Ухвала

від 27.05.2021 по справі 917/315/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/315/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Мінералс Компані"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Плахов О.В., судді - Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О.)

від 05.04.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтогазбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Мінералс Компані"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія Газойл",

3. ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтогазбуд" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Мінералс Компані" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Мінералс Компані", оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства № 2 від 10.01.2020 та скасування реєстраційної дії.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 у справі № 917/315/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

05.04.2021 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ "Інвестнафтогазбуд" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інвестнафтогазбуд", оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інвестнафтогазбуд" № 2 від 10.01.2020. Скасовано внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Полтавського міського районного округу Дубовою Тетяною Володимирівною щодо ТОВ "Соіл Мінералс Компані" реєстраційну дію № 15881050005017171 від 16.01.2020. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4 204,00 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 6 306,00 грн.

30.04.2021 ТОВ "Соіл Мінералс Компані" звернулося з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі. Також просить зупинити дію постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі № 917/315/20.

Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати: норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Так, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у:

- постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16 про те, що відсутність доказів повідомлення учасників ТОВ про проведення спірних загальних зборів не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ з огляду на присутність його представника на зборах;

- постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 916/3071/16 про представництво учасника на загальних зборах згідно довіреності;

- постановах Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 2-6/9177-2008, від 14.10.2014 у справі № 3-137гс14, від 26.10.2016 у справі № 3-1179гс16 про необхідність дослідження саме факту впливу присутності (відсутності) учасника та допущених порушень при скликані загальних зборів на прийняття рішень загальними зборами товариства. Також зазначає, що судом застосовані норми матеріального права, посилаючись на Пленум Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорі, що виникають з корпоративних правовідноси", без врахування висновків викладених у цих постановах.

Крім того, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права, які втратили чинність, а саме застосував до спірних правовідносин Закон України "Про господарські товариства", який втратив чинність в частині, що стосується товариства з обмеженою відповідальністю, хоча правовідносини виникли після втрати законом чинності.

Проте, скаржник чітко не зазначає, які саме норми матеріального права застосував /не застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновків, викладених в вищезазначених постановах Верховного Суду, що не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Мінералс Компані" у справі № 917/315/20 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи, в якій чітко зазначити:

- по пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - яку (які) саме норму (норми) матеріального права суд застосував неправильно, при цьому не врахувавши висновки щодо застосування такої (таких) норми (норм) матеріального права у вказаних скаржником постановах Верховного Суду.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова