Постанова

від 13.08.2007 по справі а4/336-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/336-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" серпня 2007 р.                                                                   Справа № А4/336-07

Колегія суддів господарського суду Київської області у складі головуючого судді Попікової О.В., суддів Іваненко Я.Л., Карпечкіна Т.П., розглянувши справу

за позовомПриватного виробничого підприємства „Укрпромгеологія” м. Б.Церква  

до Білоцерківської  об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання  нечинним  податкового повідомлення-рішення

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаДонцова Т.В. дов. від 28.05.2007р.

від відповідачаМаційчук В.В. дов. від 10.02.2007р. № 1225\10\26

На підставі ч. 1 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.08.2007р. о 12 год.15 хв. проголошено повний текст постанови

Встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного виробничого підприємства „Укрпромгеологія” (надалі - позивач) до Білоцерківської ОДПІ (надалі відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 3.07.2007р. № 000239232\0\2201, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ загалом на суму 1634297 грн., з яких 1089531 грн. –сума основного платежу, а 544766 грн. –сума штрафних санкцій з цього податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в акті перевірки безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ "Лідерторг-ТД” пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач стверджує, що господарські операції з ТОВ "Лідерторг-ТД” були здійснені ним з дотриманням вимог законодавства, при цьому ТОВ "Лідерторг-ТД” видало належним чином оформлені податкові накладні, а позивач здійснив фактичну оплату товару, сплативши при цьому суми податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Таким чином, на думку позивача, висновки відповідача є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам  Закону України „Про податок на додану вартість".

Відповідач –Білоцерківська ОДПІ у своїх запереченнях на позовну заяву від 1.08.2007р. № 52748\10 вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд залишити позов без задоволення з огляду на наступне:

- позивач безпідставно включав суми податку на додану вартість до податкового кредиту жовтня, листопада, грудня 2004 року та січня, березня, квітня, травня 2005 року по операціях з ТОВ „Лідерторг-ТД” оскільки вважає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Лідерторг-ТД” на адресу ПВП „Укрпромгеологія” не дають право останньому на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яким передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат, що не підтверджені податковими накладними та на п. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”, яким передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 даного Порядку. При цьому, відповідач наголошує на тому, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13.10.2006р. у справі № 2-2684\2006 визнано недійсним статут ТОВ „Лідерторг-ТД” з моменту державної реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 36094174. ОДПІ, також наголошує на тому, що порушено кримінальну справу по факту ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами НВП „Укрпромгеологія” згідно перевірки від 27.06.2007р. Також, в ході розслідування кримінальної справи № 49-2033 по факту ухилення від сплати податків ТОВ „Росток-Експо”, слідчими СВ ПМ ДПА в м. Києві при обшуку в приміщенні офісу ПВП „Укпромгеологія” виявлено та вилучено оригінали первинних бухгалтерських документів ТОВ „Лідерторг-ТД” та чисті бланки з печатками останнього.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

27 червня 2007 року працівниками Білоцерківської ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку Приватного виробничого підприємства „Укрпромгеологія” з питання правових відносин з ТОВ „Лідерторг-ТД” за період з 01.10.2004 р. по 31.05.2005 р. Перевірка проведена на підставі отриманих відповідей ДПІ у Солом'янському районі, запити до якої були надіслані відповідачем у зв'язку із проведенням планової виїзної документальної перевірки НВП „Укрпромгеологія” за період з 1.04.2004р. по 30.06.2005р. (акт № 521\23-02\32393882 від 25.11.2005р)., за наслідками якої складено акт № 2049-23-2-32393882-194.

Як вбачається з акта перевірки від 27.06.2007р. № 2049-23-2-32393882-194, в ході її проведення, встановлено порушення НВП „Укрпромгеологія” вимог пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме встановлено заниження ПДВ на загальну суму 1 089 531,00 грн., в тому числі у жовтні 2004 року –24224,00 грн., у листопаді 2004 року –96993,00 грн., у грудні 2004 року –19744,00 грн., у січні 2005 року –513350,00 грн., у березні 2005 року –37825,00 грн., у квітні 2005 року –113317,00 грн., у травні 2005 року –284078,00 грн.

Рішенням Солом‘янського районного суду м. Києва від 13.10.2006 року у справі № 2-2684/2006 визнано недійсним Статут ТОВ „Лідерторг-ТД” з моменту державної реєстрації з 11.03.2004 р., Свідоцтво № 36094174 про реєстрацію платника податку на додану вартість від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість з 01.04.2004 року. ДПІ у Солом‘янському районі м. Києва на підставі зазначеного рішення суду Актом № 248 від 16.11.2006 року анулювала реєстрацію ТОВ „Лідерторг - ТД” як платника податку на додану вартість з 01.04.2004 року.

І відповідно, податкові накладні, виписані ТОВ „Лідерторг-ТД” не дають право НВП „Укрпромгеологія” на включення до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 1089531 грн.

На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 3.07.2007р. № 000239232/0/2201, яким Приватному виробничому підприємству „Укрпромгеологія” визначено суму податкового зобов‘язання з податку на додану вартість у розмірі 1 634 297 грн., з яких 1 089 531 грн. –основного платежу, 544 766 грн. –штрафних санкцій.

Згідно вимог п. 1.7 статті  1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приписами  пп. 7.5.1 п. 7.5 статті  7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначається дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної.

Будь-яких інших правил чи застережень щодо дати виникнення права у платника податку на податковий кредит Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як зазначено  в акті перевірки та підтверджено під час судового розгляду, між позивачем та ТОВ „Лідерторг - ТД” було укладено договори від 03.01.2004 року та від 03.01.2005 року, відповідно до умов яких ТОВ „Лідерторг - ТД” зобов'язалось поставити, а позивач прийняти та оплатити товар згідно цін, кількості та асортименту, які зазначені у накладній на відпуск товару.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ „Лідерторг - ТД” на виконання зазначеного договору відбулися господарські взаємовідносини, а саме: ТОВ „Лідерторг - ТД” здійснювало поставку позивачу товару окремими партіями. В підтвердження виконання зазначеного договору ТОВ „Лідерторг - ТД” протягом жовтня, листопада, грудня 2004 року та січня, березня, квітня, травня 2005 року видавало позивачу податкові накладні (копії в матеріалах справи). Зазначені накладні відображені позивачем в книзі обліку придбання товарів, робіт, послуг, а суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Позивач за отриманий товар розрахувався в повному обсязі, що підтверджується залученими до справи платіжними документами, банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Як вбачається матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач на підтвердження суми податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2004 року та січень, березень, квітень, травень 2005 року мав податкові накладні, отримані від ТОВ "Лідерторг-ТД”, які містять всі необхідні реквізити, визначені вимогами п.п 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит по операціям з придбання товарів у ТОВ "Лідерторг-ТД", формувався позивачем по факту отримання податкових накладних. Будь-яких зауважень до порядку складання зазначених податкових накладних з боку податкових органів  не вказано.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Лідерторг-ТД” було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 01.04.2004 року, йому було видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 36094174. Рішенням Солом‘янського районного суду м. Києва від 13.10.2006 року визнані недійсними статут, протокол загальних зборів, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Лідерторг-ТД" з моменту їх винесення.

Позивачем залучено витяг з офіційного сайту ДПА України, в якому міститься інформація про анулювання свідоцтв платників ПДВ, у якому зазначено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Лідерторг-ТД” анульовано 18.10.2006 року.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість” реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Згідно з вимогами п. 9.8 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість” реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається зокрема у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Таким чином, реєстрація суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість діє до моменту її анулювання. До моменту анулювання реєстрації платник податку має право і зобов'язаний у випадках, передбачених законодавством, надавати покупцям товарів (послуг) податкові накладні.

З огляду на зміст наведених норм Закону України „Про податок на додану вартість” та враховуючи наведені обставини справи, суд вважає, що податкові накладні, виписані позивачеві ТОВ „Лідерторг-ТД" протягом жовтня, листопада, грудня 2004 року та січня, березня, квітня, травня 2005 року, є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Білоцерківською ОДПІ не надано належних доказів на підтвердження факту несплати до бюджету контрагентом позивача, перерахованих йому у складі вартості придбаного товару сум податку на додану вартість або не включення цих сум до податкових зобов'язань за відповідні звітні податкові періоди. При цьому, в матеріалах справи відсутні акти перевірок, рішення податкових органів про донарахування податкових зобов'язань, податкові повідомлення, податкові вимоги, що підтверджували б наявність податкового боргу у контрагента позивача саме внаслідок здійснення вищевказаних господарських операцій.

Окрім цього,  відповідачем не надано належних доказів визнання недійсною угоди, укладеної між позивачем та ТОВ „Лідерторг-ТД".

Стосовно посилань ОДПІ на порушення кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами НВП „Укрпромгеологія” та кримінальної справи № 49-2033 по факту ухилення від сплати податків ТОВ „Росток-Експо” слід зауважити наступне:

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Білоцерківською ОДПІ не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідача встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Зокрема, при цьому суд відзначає, що не надано і доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені ТОВ „Лідерторг-ТД”.

За наведених обставин справи, суд вважає, що сума податкового кредиту позивача за спірний період сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних отриманих від ТОВ „Лідерторг-ТД", зареєстрованого платником податку на додану вартість, суми податку на додану вартість сплачені в ціні придбаного товару на суму 1089531  грн., правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту: у жовтні 2004 року у сумі 24224 грн., у листопаді 2004 року у сумі 96993 грн., у грудні 2004 року у сумі 19744 грн., у січні 2005 року у сумі 513350 грн., у березні 2005 року у сумі 37825 грн., у квітні 2005 року у сумі 113317 грн., у травні 2005 року у сумі 284078 грн.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, господарський суд вважає висновок відповідача про заниження позивачем суми податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень, березень, квітень, травень 2005 року у сумі 1089531 грн. безпідставним.

І відповідно є безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій, визначених приписами підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З огляду на викладене, господарський суд визнає правомірними та задовольняє позовні вимоги Приватного виробничого підприємства „Укрпромгеологія” про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 3.07.2007р. № 000239232\0\2201, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ загалом на суму 1634297 грн.

Судові витрати (3,40 грн. судового збору) розподіляються відповідно до вимог ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України..

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції від 3.07.2007р. № 000239232\0\2201.

2. Стягнути з державного бюджету України на користь  Приватного виробничого підприємства „Укрпромгеологія” (09100, Київська обл., м. Б.Церква, вул. П.Запорожця, 361, код 32393882)   3,40 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

Головуючий суддя                                                                                 

                       суддя                                                                    Я.Л. Іваненко  

                       суддя                                                                    Т.П. Карпечкін

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –  13 серпня  2007р.