Рішення

від 17.05.2021 по справі 915/138/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Справа № 915/138/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця Котенко Ганни Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573)

про: визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

В С Т А Н О В И В :

04.02.2021 фізична особа-підприємець Котенко Ганна Юріївна звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, якою просить суд:

1) визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.08.2015 №10978 щодо земельної ділянки площею 18 кв.м (кадастровий номер 4810137200:15:006:0032) по проспекту Героїв України, поблизу житлового будинку №21;

2) визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.08.2015 №10979 щодо земельної ділянки площею 20 кв.м (кадастровий номер 4810137200:15:006:0031) по проспекту Героїв України, поблизу житлового будинку №21.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/138/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 09.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.03.2021 о 10:20 год., встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.

01.03.2021 відповідачем подано до господарського суду відзив на позов.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити.

Заперечення відповідача обґрунтовано тим, що орендар до 26.02.2018 мав повідомити орендодавця про намір поновити договори оренди землі на новий строк, натомість позивачем не доведено дотримання процедури поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, передбаченого частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, відповідач зазначає, що згідно висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської області від 11.06.2020 №18592/12.01-24/20-2 встановлено, що замість двох окремих тимчасових споруд, які були розташовані поряд, але на різних земельних ділянках за зазначеною адресою та знаходились у користуванні фізичної особи-підприємця Котенко Ганни Юріївни розміщено одну споруду, а також самовільно розміщено літній майданчик, що є порушенням умов договору оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та невідповідність діючим нормам, а саме: ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" п. 15.2.2 (протипожежні відстані від будинків і споруд іншого призначення), департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради не погоджує поновлення договору оренди земельної ділянки площею 18 кв.м для тимчасово розміщеною торговельного кіоску по просп. Героїв України (Героїв Сталінграда), поблизу домоволодіння № 21 в Центральному районі м. Миколаєва.

Відповідач також вважає, що позивачем порушено вимоги можливості об?єднання позовних заяв, що свідчить про порушення ним статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог у даній справі було визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.08.2015 №10978 щодо земельної ділянки площею 18 кв.м (кадастровий номер 4810137200:15:006:0032) по проспекту Героїв України, поблизу житлового будинку №21 та визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.08.2015 №10979 щодо земельної ділянки площею 20 кв.м (кадастровий номер 4810137200:15:006:0031) по проспекту Героїв України, поблизу житлового будинку №21.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об?єднаних вимог суттєво утруднить вирішення спору, а тому зазначені позовні вимоги слід роз?єднати, виділивши в самостійне провадження позовні вимоги щодо кожної з додаткових угод окремо.

Ухвалою від 09.03.2021 роз?єднано позовні вимоги фізичної особи-підприємця Котенко Ганни Юріївни, виділивши позовні вимоги за кожною з додаткових угод у самостійне провадження. При цьому позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.08.2015 №10978 щодо земельної ділянки площею 18 кв.м (кадастровий номер 4810137200:15:006:0032) по проспекту Героїв України, поблизу житлового будинку №21 постановлено розглядати у справі №915/138/21.

Ухвалою від 09.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 06.04.2021.

Позивач у відповіді на відзив від 06.04.2021 зазначив, що не погоджується з доводами Миколаївської міської ради, викладеними у відзиві.

Так, позивач зазначає, що ним виконано всі вимоги законодавства для поновлення договору оренди; крім того, ФОП Котенко Г.Ю. вважає, що доводи Миколаївської міської ради про порушення позивачем умов договору оренди землі є безпідставними, не підтверджуються належними доказами та не відповідають матеріалам справи.

Окрім іншого, позивач зазначив, що заява про подовження договору оренди була поданою ще 16.02.2018, однак в порушення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відповідачем цю заяву не розглянуто у передбачений указаним законом місячний строк. Натомість, заяву розглянуто Департаментом архітектури та містобудування лише в 2020 році з посиланням на ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", які затверджені Наказом Мінрегіону від 26.04.219 № 104 та набули чинності 01.10.2019, тобто вже після кінцевого строку розгляду відповідачем документів позивача.

Ухвалою від 06.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в даній справі та призначено її до розгляду по суті на 21.04.2021.

У засіданні 21.04.2021 оголошено перерву до 17.05.2021.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання; правом участі у судовому засіданні не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2015 між Миколаївською міською радою та фізичною особою-підприємцем Котенко Г.Ю. укладено договір оренди землі №10978 (далі - Договір) загальною площею 18 кв.м. (кадастровий номер 4810137200:15:006:0032 ) для обслуговування тимчасово розміщеного торгівельного кіоску по пр. Героїв Сталінграда, поблизу житлового будинку № 21/ Центральний район/ без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (п. 1.1 Договору).

В договорі зазначено, що він діє протягом 3-х років з дати його укладення до 26.08.2018. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 Договору).

Пунктом 11.6. розділу 11 Договору визначений порядок продовження строку оренди (поновлення Договору), а саме, зазначено, що орендар за умови належного виконання своїх обов?язків, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку оренди (поновлення договору). У цьому разі орендар повинен за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; у разі продовження строку оренди (поновлення договору) його умови можуть бути змінені, з урахуванням змін у законодавстві тощо на дату продовження цього Договору.

Договір зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 26.08.2015 № 10978.

У той же день Миколаївською міською радою передано, а підприємцем Котенко Г.Ю. прийнято в оренду указану вище земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 26.08.2018, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печаткою відповідача (а.с. 17).

Відомості про наявність у підприємця Котенко Г.Ю. права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4810137200:15:006:0032 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис від 28.09.2016 № 16729621).

16.02.2018 позивачем подано до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву (реєстраційний № 00000144) про поновлення договору оренди земельної ділянки з доданим до неї пакетом документів, у тому числі проектом додаткової угоди, про що зазначено в описі дозвільної справи (а.с. 22).

За твердженнями відповідача, вищевказана заява щодо поновлення договору оренди та проект додаткової угоди з боку відповідача залишені без відповіді.

Викладені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду за захистом порушеного права.

При цьому підприємець Котенко Г.Ю. стверджує, що вона після закінчення строку дії Договору і досі за відсутності заперечень відповідача продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується, зокрема, квитанціями від 17.01.2020 № ПН7867, від 29.01.2020 № ПН2309, від 04.02.2020 № ПН2099, від 27.01.2020 року № ПН3816.

Наведені обставини позивач вважає такими, що свідчать про "мовчазну згоду" Миколаївської міської ради на пролонгацію договору оренди.

Предметом даного спору є вимога про визнання поновленим договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст. 1, 13 ЗУ "Про оренду землі")

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного ч. 2-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до ч. 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за ч. 6 цієї норми.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року по справі № 594/376/17-ц надала висновок, який є обов`язковим до застосування судом в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України, в якому роз`яснила, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору (постанова ВП ВС від 10.04.2018 року по справі № 594/376/17-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2018 року по справі № 530/121/17 зазначила, що стаття 33 Закону № 161-XIV "Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди: 1) досягнення згоди між орендодавцем та орендарем щодо продовження договору оренди шляхом укладання додаткової угоди чи нового договору та виконання орендарем обов`язку щодо повідомлення орендодавця про наміри продовжити орендні правовідносини і надання інформації про умови таких правовідносин у вигляді додаткової угоди чи нового договору оренди; 2) пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою.

В постанові від 22.09.2020 по справі № 159/5756/18 Великою Палатою Верховного Суду висловлено наступну правову позицію:

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що ст. 33 Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12/136гс19), предметом позову в якій було визнання поновленим договору оренди землі у запропонованій редакції на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за п`ятдесят днів до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові від 22.09.2020 по справі № 159/5756/18 відступила від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Аналогічного змісту правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 по справі № 313/350/16-ц.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

За змістом ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Враховуючи вищевикладене, оскільки орендодавцем не доведено факту повідомлення орендаря про заперечення у поновленні договору оренди після закінчення строку договору оренди, органу місцевого самоврядування не потрібно приймати рішення про поновлення договору оренди землі у разі такого поновлення на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів КГС ВС по справі № 912/876/17 від 29.11.2018 року).

Судом встановлено, що підприємцем Котенко Г.Ю. дотримано визначеного законодавством порядку звернення до орендодавця з повідомленням про намір продовження орендних правовідносин, оскільки відповідне повідомлення та проект додаткової угоди були надіслані Миколаївській міській раді у строки, визначені ч. 2 ст. 33 Закону.

Так, як вбачається з п.3.1 Договору, термін його дії встановлено до 26.08.2018.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до орендодавця щодо наміру поновлення договору оренди земельної ділянки 16.02.2018, тобто, більше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії Договору. При цьому із змісту опису дозвільної справи, згідно якого адміністратором відділу надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради приймалися документи від позивача, вбачається, що до заяви підприємця Котенко Г.Ю. було серед інших документів додано проект додаткової угоди.

Крім того, подання позивачем разом із заявою від 16.02.2018 проекту додатковї угоди до Договору підтверджується листом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 30.03.2021 № 2035/02.02.01-10/14/21 з додатками ? копіями наявної у відповідача заяви підприємця Котенко Г.Ю. від 16.02.2018 № 00000144 про поновлення Договору та додатку до цієї заяви ? проекту додаткової угоди (а.с. 72-74).

