Постанова

від 27.05.2021 по справі 631/1877/14-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 631/1877/14-а

адміністративне провадження № К/9901/18387/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №631/1877/14-а

за позовом Приватного підприємства Нововодолазький ринок до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Нововодолазький ринок" на постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 травня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Покальчука Ю.М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Дюкарєвої С.В., суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.,

в с т а н о в и в :

У листопада 2014 року Приватне підприємство "Нововодолазький ринок" звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1822 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області Приватному підприємству "Нововодолазький ринок";

- визнати незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області";

- зобов`язати відповідача розглянути заяву (клопотання), подану Приватним підприємством "Нововодолазький ринок" № 35 від 23 липня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній в оренду на черговій сесії Нововодолазької селищної ради в порядку та строки, визначені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що позивач з 1996 року був постійним землекористувачем земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ХР-21-57-0001398, виданого ПП "Нововодолазький ринок" 06.09.1996. У зв`язку з тим, вважає, що має право надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України.

Постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що 23 липня 2014 року позивач звернувся до Нововодолазької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,1747 га (орієнтовно) в межах населеного пункту Нова Водолага по площі Кооперативній для здійснення торгівельної діяльності для подальшого оформлення договору оренди земельної ділянки, до якої додав необхідні документи.

Рішенням Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1822 відмовлено у задоволенні зазначеної заяви.

Крім того, 25 липня 2014 року Нововодолазькою селищною радою XLVI сесії VI скликання прийнято рішення № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області".

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що спірне рішення щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки в оренду для здійснення торгівельної діяльності площею 0,1747 га, розташованої за адресою: площа Кооперативна, 24, смт. Нова Водолага, прийнято на підставі п. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, через невідповідність вимогам порядку передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ПП "Нововодолазький ринок" не доведено права на отримання заявленої ним земельної ділянки у порядку статті 123 Земельного кодексу України та дійшов висновку про непоширення на нього норми частин другої та третьої статті 134 Земельного кодексу України.

Також, суди дійшли висновку про відсутність підстав для скасування рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року №1833. Так, апеляційним судом установлено, що оскаржуване рішення №1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області" вичерпало свою дію фактом його виконання - розробленням відповідного проекту землеустрою, який був в подальшому затверджений рішенням Нововодолазької селищної ради LІ сесії VI скликання від 23 січня 2015 року № 2255 та оформлено право власності на спірну земельну ділянку.

Позивач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У поданих запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні скарги.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Щодо позовних вимог про скасування рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1822 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області Приватному підприємству "Нововодолазький ринок" та зобов`язання відповідача розглянути заяву (клопотання), подану Приватним підприємством "Нововодолазький ринок" № 35 від 23 липня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній в оренду на черговій сесії Нововодолазької селищної ради в порядку та строки, визначені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь, то колегія суддів виходить з такого.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачений статтею 124 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 Земельного кодексу України).

За правилами частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 Земельного кодексу України).

Як встановлено апеляційним судом, спірне рішення щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки в оренду для здійснення торгівельної діяльності площею 0,1747 га, розташованої за адресою: площа Кооперативна, 24, смт. Нова Водолага, прийнято на підставі п. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, через невідповідність вимогам порядку передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності.

Так, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено випадки, коли не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них.

Так, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);створення озеленених територій загального користування; будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; поновлення договорів оренди землі; використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Отже, чинним на час спірних правовідносин законодавством було встановлено обов`язковість проведення земельних торгів при передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності. Виключний перелік обставин, за яких земельні торги не проводяться, визначено Земельним кодексом України.

Позивач вважає, що ПП "Нововодолазький ринок" має право на отримання вищезазначеної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів в порядку, визначеному ст. 123 Земельного кодексу України, з посиланням на ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, згідно якої не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них в інших випадках, визначених законом, а також на п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, яким визначено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Так, ПП "Нововодолазький ринок" вказує, що є правонаступником реорганізованого СП "Нововодолазький ринок", якому було надано земельну ділянку по пл. Кооперативній, 24 у користування рішенням IV сесії ХІІ скликання від 26.05.1996, від 23.01.1996 № 16 Нововодолазької селищної ради, № 640 від 09.07.1996. З 1996 року цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, та на сьогоднішній день відповідає вимогам рішення Нововодолазької селищної ради народних депутатів від 0.07.1996 № 640, а саме: для ведення торгівельної діяльності. Усі права та обов`язки з основними засобами Спільного підприємства "Нововодолазький ринок" перейшли до його правонаступника перейменованого у ПП "Нововодолазький ринок" - позивача у справі. Зазначає, що на вищезазначеній земельній ділянці по пл. Коопертивній, на якій розміщений торгівельний майданчик ринку з асфальтовим настилом, розташовані також торгівельні об`єкти ринку (основні засоби) підприємства. Також, згідно робочого проекту від 07.02.2007 було проведено реконструкцію діючого ринку на земельній ділянці на площі Кооперативній на суму 39291,20 грн, було проведено комунікації, щорічно за власний рахунок ринку проводилися ремонтні роботи.

Проте, судами встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 11 червня 2014 року у справі № 922/503/14 припинено право користування земельними ділянками Приватного підприємства "Нововодолазький ринок" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-21-57-0001398, виданого ПП "Нововодолазький ринок" 06.09.1996 року та скасовано Державний акт.

В межах розгляду справи № 922/503/14 встановлено, що відповідно до рішення Нововодолазької селищної ради народних депутатів від 9 липня 1996 року № 640, Нововодолазькою селищною радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області України було надано у постійне користування 0,3424 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для ведення торгівельної діяльності спільному підприємству "Нововодолазький ринок", та виданий 6 вересня 1996 року Державний акт на право постійного користування землею серія ХР-21-57-001398, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 20.

Постановою правління Харківської спілки споживчих товариств від 28.01.2003 "Про реорганізацію спільного підприємства "СП Н.Водолазький ринок" було реорганізоване спільне підприємство "Н.Водолазький ринок" шляхом приєднання його до облспоживспілки.

Постановою правління Харківської спілки споживчих товариств від 29 січня 2003 року №71 було створене підприємство Нововодолазький ринок Харківської облспоживспілки. 21 березня 2003 року був зареєстрований Статут Підприємства Харківської облспоживспілки Нововодолазький ринок.

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників № 7 від 16 травня 2012 року було створене Приватне підприємство "Нововодолазький ринок".

Приймаючи рішення у справі № 922/503/14 суд виходив з того, що після реорганізації, юридичним особам, які використовували земельні ділянки на праві постійного користування, необхідно звернутися до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування для переоформлення права користування земельними ділянками на умовах оренди землі.

Отже, з моменту створення відповідача, як приватного підприємства та зміни його організаційно-правової форми, у нього виникли зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не звертався до землевпорядних організацій з метою внесення змін до Державного акту на право користування землею щодо меж, площі спірної земельної ділянки та користувача, документ на право користування землею не оформлено та не зареєстровано. Також відповідач не звертався до відповідних органів з питання замовлення та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо переоформлення державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого до його реорганізації. Право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства відповідачем на час розгляду справи не оформлено та не зареєстровано.

Таким чином, в межах розгляду справи № 922/503/14 судом встановлено, що Приватне підприємство "Нововодолазький ринок" станом на червень 2014 року не оформлено в установленому законодавством порядку право користування земельними ділянками відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-21-57-0001398, виданого 06.09.1996, та припинення права користування земельними ділянками Приватним підприємством "Нововодолазький ринок" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею виданого спільному підприємству Нововодолазький ринок 06.09.1996.

За таких обставин, посилання позивача на можливість застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України та п. 1 розділу Х Прикінцевих положень Земельного кодексу, апеляційним судом правильно визнано безпідставними.

Враховуючи наведене, колегяя суддів погоджується з висновками судів, що передача в оренду позивачу спірної земельної ділянки можлива за результатами проведення земельних торгів, а тому, відмовивши у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в оренду позивачу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також колегія суддів погоджується з висновками щодо безпідставності позовних вимог про зобов`язання Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області розглянути заяву (клопотання), подану приватним підприємством "Нововодолазький ринок" № 35 від 23 липня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки вказана була розглянута відповідачем у встановленому законодавством порядку та за результатами її розгляду було прийнято спірне рішення від 25 липня 2014 року № 1822 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області приватному підприємству "Нововодолазький ринок", правова оцінка якому була надана судом в межах розгляду даної справи.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області", то колегія суддів виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів а , б , в , г статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив, що:

- положення пунктів а , б , в , г статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

За обставинами цієї справи, третій особі - територіальній громаді селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага.

Як уже було зазначено, позивач звернувся до суду у листопаді 2014 року з позовними вимогами про визнання протиправним і скасування спірного рішення від 25 липня 2014 року.

Підставами вказав, що сільрада, надаючи дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки третій особі, порушила його права та інтереси.

У межах окреслених позивачем вимог суди попередніх інстанцій за правилами адміністративного судочинства ухвалили рішення про відмову в задоволенні позову.

Разом з цим, у межах даної справи установлено, що виготовлений, на підставі рішення №1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області" проект землеустрою був затверджений рішенням Нововодолазької селищної ради LІ сесії VI скликання від 23 січня 2015 року №2255.

Отже, у даному випадку предметом перевірки стали не законність дій суб`єкта владних повноважень у питаннях надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а фактично правильність формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.

Отже, в такому разі рішення суб`єкта владних повноважень вичерпало свою управлінську владну функцію, трансформувалося і набуло іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, а тому адміністративний суд не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод.

У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.

Так, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 лютого 2021 року у справі №813/1009/17.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій помилково вирішили, що в контексті фактичних обставин та передумов спір у цій справі в частині оскарження рішення відповідача від 25 липня 2014 року № 1833 є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки з огляду на суб`єктний склад його сторін, характер та суть сформованих спірних правовідносин мав би розв`язуватися спір про скасування рішення щодо затвердження проекту землеустрою (яке у даному випадку позивачем не оскаржено) в порядку господарського судочинства.

За пунктом 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ужите в цій нормі формулювання не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду за цими правилами не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, однак щодо них на рівні законодавчого положення встановлено веління, яке обмежує чи забороняє розгляд вимоги про судовий захист порушеного права через подію (явище, фактор), з настанням якої виникають відповідні для цього підстави.

Частиною першою статті 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У цій справі такої потреби немає, адже мотивами для закриття провадження у справі стало не стільки порушення правил предметної підсудності, яке існувало на час розгляду справи, скільки виявлення обставин, які дозволяють сторонам та учасникам цього спору висловити волю і вирішити, чи бажають вони звертатися за захистом порушеного права у зв`язку з виникненням нових правовідносин.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Нововодолазький ринок" - задовольнити частково.

Постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області" - скасувати, а провадження у адміністративній справі №631/1877/14-а в цій частині- закрити.

В решті постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду