Постанова

від 11.09.2007 по справі а4/298-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/298-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" вересня 2007 р.                                                                   Справа № А4/298-07

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області, смт. Макарів  

до Приватного підприємства “Кальян”, с. Маковище, Макарівський районі

Товариства з обмеженою відповідальністю “Укоплайт - 2005”, м. Київ

про визнання недійсною угоди

секретар судового засідання: Холоденко Н.

за участю представників:

від позивачаЮхименко Є.М., за дов. від 03.08.07р. №7511/10;

від відповідача1. Ганенко Р.А., за дов. від 23.07.07р.2. не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.09.2007р. о 14 год. 40 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17.09.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Макарівському районі Київської області (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Кальян” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Укоплайт –2005” (далі - Відповідачі) про визнання недійсною угоди №15, укладеної відповідачами 25.05.2005р. При цьому, ДПІ просить суд стягнути з ТОВ “Укоплайт - 2005” на користь ПП “Кальян” 123855,7 грн., отриманих за договором від 25.05.2005р. № 15, та стягнути з ПП “Кальян” на користь держави вартість належного відшкодування отриманого ним за договором в сумі 123855,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 207 та статті 208 Господарського кодексу України з огляду на те, що в ході виїзної позапланової документальної перевірки Приватного підприємства “Кальян” працівниками податкової служби було встановлено, що за період з липня 2005р. по жовтень 2005р. ПП “Кальян” було придбано послуг на загальну суму 123855,70 грн. В результаті даної операції відповідач-1 задекларував кредит по ПДВ в розмірі 20642,60 грн. Оскільки відповідач 2 за вказаний період подавав декларації з ПДВ з нульовими показниками, зазначену суму в зобов'язання не поставив. Сума нарахованого та несплаченого податкового зобов'язання становить 20642,60 грн. При цьому, в позовній заяві позивач посилається на абз. 2 п.11 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” та абз. 1 п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р.

Також наголошує на тому, що пунктом 30 та 33 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” передбачено, що ліцензуванню підлягає будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), а також діяльність по наданню послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування. Відповідно до пункту 3 листа ВАС України від 13.09.2000р. № 01-8/493 “Про Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню, без виданої у встановленому порядку ліцензії є незаконним, а укладені суб'єктами господарювання договори, спрямовані на здійснення такої діяльності, повинні визнаватись недійсними згідно з чинним законодавством. Абзацом 4 пункту 10 роз'яснень ВАС України від 12.03.1999 № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” передбачено, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності договір, безпосередньо пов'язаний з такою діяльністю, повинен бути визнаний недійсним на підставі статті 49 Цивільного кодексу Української РСР. Таким чином, відповідач 2 не мав законних повноважень на здійснення діяльності по наданню транспортних послуг та послуг по будівництву та ремонту.

Відповідач 1 –Приватне підприємство “Кальян” надало заперечення на даний адміністративний позов, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ДПІ з огляду на наступне:

- договір № 15 повністю відповідає чинному законодавству, так як не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, укладений сторонами відповідно до принципу свободи договору і є по суті змішаним договором, що містить у собі елементи різних договорів, виконання оскаржуваного договору підтверджується податковими накладними, на які посилається позивач і які є у наявності в ПП “Кальян”;

- факт неподання звітності ТОВ “Укоплайт - 2005” чи її подання з мінімальними показниками може бути лише підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених за порушення податкового законодавства, та вирішення у встановленому законом порядку питання щодо притягнення посадових осіб відповідача 2 за ухилення від сплати податків;

- посилання позивача на акт перевірки від 30.11.06р. №214/119/23-0/33272091 та податкове повідомлення рішення від 04.12.06р. №0000712300/0 в обґрунтування позовних вимог не можуть бути взяті до уваги, оскільки ПП “Кальян” розпочато процедуру апеляційного узгодження податкового зобов'язання, і на даний час скарга перебуває на розгляді в ДПА України.

Окрім цього, відповідачем-1 було податно доповнення до відзиву на позовну заяву у яких також просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ДПІ оскільки, спірний договір було укладено 25.05.05р., проте позовна заява була подана 05.07.07р., тобто вимога про застосування санкцій, встановлених статтею 208 Господарського кодексу України, була заявлена за межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України.

Представники відповідача-2 у судове засідання не з'явились, відзиву на позовну заяву не надіслали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалами та повістками. У зв'язку з поверненням ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі № А4/298-07, яка була направлена на адресу відповідача-2 з відміткою поштового відділення: (за вказаною адресою не зареєстрований) господарським судом Київської області ухвалою від 17.08.07р. було зобов'язано позивача надати господарському суду довідку про включення 2-го відповідача до ЄДРПОУ станом на червень 2007р. В судовому засіданні від 11.09.07р. представником позивача було надано господарському суду оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що станом на 21.08.07р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю “Укоплайт - 2005” юридична адреса: 03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, ідентифікаційний код –33549534.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