Викладеним спростовуються доводи Миколаївської міської ради щодо недотримання позивачем процедури поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, передбаченої частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Щодо посилань Миколаївської міської ради на висновок департаменту архітектури та містобудування Миколаївської області від 11.06.2020 №18592/12.01-24/20-2, суд приходить до такого. Указаним висновком встановлено, що замість двох окремих тимчасових споруд, які були розташовані поряд, але на різних земельних ділянках за зазначеною адресою та знаходились у користуванні фізичної особи-підприємця Котенко Ганни Юріївни розміщено одну споруду, а також самовільно розміщено літній майданчик, що є порушенням умов договору оренди землі. Департамент також зазначив про внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та невідповідність діючим нормам, а саме: ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" п. 15.2.2 (протипожежні відстані від будинків і споруд іншого призначення), департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради не погоджує поновлення договору оренди земельної ділянки площею 18 кв.м для тимчасово розміщеною торговельного кіоску по просп. Героїв України (Героїв Сталінграда), поблизу домоволодіння № 21 в Центральному районі м. Миколаєва.

У зв?язку з цим Департамент указав, що не погоджує поновлення Договору з позивачем.

Судом встановлено, що як витікає з реквізитів листа Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради за вн. №18591/12.01-24/20-2 від 11.06.2020 його вірогідно було складено після 06.04.2020, тобто значно пізніше спливу визначеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строку для прийняття Миколаївською міською радою рішення щодо поновлення договору оренди землі.

Матеріали справи не містять доказів направлення указаного документа позивачу, або інших доказів повідомлення підприємця Котенко Г.Ю. про заперечення Миколаївської міської ради щодо продовження дії Договору. Не подано відповідачем і доказів направлення позивачу претензій щодо виконання умов Договору, позовних заяв, тощо.

Ураховуючи викладене, а також те, що: 1) відповідачем з 16.02.2018 (більше 3 років) розглядається надіслана підприємцем Котенко Г.Ю. заява з проектом додаткової угоди, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 2) що позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов?язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою; 3) що запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об?єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об?єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов?язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб?єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб?єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов?язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов підприємця Котенко Г.Ю. обґрунтованим.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше (ч. 7 ст. 180 ГК України).

Частиною 2 ст. 187 ГК України визначено, що день набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

Враховуючи необхідність дотримання визначеного договором строку оренди, а також те, що позивач у період, що передував зверненню до суду з цим позовом користувався спірною земельною ділянкою, що не спростовується сторонами, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування при вирішенні цього спору наведених вище положень Закону та задовольнити позов, визнавши укладеною додаткову угоду, в тому числі в частині положень її пункту четвертого в редакції позивача.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") (вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів КГС ВС по справі № 916/600/18 від 06.03.2019 року).

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом (зокрема в його прохальній частині) викладено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (саме вказаний проект направлявся для розгляду раді). Дослідивши поданий суду проект, судом встановлено, що умови останнього відповідають приписам ч. 6 ст. 33 Закону щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" права на поновлення договору оренди землі на той самий строк, на тих самих умовах і для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

На підставі п.1 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по оплаті судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №10798 від 26.08.2015, зареєстрованого у Миколаївській міській раді 26.08.2015 за №10798, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА №

до договору оренди землі від 26 серпня 2015 року № 10978

м. Миколаїв

---

2018 року

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та

---

, надалі "Орендодавець", з однієї сторони та ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ КОТЕНКО ГАННА ЮРІЇВНА, надалі "Орендар", з другої сторони, уклали цю Додаткову угоду про нижченаведене :

1. Миколаївська міська рада на підставі рішення від___.___.

---

№_____ ПРОДОВЖУЄ ФІЗИЧНІЙ ОСОБІ КОТЕНКО ГАННІ ЮРІЇВНІ оренду земельної ділянки площею 18 /вісімнадцять/ кв.м, кадастровий номер 4810137200:15:006:0032 для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску по проспекту Героїв України, поблизу житлового будинку № 21 /Центральний район/ без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

2. Пункт 3.1 Договору викласти в такій редакції:

"3.1. Договір поновлено на 3 (три) роки (до 26 серпня 2021 року). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору".

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення.

5. У п`ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної податкової служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

Орендодавець: Орендар: Миколаївська міська рада ЄДРПОУ: 26565573 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 тел. 37-22-59 (підпис, печатка за наявності)ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ КОТЕНКО ГАННЯ ЮРІЇВНА Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 Тел. НОМЕР_2 (підпис, печатка за наявності) 3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) на користь фізичної особи-підприємця Котенко Ганни Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати з оплати позовної заяви судовим збором у розмірі 2270 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: фізична особа-підприємець Котенко Ганна Юріївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573)

Повний текст судового рішення складено і підписано 27.05.2021.

Суддя В.О. Ржепецький