Постанова

від 27.05.2021 по справі 692/59/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/864/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 692/59/21 Категорія: Чепурний О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу фермерського господарства Степове на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року, ухваленого у складі судді Чепурного О.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Степове про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства Степове про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 7120655100:02:001:0068, загальною площею 3,4386 гектарів розташованої в адміністративних межах Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області.

15 березня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років.

Умовами договору визначено, що орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату у грошовій або відробітковій формі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік. Орендна плата вноситься до 31 грудня календарного року, за який вноситься орендна плата.

Проте з моменту укладення договору по сьогоднішній день, тобто протягом 2016-2020 років позивач жодного разу не отримувала орендну плату, відтак орендар не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання та систематично не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення невиплаченої орендної плати.

Також, пунктом 14 договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На підставі викладеного, позивач просила суд розірвати договір оренди землі від 15 березня 2016 року укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Степове щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120655100:02:001:0068 площею 3,4386 гектарів, що розташована в адміністративних межах Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області.

Стягнути з Фермерського господарства Степове на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати згідно договору оренди землі від 15 березня 2016 року в розмірі 35 715,40 гривень, в тому числі заборгованість з орендної плати в розмірі 23 440,45 гривень та пеню в розмірі 12 274,95 гривень.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі укладений 15 березня 2016 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Степове , кадастровий номер земельної ділянки 7120655100:02:001:0068, площа 3,4386 гектарів, що розташована в адміністративних межах Драбівської селищної ради та скасовано його державну реєстрацію.

Стягнуто з Фермерського господарства Степове на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 11 041,67 гривень, пеню за несвоєчасність внесення орендної плати в розмірі 9158,50 гривень, а всього 20 200,17 гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановленим є факт несвоєчасної сплати орендної плати позивачу у повному обсязі за користування земельною ділянкою за 2016, 2017, 2018, 2019 роки та частково за 2020 рік, що свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань та є істотним його порушенням. Тому, заявлені позивачем вимоги щодо розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення орендної плати та пені підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню невиплачена орендна плата, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за 2018, 2019 та 2020 роки з яких несплачена орендна плата за 2018 рік склала - 4688,09 гривень, несплачена орендна плата за 2019 рік - 4688,09 гривень, та недоплачена орендна плата за 2020 рік в розмірі 1665,49 гривень, а всього орендна плата в сумі 11041,67 гривень.

Направлення частини орендної плати за 2020 рік позивачу орендарем поштою суд вважав належними діями спрямованими на виконання договору, а факт неотримання на пошті даних коштів не свідчить про протилежне. Проте, направлення поштою заборгованості по орендній платі за 2018, 2019 роки після звернення позивачки до суду з вимогою про стягнення даних коштів суд вважав неналежним виконанням умов договору, і оскільки позивачка не підвередила суду про отримання даних коштів, тому суд дійшов до висновку, що вони також підлягають стягненню за рішенням суду.

Пеня підлягає до стягнення за період з 01 січня 2017 по 11 січня 2021 року (заборгованість виникла з 01 січня 2017 року за невиплачену орендну плату за 2016 рік у розмірі 4688,09 гривень), за період з 01 січня 2018 по 11 січня 2021 року (заборгованість виникла з 01 січня 2018 року за невиплачену орендну плату за 2017 рік у розмірі 4688,09 гривень) та за період з 01 січня 2021 по 11 січня 2021 року (заборгованість виникла з 01 січня 2021 року за невиплачену орендну плату за 2020 рік у розмірі 1665,49 гривень).

Оскільки, відповідачем заявлено про сплив позовної давності в частині стягнення пені за орендну плату лише за 2018 та 2019 рік, тому судом застосовано наслідки спливу позовної давності, і з цих підстав відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Пеня, що підлягає стягненню, враховуючи облікову ставку НБУ в день прострочення становить: за період з 01 січня 2017 - 11 січня 2021 року на суму боргу 4688,09 гривень становить 5 195,45 гривень; за період з 01 січня 2018 - 11 січня 2021 року на суму боргу 4688,09 гривень становить 3957,03 гривень; за період з 01 січня 2021 - 11 січня 2021 року на суму боргу 1665,49 гривень становить 6,02 гривень, а всього розмір пені за вищезазначені періоди становить 9158,50 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Фермерське господарство Степове подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просило скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд невірно визначив розмір орендної плати, яку відповідач мав сплачувати на користь позивача за користування орендованою земельною ділянкою, оскільки за змістом договору вона не визначена у фіксованій грошовій формі. Кожного разу орендар має вираховувати суму орендної плати в залежності від нормативної грошової оцінки. Сума до фактичної виплати ОСОБА_1 мала становити: розмір орендної плати, визначений в договорі за вирахуванням ПДФО (ставка 18%) та за вирахуванням військового збору (ставка 1,5%), однак місцевий суд на вищевикладене уваги не звернув.

Суд помилково дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи витяг датований 02 лютого 2021 року, тому унеможливлює встановлення реальної нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2018, 2019, 2020 рік, та застосовував нормативно-грошову оцінку земельної ділянки визначену на момент укладення договору.

У 2018 році було проведено загальнонаціональну нормативно-грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, отже, наступна така оцінка має відбутися не раніше 2023 року, однак місцевий суд не врахував ст. 18 Закону України Про оцінку земель .

Судом безпідставно не враховано направлення орендної плати позивачу поштою за 2018 та 2019 роки, оскільки відповідачем дійсно своєчасно не сплачено орендну плату за вказаний період, однак це відбулося з вини позивача, яка не з`явилася для отримання орендної плати та не повідомила про відкриття банківського рахунку, на який мала бути сплачена орендна плата. Скаржник добровільно перерахував позивачу орендну плату в повному обсязі за 2018 та 2019 роки до того, як була отримана позовна заява.

Оскільки в договорі оренди сторони не визначили місце сплати орендної плати, тому згідно приписів п.4 ч.1 ст. 532 ЦК України виконання грошового зобов`язання має проводитися боржником за місцем проживання кредитора, тобто позивача, що й було здійснено відповідачем.

Місцевим судом безпідставно стягнуто пеню за 2016 та 2017 роки, так як оскаржуваним рішенням було відмовлено у стягненні заборгованості по орендній платі за вказані періоди. Позовна вимога про стягнення пені є похідною, оскільки обов`язок її сплатити виникає лише у разі наявності заборгованості по орендній платі за такий період. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року по справі №227/2710/17.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки), проте в даному випадку недостатньо встановити лише факт системності несплати орендної плати, важливо також встановити чому орендна плата не сплачувалася своєчасно. В даному випадку відсутня провина відповідача, який мав намір в повному обсязі сплатити позивачу орендну плату, однак орендодавець не з`явилася для отримання орендної плати та не повідомила про відкриття банківського рахунку на який потрібно було сплачувати орендну плату.

Апелянт своєчасно та в повному обсязі сплатив всі податки, і передав інформацію про нараховану орендну плату до податкової.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Вважає рішення місцевого суду законним і обґрунтованим та таким, що відповідає зібраним доказам.

Оскільки пунктом 5 договору визначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору в сумі 156 269,68 гривень, тому позивач розраховувала на отримання орендної плати в розмірі 4 688,09 гривень.

Оскільки зміни до договору оренди землі від 15 березня 2016 року не вносилися, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув борг з орендної плати в розмірі, передбаченому договором, а саме 4 688,09 гривень за кожну земельну ділянку.

Щодо твердження відповідача про необхідність врахування судом обов`язку відповідача утримувати податки з доходу орендодавця та сплатити до бюджету, вважає, що за аналогією права податки і збори із суми доходу отриманого фізичною особою повинен нарахувати сам податковий агент під час виконання відповідного судового рішення.

Податок сплачується одночасно або після здійснення виплати доходу, тоді як в наданих відповідачем платіжних дорученнях сплата податку передує ймовірній виплаті коштів.

Наявні платіжні доручення не надають можливості ідентифікувати фізичну особу платника, адже мають загальне призначення ПДФО/військовий збір з орендної плати за земельні паї , тому є неналежними доказами.

Листи відповідача з проханням надати реквізити для сплати орендної плати, та отримати поштовий переказ орендної плати були направлені позивачу після її звернення до суду.

Протягом дії договору оренди відповідач не направив на адресу позивача жодного листа чи повідомлення. Умовами договору не передбачений обов`язок орендодавця звертатися до орендаря особисто для отримання коштів, також не визначено місцезнаходження каси. Відповідач не вносив кошти по орендній платі, які повинен був сплатити на депозит нотаріуса, а користувався ними на власний розсуд.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст. 316 ЦК України).

Частиною 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №620724, що земельна ділянка кадастровий номер 7120655100:02:001:0068 площею 3,4386 гектарів належить ОСОБА_1 (а.с. 16).

Приписами статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент укладення договору) передбачалося, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 15 березня 2016 року ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ Степове (орендар) підписали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Драбівської селищної ради Драбівського району (далі - договір оренди). В оренду передається земельна ділянка площею 3,4386 гектарів, у тому числі ріллі - 3,4386 гектарів, інші землі - 0 гектарів (а.с. 13-15).

Право оренди, на підставі зазначеного договору, в подальшому було зареєстровано за ФГ Степове (а.с.18,19)

Статтею 21 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктами 5, 9, 10, 11 договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формах в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації (індексів інфляції). Орендна плата вноситься у такі строки - до 31 грудня календарного року, за який вноситься орендна плата. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 156 269,68 гривень (а.с. 13).

Згідно умов договору, сторонами не погоджено фіксованої в грошовій формі суми орендної плати.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі. Відтак, орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року по справі №730/1351/18.

Як вбачається з листа відділу у Драбівському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №27-23-0.240-16/102-21 від 05 лютого 2021 року середній розмір та вартість земельної ділянки (паю) по Драбівській селищній раді становить 3,5 кадастрових гектарів, вартістю 18 555,43, станом на 01 січня 2016 середня вартість становила 156 269,68 гривень, 01 січня 2017 середня вартість становила 156 269,68 гривень, 01 січня 2017 року середня вартість становила 156 269,68 гривень. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року №105 Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України , у 2018 році проведено загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення (а.с. 50). Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 7120655100:02:001:0068 така оцінка земельної ділянки становить 125 159,67 гривень (а.с.51).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розмір орендної плати за договором оренди за 2016 рік становить 4688,09 гривень; за 2017 рік - становить 4688,09 гривень; за 2018 рік становить 3754,79 гривень; за 2019 рік становить 3754,79 гривень; за 2020 рік становить 3754,79 гривень.

Згідно з абз. 5 ч.1 ст. 24 та абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт. Водночас, орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

За змістом частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом д частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до ч.1 ст. 253 та ч.1 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Пунктом 8 договору оренди визначено, що договір укладено на 7 років, починаючи із дати набрання чинності цим договором (а.с. 13).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Оскільки за умовами укладеного договору обов`язок щодо сплати орендної плати лежить на відповідачеві, то саме останній і має доводити виконання ним вказаного обов`язку.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно списку згрупованих поштових переказів №141, поданих в ВПЗ Драбів 1 від 16 лютого 2021 року ФГ Степове було направлено поштове відправлення ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , яка відповідає адресі орендодавця, зазначеній в договорі, грошові кошти в сумі 3 022,61 гривень як орендна плата за земельні паї 2019 рік та 3 022,61 гривень як орендна плата за земельні паї 2018 рік (а.с. 70,69).

