Рішення

від 04.09.2007 по справі 11/506/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/506/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" вересня 2007 р.                                                 Справа №  11/506/07

  м. Миколаїв

за позовом:  ТОВ “Прометей Агро”

(54001, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 116-А)

до відповідача: ТОВ АФ “Кортес”

(57240, Миколаївська обл.., Березнеговатський р-н, с.Лепетиха)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Киркоян Х.А. - дов. №5 від 23.07.2007р.

від відповідача:

Суть спору: розірвання договору купівлі-продажу №84 від 29.09.2006р. та стягнення 22090,0 грн. боргу та 30184,64 грн. пені

          Відповідач  відзив на позов не представив, заперечень проти позову не висловив,  представник у судове засідання не з'явився.

          Ухвала суду направлена на адресу відповідача повернулась з відміткою поштового відділення про отримання останнім листа з ухвалою суду про призначення справи до розгляду.

          За таких обставин, суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Представник позивача наполягає на розгляду справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.

На підставі ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши представника позивача, враховуючи його погляд на необхідність розгляду справи в відсутність представника відповідача, вивчивши надані ним матеріали  справи,  суд –

в с т а н о в и в:

29 вересня 2006 року сторони уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язався продати, а позивач придбати соняшник врожаю 2006 року в кількості 500 тон по ціні 1000 грн. за тону на умовах 100% передоплати, яку покупець повинен здійснити на протязі 10 днів з моменту підписання договору.

Виконуючи  взяті на себе зобов'язання позивач перерахував відповідачу платіжними дорученнями №396 від 29.09.2006р. та №400 від 02.10.2006р. -  500000,0 грн.

6 листопада 2006 року сторони уклали додаткову угоду до договору, якою було внесено зміни в п.1.1  та п.3.1 договору.

При цьому, змін до п.1.1 договору щодо кількості соняшнику, який зобов'язався продати продавець –500 тон, фактично внесено не було. Зміни стосувались п.3.1, який було викладено в наступній редакції: „Ціна за одну тонув товару (200т) в заліковій вазі встановлюється в сумі 950 грн.” та п.4.1, яким умови поставки були встановлені на елеватор с.Новополтавка та на Березнігуватський елеватор.

Строк поставки соняшника було погоджено сторонами до 5 листопада 2006 року. Інші умови залишились незмінними.

Відповідач здійснив поставку 200 тон соняшнику, що підтверджено складською квитанцією №1237 від 09.11.2006р.

10 листопада 2006 року позивач та відповідач уклади наступну додаткову угоду до договору, в якій записали, що у зв'язку з порушенням продавцем п.4.2 та 4.1 договору сторони  прийшли до згоди, що сума заборгованості ТОВ «Кортес»перед ТОВ «Прометей Агро»складає 550000,0 грн., з яких 500000,0 грн. вартість недопоставленого товару, а 50000,0 грн. штрафні санкції. Строк погашення заборгованості до 25 грудня 2006 року.

Платіжними дорученнями  №12443 від 21.11.2006 р., №16107 від 24.11.2006р., №17547 від 31.01.2007р., №365 від 01.02.2007р., №2196 від 05.02.2007р., №3846 від 07.02.2007р., №14 від 02.03.2007р. та по меморіальному ордеру №48 відповідач перерахував позивачу 337910,0 грн., вказавши призначення платежу - повернення за непоставлений соняшник.

Таким чином, відповідач фактично поставив позивачу 200 тон соняшнику по ціні 950,0 грн. за тону на суму 190000,0 грн. та не поставив товар на суму 310000,0 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 22090,0 грн. заборгованості, яка виникла на підставі додаткової угоди до договору від 10.11.2006р.,  якою сторонами було погоджено борг в розмірі 500000,0 грн.  та 50000,0 грн. штрафних санкцій.

Суд не може погодитись з такою позицією позивача враховуючи наступне.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, називає договори та інші правочини.

Фактично, між позивачем та відповідачем виникли та існували зобов'язання з договору купівлі-продажу.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму грошей.

Суттєвими умовами договору діюче законодавство називає предмет, ціну, та строк його дії.

Стаття 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленої у договорі купівлі-продажу.

Позивачем не надано до суду доказів того, що сторони внесли зміни в умови договори, які стосуються ціни товару, за винятком 200 тон, для яких, в додатковій угоді від 09.11.2006р., встановили ціну у розмірі 950,0 грн. за тону. В решті кількості товару ціна залишилась незмінною –1000 грн. за тону, на що і наполягав представник позивача у судовому засіданні.

З врахуванням викладеного у сторін були відсутні підстави визначати вартість недопоставленого товару у сумі 500000,0 грн.

Частина 2 статті 693 ЦК України передбачає, що якщо продавець отримав суму попередньої оплати товару, але не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Саме попередню оплату позивач просить стягнути з відповідача, але з врахуванням також 50000,0 грн. –суми погоджених штрафних санкцій.

Між тим, матеріалами справи доведено та  визнається позивачем, що відповідач повернув позивачу всю суму попередньої оплати.

Окрім сказаного, як вбачається з договору №84 від 29.09.2006р. строк його дії сторонами встановлено не було, що також підтверджується укладеними до нього додатковими угодами від 6.11.2006р. та 10.11.2006р.

Як вбачається з тексту додаткової угоди від 10.11.2006р. сторони прийшли згоди щодо факту наявності у продавця перед покупцем заборгованості, яку виразили в грошовій одиниці, та пунктом 3 встановили строк її погашення –до 25.12.2006р.

Отже, фактично сторони за договором досягли згоди щодо заміни зобов'язання відповідача з поставки соняшнику на повернення суми попередньої оплати.

Перерахування відповідачем грошових коштів позивачу з вказівкою призначення платежу -  повернення за недопоставлений соняшник, та прийняття і врахування цих сум позивачем є нагальним свідченням та підтвердженням цього.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 30184,64 грн. слід зазначити наступне.

Позивач в обґрунтування свої позовних вимог в цій частині позову посилається на п.7.3 договору №84 від 29.09.2006р. яким передбачено, що в разі, якщо передача товару покупцеві здійснена пізніше строків, вказаних в п.4.2 договору продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від суми не поставленого товару, за кожен день просрочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З  наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована ним починаючи з 25.12.2006р. по 01.06.2007р., тобто починаючи з того періоду, коли між  сторонами існували правовідносини з врахуванням додаткової угоди до договору від 10.11.2006р., якою фактично було змінено зобов'язання шляхом відмови від поставки товару на повернення грошових коштів.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості в сумі 22090,0 грн. та пені в розмірі 30184,64 грн.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору №84 від 29.09.2006р., суд вважає, що ці позовні вимоги обґрунтовані у відповідності до діючого законодавства та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як заявляє позивач внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем воно втратило для нього інтерес і він відмовляється від його прийняття.

Така норма передбачена ч.3 статті 612 ЦК України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

          Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу №84 від 29.09.2006р. укладений між ТОВ  АФ „Кортес” та ТОВ „Прометей Агро”.

3. Стягнути з ТОВ АФ “Кортес”, 57240, Миколаївська обл.., Березнеговатський р-н, с.Лепетиха  (р/р 26008276 в МФ ВАТ „Мегабанк”, МФО 326881, код ЄДРПОУ 31827011) на користь ТОВ “Прометей Агро” 54001, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 116-А (р/р 26005001810000 в МФ АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 326795, код ЄДРПОУ 31042941) 85,0 грн. держмита та 59,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка