Рішення

від 16.08.2007 по справі 19/259-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/259-07

                   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" серпня 2007 р.                                                                              Справа № 19/259-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Грант”, м. Київ

до  Приватного підприємства “Агроекспорт”, Бориспіль

про стягнення 18494,13 грн.

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –Богун В.В. (дов. б/н від 05.07.2007 року);

від відповідача –  не з'явився;  

          обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Грант” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Агроекспорт” про стягнення 18494,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання  відповідачем зобов'язань за договором поставки № 0310/1-АЭ укладеного між сторонами 10.03.2004 року, а саме не сплатив в повному обсязі кошти за переданий товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі  12984,76 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача 4438,19 грн. інфляційних та 1071,18 грн. 3 % річних.

Сторони належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 25.06.2007 року, 23.07.2007 року та 06.08.2007 року. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, витребуваних документів не подав, у зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 10.03.2004 року було укладено договір поставки        № 0310/1-АЭ товару, а саме, світлих нафтопродуктів. Згідно предмету договору позивач зобов'язався продати та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах на кожну партію товару або додатках до даного договору. Відповідно п. п. 2.2., 3.1., 6.2., 7.1., 8.1., 11.2., 11.3. договору, загальна кількість товару визначається згідно замовленням відповідача і фіксується у відповідній рахунку-фактурі або згідно додатку до даного договору; асортимент  товару, що постачається, визначається в додатку до даного договору або у відповідному рахунку-фактурі; ціни за даним договором зазначаються у додатках до даного договору та рахунках-фактурах з урахуванням ПДВ; оплата за переданий товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування на поточний рахунок позивача належних грошових коштів протягом одного банківського дня з моменту передачі товару; перехід права власності на товар до відповідача відбувається в момент відвантаження товару зі складу позивача; відповідач у випадку прострочення виконання свого грошового зобов'язання сплачує суму свого боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції; відповідач за несвоєчасне виконання свого грошового зобов'язання за даним договором сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від проіндексованої суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов вказаного договору, відповідно рахунку-фактури № СФ-0000474 від 04.07.2005 року позивач передав у власність відповідача дизельне пальне на суму 37644,95 грн.,  що  підтверджується  видатковою  накладною   № РН-0000307   від  04.07.2005 року, а відповідач через свого представника на підставі довіреності серії          ЯКХ № 826458 від 30.06.2005 року прийняв від позивача вказаний товар.

Відповідач свої зобов'язання належно не виконав, а саме не здійснив оплату за отриманий товар на протязі одного банківського дня з моменту отримання товару, як того вимагає п. 7.1. договору. В наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 0310/1-АЭ від 10.03.2004 року за ним утворилась заборгованість в сумі         12984,76 грн.

23.03.2007 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія вих.             № 7/2007 у якій позивач пропонував сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Однак, відповідач залишив зазначену претензію без відповіді, як зазначає в позовній заяві позивач, 11.04.2007 року відповідачем було перераховано лише  1000,00 грн. в рахунок погашення даної заборгованості. В письмових поясненнях представника позивача вказано, що станом на 23.07.2007 року заборгованість відповідача складає 11984,76 грн.

Позивач на підставі п. п. 11.2, 11.3. договору просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 4438,19 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1071,18 грн. Відповідно наданому суду розрахунку, інфляційні та три проценти річних нараховувались на суму боргу за період з липня 2004 року по березень 2007 року.

При вирішенні спору враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до наданого суду розрахунку, письмових пояснень та доповнень до пояснень позивача,  інфляційні складають 4438,19 грн. а три проценти річних складають 1071,18 грн. і нараховувались за період з липня 2004 року по квітень 2007 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором поставки № 0310/1-АЭ товару від 10.03.2004 року. За умовами п. 7.1. договору, оплата за переданий товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування на поточний рахунок позивача належних грошових коштів протягом одного банківського дня з моменту передачі  товару.  Як  вбачається   з   матеріалів   справи, відповідач отримав товар               04. 07.2005 року. Таким чином, у позивача право на стягнення суми боргу виникло з 06.07.2005 року і в даному випадку індекс інфляції на суму боргу підлягає нарахуванню з липня 2005 року, а три проценти річних з 06.07.2005 року.

Однак, з наданого суду розрахунку не вбачається правильність нарахування пені та індексу інфляції. Позовні вимоги в цій частині представником позивача не уточнювались, обґрунтування наданого розрахунку пені та індексу інфляції не надавались. У відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України,  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних та трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню. Вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості підтверджені належними доказами, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

    Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Агроекспорт” (07600, Київська оласть, Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Садова, 1, код 31477861, п/р 260041395 в Бориспільському районі філії “Райффайзен Банк Аваль” м. Бориспіль, МФО 321789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Грант” (02097, м. Київ,                  вул. Радунська, 14-а, код 31953298, п/р 26002006902, МФО 322804) –11984 (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 76 коп. основного боргу, 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн. 14 коп. інфляційних, 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 62 коп. 3 % річних та судові витрати: 149 (сто сорок дев'ять) грн. 07 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                          

Рішення підписано 21.08.2007 року