З наданих відповідачем документів, а саме списку згрупованих відправлень від 31 грудня 2020 року (а.с. 62) та фіскального чеку (а.с. 63) неможливо встановити достовірно, що грошові кошти за даними переказами перераховано саме позивачу так як в них зазначено лише прізвище ОСОБА_2 , водночас відповідачем здійснювалися грошові перекази також й на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 65), тому такі докази не свідчать про виконання ФГ Степове своїх зобов`язань про сплаті орендної плати за договором оренди.

Не підтверджують такі обставини й надані відповідачем платіжні доручення №1315 від 19 лютого 2019 року (а.с. 52), №1318 від 19 лютого 2019 року (а.с. 53), №1425 від 17 вересня 2019 року (а.с. 54), №1437 від 17 вересня 2019 року (а.с. 55), №1512 від 17 січня 2020 року (а.с. 56), №1515 від 17 січня 2020 року (а.с. 57), №1680 від 22 грудня 2020 року (а.с. 67), №1676 від 22 грудня 2020 року (а.с. 68) оскільки такі документи підтверджують сплату ФГ Степове податків на рахунок контролюючих органів, а не сплати орендної плати ОСОБА_1 .

Оскільки матеріали справи не містять доказів про отримання позивачем орендної плати, відповідачем не доведено належне виконання ним взятого за договором зобов`язання.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, а позивачем не заперечується, що нею було частково отримано орендну плату за 2020 рік, однак враховуючи зміну розміру орендної плати, у зв`язку зі зміною нормативно грошової оцінки земельної ділянки, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача заборгованості про сплаті орендної плати за 2020 рік.

Таким чином відповідач не виконав свій обов`язок щодо сплати позивачу орендної плати за 2016 - 2019 роки, і розмір заборгованості становить 16 885,76 гривень.

Аналіз вищевикладеного свідчить про неналежне виконання та істотне порушення ФГ Степове умов договору, що є підставою для його розірвання, оскільки такі порушення позбавили позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідачем було зроблену заяву про застосування строку позовної давності, отже, враховуючи таку заяву, сума заборгованості по орендній платі, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 7 509,58 гривень.

За змістом ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 14 договору оренди визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с. 13).

Судом встановлено порушення умов договору щодо сплати орендної плати, що свідчить про наявні підстави для нарахування пені за невиплату орендної плати за 2016, 2017 роки, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Однак не підлягає стягненню пеня за 2020 рік, з огляду на те, що у відповідача відсутня заборгованість про сплаті орендної плати за 2020 рік.

Окрім того, судом не було враховано, що відповідно до частини 1 статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Тому встановивши таку обставину як сплив позовної давності до вимог про стягнення орендної плати за 2016, 2017 роки, суд мав би відмовити і в стягненні пені за вказані роки.

Доводи відповідача, що позивач відмовлялась від отримання орендної плати є безпідставними, оскільки ЦК України передбачає механізм захисту боржника у разі ухилення кредитора від прийняття виконання зобов`язання (ст. 537 ЦК України).

Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги про те, що із суми заборгованості встановленої та стягнутої судом мали бути вирахувані податки та інші обов`язкові платежі.

Податковим агентом платника податку (орендодавця) є орендар (п.п. 1170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового Кодексу України).

Тому відповідач, при виконанні рішення суду, і має із стягнутих судом сум сплатити відповідні податки.

Суд першої інстанції в повній мірі обставини справи та норми права не врахував, а тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу фермерського господарства Степове - задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Степове про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості по виплаті орендної плати з 11 041 гривень 67 копійок до 7 509 гривень 58 копійок.

Скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Степове про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати в частині стягнення пені, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства Степове сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги пропорційно до відмовлених позовних вимог в сумі 1508 гривень 07 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції з підстав та умов визначених цивільним процесуальним кодексом.

Повний текст постанови виготовлений 27 травня 2021 року.

Судді