справи:

від позивача: Олійник Р.О.;

від відповідача: Безпалюк О.Л.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газпостачсервіс (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна (надалі - відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди №19 до договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №18-572-Н, укладеної 20.02.2020 між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.15, 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що оспорюваний правочин вчинено особою, яка не мала на це достатніх повноважень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.01.2021.

12.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, в зв`язку з перебуванням останнього на лікарняному.

У підготовче засідання 13.01.2021 з`явився представник відповідача. Суд, розглянувши клопотання позивача з урахуванням думки представника відповідача, протокольно задовольнив клопотання та відклав підготовче засідання на 02.02.2021.

26.01.2021 від представника позивача надійшла заява про участь в підготовчому засіданні, призначеному на 02.02.2021 о 11:40, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у задоволенні заяви представника позивача про участь в підготовчому засіданні, в режимі відеоконференції відмовлено.

У підготовче засідання 02.02.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Позивач заявив клопотання про долучення документів до матеріалів справи, відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подачі відзиву. Суд, розглянувши клопотання позивача і відповідача, протокольно задовольнив їх, долучив документи до матеріалів справи, продовжив строк для подачі відзиву та відклав підготовче засідання на 23.02.2021.

08.02.2021 від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання призначеного на 23.02.2021 о 12:30 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у задоволенні заяви представника позивача про участь в підготовчому засіданні, в режимі відеоконференції відмовлено.

23.02.2021 від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

23.02.2021 представником відповідача подано відзив та клопотання про продовження строку для подачі відзиву. В поданому відзиві відповідач заперечує проти позову, та, зокрема, зазначає, що оспорювана угода на купівлю газу в період з 01 по 29 лютого 2020 року підписана уповноважено особою - Березюком В.Ф., що підтверджується довіреністю №1 від 04.01.2020, яким, як і до та і після оспорюваного правочину були підписані інші додаткові угоди на купівлю продаж природного газу. Окрім того, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2020 року підписано особисто директором позивача, що свідчить про схвалення ним, як керівником підприємства умов оспорюваної додаткової угоди.

У підготовче засідання 23.02.2021 з`явились представники сторін. Суд, розглянувши клопотання відповідача про продовження строку для подачі відзиву, з урахуванням думки учасників справи, протокольно задовольнив його та прийняв відзив на позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.03.2021.

23.03.2021 від представника позивача надійшли відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти обставин викладених у відзиві, посилаючись на їх необґрунтованість.

Також представником позивача подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на вирішення якої просив поставити питання щодо того чи виконані підписи від імені директора товариства - Хомича В.В. на акті приймання-передачі природнього газу від 29.02.2020 та довіреності №1 від 04.01.2020 самим директором чи іншою особою.

Засідання призначене на 23.03.2021 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 Підготовче судове засідання призначено на 20.04.2021.

У підготовче засідання 20.04.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив. Суд, розглянувши клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, протокольно відмовив у його задоволені.

Враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2021.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

У судовому засіданні 18.05.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2018 між відповідачам (далі - продавець) та позивачем (далі - покупець) укладено договір №180572-Н купівлі-продажу природного газу (надалі - договір) відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2018 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно із п.п.5.1., 5.2., 5.3. договору ціна за 1000 куб.м газу становить 6 235, 51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м газу разом з податком на додану вартість - 7 482, 61 грн. Порядок зміни ціни та її застосування встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 за №867. Загальна сума вартості природнього газу за цим договором складається із вартості місячних поставок природнього газу.

Відповідно до п.10.2. договору усі зміни і доповнення до цього договору та додатки оформляються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками (за наявності), крім випадків, зазначених у пунктах 10.3. і 10.4. цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.11.2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 30.11.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1. договору).

У подальшому, щомісячно, додатковими угодами №№1-26 сторони змінювали строк дії договору та ціну природного газу, зокрема останньою додатковою угодою від 03.07.2020 строк дії договору, в частині продажу природнього газу, продовжено до 31 липня 2020 року.

Так, зокрема, 27.02.2020 додатковою угодою №19 до договору, яка укладена зі сторони АТ НАК Нафтогаз України начальником відділу договірної роботи з ПСО Департаменту з операційної діяльності Осипенком Андрієм Андрійовичем, який діяв на підставі довіреності від 19.09.2019 №14-342 та зі сторони ТОВ Газпостачсервіс начальником з питань обліку та реалізації природнього газу Березюком Володимиром Федоровичем, який діяв на підставі довіреності №1 від 04.01.2020.

Вказаною додатковою угодою, сторони погодили:

1. Викласти з 01.02.2020 року пункт 5.1. розділу 5. Ціна природного газу договору в наступній редакції:

5.1. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.02.2020 по 29.02.2020 (включно) становить 3 948,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, всього з ПДВ - 4 734,60 грн .

У пункті 3. додаткової угоди визначено, що вона набуває чинності з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.02.2020.

Вказана угода підписана представниками сторін та скріплена печатками товариств.

У свою чергу, звернувшись з даним позовом до суду, позивач просив визнати додаткову угоду №19 до договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №18-572-Н від 20.02.2020 недійсною, оскільки остання укладена не уповноваженою на це особою та за період, який вже минув.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У матеріалах справи наявна копія довіреності №1 від 04.01.2020 відповідно до змісту якої ТОВ Газпостачсервіс в особі директора Хомича В.В., який діє на підставі статуту, уповноважує начальника відділу з питань обліку та реалізації природного газу Березюка В.Ф., зокрема представляти товариство у відносинах з підприємствами усіх форм власності. Для виконання функцій представника йому надається право: підпису всіх дій пов`язаних з обліком та реалізацією природного газу, договорів та додаткових угод на купівлю-продаж природного газу, актів прийому-передачі природного газу, та статистичної звітності пов`язаної з обліком та реалізацією природного газу, та вчиняти інші дії для виконання даного доручення. Доручення видане на строк до 31.12.2020, без права передоручення третім особам (т.1., а.с. 96).

При цьому, повноваження директора товариства Хомича В.В. на видачу довіреностей підтверджуються п.п. б) п.9.2.3 статуту ТОВ Газпостачсервіс .

Як установлено судом вище оспорювана додаткова угода №19 підписана начальником відділу з питань обліку та реалізації природного газу Березюком В.Ф. на підставі довіреності №1 від 04.01.2020, копія якої міститься в матеріалах справи.

Судом досліджено вказану довіреність за формою і змістом та встановлено, що остання відповідає вимогам встановленим чинним законодавством України.

Окрім того, як убачається зі змісту частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у виді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №914/3095/16, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 01.09.2019 у справі № 922/1597/18.

Про вчинення позивачем юридично значимих дій, спрямованих на схвалення правочину, свідчать надані до матеріалів справи докази виконання вказаної додаткової угоди, а саме акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 за ціною погодженою в оспорюваній додатковій угоді №19, який підписаний директором позивача - Хомич В.В. і скріплений початковою товариства (т.1. а.с.146).

При цьому суд зазначає, що окрім оспорюваної угоди №19 Березюком В.Ф. на підставі довіреності №1 від 04.01.2020 були також підписані додаткові угоди №18 від 30.01.2020, №20 від 23.03.2020, №21 від 23.04.2020, №22 від 30.04.2020, №23 від 27.05.2020, №24 від 25.06.2020, №25 від 03.07.2020, №26 від 27.07.2020, акти приймання - передачі природного газу від 31.03.2020 за березень 2020 року, від 30.04.2020 за квітень 2020 року, від 31.05.2020 за травень 2020 року, від 20.06.2020 за червень 2020 року, від 31.07.2020 за липень 2020 року.

У той же час, судом встановлено, що, як і оспорювана угода, так і довіреність та усі подальші угоди та акти скріплені печаткою позивача. Доказів того, що вказана печатка неправомірно використовувалася, зокрема звернень до правоохоронних органів із заявою про вчинення передбаченого статтею 357 Кримінального кодексу України матеріали справи не містять.

Вказані докази в сукупності підтверджують те, що оспорюваний правочин підписано уповноваженою на це особою, а також в подальшому схвалено ТОВ Газпостачсервіс , що вказує на те, що товариство схвалило оспорювану додаткову угоду визнало факт її укладення та прийняло природний газ за нею.

Отже, вищенаведені обставини свідчать про вчинення позивачем конклюдентних дій на виконання спірного правочину, що за своїми правовими наслідками вважається схваленням такого правочину та прийняттям його до виконання.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та позивачем у порядку встановленому ГПК України таких доказів суду не надано.

Окрім того, відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Чинним законодавством прямо передбачено право сторін укласти договір щодо відносин між ними, які виникли до його укладення

Зазначене вище свідчить про необґрунтованість посилань позивача на те, що оспорюванню угодою було визначено істотні умови (ціну природного газу) за період, який вже минув.

З урахуванням всіх встановлених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує недійсність правочину, у зв`язку з чим пред`явлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостачсервіс .

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 27.05.2021.

Суддя Я.А.Карабань