25 травня 2005р. між Приватним підприємством “Кальян” (код ЄДРПОУ 33272091) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укоплайт –2005” (код ЄДПОУ 33549534) було укладено договір № 15, згідно умов якого ПП “Кальян” - замовник доручає, а ТОВ “Укоплайт –2005” - виконавець виконує ремонтні, будівельні роботи, роботи по заготівлі деревини та надає автомобільні послуги. За згаданою угодою ТОВ “Укоплайт –2005” виконало на замовлення ПП “Кальян” будівельно-монтажні роботи, завантаження та перевезення, заготівлю деревини, кладку та монтаж, облаштування дорожнього покриття, будівництво тротуарів, автопослуги, ремонтні роботи на загальну суму 123855,70грн., в т.ч. 20642,60 грн. ПДВ, що підтверджується залученими до матеріалів справи накладними від 14.02.2003р. № 858 та від 27.02.2003р. № 1005.

Факт виконання згаданих договорів обома сторонами підтверджується залученими до матеріалів справи завіреними належним чином копіями податкових накладних, копіями платіжних доручень на оплату ПП “Кальян” отриманих послуг від ТОВ “Укоплайт –2005” за оспорюваним договором, та не заперечується податковою службою.

На виконання умов договору від 25 травня 2005р. №15: ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило будівельно-монтажні роботи за жовтень 2005р. на суму 18125,48 грн. в т.ч. ПДВ 3020,91 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 25.10.2005р. № 186, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 25.10.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило транспортні послуги за жовтень 2005р. на суму 9540,00 грн. в т.ч. ПДВ 1590,00 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 20.10.2005р. № 171, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 20.10.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило будівельно-монтажні роботи за жовтень 2005р. на суму 6950,00 грн. в т.ч. ПДВ 1158,33 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 19.10.2005р. № 163); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило заготівлю деревини за жовтень 2005р. на суму 7792,87 грн. в т.ч. ПДВ 1298,81 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 07.10.2005р. № 157, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 07.10.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило кладку та монтаж за вересень 2005р. на суму 6483,00 грн. в т.ч. ПДВ 1080,50 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 29.09.2005р. № 154, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 29.09.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило облаштування дорожнього покриття за вересень 2005р. на суму 4950,00 грн. в т.ч. ПДВ 825,00 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 06.09.2005р. № 145, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 06.09.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило облаштування дорожнього покриття, будівництво тротуарів за липень 2005р. на суму 33800,40 грн. в т.ч. ПДВ 5633,40 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 27.07.2005р. № 128, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 27.07.05р.); ТОВ “Укоплайт – 2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило авто-послуги за вересень 2005р. на суму 9500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1583,33 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 16.09.2005р. № 150, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 16.09.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило поставку будівельних матеріалів за серпень 2005р. на суму 8005,50 грн. в т.ч. ПДВ 1334,25 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 30.08.2005р. № 59, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 30.08.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило облаштування дорожнього покриття, будівництво тротуарів за липень 2005р. на суму 2750,00 грн. в т.ч. ПДВ 458,33 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 30.07.2005р. № 16, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 30.07.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило облаштування дорожнього покриття, будівництво тротуарів за липень 2005р. на суму 12208,45 грн. в т.ч. ПДВ 2034,74 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 27.07.2005р. № 3, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 27.07.05р.); ТОВ “Укоплайт –2005” виконало, а ПП “Кальян” прийняло та оплатило ремонтні роботи за серпень 2005р. на суму 3750,00 грн. в т.ч. ПДВ 625,00 грн., форма оплати безготівкова (податкова накладна від 31.08.2005р. № 119, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 31.08.05р.).

Як вбачається з залученого до матеріалів справи копії договору від 25.05.05р. №15, останній підписаний обома сторонами та скріплені печатками, з боку ПП “Кальян” керівником Горбик О.М., з боку ТОВ “Укоплайт –2005” директором Тульновою О.Є.

До матеріалів справи залучений оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що станом на 21.08.07р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю “Укоплайт - 2005” юридична адреса: 03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, ідентифікаційний код –33549534.

Відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Державна податкова інспекція у Макарівському районі скориставшись наданими їй повноваженнями звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійним договору від 25.05.2005р. №15, укладеного між ПП “Кальян” та ТОВ “Укоплайт - 2005” на підставі ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України, і як наслідок про стягнення в доход держави всього одержаного від контрагентів за цією угодою з огляду на приписи ч. 1 статті 208 Господарського кодексу України

За змістом статті 207 Господарського кодексу України недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди обома сторонами чи однією.

В обґрунтування позову ДПІ зроблено посилання на протиправність умислу лише у ТОВ “Укоплайт - 2005”. Враховуючи наведене, встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є предметом дослідження у цій справі. Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише відсутністю у ТОВ “Укоплайт - 2005” ліцензій відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та звітуванні ТОВ “Укоплайт - 2005” до ДПІ з нульовими показниками.

Також ДПІ у Макарівському районі не надано доказів на підтвердження укладання оспорюваних договорів з порушенням господарської компетенції з боку ТОВ “Укоплайт - 2005”. Суд також враховує, що первинні документи, якими оформлено спірний договір, від імені ТОВ “Укоплайт - 2005” підписаний його директором Тульновою О.Є.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з того, що згідно приписів статей 207, 208 Господарського кодексу України, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою.

Для даної норми закону характерними є такі ознаки:

а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.  

Суд вважає, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідача 2 встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Зокрема, при цьому суд відзначає, що не надано і доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені ТОВ “Укоплайт - 2005”.

Суду не надано належні докази на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Залучений до матеріалів справи акт перевірки від 30.11.2006р. № 214/119/23-0/33272091 виїзної позапланової документальної перевірки ПП “Кальян” з питань правових взаємовідносин з ТОВ “Укоплайт - 2005” за період з 01.07.2005р. по 31.10.2005р., на підставі якого ДПІ було визначено “Кальян” податкове зобов'язання з ПДВ, свідчить про те, що підставою для висновку податкової служби про заниження з боку відповідача -1 ПДВ, позивач визначив наступні обставини: досліджувалось питання правомірності віднесення до податкового кредиту ПП “Кальян” ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ “Укоплайт - 2005”. За умови надання ДПІ у Святошинському районі м. Києва інформації, з якої вбачається, що за період з липня по вересень 2005р. ТОВ “Укоплайт - 2005” останнє подало декларації з нульовими показниками, ДПІ у Макарівському районі встановила порушення з боку ПП “Кальян” вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Однак, залучений акт перевірки не свідчить про наявність умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, саме у відповідача-2, оскільки винесене на підставі цього акта податкові повідомлення-рішення оскаржуються відповідачем - 1 в адміністративному порядку, і відповідно не можуть визнаватись як беззаперечний доказ.

За таких обставин позивачем не доведено, що за результатом виконання спірного договору у відповідача-2 наявний податковий борг, в зв'язку з чим твердження позивача про завдання державі збитків у вигляді несплачених податків є недоведеним. Суду не надано належних доказів на підтвердження того, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Також судом враховується, що на момент укладення та виконання спірної угоди ТОВ “Укоплайт - 2005” було належним чином зареєстрованим підприємством та платником податків. До матеріалів справи залучено лист ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 29.06.06р. №5383/7/15-406, з якого вбачається, що ТОВ “Укоплайт - 2005” взято на податковий облік в Святошинському районі м. Києва 26.05.05р. за №5486, свідоцтво платника ПДВ №36388775, індивідуальний податковий номер 335495326572 отримано 31.05.05р., остання звітність подана до ДПІ за січень 2006р., лист підписано посадовою особою ДПІ у Святошинському районі м. Києва та скріплено печаткою.

При цьому суд також звертає увагу на те, що в пункті 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 зазначено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Отже, твердження позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи. Таке твердження не відповідає вимогам процесуального закону про належність доказів та підстави звільнення від доказування.

Сам по собі досліджуваний судом договір не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства. Як вбачається з матеріалів справи, за оспорюваним договором ТОВ “Укоплайт - 2005” виконало ремонтно-монтажні, будівельні роботи, роботи по заготівлі деревини та надав автомобільні послуги. Відсутність ліцензії на певний вид діяльності не є підставою для визнання угоди не дійсною.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року №1775-III, ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Приписами частини 4 статті 2 згаданого Закону, види господарської діяльності, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого статтею 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.

ДПІ у Макарівському районі - позивачем не надано господарському суду Київської області належних доказів на підтвердження того, що надані ТОВ “Укоплайт - 2005” за договором від 25.05.05р. №15 ПП “Кальян” авто-послуги та послуги по проведенню ремонтних робіт, будівельно-монтажних робіт підлягають ліцензуванню згідно п.п. 30, 33 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, оскільки не доведено, що ТОВ “Укоплайт - 2005” за оскаржуваною угодою були проведені саме вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж та надані послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”.

Окрім того, беручи до уваги, що позов заявлено на підставі статей 207 та 208 Господарського кодексу України, суд відзначає наступне.

Згідно з п. 1 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей кодекс набрав чинності з  1 січня 2004 року.

Відповідно до вимог ч.1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, вказаний Кодекс містить публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди. Цим кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції (в розумінні статей 238, 239           Господарського кодексу України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

При цьому суд відзначає, що моментом вчинення порушення, визначеного статті 207 Господарського кодексу України, є момент укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Як підтверджено матеріалами справи, спірний договір було укладено відповідачами в травні 2005р.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки позивач звернувся до суду 12.06.2007р., тобто більш як через два року після вчинення  відповідачем-2, як стверджує позивач, правопорушення, то за таких обставин суд дійшов висновку про пропущення строків для застосування до відповідачів адміністративної санкції у вигляді конфіскації.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, що підтверджують або спростовують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. факту навмисного ухилення від сплати податків у відповідача 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив

          У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

             Суддя                                                                                                  

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –17.09.2007р.